Папа: ми – подорожн?, спрагл? любов?, цю спрагу може втамувати лише Бог
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Завершенням третього дня перебування Папи Франциска у Монгол?? стала Свята Меса, яку в?н у нед?лю, 3 вересня 2023 р., очолив у льодовому палац? «Степова Арена». На ?вхарист?йне богослуж?ння з Наступником святого Петра з?бралися м?сцев? католики, а також паломники ?з кра?н рег?ону. У сво?й пропов?д? Свят?ший Отець в?дзначив стан людини, який характеризу?ться, зокрема, пошуком радост? та щастя, шукаючи в?дпов?дь, яка з’явля?ться завдяки зустр?ч? з живим Богом.
В?дкрити та?мницю справжньо? радост?
На початку пропов?д? Папа Франциск зосередив свою увагу на прагненн? Бога, про що взива? псалмосп?вець: «Тебе душа моя прагне, тебе бажа? т?ло мо? в земл? сух?й, спрагл?й ? безводн?й» (Пс 63,2). За його словами, цей чудовий заклик супроводжу? наш житт?вий шлях посеред пустель, як? ми покликан? перетнути. ? саме в ц?й посушлив?й земл? нас досяга? Добра Новина: ми не самотн? в наш?й мандр?вц?, адже Бог Отець послав Свого Сина, щоб дати нам живу воду, щоб втамувати спрагу наших душ (пор. Йо. 4,10). «А ?сус – ми щойно почули Його в ?вангел?? – показу? нам шлях, як втамувати нашу спрагу: це шлях любов?, яким В?н пройшов аж до к?нця, аж до хреста», – наголосив Свят?ший Отець.
На думку пропов?дника, ми в першу чергу покликан? розп?знати нашу внутр?шню спрагу, що перегуку?ться з? словами псалмосп?вця, який вола? до Бога через те, що його життя нагаду? пустелю. У цьому Наступник апостола Петра скерував св?й погляд на Монгол?ю, позначену посушлив?стю степу та пустель, що нагаду? сутт?вий аспект б?бл?йно? духовност?, представлений постаттю Авраама. Вс? ми ? коч?вниками Бога, «паломниками у пошуках щастя та мандр?вниками, спраглими любов?». «Пустеля, про яку говорить псалмосп?вець, стосу?ться, таким чином, нашого життя: ми ? т??ю посушливою землею, яка прагне чисто? води, що зволожу? до глибини; це наше серце прагне в?дкрити та?мницю т??? справжньо? радост?, яка може нас супроводжувати ? п?дтримувати нав?ть посеред екзистенц?йно? посухи. Так, ми носимо в соб? невгамовну спрагу до щастя, ми шука?мо сенс ? напрямок свого життя, мотивац?ю для д?яльност?, яку зд?йсню?мо щодня, ?, перш за все, ми спрагл? любов?, бо т?льки любов по-справжньому вдовольня?, да? нам добре почуватися, насолоджуватися красою життя, в?дкрива? нас на дов?ру, даючи в?дчути смак краси життя», – зауважив Папа Франциск. За його словами, християнська в?ра да? в?дпов?дь на цю спрагу, в?дкриваючи нас на зустр?ч ?з живим Богом-Любов’ю.
Любов, яка втамову? нашу спрагу
В?дтак Свят?ший Отець вказав на основу християнсько? в?ри, яка поляга? в тому, що Бог ? любов’ю, ? у сво?му Син? ?сус? став близьким до нас. «Це правда, що ?нод? ми почува?мося як пустельна земля, пересохла ? безводна, але так само правда, що Бог п?клу?ться про нас ? пропону? нам чисту воду, яка втамову? спрагу, живу воду, яка влива?ться в нас ? оновлю? нас, визволяючи в?д небезпеки посухи. Цю воду да? нам ?сус», – зазначив Папа Франциск. Цитуючи святого Августина, в?н сказав, що для того, щоб ми не занепали духом у ц?й пустел?, Господь окроплю? нас росою Свого слова. «Ц? слова нагадують вашу ?стор?ю: у пустелях життя ? у тягар? бути маленькою сп?льнотою, Господь дба?, щоб вам не забракло води Його слова, особливо через пропов?дник?в ? м?с?онер?в, як?, помазан? Святим Духом, с?ють ?? красу. ? Слово завжди поверта? нас до основ в?ри: дозволити Богу любити нас, щоб наше життя стало приношенням любов?. Бо т?льки любов по-справжньому втамову? нашу спрагу», – в?дзначив Свят?ший Отець, промовляючи до в?рних Церкви у Монгол??.
Хрест вчить нас любов?
Роздумуючи над нед?льним ?вангел??м (пор. Мт. 16,21-27), Наступник апостола Петра вказав на спос?б Божого мислення. У ?вангельському уривку апостол Петро, почувши, що ?сус ма? йти на страст? та смерть на хрест?, перекону? Його в тому, що В?н неправий. Проте, Господь дор?ка? Петров?, оск?льки такий спос?б мислення ? «св?тським», а не Божим. «Якщо ми дума?мо, що усп?ху, влади, матер?альних благ достатньо, щоб вгамувати спрагу в нашому житт?, то це св?тський ментал?тет, який не веде до н?чого доброго, навпаки, залиша? нас сух?шими, н?ж ран?ше», – сказав Папа Франциск, вказуючи на Господн? слова про необх?дн?сть взяття свого хреста (пор. Мт 16,24). Тому найкращий з ус?х шлях?в – об?йняти Христовий хрест. «В основ? християнства лежить ця шокуюча та надзвичайна новина: коли втрача?ш сво? життя, коли великодушно його в?дда?ш на служ?нн?, коли ризику?ш ним, присвячуючи його любов?, коли безкорисливо дару?ш його ?ншим, тод? воно поверта?ться у надлишку, влива? рад?сть, яка не мина?, мир серця, внутр?шню силу, яка п?дтриму?», – зазначив Свят?ший Отець, додаючи, що т?льки любов л?ку? наш? рани та дару? справжню рад?сть.
Прямувати Христовою дорогою
В?дтак, як зауважив дал? пропов?дник, Христос у ?вангельському уривку заклика? ступати за Ним (пор. Мт. 16,23), тобто стати Його учнем ? йти такою самою дорогою, як В?н. «Тод?, завдяки благодат? Христа ? Святого Духа, ми зможемо ступати дорогою любов?. Також ? тод?, коли любити означа? зректися себе, боротися з особистим ? мирським его?змом, ризикувати життям у братерств?. Бо хоч ? ? правдою те, що все це кошту? зусиль ? жертв, а ?нод? означа? необх?дн?сть з?йти на хрест, ще б?льш правдивим ? те, що коли ми втрача?мо сво? життя заради ?вангел?я, Господь да? нам його в надлишку, сповнене любов? ? радост?, на в?ки», – сказав на завершення пропов?д? Папа Франциск.
