Папа: хто ризику? життям у мор?, той не вторга?ться, а шука? життя
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
&濒补辩耻辞;Будьте морем добра, щоби долати сучасн? форми б?дност? в сол?дарн?й синерг??, будьте гостинним портом, щоби пригорнути тих, хто шука? кращого майбутнього, будьте маяком миру, щоби за допомогою культури зустр?ч? розв?ювати п?тьму проваль насильства та в?йни», – такими побажаннями Папа Франциск п?дсумував свою промову, виголошену до учасник?в «Середземноморських зустр?чей», як? з ?н?ц?ативи Марсельсько? архид??цез?? з?бралися в?д 18 до 24 вересня 2023 р. в м?ст? Марсел?, щоб обговорити виклики, що стоять перед Середземноморським рег?оном та ?х долання. Промовляючи п?д час заключно? сес??, яка в суботу, 23 вересня, пройшла в палац? Фаро, Свят?ший Отець под?лився деякими думками, що оберталися навколо трьох реал?й, якими позначене це м?сто, а саме – море, порт ? маяк.
Mare nostrum
«Приплив ? в?дплив народ?в перетворили це м?сто на моза?ку над??, з його великою багатоетн?чною та мультикультурною традиц??ю, представленою б?льш н?ж 60 консульствами, розташованими на його територ??. Марсель ? одночасно множинним ? ?диним м?стом, оск?льки саме його множинн?сть, результат зустр?ч? з? св?том, робить його ?стор?ю ун?кальною», – сказав Папа, переходячи до першого аспекту. В?дпов?даючи на популярне сьогодн? ствердження, що ?стор?я Середземномор’я – це перехрестя конфл?кт?в м?ж цив?л?зац?ями, рел?г?ями та в?дм?нними баченнями, Свят?ший Отець, не ?гноруючи ?снуюч? проблеми, наголошу?, що «mare nostrum – це прост?р зустр?ч?: м?ж авраам?чними рел?г?ями, м?ж грецьким, латинським ? арабським мисленням, м?ж наукою, ф?лософ??ю та правом, м?ж багатьма ?ншими д?йсностями». Саме зв?дси до св?ту було донесено «високу ц?нн?сть людини, над?лено? свободою, в?дкрито? на ?стину ? тако?, що потребу? спас?ння, яка бачить св?т як диво, яке треба в?дкрити, ? як сад, який треба заселити, п?д знаком Бога, Який уклада? запов?ти з людьми».
За словами Наступника святого Петра, тут також, на «перехрест? м?ж П?вн?ччю та П?вднем, м?ж Сходом ? Заходом», зосереджен? виклики всього св?ту, про що св?дчать «п’ять берег?в» mare nostrum, як? були в центр? роздум?в зустр?чей ? якими ? П?вн?чна Африка, Близький Сх?д, Чорноморсько-Егейський рег?он, Балкани та латинська ?вропа. «Словом, це море, середовище, яке пропону? ун?кальний п?дх?д до складнощ?в, ? "дзеркалом св?ту" ? несе в соб? глобальне покликання до братерства, ун?кального покликання, ?диного способу запоб?гання ? подолання конфл?кт?в», – зазначив Папа, додаючи: «Браття й сестри, серед сьогодн?шнього моря конфл?кт?в ми тут для того, щоб посилити внесок Середземномор'я, щоб воно знову стало лаборатор??ю миру».
Лаборатор?я миру
Як наголосив Свят?ший Отець, покликанням рег?ону ? бути м?сцем, де кра?ни та р?зн? д?йсност? зустр?чаються на основ? людськост?, яку вс? ми под?ля?мо, а не ?деолог?й, як? протиставляють. «Саме так, Середземномор'я виража? мислення, яке не ? одноман?тним та ?деолог?чним, а багатогранним ? в?рним реальност?; житт?ве, в?дкрите ? примирливе мислення: мислення сп?льноти», – сказав в?н, наголошуючи на тому, що ми дуже потребу?мо такого мислення, коли «войовнич? нац?онал?зми» хоронять «мр?ю про сп?льноту нац?й». «Але – не забуваймо про це – з? збро?ю ведеться в?йна, а не мир, а ?з жадобою до влади завжди поверта?ться минуле, а не буду?ться майбутн?», – додав Папа.
То ж в?д чого сл?д розпочати, щоби вкор?нювати мир? Глава Католицько? Церкви нагадав, що на берегах Галилейського моря ?сус почав ?з того, що давав над?ю вбогим. «Саме зв?дти треба починати, з часто тихого крику останн?х, а не перших у клас?, як? п?двищують голос нав?ть тод?, коли в них все добре», – сказав Свят?ший Отець, зазначаючи, що сьогодн? «море людського сп?в?снування» забруднене нестаб?льн?стю, а там де нестаб?льн?сть – там ? злочинн?сть, де ?сну? матер?альна, осв?тня, трудова, культурна б?дн?сть, там простягаються терени маф?? ? торг?вл? людьми. Й для боротьби з цим недостатньо самих лише зусиль з боку ?нституц?й, «потр?бен поштовх сумл?ння, щоб сказати "н?" беззаконню ? "так" сол?дарност?, яка ? не краплею в мор?, а необх?дним елементом для очищення його вод».
«Фактично, справжня соц?альна б?да поляга? не ст?льки в зростанн? проблем, ск?льки в занепад? п?клування», – сказав Папа, згадуючи про р?зн? соц?альн? лиха нашого часу, запитуючи, чи ? ще так?, що дивляться поза власний берег, щоби «почути волання болю, що п?дноситься з П?вн?чно? Африки та Близького Сходу». «Маю на думц? багатьох християн, як? часто змушен? покидати сво? земл? або жити на них, не маючи визнання сво?х прав, не маючи повноц?нного громадянства», – мовив в?н, додаючи: «? ще ? крик болю, який пече найб?льше, який перетворю? mare nostrum на mare mortuum, перетворю? Середземномор'я з колиски цив?л?зац?? на могилу г?дност?».
Понад п?встол?тн?й заклик Церкви
Саме це приглушене волання «брат?в ? сестер м?грант?в» стало в?дправною точкою для роздум?в про другий характерний елемент Марселя, яким ? порт. За словами Свят?шого Отця, «Марсель ма? великий порт ? ? великими воротами, як? не можуть бути зачинен?». Однак, чимало середземноморських порт?в закрит?, звучать слова, що п?дживлюють страх: «вторгнення» ? «надзвичайна ситуац?я». «Але т?, хто ризику? життям у мор?, не вторгаються, вони шукають прийняття, шукають життя. Що стосу?ться надзвичайно? ситуац??, то м?грац?йний феномен – це не ст?льки нагальна потреба, яка завжди добре п?дходить для розпалювання аларм?стсько? пропаганди, ск?льки факт нашого часу, процес, який охоплю? три континенти навколо Середземномор'я ? яким сл?д керувати з мудрою далекоглядн?стю: з ?вропейською в?дпов?дальн?стю, здатною впоратися з об'?ктивними труднощами», – наголосив Папа, п?дкреслюючи, що mare nostrum вола? про справедлив?сть ? нагадуючи про те, що «ця ситуац?я не ? новинкою останн?х рок?в, ? не цей Папа, який прибув з ?ншого к?нця св?ту, ? першим, хто з нагальн?стю та занепоко?нням попереджа? про не?». «Церква говорить про це в проникливих тонах вже б?льше п'ятдесяти рок?в», – сказав в?н, покликаючись на енцикл?ку Populorum progressio святого Павла VI.
Розп?знати брат?в ? сестер
Наступник святого Петра визна?, що труднощ?, пов’язан? ?з тим, щоби «прийняти, захистити, п?дтримати й ?нтегрувати» людей, яких не чекали, в ус?х перед очима, але «головним критер??м не може бути збереження власного добробуту, але збереження людсько? г?дност?». «Тих, хто шука? у нас притулку, не сл?д розглядати як тягар, який потр?бно нести: якщо ми бачимо в них брат?в, то вони постануть перед нами передус?м як дари», – сказав в?н, п?дкреслюючи, що ?стор?я спонука? нас до струсу сумл?ння, «щоб запоб?гти кораблетрощ? цив?л?зац??». «Р?шенням проти жахливого лиха експлуатац?? людських ?стот ? не в?дмова, а забезпечення, в?дпов?дно до можливостей кожного, широко? к?лькост? легальних ? регульованих в'?зд?в, сталих завдяки справедливому прийому з боку ?вропейського континенту, в контекст? сп?впрац? з кра?нами походження», – в?в дал? Свят?ший Отець, зазначивши, що спроба заплющувати оч? перетвориться в трагед??. ?нтеграц?я, за його словами, ? важким, але «далекоглядним» завданням, яке приготовля? майбутн?, «яке, хочемо цього чи н?, або буде разом, або його не буде».
Ворота в?ри
Глава Католицько? Церкви також вказав на те, що порт Марселя ? «воротами в?ри». В?н згадав про те, що зг?дно з переданням, сюди прибули свят? Мар?я, Марта та Лазар, як? зас?яли ?вангел?? на цих землях. Лазар, з одного боку, був приятелем ?суса, а з ?ншого – таке ?м’я мав також герой «дуже актуально?» сьогодн? притч?, яка «в?дкрива? оч? на нер?вн?сть, яка п?дточу? братерство ? говорить нам про Господню любов до б?дних». «Тож ми, християни, що в?римо в нашого Бога, Який став людиною, в ?диного ? неповторного Чолов?ка, Який на берегах Середземного моря говорив про Себе як про дорогу, ?стину ? життя (пор. ?в 14,6), не можемо погодитися з тим, щоб дороги зустр?ч? були закрит?. Не закриваймо дороги зустр?ч?, будь ласка! Ми не можемо погодитися з тим, щоб правда бога-грошей переважала над людською г?дн?стю, щоб життя перетворювалося на смерть!» – наголосив Папа, п?дкреслюючи, що завданням Церкви ? поклонятися Богов? та служити людин?. Й п?дтвердженням того ? св?дчення численних святих, також ? м?сцевих, часто геройське св?дчення.
«Тому чудово, коли християни не поступаються н?кому в милосерд?, а ?вангел?? милосердно? любов? ста? великою харт??ю душпастирства. Ми не покликан? жалкувати за минулими часами чи переосмислювати церковну впливов?сть, ми покликан? св?дчити: не вишивати ?вангел?? словами, але вт?лювати; не вим?рювати видим?сть, але в?ддавати себе в безкорисливост?, в?рячи, що м?рою ?суса ? любов без м?ри», – наголосив Свят?ший Отець, побажавши, щоби Церква ставала «портом над?? для знев?рених», де люди знаходитимуть п?дбадьорення.
Св?тло для прийдешнього
Врешт?, переходячи до третього аспекту, тобто, до маяка, Папа зазначив, що в?н «осв?тлю? море й допомага? побачити порт». Тож як? «св?тл? стежки можуть спрямувати курс середземноморських Церков»? Свят?ший Отець висловив припущення про доц?льн?сть створення «Церковно? Конференц?? Середземномор’я», що сприятиме кращому вза?мообм?нов?. Вартим уваги ? також опрацювання особливого душпастирства, б?льш вза?мопов’язаного, щоби д??цез??, як? б?льше наражаються на згадан? вище виклики, могли забезпечувати кращу духовну ? загальнолюдську оп?ку тим, хто прибува?.
«Нарешт?, маяк у ц?й престижн?й буд?вл?, яка носить його ?м'я, спонука? мене думати насамперед про молодь: вона ? тим св?тлом, яке вказу? шлях у майбутн?», – в?в дал? Наступник святого Петра, вказавши на те, що Марсель ? великим студентським м?стом, ? саме ун?верситет ? м?сцем з якого сл?д розпочинати ткання стосунк?в м?ж культурами. «Нехай же середземноморськ? ун?верситети будуть лаборатор?ями мр?й ? буд?вельними майданчиками майбутнього, де молод? люди доросл?шають, зустр?чаючись, знайомлячись ? в?дкриваючи для себе культури ? контексти, близьк? ? в?дм?нн? водночас. Таким чином руйнуються упередження, загоюються рани ? в?дверта?ться фундаментал?стська риторика», – наголосив Папа, в?дзначивши також внесок, який сво?м осв?тньо-виховним потенц?алом може зробити Церква, працюючи ? над «середземноморським богослов’ям».
П?сля участ? в заключн?й сес?? «Середземноморських зустр?чей» Папа Франциск у Палац? Фаро також пров?в зустр?ч ?з Президентом Франц?? Еммануелем Макроном, п?сля чого повернувся до архи?пископського палацу.
