Папа до дипломатичного корпусу: цив?льн? жертви – не ?поб?чн? збитки?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«? слово, яке по-особливому звучить у два головн? християнськ? свята. Ми чу?мо його в п?сн? ангел?в, як? спов?щають вноч? про народження Спасителя, ? чу?мо його голосом воскреслого ?суса: ним ? слово "мир". Це насамперед Божий дар: саме В?н залиша? нам св?й мир (пор. ?в 14,27); але, водночас, це ? наша в?дпов?дальн?сть: "Блаженн? миротворц?" (Мт 5,9)», – сказав Папа Франциск, в?дкриваючи п?дбиття п?дсумк?в року в м?жнародн?й панорам? п?д час зустр?ч? з дипломатичним корпусом, акредитованим при Святому Престол?.
Розвиток дипломатичних стосунк?в Святого Престолу
У понед?лок, 8 с?чня 2024 р., Папа Римський пров?в традиц?йну на початку року зустр?ч з представниками кра?н ? м?жнародних орган?зац?й, з якими Святий Престол п?дтриму? стосунки. Насамперед, в?н представив актуальний стан цих стосунк?в, зазначивши, що протягом минулого року «дипломатична родина» розширилася завдяки встановленню двосторонн?х стосунк?в на р?вн? посольства й нунц?атури ?з Султанатом Оман. Свят?ший Отець також згадав про п?днесення на вищий р?вень стосунк?в ?з В’?тнамом, ратиф?кац?ю додатково? угоди з Казахстаном ? про деяк? р?чниц?, що в?дзначалися минулого року.
Вичерпаний «порив до глибокого оновлення»
Присвятивши роздуми слову «мир», яке «дуже крихке, але також вимогливе й переповнене значеннями», Глава Католицько? Церкви, насамперед, нагадав, що «завданням Святого Престолу в лон? м?жнародно? сп?льноти ? бути пророчим голосом ? закликом до сумл?ння». В?н нав?в слова Папи П?я Х??, з якими в?н звернувся через рад?о до народ?в св?ту в навеч?р’я Р?здва 1944 року, коли вже понад п’ять рок?в тривала друга св?това в?йна. Папа Пачелл? вказував на «дедал? ч?тк?шу ? тверд?шу волю: зробити цю св?тову в?йну, це всесв?тн? потряс?ння, точкою, з яко? почнеться нова ера глибокого оновлення». За словами Папи Франциска, через в?с?мдесят рок?в зда?ться, що цей порив до «глибокого оновлення» вичерпався, й св?том поширюються конфл?кти, що поступово перетворюють так звану «фрагментарну третю св?тову в?йну» в справжн?й глобальний конфл?кт.
Кровоточив? рани св?ту та проблиски над??
«Я не можу тут не висловити свою стурбован?сть тим, що в?дбува?ться в ?зра?л? та Палестин?», – сказав Свят?ший Отець, переходячи до анал?зу ситуац?? в св?т?. За його словами, вс? були шокован? терористичним нападом 7 жовтня, п?д час якого «були поранен?, катован? та в жорстокий спос?б убит? численн? невинн?, а чимало були захоплен? як заручники». «Повторюю сво? засудження цього вчинку ? вс?х форм тероризму та екстрем?зму: це не вир?шу? проблеми м?ж народами, а навпаки, ускладню? ?х, спричиняючи страждання для вс?х. Фактично, це спровокувало потужну в?йськову в?дпов?дь ?зра?лю в Газ?, яка призвела до загибел? десятк?в тисяч палестинц?в, переважно цив?льних ос?б, в тому числ? багатьох д?тей, п?дл?тк?в та молод?, ? спричинила дуже серйозну гуман?тарну ситуац?ю з немислимими стражданнями», – сказав в?н, повторюючи заклик до припинення вогню на вс?х фронтах та до зв?льнення заручник?в, як також до надання гуман?тарно? допомоги й належного захисту л?карень, шк?л ? культових споруд. Папа також закликав м?жнародну сп?льноту р?шуче прямувати до вир?шення кризи шляхом формули двох держав ? спец?ального м?жнародно гарантованого статусу для ?русалиму.
Як зазначив дал? Глава Католицько? Церкви, ц? под?? ще б?льше дестаб?л?зували й без того дел?катну ситуац?ю в рег?он?. В?н скерував думку до сир?йського народу, що «живе в ситуац?? економ?чно? ? пол?тично? нестаб?льност?». З цього виплива? заклик «розпочати конструктивний ? серйозний д?алог та шукати нов? р?шення, щоб сир?йський народ б?льше не страждав в?д м?жнародних санкц?й». Папа також скерував думку до Л?вану, побажавши, щоби була подолана ?нституц?йна стагнац?я. Залишаючись на аз?йському континент?, Свят?ший Отець привернув увагу м?жнародно? сп?льноти до ситуац?? в М’янм?, закликаючи «докладати вс? зусилля, щоб дати над?ю ц?й земл?», не забуваючи про гуман?тарну трагед?ю народу рох?нджа.
«На жаль, п?сля майже двох рок?в широкомасштабно? в?йни Рос?йсько? Федерац?? проти Укра?ни, такий жаданий мир все ще не знайшов свого м?сця в умах ? серцях, незважаючи на численн? жертви ? величезн? руйнування. Не можна допустити, щоб конфл?кт, який дедал? б?льше поглиблю?ться на шкоду м?льйонам людей, тривав ? надал?, необх?дно покласти край ц?й трагед?? шляхом переговор?в, дотримуючись норм м?жнародного права», – наголосив Папа, висловлюючи також занепоко?ння напруженою ситуац??ю на П?вденному Кавказ? та закликавши д?йти до п?дписання м?ж В?рмен??ю та Азербайджаном мирного договору, а також знайти вир?шення для гуман?тарно? трагед?? б?женц?в.
Скеровуючи погляд на Африку, Свят?ший Отець нагадав про страждання м?льйон?в людей у субсахарн?й частин? континенту, спричинен? м?жнародним тероризмом, складними сусп?льно-пол?тичними ситуац?ями, в?йськовими переворотами та кл?матичними зм?нами. В?н також закликав до серйозних зусиль з боку вс?х учасник?в виконання Претор?йсько? угоди, що поклала край бойовим д?ям в Т??ра? в Еф?оп??, ? до зусиль на п?дтримку д?алогу, миру та стаб?льност? м?ж кра?нами Африканського рогу. Свят?ший Отець згадав про громадянську в?йну в Судан?, про становище б?женц?в у Камерун?, Мозамб?ку, ДР Конго ? П?вденному Судан?.
«Хоча в Америц? нема? в?дкритих в?йн, м?ж деякими кра?нами ?сну? сильна напружен?сть, наприклад, м?ж Венесуелою ? ?аяною, в той час як в ?нших, таких як Перу, ми спостер?га?мо явища поляризац??, як? п?дривають соц?альну гармон?ю ? послаблюють демократичн? ?нститути», – в?в дал? Папа, виокремивши також ситуац?ю в Н?кара?уа, де криза несе «болюч? насл?дки для всього сусп?льства, особливо, для Католицько? Церкви». «Святий Престол, – сказав в?н, – не переста? закликати до шанобливого дипломатичного д?алогу на благо католик?в ? всього населення».
Цив?льн? жертви – не «поб?чна шкода»
Глава Католицько? Церкви наголосив на тому, що за описаною вище картиною стоять «м?льйони людей – чолов?к?в, ж?нок, батьк?в, матер?в, д?тей, – чи? обличчя нам здеб?льшого нев?дом? ? про яких ми часто забува?мо». Сучасн? в?йни «вже не ведуться на ч?тко визначених полях бою, ан? не стосуються виключно солдат?в». «В умовах, коли розмежування м?ж в?йськовими ? цив?льними ц?лями, зда?ться, б?льше не дотриму?ться, нема? жодного конфл?кту, який би так чи ?накше не зач?пав без розбору цив?льне населення. Под?? в Укра?н? та Газ? ? наочним доказом цього», – сказав Папа, нагадуючи, що «порушення м?жнародного гуман?тарного права – це во?нн? злочини», як? потр?бно не лише виявляти, але запоб?гати ?м. «Тому необх?дн? б?льш? зусилля м?жнародно? сп?льноти для захисту та ?мплементац?? гуман?тарного права, яке, зда?ться, ? ?диним способом захистити людську г?дн?сть у ситуац?ях в?йськового конфл?кту», – наголосив в?н, п?дкреслюючи, що також коли йдеться про законну самооборону, «необх?дно дотримуватися пропорц?йного застосування сили». «Можливо, ми не зда?мо соб? справи з того, що жертви серед цив?льного населення – це не "поб?чн? збитки". Це чолов?ки та ж?нки з ?менами та пр?звищами, як? втрачають сво? життя. Це д?ти, як? осирот?ли ? позбавлен? майбутнього. Це люди, як? страждають в?д голоду, спраги та холоду, або ж покал?чен? силою сучасних озбро?нь», – нагадав Свят?ший Отець.
Необх?дн?сть глобального роззбро?ння
З ?ншого боку, як зауважив Наступник святого Петра, в?йни можуть тривати завдяки наявност? збро?. Тому потр?бно впроваджувати пол?тику роззбро?ння, бо думати, що зброя ма? стримувальну ц?нн?сть – ?люз?я. «Скор?ше навпаки: доступн?сть збро? заохочу? ?? використання ? зб?льшу? ?? виробництво», – сказав в?н, додаючи, що зброя також в?двол?ка? ресурси, як? можна було би використати на порятунок житт?в, наприклад, на створення Всесв?тнього фонду для викор?нення голоду. «Серед загроз, спричинених такими знаряддями смерт?, я не можу не згадати загрозу, викликану ядерними арсеналами та розробкою дедал? витончен?ших ? руйн?вн?ших засоб?в», – сказав Папа, знову наголосивши на неморальност? виробництва ? збер?гання ядерно? збро?.
Викор?нювати причини конфл?кт?в
Дал? Свят?ший Отець вказав на те, що для досягнення миру не вистачить усувати засоби ведення в?йни, але потр?бно «викор?нювати причини в?йн», першою м?ж якими ? голод, який вража? р?зн? рег?они земл?, в той час як у ?нших продовольство марну?ться. Ще одн??ю причиною ? експлуатац?я природних ресурс?в, природн? та еколог?чн? катастрофи. Звичайно, ?снують явища, як? людина не може контролювати, як землетруси. Але ? так?, що пов’язан? з недбал?стю людини, яка поглиблю? кл?матичну кризу. В цьому контекст? Папа назвав «п?дбадьорливим кроком» п?дписання заключного документа COP28 в Дуба?.
«В?йни, б?дн?сть, зловживання нашим сп?льним домом ? безперервна експлуатац?я його ресурс?в, що лежать в основ? стих?йних лих, також ? причинами, як? змушують тисяч? людей залишати сво? земл? в пошуках мирного ? безпечного майбутнього», – сказав дал? Свят?ший Отець, згадавши про р?зн? прояви м?грац?йно? кризи. В?н закликав до сол?дарност? з м?грантами, зазначаючи, що це не применшу? того факту, що м?грац?я повинна бути врегульованою, щоби «приймати, п?дтримувати, супроводжувати та ?нтегрувати» м?грант?в. «З ?ншого боку, сл?д пам'ятати про право залишатися на батьк?вщин? ?, в?дпов?дно, про необх?дн?сть створення умов для його ефективного зд?йснення», – наголосив Папа, п?дкреслюючи, що перед обличчям цих виклик?в «жодна кра?на не повинна бути залишена наодинц?».
Пошана до життя – дорога миру
Глава Католицько? Церкви зазначив, що «дорога миру вимага? пошани до життя, до кожного життя, починаючи в?д зачатого в лон? матер?», яке також не можна перетворювати в предмет торгу. «Щодо цього вважаю ганебною практику так званого сурогатного материнства, яка серйозно зневажа? г?дн?сть ж?нки ? дитини», – сказав в?н, зауваживши, що вона експлуату? важке матер?альне становище матер?. «Дитина – це завжди дар, вона н?коли не повинна бути предметом контракту», – додав Папа, з г?ркотою констатуючи, що у св?т?, особливо на Заход?, «поширю?ться культура смерт?, яка в ?м’я вдавано? милост? в?дкида? як непотр?б д?тей, похилих в?ком ? хворих».
?деолог?чна колон?зац?я – загроза правам
Дал? Свят?ший Отець присвятив к?лька думок тому, що дорога миру вимага? пошани до прав людини, «зг?дно з простим ? ч?тким формулюванням, яке м?ститься в Загальний декларац?? прав людини». «Йдеться про рац?онально очевидн? та загальноприйнят? принципи. На жаль, спроби протягом останн?х десятил?ть запровадити нов? права, як? не повн?стю в?дпов?дають початково визначеним ? не завжди прийнятн?, призвели до ?деолог?чно? колон?зац??, серед яко? центральну роль в?д?гра? теор?я гендеру, яка ? надзвичайно небезпечною, оск?льки стира? в?дм?нност?, стараючись зробити вс?х однаковими», – наголосив в?н, п?дкреслюючи, що ?деолог?чна колон?зац?я не сприя? будуванню миру, а виклика? под?ли м?ж кра?нами.
Перезапустити д?алог ? м?жнародн? орган?зац??
За словами Папи, «душею м?жнародно? сп?льноти» повинен стати, натом?сть, д?алог. В?н зауважив, що ми ? св?дками послаблення структур багатосторонньо? дипломат??. «Органи, створен? для зм?цнення безпеки, миру ? сп?вроб?тництва, б?льше не можуть об'?днати вс?х сво?х член?в за одним столом», – сказав Глава Католицько? Церкви, звернувши увагу на те, що дос? ефективн? орган?зми, зосереджен? на сп?льному благу та техн?чних питаннях, «ризикують бути парал?зованими через ?деолог?чну поляризац?ю та ман?пуляц?? з боку окремих держав». «Для того, щоб в?дновити сп?льн? зусилля на служ?нн? миров?, ми повинн? в?дновити кор?ння, дух ? ц?нност?, як? породили ц? орган?зац??, беручи до уваги зм?нений контекст ? не забуваючи про тих, хто не почува?ться адекватно представленим у структурах м?жнародних орган?зац?й», – сказав в?н.
Вибори – фундаментальний момент в житт? кра?ни
Дал? Свят?ший Отець вказав на те, що дорога миру лежить через «пол?тичний ? сусп?льний д?алог», який ? п?д?рунтям громадського сп?в?снування. В цьому контекст? в?н згадав про те, що цього року в багатьох кра?нах в?дбудуться вибори. «Вибори ? фундаментальним моментом у житт? кра?ни, оск?льки вони дають змогу вс?м громадянам в?дпов?дально обирати сво?х кер?вник?в», – сказав Папа, назвавши важливим, щоб громадяни, «особливо молод? покол?ння», почувалися в?дпов?дальними за внесок у будування сп?льного блага через «в?льну та св?дому участь в голосуванн?». З ?ншого боку, «пол?тику сл?д завжди сприймати не як привласнення влади, а як “найвищу форму милосердно? любов?”, тобто, служ?ння ближньому в лон? м?сцево? та нац?онально? сп?льнот».
Боротися з антисем?тизмом ? пересл?дуванням християн
Як зазначив Глава Католицько? Церкви, дорога миру проходить також через м?жрел?г?йний д?алог, який в першу чергу «вимага? захисту рел?г?йно? свободи та пошани до меншин». Тому «боляче констатувати», як зроста? к?льк?сть кра?н, що впроваджують системи контролю за рел?г?йною свободою за допомогою сучасних технолог?й. ?снують також ситуац??, що загрожують винищенням рел?г?йних меншин через тероризм, обмеження та утиски. «Особливе занепоко?ння виклика? зб?льшення акт?в антисем?тизму, що сталися в останн? м?сяц?; ? я ще раз хот?в би повторити, що це зло повинно бути викоренено з сусп?льства, особливо через виховання в дус? братерства ? прийняття ?ншого», – сказав Свят?ший Отець, додаючи, що «не менш непоко?ть зростання пересл?дування та дискрим?нац?? християн, особливо протягом останн?х десяти рок?в». «Вона нер?дко проявля?ться, хоч ? не в жорстокий, але сусп?льно в?дчутний спос?б, у вигляд? пов?льно? марг?нал?зац?? та виключення з пол?тичного ? сусп?льного життя, а також з певних профес?й, що в?дбува?ться нав?ть на традиц?йно християнських землях», – додав в?н.
?нвестиц?я в майбутн? через осв?ту
Врешт?, Папа наголосив, що дорога миру проходить через осв?ту, яка ? «?нвестиц??ю в майбутн? та в молод? покол?ння». Згадуючи про зустр?ч з м?льйоном юнак?в ? д?вчат п?д час СДМ в Португал??, в?н зазначив, що «?хня присутн?сть була величною п?снею миру ? св?дченням того, що ?дн?сть вища за конфл?кт ? що можливо розвивати сопричастя у в?дм?нностях».
За словами Свят?шого Отця, в наш час до осв?тнього виклику належить також «моральне використання нов?тн?х технолог?й», як? з легк?стю можуть стати засобами под?л?в, поширення неправдивих новин, але також – зустр?ч? й вза?мообм?ну.
Технолог?? на служ?нн? людин?
«Важливо, щоб технолог?чний розвиток в?дбувався етично ? в?дпов?дально, збер?гаючи центральне м?сце за людською особист?стю, внесок яко? не може ? н?коли не буде зам?нений алгоритмом або машиною», – в?в дал? Глава Католицько? Церкви, вказуючи на необх?дн?сть уважного анал?зу на вс?х р?внях, щоби «розвиток штучного ?нтелекту залишався на служ?нн? людин?, сприяючи, а не перешкоджаючи, особливо серед молод?, м?жособист?сним стосункам, здоровому духу братерства ? критичному мисленню, здатному до розп?знання». В цьому контекст? Папа в?дзначив важлив?сть запланованих на цей р?к двох конференц?? Всесв?тньо? орган?зац?? ?нтелектуально? власност?. «Для Святого Престолу ?нтелектуальна власн?сть ? в сво?й основ? ор??нтованою на сприяння загальному благу ? не може бути в?льною в?д етичних обмежень, що призводять до ситуац?й несправедливост? та неправом?рно? експлуатац??, – сказав в?н. – Особливу увагу сл?д також прид?ляти захисту генетично? спадщини людини, запоб?гаючи практикам, що суперечать людськ?й г?дност?, таким як патентування людського б?олог?чного матер?алу та клонування людей».
Назустр?ч Юв?лею
П?дсумовуючи, Свят?ший Отець присвятив к?лька сл?в тому, що протягом цього року Церква готу?ться до Юв?лею, який розпочнеться п?д час Р?здва. «Можливо, сьогодн? ми б?льше, н?ж будь-коли, потребу?мо Юв?лейного року. Перед обличчям ст?лькох страждань, як? викликають в?дчай не лише у людей, яких вони безпосередньо торкнулися, але й у вс?х наших сусп?льствах; перед обличчям нашо? молод?, яка зам?сть того, щоб мр?яти про краще майбутн?, часто в?дчува? безсилля ? розчарування; перед обличчям темряви цього св?ту, яка, зда?ться, поширю?ться, а не в?дступа?, Юв?лей ? проголошенням того, що Бог н?коли не залиша? св?й народ ? завжди трима? в?дчиненими двер? Свого Царства», – сказав в?н, нагадавши, що в юдейсько-християнськ?й традиц?? Юв?лей – це пер?од благодат? та справедливост?, примирення, що дола? несправедлив?сть.
