Папа: Марсель ? м?стом, яке прийма?, ? це – послання для ?вропи
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Ввечер?, 23 вересня 2023 р., в?дв?динами базил?ки Santa Maria Maggiore та молитвою перед чудотворною ?коною Пресвято? Богородиц? Спас?ння римського люду, Папа Франциск завершив свою 44-у Апостольську подорож, в рамках яко? в?дв?дав французьке м?сто Марсель. У цьому портовому м?сц? в?дбувалися чергов? «Середземноморськ? зустр?ч?», що ? церковно-громадською ?н?ц?ативою для обм?ну думками про долання виклик?в, що торкаються рег?ону, м?ж якими – явище масово? м?грац?? до ?вропейських берег?в, що часто позначене траг?чними випадками загибел? людей у мор?. Тож саме ц??? теми стосувалося перше запитання, яке Свят?шому Отцев? поставила представниця французького телебачення п?д час традиц?йно? пресконференц?? в л?таку за п?дсумками подорож?.
Усв?домлення зм?ню?ться, але це пов?льний процес
Рафаель Шап?ра звернула увагу на те, що Папа Франциск розпочав св?й понтиф?кат ?з в?зиту на Лампедузу, де критикував байдуж?сть, ? через десять рок?в знову зверта?ться до ?вропи ?з закликом бути сол?дарною. «Десять рок?в Ви повторю?те одне ? те саме послання. Чи це означа?, що Ви зазнали поразки?» – запитувала вона Свят?шого Отця, на що той в?дпов?в: «Скажу, що н?. Скажу, що зростання п?шло пов?льно. Сьогодн? вже ? усв?домлення м?грантсько? проблеми. ? також усв?домлення того, що вона д?йшла до тако? точки, що вже не в?домо, як за не? братися».
Папа наголосив, що ?снують «жахлив? випадки», коли м?грант?в, немов граючись у п?нг-понг, в?дсилають туди-сюди. Але цим прир?кають ?х на потрапляння у табори, на знущання, ? ?хн? становище ста? ще г?ршим, як до цього. «Там пану? терор. Вони страждають не лише через те, що мають потребу ви?хати, але й через те, що пану? терор. Вони нев?льники. ? ми не можемо, н?чого не пом?чаючи, в?дсилати ?х назад немов м’ячик у п?нг-понгу. Тому я повторюю принцип: м?грант?в сл?д прийняти, супроводжувати, п?дтримати та ?нтегрувати. Якщо ти не можеш ?нтегрувати в сво?й кра?н?, супроводь ? ?нтегруй в його кра?н?, але не залишай його в руках отих жорстоких торговц?в людьми», – п?дкреслив Свят?ший Отець, зауваживши, що справи покращилися в?дтод?, коли в?н в?дв?дував Лампедузу. Папа розпов?в, що коли був той в?зит, у «Дом? свято? Марти» працювала одна еф?опка, яка сл?дкувала за ним по телебаченню. Й вона звернула увагу на те, що перекладач, коли Свят?ший Отець говорив з одним ?з еф?оп?в, не перекладав усе, що той говорив, прикрашаючи ситуац?ю. «Св?дом?сть зм?нилася. Справд?. Сьогодн? ? б?льше усв?домлення. ? не тому, що я про це говорив, а тому що люди пом?тили проблему. Про не? вже багато-хто говорить», – додав в?н.
Життя – це не ?грашка
?нший французький журнал?ст Клемент Малк? зауважив, що французький уряд готу?ться затвердити суперечливе законодавство щодо завершення життя, а тому запитував, чи Папа, зустр?чаючись ?з президентом Макроном говорив з ним про евтаназ?ю. «Сьогодн? ми не говорили на цю тему, але про це йшлося п?д час ?ншого в?зиту, коли ми зустр?лися, я про це говорив ч?тко, коли в?н був у Ватикан?. Я сказав йому ч?тко свою думку: з життям не сл?д гратися, н? на початку, н? наприк?нц?», – в?дпов?в Свят?ший Отець, зауваживши, що це не просто його думка, а йдеться про захист життя, адже з ц??ю пол?тикою уникання болю можна д?йти до «гуман?стично? евтаназ??». Наступник святого Петра знову перестер?г перед ?деолог?чними колон?зац?ями, як? руйнують людське життя, виступають проти життя. Як от у випадку похилих в?ком, яких вважають непотр?бними. «?з життям не сл?д гратися. Цього разу я не говорив про це з президентом, але ?ншого разу так. Я сказав йому свою думку: ?з життям не граються, як у випадку закон?в, як? не дозволяють дитин? вирости в лон? матер?, так ? закон?в про евтаназ?ю п?д час хвороби чи старост?. ? я не кажу, що це питання в?ри. Це питання людяност?», – наголосив в?н.
Не гратися з мучеництвом укра?нського народу
?спанський журнал?ст Хав’?р Март?нес-Брокаль, покликаючись на те, що Папа також згадав про Укра?ну, запитував про усп?хи «м?с?? кардинала Дзупп?», додаючи: «? ще одне, може трохи жорстке запитання: як Ви на особистому р?вн? пережива?те той факт, що ц?й м?с?? не вда?ться дос? здобути якийсь конкретний результат? На одн?й з ауд??нц?й Ви говорили про розчарування. Чи почува?теся розчарованим?».
«Це правда, – в?дпов?в Свят?ший Отець, – деяке розчарування в?дчува?ться. Бо Державний Секретар?ат робить все можливе, щоби допомогти в цьому, також “м?с?я Дзупп?” йде в тому ж напрямку. ? щось у питанн? д?тей, що йде добре… Але ця в?йна, мен? спада? на думку, обумовлена не т?льки рос?йсько-укра?нською проблемою, але й продажем збро?, торг?влею збро?ю». Папа нав?в нещодавно опубл?ковану ?нформац?ю про те, що сьогодн? найприбутков?шими ? ?нвестиц?? у заводи, що виготовляють зброю, тобто, «у фабрики смерт?». «Укра?нський народ, – додав у цьому контекст? Свят?ший Отець, – це народ-мученик, який ма? ?стор?ю, переповнену мучеництвом, ?стор?ю, яка виклика? б?ль. Це не вперше в?н стражда?: в часи Стал?на в?н багато-багато вистраждав. Це народ-мученик. Але ми не повинн? гратися з мучеництвом цього народу, ми повинн? допомогти йому розв’язати ц? справи в найреальн?ший можливий спос?б. П?д час в?йни реальним ? можливе, не сл?д себе обманювати, що мовляв завтра дво? л?дер?в, як? в стан? в?йн?, сядуть разом за ст?л ?сти. Але наск?льки можливо, куди можемо д?йти, смиренно робити можливе. Тепер я бачив, що якась кра?на робить крок назад, не да? зброю, й почина?ться процес, де напевно мучеником буде укра?нський народ. ? це погано!».
Послання для ?вропи
П?дсумовуючи розмову, Папа Франциск повернувся до результат?в подорож?. В?н зазначив, що Марсель – це цив?л?зац?я багатьох культур ? порт м?грант?в, в також «культура зустр?ч?», «креативна моза?ка», де сп?в?снують р?зн? рел?г??. «Це порт, який ? посланням у ?вроп?: Марсель прийма?. Прийма? та шану?, робить синтез, не заперечуючи тотожн?сть народ?в. Ми повинн? переосмислити цю проблему й у ?нших частинах: здатн?сть приймати», – сказав Свят?ший Отець, вказуючи на те, що в деяких кра?нах, як? стикаються з напливом м?грант?в, ?снують порожн? села, де мешкають щонайб?льше два десятки л?тн?х людей. ? це повинно бути спонукою для ?нтеграц??. «Ми потребу?мо робочих рук, ?вропа потребу?. Добре проваджена м?грац?я – це багатство. Задумаймося на такою м?грантською пол?тикою, щоб вона була б?льш пл?дною ? багато в чому допомогла», – заохотив в?н.
