Папа: остер?гаймося ?деолог?й, як у св?т?, так ? в Церкв?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Чергова Апостольська подорож Папи Франциска завершилася, як звичайно, сп?лкуванням ?з журнал?стами на борту л?така п?д час перельоту з Монгол?? до Риму, до якого вони прибули 4 вересня 2023 р. о 16:01 м?сцевого часу, випередивши запланований час прибуття на понад одну годину. Перед тим, як повернутися до Ватикану, Свят?ший Отець зд?йснив паломництво до базил?ки Santa Maria Maggiore, де помолився перед чудотворною ?коною Пресвято? Богородиц? Salus populi romani, дякуючи за завершений в?зит.
З пошаною до цього народу
П?д час прес-конференц?? в л?таку, як прийнято, запитання спочатку поставили монгольськ? журнал?сти. «Якою була головна мета в?зиту ? чи Ви задоволен? досягнутим результатом?» – було перше запитання, на що Папа сказав, що ?дея в?дв?дати Монгол?ю спала йому на думку, коли в?н роздумував про незначну м?сцеву католицьку сп?льноту. «Я зд?йснюю ц? подорож?, щоби в?дв?дати католицьк? сп?льноти ? щоби розпочати д?алог з ?стор??ю та культурою народ?в», – пояснив в?н, наголошуючи на тому, що ?вангел?зац?ю не сл?д сприймати як прозел?тизм. «?вангельське зв?щення входить в д?алог з культурою. ? ?вангел?зац?я культури, як також ?нкультурац?я ?вангел?я. Бо християни виражають сво? християнськ? ц?нност? також ? за допомогою культури свого народу», – зауважив Папа, додаючи, що подорож дала змогу п?знати цей народ, познайомитися з його культурою та супроводжувати Церкву на ?? шляху, яким вона ступа? з великою пошаною до культури цього народу. «Я задоволений результатом», – сказав в?н.
«Трет?й сус?д»
?нший монгольський журнал?ст поц?кавився думкою Свят?шого Отця про те, чи може Улан-Батор виступити площадкою для м?жнародного д?алогу м?ж Аз??ю та ?вропою. «Думаю, що так. Вт?м, у вас ? дуже ц?кава р?ч, яка також сприя? цьому д?алогу, яку б я дозволив соб? назвати "м?стикою третього сус?да", яка спонука? вас рухатися вперед в рамках пол?тики третього сус?да», – в?дпов?в Папа, пояснивши, що Улан-Батор – найв?ддален?ша п?д моря столиця, а сама кра?на розташована м?ж Рос??ю та Кита?м, що спонука? старатися вести д?алог також ?з «трет?ми сус?дами», не через зневагу до двох наявних, «але задля прагнення вселенськост?, з бажання показувати сво? ц?нност? всьому св?тов?, а також отримувати в?д ?нших ?хн? ц?нност?».
Д?алог з Кита?м
Згадуючи про в?тання для китайського народу, з яким Папа звернувся наприк?нц? Свято? Меси, ? про заклик до китайських католик?в бути добрими громадянами, ?спанська журнал?стка запитувала про стан стосунк?в з Кита?м ? про заплановану подорож кардинала Дзупп? до Пек?на. «М?с?я кардинала Дзупп? – це м?с?я миру, яку я йому доручив. ? в?н розробив план, який передбачав в?дв?дини Москви, Ки?ва, Сполучених Штат?в, а також Пек?на. Кардинал Дзупп? – людина великого д?алогу та ун?версального бачення, в?н ма? за собою досв?д роботи в Мозамб?ку в пошуках миру, ? саме тому я в?дправив його», – сказав Свят?ший Отець, а щодо стосунк?в з Кита?м зауважив, що вони «сповнен? велико? пошани». Працю? ком?с?я щодо призначення ?пископ?в, деяких священик?в чи католицьких ?нтелектуал?в запрошують читати лекц?? в ун?верситетах. «Я вважаю, що ми повинн? рухатися вперед у рел?г?йному аспект?, щоб краще розум?ти один одного ? щоб громадяни Китаю не думали, що Церква не прийма? ?хню культуру ? ц?нност? ? що Церква залежна в?д ?ншо? ?ноземно? влади», – зазначив Папа, додаючи, що ма? велику пошану до китайського народу.
Можлив?сть подорож? у В’?тнам
Журнал?ст з? США вказав на розвиток стосунк?в м?ж Святим Престолом ? В’?тнамом, запитуючи щодо можливост? Апостольсько? подорож? в цю кра?ну та про ?нш? плани подорожей. В?дпов?даючи, Свят?ший Отець в?дзначив, що обидв? сторони виявили бажання кращого вза?много п?знання, що значно оживило д?алог. «Коли якась культура в?дкрива?ться, то з’явля?ться можлив?сть для д?алогу, якщо ? закрит?сть ? п?дозри, то д?алог да?ться важко», – сказав в?н, додаючи, що якщо в?н не по?де у В’?тнам, то це без сумн?ву зробить ?ван XXIV. Щодо подорожей, то це Марсель ? «одна мала кра?на ?вропи». «Але скажу правду, для мене тепер подорожувати не ? так легко, як ран?ше», – додав в?н.
?мпер?ал?зм ? загроза ?деолог?й
Представник ?таломовних мед?а запитав про те, чому Папа згадував про так? постат?, як Петро ? чи Катерина ??, сп?лкуючись з рос?йськими молодими католиками, а також що в?н дума? про ?мпер?ал?зм, зокрема, рос?йський. В?дпов?даючи, Свят?ший Отець, насамперед, вказав на контекст, у якому були сказан? ц? слова: це був д?алог з рос?йською молоддю. «? наприк?нц? розмови я залишив ?м послання, послання, яке завжди повторюю: взяти на себе в?дпов?дальн?сть за свою спадщину», – сказав в?н, в?дкреслюючи, що саме через таке бачення в?н намага?ться заохочувати до д?алогу м?ж д?дусями й бабусями та внуками, «щоби внуки переймали спадщину». «Я це говорю всюди, таким було мо? послання», – наголосив Свят?ший Отець. Дал? Папа зауважив, що для того, щоб зазначити, про яку спадщину йдеться, в?н покликався на ?дею велико? Рос??, «бо рос?йська спадщина ? дуже доброю та дуже гарною». «До прикладу, в царин? л?тератури, в царин? музики, аж до Досто?вського, який сьогодн? говорить нам про зр?лий гуман?зм. Щоб вони взяли на себе цей гуман?зм, який розвивався в мистецтв? та л?тератур?. Це другий аспект ?з того, що я говорив про спадщину», – сказав в?н, додаючи: «Трет?й, мабуть, не був вдалий. Говорячи про Велику Рос?ю, можливо не ст?льки в географ?чному сенс?, ск?льки культурному, мен? згадалося те, що нас вчили в школ?: Петро ?, Катерина ??. ? тут виплив цей трет?й (елемент - ред.), що, мабуть, не зовс?м правильний. Не знаю. Нехай ?сторики скажуть. Але це було доповнення, яке спало мен? на думку, бо я вивчав це в школ?». П?дсумовуючи, Свят?ший Отець пояснив, що хот?в закликати молодих рос?йських католик?в «взяти на себе в?дпов?дальн?сть за власний спадок, брати св?й власний спадок, що означа? не шукати його де?нде. Взяти св?й спадок. А який спадок залишила велика Рос?я? Рос?йська культура ма? красу, ма? велику глибину, ? не сл?д ?? стирати через пол?тичн? проблеми. У вас були темн? роки в Рос??, але спадщина завжди залишалася такою».
В?дпов?даючи на другу частину запитання, в як?й йшлося про ставлення до ?мпер?ал?зму, Папа наголосив: «Я не думав про ?мпер?ал?зм, коли говорив це, я говорив про культуру, а передавання культури н?коли не ? ?мпер?ал?стичним, н?коли; це завжди д?алог, ? я говорив про це». Свят?ший Отець погоджу?ться з тим, що «?снують ?мпер?ал?зми, як? хочуть нав’язувати свою ?деолог?ю», й зверта? увагу на те, що «коли культуру дистилюють ? перетворюють в ?деолог?ю, то це ? отрутою». «Використову?ться культура, але в?ддистильована в ?деолог?ю. Власне це треба розр?зняти: коли йдеться про культуру народу, а коли – про ?деолог??, як? виникають у якогось ф?лософа, в якогось пол?тика цього народу. ? це я кажу для вс?х, також ? для Церкви», – сказав Папа, зауваживши, що й у Церкв? зустр?чаються ?деолог??, як? в?дривають ?? в?д життя. «?деолог?я не здатна вт?люватися, вона ? лише ?де?ю. Але коли ?деолог?я набира? сили ? ста? пол?тикою, вона зазвичай ста? диктатурою, чи не так? Вона ста? нездатною до д?алогу, до того, щоб сп?вжити з культурами. Й ?мпер?ал?зми роблять саме це. ?мпер?ал?зм завжди консол?ду?ться на основ? ?деолог??. Також ? в Церкв? ми повинн? розр?зняти м?ж доктриною та ?деолог??ю: справжня доктрина н?коли не ? ?деолог?чною, н?коли; вона закор?нена у святому в?рному Божому людов?; натом?сть ?деолог?я в?д?рвана в?д д?йсност?, в?д?рвана в?д народу... Не знаю, чи я в?дпов?в на запитання», – мовив Свят?ший Отець.
Нове Апостольське напоумлення про сп?льний д?м
Представник н?мецькомовно? преси запитував про те, чи заплановане доповнення до «Laudato si’» можна вважати п?дтримкою екоактив?ст?в ? яке послання в?н хот?в би передати молодим актив?стам, як? виходять на вулиц?. Папа в?дмежувався в?д прояв?в екстрем?зму, але визнав, що молодь занепоко?на, бо дума? про майбутн?. «Але коли до цього долуча?ться ?деолог?я чи пол?тичний тиск, або це використову?ться з такою метою, то це не працю?», – сказав в?н, пояснюючи, що його нове Апостольське напоумлення, яке побачить св?т 4 жовтня, стосуватиметься перегляду того, що в?дбулося п?сля Паризько? кл?матично? конференц??. «Воно не ? таким великим, як Laudato si’, йдеться про впровадження Laudato si’в нових аспектах, а також про анал?з ситуац??», – додав Папа.
Синод – не парламент ? не ?деолог?чн? в?йни
Як уникнути ?деолог?чно? поляризац?? ? чи все в?дбуватиметься за зачиненими дверима? Таким було одне ?з запитань, що стосувалося жовтнево? Асамбле? Синоду ?пископ?в. Щодо уникнення ?деолог?чного тиску, то Свят?ший Отець наголосив, що «на синод? нема? м?сця для ?деолог??, там ?нший динам?зм». «З?ставлення м?ж братами й сестрами, з?ставлення з доктриною Церкви ? прямування вперед», – сказав в?н, вказуючи на необх?дн?сть «жити синодальн?стю по-християнськи». За його словами, потр?бно «зберегти синодальну атмосферу», бо не йдеться про ТБ-шоу, на якому говориться про все, але про «момент рел?г?йного вза?момобм?ну». А щодо секретност?, то Папа п?дкреслив, що буде спец?альна ком?с?я, що ?нформуватиме про переб?г, бо «п?д час синоду потр?бно обер?гати також ? рел?г?йний вим?р ? свободу людей, як? промовляють».
Ще одне запитання щодо синоду стосувалося критики та побоювань, як? панують у деяких католицьких колах. У цьому контекст? Свят?ший Отець розпов?в, як одного разу телефонував до кармел?тського монастиря, а настоятелька сказала йому, що сестри мають страхи, пов’язан? з синодом: «Ми бо?мося, що зм?ниться доктрина». За словами Папи, в корен? цих ?дей можемо знайти ?деолог??. «Завжди, коли в Церкв? хочуть в?д?рватися в?д шляху сопричастя, тим, що вносить розбрат, ? ?деолог?я. При цьому звинувачують Церкву в тому чи ?ншому, але н?коли не звинувачують ?? в тому, що ? правдою: що вона гр?шна. Н?коли не кажуть "гр?шна"... Вони захищають доктрину в лапках, яка ? доктриною, схожою на дистильовану воду, яка не ма? смаку ? не ? правдивою католицькою доктриною, що м?ститься в Символ? в?ри», – сказав в?н.
Д?лячись думками про завдання ком?с?? з питань комун?кац??, до чого спонукало запитання про допущення журнал?ст?в до залу зас?дань синоду, Папа напол?г на тому, що йдеться про те, щоби ?нформувати про реч?, що стосуються переб?гу синоду. Бо якщо хтось хоче, щоб новини полягали в тому, що хтось посварився з тим чи ?ншим, то це «пол?тичн? пл?тки». «Перед ком?с??ю сто?ть нелегке завдання, сказати: сьогодн? роздуми йдуть так, в?дбуваються так от, ? донести церковний дух, а не пол?тичний. Парламент ? в?дм?нним в?д Синоду. Не забувайте, що головною д?йовою особою Синоду ? Святий Дух. А як це можна передати? Тому треба передавати церковний переб?г», – пояснив в?н.
