杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Благословення для вс?х, насл?дуючи Бога, який ? добрим, а не карателем, страх перед ескалац??ю в?йни та здатн?стю людства до самознищення, п?дтвердження того, що в?н не ма? нам?ру йти у в?дставку, а також оголошення про дв? по?здки: до Пол?нез?? в серпн? та до р?дно? Аргентини наприк?нц? цього року. Це деяк? з тем, про як? Папа говорив в ?нтерв'ю з журнал?стом Фаб?о Фац?о для програми «Che tempo che fa», що 14 с?чня 2024 р. вийшла в еф?р на ?тал?йському телеканал? «Nove».

Д?ти, що втратили здатн?сть см?ятися

П?д час розмови, що тривала приблизно одну годину, Свят?ший Отець, в?дпов?даючи на запитання, що стосувалися д?тей ? молод?, серед ?ншого розпов?в про те, як минуло? середи п?д час загально? ауд??нц?? зустр?чався ?з д?тьми з Укра?ни. «Вони бачили, що таке в?йна, ?, скажу тоб?, Фаб?о, жодна з них не посм?халася. Д?ти спонтанно усм?хаються, я давав ?м цукерки, а вони не усм?халися. Вони забули усм?шку, а коли дитина забува?, що таке усм?шка – це злочин. Ось до чого призводить в?йна: вона ста? на завад? тому, щоб мр?яти».

Страх перед ескалац??ю

«Ця ескалац?я в?йни мене ляка?, тому що розвиток цих войовничих крок?в у св?т? змушу? замислитися, чим це все зак?нчиться. Маючи тепер атомну зброю, яка знищу? все. Чим це все зак?нчиться? Як Но?в ковчег? Це мене ляка?. Здатн?сть до самознищення, яку людство ма? сьогодн?», – зазначив Папа, заохочуючи, водночас, не втрачати над?ю, яка «? руш?йною силою, що да? нам змогу прямувати вперед». «Найпрекрасн?шим у над?? ? те, що вона – це як?р, який ти кида?ш ? руха?шся дал?, ч?пляючись за мотузку, щоб д?статися до берега. Цей як?р, який ? образом над??, н?коли не розчарову?. Але саме ми сам? створю?мо розчарування – багато з них ? злочинними», – мовив в?н, розпов?вши, як кожного дня сп?лку?ться ?з духовенство у Газ?, д?знаючись про те, що там в?дбува?ться. «Два народи, покликан? бути братами, знищують один одного. Цим ? ? в?йна: знищенням», – сказав Свят?ший Отець, нагадуючи, що в?йна розпочалася ще на початку б?бл?йно? розпов?д?, з ?стор?? про Ка?на та Авеля.

«Почалася ворожнеча, злочин в?йни... Дал?, в ?стор?? завжди були в?йни. Але в?йна – це его?стичний виб?р, в основ? якого цей жест: взяти для себе. Мир, з ?ншого боку, ма? протилежний жест: простягнути руку, даючи. Це правда, що будувати мир ризиковано, але в?йна ? б?льш ризикованою, б?льш ризикованою», – наголосив Папа, а роздумуючи про причини в?йн, зауважив, що важко виокремити загальну мотивац?ю. «У когось це почуття патр?отизму, у когось – економ?чний ?нтерес, у когось – створення ?мпер?? та рух уперед: сила панування. У кожного своя мотивац?я, але в?йни завжди ведуть до руйнування», – сказав в?н.

«Зло походить, – пояснив Свят?ший Отець п?д час ?нтерв'ю, – ?з серця, завжди. Ми ма?мо виб?р: або добро, або зло. Серце в?д самого початку здатне чинити зло. Згадаймо сварку брат?в Ка?на та Авеля. Ми ма?мо таку можлив?сть. А дал? вс? в?йни, як? були п?сля цього. ?з серця. Серце ма? здатн?сть творити добро ? зло, ? в цьому поляга? факт свободи людини. Людина ? в?льною. Це правда, що багато раз?в вона обумовлена соц?альними й пол?тичними питаннями, але серце людини ? в?льним, ? коли глава держави вир?шу? вести в?йну, – як правило, наступальну, а не оборонну в?йну, – в?н робить це в?льно». Кр?м того, Папа згадав ? про те, що в?йни ведуться також, щоб продавати й випробовувати зброю…

Полем?ки часто виникають ?з незнання

Участь у передач? «Che tempo che fa» стала для Папи Франциска також першою нагодою у публ?чному простор? висловитися щодо Декларац?? Дикастер?? в?ровчення «Fiducia supplicans» про благословення, яка передбача? також благословення для «неврегульованих пар». В?дпов?даючи на запитання про полем?ку навколо цього документа, Свят?ший Отець зазначив, що «у момент прийняття р?шення ? певна ц?на самотност?, яку доводиться платити», а несприйняття в б?льшост? випадк?в пов’язане ?з незнанням. «Я кажу, що коли тоб? не подоба?ться р?шення, ?ди ? говори, висловлюй сво? сумн?ви, проведи братерську дискус?ю, ? так все руха?ться вперед. Небезпека поляга? в тому, що коли мен? це не подоба?ться, я вкладаю це в сво? серце, ? таким чином я стаю ст?йким ? роблю поган? висновки. Так сталося з останн?ми р?шеннями про благословення для вс?х», – сказав в?н. Переходячи до сут? питання, Папа п?дкреслив, що Господь благословить ус?х, але дал? «люди повинн? вв?йти у сп?лкування з Господн?м благословенням ? побачити, в чому поляга? дорога, яку ?м пропону? Господь». «Але ми повинн? взяти ?х за руку ? допомогти ?м йти ц??ю дорогою, а не засуджувати в?д самого початку. ? в цьому поляга? душпастирська праця Церкви», – п?дкреслив Свят?ший Отець.

Бог не втомлю?ться прощати

У цьому контекст? Папа зауважив, в цьому поляга? важлива праця спов?дник?в. «Я завжди кажу спов?дникам: ви все прощайте ? ставтеся до людей дуже доброзичливо, як Господь ставиться до нас, а дал?, якщо хочеш допомогти людям, то можеш з ними поговорити ? допомогти ?м рухатися дал?, але прощайте вс?м», – сказав в?н, розпов?вши, що протягом 54 рок?в священства лише один раз в?дмовив у розгр?шенн?, розп?знавши лицем?рство пен?тента. «Прощення призначене для вс?х, – п?дкреслив Папа, – мен? подоба?ться одна р?ч, яку мен? сказала одна дуже мудра, проста людина: "Бог не втомлю?ться прощати, н?коли. Бог завжди проща?, бо це в?д Нього походить прощення, але це ми втомлю?мося просити прощення". ? в цьому поляга? проблема. Серце, в?дкрите на прощення, в?дразу прийняте серцем ?суса, Який все проща?, все проща?, але наше зачерств?ле серце ста? нездатним просити прощення, ? це дуже погано: нездатн?сть просити прощення. ? зв?дти походить нездатн?сть бути прощеним, але не тому, що Господь не проща?, н?, В?н все проща?».

Не маю на думц? зречення

На запитання Фаб?о Фац?о про його здоров'я та можливу в?дставку Свят?ший Отець Франциск в?дпов?в: «Це не ? ан? на думц?, ан? предметом турботи, ан? нав?ть бажанням. Це можлив?сть, в?дкрита для вс?х Пап, але на даний момент вона не ? в центр? мо?х думок ? переживань, мо?х почутт?в. Поки я в?дчуваю, що можу служити, я буду йти дал?. Коли б?льше не зможу, настане час подумати про це».

Найнагальн?ша реформа

Д?лячись думками про те, яка реформа ? найнагальн?шою в Церкв?, Папа сказав, що «реформа сердець ус?х християн». За його словами, структури потр?бно збер?гати, зм?нювати, реформувати, в?дпов?дно до мети. ? це може бути «нав?ть механ?чним, у доброму значенн? цього слова»: зм?нювати, щоб оновлювати. А серце потр?бно «реформувати кожного дня», тобто, навертатися, щоразу, коли в?дчува?мо щось лихе в ньому, як от заздр?сть. «? ми повинн? пост?йно каятися та зм?нювати сво? серце. ? бути уважними: що в?дбува?ться в мо?му серц?, щоб зм?нити. Спочатку зм?нити серце, а пот?м зм?нювати структури. Структури треба зм?нювати, бо ?стор?я не сто?ть на м?сц?. Те, що було добре в минулому стол?тт?, вже не ? добрим зараз. Але справжня свобода поляга? в тому, щоб ?х зм?нювати, тому що вони не ? абсолютними речами сам? в соб?», – сказав в?н.

«Потребую Божо? допомоги ? ваших молитов»

«Я знаю про свою слабк?сть, а тому мушу просити вс?х про молитву, щоб вони молилися за мене, щоб я залишився в?рним у служ?нн? Господев?». Так Папа Франциск пояснив, чому кожну свою зустр?ч, кожен лист завершу? проханням про молитву. «Тому що я гр?шник, ? мен? потр?бна Божа допомога, щоб залишатися в?рним покликанню, яке В?н мен? дав», – сказав Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що кожен ма? сво? покликання, яке повинен зд?йснювати.

Майбутн? подорож?

Щодо ситуац?? в Аргентин? Папа сказав: «Вона мене непоко?ть, бо люди там дуже страждають. Це важкий момент для кра?ни. У планах ? можлив?сть зд?йснити подорож у друг?й половин? року, тому що зараз в?дбува?ться зм?на уряду, з'являються нов? реч?, ? я також маю певн? зобов'язання. Наприклад, у серпн? я маю зд?йснити подорож до Пол?нез??, це дуже далеко, а п?сля цього можна було б по?хати в Аргентину, якщо вдасться. Я хочу туди по?хати. П?сля десяти рок?в – це було б добре, я можу по?хати туди».