?Spes non confundit?. Булла, якою Папа Франциск проголошу? Юв?лей 2025 (П?дсумок)
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Ус? над?ються. В серц? кожно? людини ? над?я як прагнення ? оч?кування добра, хоч ? не знаючи, що принесе завтрашн?й день», – пише Папа Франциск на початку булли «Spes non confundit» (Над?я не розчарову?), якою в?н проголосив Святий Р?к 2025, тема якого «Паломники над??». Вручення та зачитування деяких уривк?в цього документа в?дбулося перед Святими Дверима базил?ки Святого Петра у Ватикан? в урочист?сть Вознес?ння, 9 травня 2024 року.
Слово над??
Складаючи на початку булли побажання, щоб Юв?лей став для вс?х нагодою «наново оживити над?ю», Папа Франциск представля? повчання про над?ю, що м?стяться у Посланн? святого Павла до Римлян, яке познача? поворотний момент у ?вагел?зац?йн?й м?с?? апостола. Апостол пропов?дував у зах?дн?й частин? ?мпер??, а тепер його чека? сп?льнота в?рних у столиц?. «Римська Церква не була заснована Павлом, ? в?н в?дчува? палке бажання якнайшвидше прибути до не?, щоб нести вс?м ?вангел?? ?суса Христа, умерлого ? воскреслого, як зв?щення над??, яка сповня? об?тниц?, вводить у славу ?, заснована на любов?, не розчарову?», – пише Свят?ший Отець, зазначаючи в св?тл? повчань Апостола народ?в, що над?я народжу?ться з любов?, яка виплива? з пробитого на хрест? ?сусового серця. Христове життя проявля?ться в нашому через Хрещення, розвива?ться через послух Бож?й благодат? та «надиха?ться над??ю, яку завжди оновлю? та чинить непохитною д?яння Святого Духа». ? саме Святий Дух «випром?ню? у в?руючих св?тло над??».
Наступник святого Петра п?дкреслю?, що святий Павло ? реал?стом, в?н зна?, що життя склада?ться з радощ?в ? з болю. Але для нього випробування ? «притаманними умовами для тих, хто зв?ща? ?вангел??». «Але в таких ситуац?ях кр?зь темряву пробива?ться св?тло: ми бачимо, як ?вангел?зац?я п?дтриму?ться силою, що виплива? з хреста ? воскрес?ння Христа. А це веде до розвитку чесноти, т?сно пов'язано? з над??ю: терпеливост?», – пише Папа, зауваживши, що ми звикли «хот?ти все й в?дразу» в св?т?, в якому посп?х став нормою. ? тому великою користю, за його словами, ? «наново в?дкривати терпелив?сть», бо вона, що також ? плодом Святого Духа, «п?дтриму? над?ю живою, зм?цню? ?? як чесноту та стиль життя».
Подорож над??
«З цього по?днання над?? ? терпеливост? ста? зрозум?лим, що християнське життя – це подорож, яка також потребу? сильних момент?в, щоб живити ? зм?цнювати над?ю, незам?нну супутницю, яка да? змогу розглед?ти мету: зустр?ч з Господом ?сусом», – зазнача? Папа, перераховуючи в 5 пункт? булли р?зн? ?н?ц?ативи в?дпуст?в, як? Римськ? Архи?ре? надавали при р?зних нагодах аж до проголошення першого Юв?лею в 1300-му роц?.
Дал? Свят?ший Отець д?литься думками про паломництво як «фундаментальний елемент кожного юв?лейного заходу». «Пуститися в дорогу ? притаманним для того, хто шука? сенс життя», – пише в?н, стверджуючи, що наступного року «паломники над??» ступатимуть давн?ми ? нов?тн?ми дорогами, щоб «з б?льшою ?нтенсивн?стю пережити юв?лейний досв?д». «Мандрувати з одн??? кра?ни в ?ншу, немов би кордон?в не ?снувало, ?ти з одного м?ста в ?нше в спогляданн? створ?ння ? витвор?в мистецтва, – це все дозволить збагатитися р?зним досв?дом ? культурами, щоб нести в соб? красу, яка, гармон?зована молитвою, спонука? до подяки Богов? за чудеса, як? В?н творить», – зазнача? в?н, закликаючи, щоб юв?лейн? храми вздовж маршрут?в та в Рим? ставали «оазами духовност?», в яких можна «напитися з джерел над??», насамперед, приступаючи до спов?д?, «незам?нно? в?дправно? точки реального шляху навернення».
«З особливим запрошенням до цього паломництва я хот?в би звернутися до в?рних Сх?дних Церков, особливо до тих, як? вже перебувають у повному сопричаст? з Наступником святого Петра. Вони, що багато вистраждали, часто аж до смерт?, за свою в?рн?сть Христов? та Церкв?, повинн? в?дчувати себе особливо бажаними в цьому Рим?, який ? Мат?р'ю також ? для них, та збер?га? чимало пам'яток про ?хню присутн?сть», – пише ?пископ Риму, скеровуючи запрошення до них ? до ?хн?х православних брат?в ? сестер, чимало з яких у наш час «вже переживають паломництво Хресно? дороги», змушен? залишати свою батьк?вщину в пошуках безпеки та стаб?льност?.
Часов? рамки Святого Року
Дал? Папа зазнача?, що Святий Р?к 2025 влива?ться у ряд под?й благодат?, якими був черговий Юв?лей 2000 року та позачерговий Юв?лей Милосердя 2016 року. Тепер прийшов час наступного Святого Року, який, у свою чергу, спряму? нас до ще одн??? фундаментально? р?чниц?: в?дзначення двотисячол?ття в?дкуплення в 2033 роц?.
«Спираючись на таку давню традиц?ю та будучи впевненим, що цей Юв?лейний Р?к стане для вс??? Церкви насиченим досв?дом благодат? та над??, я постановляю, що Свят? Двер? базил?ки Святого Петра у Ватикан? будуть в?дчинен? 24 грудня цього 2024 року, розпочинаючи таким чином Звичайний Юв?лей. У нед?лю, 29 грудня 2024 р., я в?дкрию Свят? Двер? мо?? катедри святого ?вана на Латеран?, яка 9 листопада цього року в?дзначатиме 1700-ту р?чницю свого посвячення. Дал?, 1 с?чня 2025 року, в урочист?сть Пресвято? Богородиц?, будуть в?дкрит? Свят? Двер? Папсько? базил?ки Пресвято? Мар?? (Santa Maria Maggiore). Врешт?, в нед?лю 5 с?чня, будуть в?дкрит? Свят? Двер? Папсько? базил?ки Святого Павла за мурами», – чита?мо в булл?, яка зазнача?, що в трьох останн?х базил?ках Свят? Двер? будуть зачинен? 28 грудня 2025 року.
Свят?ший Отець визнача? також, що в нед?лю, 29 грудня 2024 року, правляч? ?пископи повинн? в?дслужити ?вхарист?йне богослуж?ння як в?дкриття Юв?лейного року в катедральних храмах, а в конкатедральних це можуть зробити ?хн? спец?ально призначен? делегати. Паломництво, зд?йснене в?д визначеного храму до катедри, буде «знаком подорож? над??, яка, будучи просв?чена Божим словом, об’?дну? в?рних». У м?сцевих Церквах Святий Р?к завершиться у нед?лю, 28 грудня 2025 року, натом?сть Звичайний Юв?лей завершиться закриттям Святих Дверей базил?ки Святого Петра, що в?дбудеться 6 с?чня 2026 року. «Нехай же св?тло християнсько? над?? досягне кожну людину як послання Божо? любов?, звернене до вс?х! ? нехай же Церква буде в?рним св?дком цього зв?щення в кожному куточку св?ту!» – склада? побажання Папа.
Знаки над??
Дал? документ зупиня?ться на знаках над??. Наступник святого Петра зазнача?, що кр?м черпання над?? з Божо? благодат?, ми покликан? в?дкривати ?? також у «знаках часу». Зокрема, потр?бно звернути увагу на чимало добра, присутнього в св?т?, щоб «не п?ддатися спокус? думати, що зло та насильство взяли верх». Однак, дода? в?н, «знаки часу, що м?стять прагнення людського серця, яке потребу? спасенно? присутност? Бога, повинн? бути перетворен? в знаки над??».
? першим таким знаком, якого потребу? наш св?т, «знову занурений у трагед?ю в?йни», Папа Франциск назива? мир. «Необх?дн?сть миру кида? виклик кожному ? вимага? реал?зац?? конкретних проект?в. Нехай не забракне зусиль з боку дипломат??, щоб см?ливо ? креативно будувати прост?р для переговор?в, спрямованих на досягнення тривалого миру», – пише в?н. Дал? Свят?ший Отець зверта? увагу на те, що дивитися в майбутн? з над??ю означа? «мати бачення життя, наповнене ентуз?азмом, який сл?д передавати». Однак, дода? в?н, мусимо визнати, що «в багатьох ситуац?ях тако? перспективи не вистача?», першим насл?дком чого ? «втрата прагнення передавати життя». В цьому контекст? Наступник святого Петра пише про необх?дн?сть як законодавчих ?н?ц?атив, так ? п?дтримки з боку сп?льноти в?руючих та всього громадянського сусп?льства для подруж, бо «прагнення молод? народжувати д?тей як результат пл?дност? ?хньо? любов? приносить майбутн? кожному сусп?льству та ? питанням над??: воно залежить в?д над?? та породжу? над?ю».
Вказуючи на те, що протягом Святого Року ми покликан? «бути в?дчутними знаками над?? для багатьох брат?в ? сестер, як? живуть у важких обставинах», Папа скерову? думку до в’язн?в, закликаючи уряди впроваджувати з нагоди Юв?лею «?н?ц?ативи, що повертають над?ю», м?ж якими згаду? амн?ст?ю та програми ресоц?ал?зац??. «Щоб надати ув'язненим конкретний знак близькост?, я сам прагну в?дкрити Свят? Двер? у в'язниц?, щоб вони стали для них символом того, що вони можуть дивитися в майбутн? з над??ю ? оновленим прагненням до життя», – пише в?н. Свят?ший Отець також заклика? дарувати знаки над?? хворим, п?дкреслюючи, що «д?ла милосердя – це також д?ла над??». Знак?в над??, за словами Наступника святого Петра, потребують «т?, хто сам? в соб? ?? представляють», тобто молодь. ?х не повинно забракнути й для м?грант?в, «як? залишають свою батьк?вщину в пошуках кращого життя для себе та для сво?х с?мей». «Нехай же християнська сп?льнота завжди буде готова стати на захист прав найслабших. Нехай вона великодушно в?дчиня? двер? гостинност?, щоб н?кому н?коли не забракло над?? на краще життя», – заклика? Папа, додаючи, що знак?в над?? заслуговують ? похил? в?ком, як? «часто страждають в?д самотност? й почуття покинутост?». Окрему думку в?н зверта? до д?дус?в ? бабусь, як? уособлюють «передавання в?ри та житт?во? мудрост? молодшим покол?нням», побажавши, щоби п?дтримкою для них була вдячн?сть д?тей ? любов онук?в.
«Щиро призиваю над?ю для м?льярд?в б?дних, яким часто браку? найнеобх?дн?шого для життя. З?ткнувшись з новими хвилями зубож?ння, ?сну? небезпека звикнути ? змиритися з цим», – пише Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що ми не можемо «в?двертати погляд» в?д р?зних драматичних ситуац?й, як? зустр?чаються практично всюди, а також не сл?д забувати, що «практично завжди б?дн? ? жертвами, а не винуватцями».
Заклики над??
У наступн?й частин? булли Папи Франциск зверта?ться з деякими закликами, першим з яких ? нагадування про те, що «блага земл? призначен? не для незначно? к?лькост? прив?лейованих, а для вс?х». З цього виплива? заклик до тих, хто ма? багатства, д?литься з потребуючими. Йдеться також про те, щоб долати голод, «скандальну рану на т?л? нашого людства». «З нагоди Юв?лейного року я хот?в би зробити ще один сердечний заклик: в?н адресований найбагатшим кра?нам, щоб вони визнали серйозн?сть багатьох прийнятих колись р?шень та погодилися пробачити борги кра?нам, як? н?коли не зможуть ?х сплатити», – пише в?н, наголошуючи, що йдеться не про великодушн?сть, а про справедлив?сть, пам’ятаючи також про «еколог?чний борг».
Р?чниця Н?ке? та сп?льне святкування Пасхи
Наступн? заклики пов’язан? з важливою р?чницею – 1700-р?ччям першого вселенського собору. Насамперед, за словами Свят?шого Отця, Юв?лейний р?к може стати «важливою нагодою, щоб надати конкретност?» синодальн?й форм? церковного життя. Завданням Собору в Н?ке? було збереження ?дност?, як?й несло загрозу заперечування божества ?суса Христа та його р?вност? з Отцем. З цього виплива? запрошення до вс?х Церков ? церковних сп?льнот «прямувати шляхом до видимо? ?дност?», шукати шлях?в для того, щоб сповнити молитву ?суса: «Щоб ус? були одно». П?д час собору в Н?ке? було визначено принципи датування Пасхи, але сьогодн? ? в?дм?нн? позиц?? в тому, щоб «святкувати того самого дня основоположний момент нашо? в?ри». «За провид?нним зб?гом обставин це станеться саме у 2025 роц?. Нехай це буде закликом для вс?х християн Сходу ? Заходу зробити р?шучий крок до ?дност? навколо сп?льно? дати Великодня», – чита?мо в булл? про Святий Р?к 2025.
Рац?? нашо? над??
В наступн?й частин? документа Папа Франциск представля? деяк? богословськ? роздуми про над?ю, починаючи з визнання в?ри у в?чне життя. Саме силою чесноти над?? ми прагнемо в?чного життя як нашого щастя, саме завдяки над??, «якою ми спасенн?», дивлячись на час, який сплива?, «ми ма?мо впевнен?сть, що ?стор?я людства та ?стор?я кожного з нас не прямують до мертво? точки чи темно? пр?рви, але спрямована до зустр?ч? з Господом слави». Центром ц??? в?ри ? «?сус умерлий ? воскреслий». «У Хрещенн?, власне, похован? разом з Христом, ми отриму?мо в Ньому воскреслому дар нового життя, що руйну? ст?ну смерт?, роблячи ?? переходом до в?чност?», – пише Свят?ший Отець, зазначаючи, що Юв?лей ? нагодою «наново в?дкривати дар нового життя, отриманого в Хрещенн?», спроможний перетворити трагед?ю смерт?. Найпереконлив?ше св?дчення тако? над?? ми отриму?мо в?д мученик?в, «св?дчення яких ми повинн? берегти, щоб зробити пл?дною нашу над?ю».
Прагнення щастя
Дал? Папа роздуму? про те, що буде з нами п?сля смерт?, в чому поляга? це в?чне життя. Насамперед, йдеться про «повне сопричастя з Богом», беручи участь в Його неск?нченн?й любов?. Це виража?ться в тому, щоб «бути щасливими», бо «щастя ? покликанням людини». Але не йдеться про «скороминущу рад?сть, ефемерне задоволення», а про щастя, «що остаточно сповня?ться в тому, що нас реал?зу?, тобто, в любов?». ?ншою д?йсн?стю, пов’язаною з в?чним життям, ? Божий суд, на який також потр?бно дивитися у вим?р? над??, бо «суд Бога, Який ? любов’ю, не може не базуватися на любов?». «Тому йдеться про суд, який в?др?зня?ться в?д людського суду й в?д земних трибунал?в; його сл?д розум?ти як стосунки ?стини з Богом-любов'ю ? з самим собою в незбагненн?й та?мниц? Божого милосердя», – чита?мо в булл?, де зазнача?ться, що оск?льки в цьому контекст? «неможливо думати, що ско?не зло залишитися прихованим», то зрозум?ло, що воно повинно бути очищеним, щоб уможливити нам остаточний перех?д в Божу любов.
?ндульгенц?? та прощення
У цьому контекст? Свят?ший Отець присвячу? к?лька думок ?ндульгенц?ям (в?дпустам), зазначаючи, що юв?лейний в?дпуст, силою молитви, «призначений особливим чином для тих, хто нас випередив, щоб отримати повне милосердя». Папа нагаду?, що спов?дь гаранту? нам, що «Бог касу? наш? гр?хи», а тому вона не ? «гарною духовною нагодою», а представля? «вир?шальний, сутт?вий ? незам?нний крок на дороз? в?ри». З цього виплива? заохочення не в?дмовлятися в?д спов?д? та в?дкривати красу цього та?нства зц?лення та радост?, «красу прощення гр?х?в». Однак, з «особистого досв?ду» ми зна?мо, що гр?х «залиша? знак», несе за собою насл?дки, також ? внутр?шн?, а не лише зовн?шн?. Й ц? шрами усува? в?дпуст, завжди «силою Христово? благодат?».
Дал? Папа наголошу?, що «цей досв?д, повний прощення», не може не в?дкрити наше серце ? розум на те, щоб прощати. «Прощення не зм?ню? минулого, воно не може зм?нити те, що вже сталося; ? все ж, прощення може дати можлив?сть зм?нити майбутн? ? жити по-?ншому, без злоби, образи ? помсти», – пише в?н, згадуючи також про досв?д служ?ння М?с?онер?в Милосердя, яких в?н установив п?д час попереднього позачергового Юв?лею, як? й надал? звершують свою важливу м?с?ю. Свят?ший Отець заохотив ?пископ?в скеровувати цих м?с?онер?в до м?сць, в яких «над?я п?дда?ться важкому випробуванню», як в’язниц?, л?карн? та м?сця, де найб?льше потоптана людська г?дн?сть, «щоб н?хто не був позбавлений можливост? отримати прощення й розраду в?д Бога».
Найвидатн?ший св?док над?? ? роль санктуар??в
В передостанньому пункт? Папа Франциск вказу? на те, що «над?я знаходить свого найвидатн?шого св?дка в Бож?й Матер?», в Як?й бачимо, що над?я – це не «порожн?й оптим?зм», а «дар благодат? серед реал?зму життя». Як кожна мама, «щоразу, коли дивилася на Сина, Вона думала про Його майбутн?», згадуючи слова, сказан? Симеоном п?д час стр?тення. Однак, бачачи, як невинний ?сус стражда? ? вмира? на Хрест?, Вона повторювали сво? «так», не втрачаючи над?ю та уповання на Господа, «? в терп?ннях цього болю, жертвуваного з любов?, Вона стала нашою Мат?р'ю, Мат?р'ю над??». У цьому контекст? Свят?ший Отець згаду? про роль Мар?йських санктуар??в, у яких паломники в ус?х частинах св?ту вв?ряють Бож?й Матер? сво? тривоги, скорботи й оч?кування. «Нехай же в цьому Юв?лейному Роц? санктуар?? будуть святими м?сцями гостинност? та прив?лейованим простором, що дару? над?ю. Заохочую паломник?в, як? прибуватимуть до Риму, робити молитовн? зупинки в мар?йських святинях м?ста, щоб вшанувати Д?ву Мар?ю та взивати про ?? заступництво», – пише в?н.
Над?йний як?р
Булла завершу?ться цитатою з Послання до ?вре?в, у якому автор назива? над?ю «безпечним ? м?цним якорем» для душ? тих, хто шука? притулок у Боз?. За словами Папи, образ якоря допомага? зрозум?ти нам стаб?льн?сть, яку можемо мати серед бурхливих житт?вих вод, якщо дов?римося Господу ?сусов?. «Шторми н?коли не зможуть перемогти, бо ми заякорен? в над?? благодат?, що здатна дати нам життя у Христ?, перемагаючи гр?х, страх ? смерть. Ця над?я, набагато б?льша за щоденн? задоволення та покращення умов життя, виводить нас за меж? випробувань ? спонука? прямувати, не втрачаючи з поля зору велич мети, до яко? ми покликан? – Небо», – пише Свят?ший Отець, п?дсумовуючи, що цей Юв?лей буде Святим Роком, позначеним незах?дною над??ю, якою ? уповання на Бога.
