Де креативн? зусилля задля миру? Перша промова Папи в Угорщин?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Пол?тика походить в?д м?ста (polis), тобто, конкретних зусиль задля життя разом, гарантуючи права та шануючи обов’язки. Це зауваження стало в?дправною точкою для роздум?в, якими Папа Франциск под?лився ?з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського сусп?льства Угорщини. Прилет?вши у п’ятницю, 28 кв?тня 2023 р., до Будапешта, Свят?ший Отець з аеропорту прибув до президентського палацу, де в?дбулася церемон?я прив?тання та в?зит вв?чливост? до Глави Держави. Оп?сля вони перейшли до розташовано? неподал?к оф?ц?йно? резиденц?? глави Уряду Угорщини, що розм?щена в колишньому кармел?тському монастир?. У сво?й промов? Глава Католицько? Церкви зосередився на трьох аспектах, якими ? Будапешт як м?сто ?стор??, м?сто мост?в ? м?сто святих.
М?сто ?стор??
Папа зазначив, що ця столиця ма? давн? походження, але м?сто досягло розкв?ту в епоху модерн?зму. Воно також знало пер?оди миру й розкв?ту, але й насильства та утиск?в, нацистсько? та комун?стично? диктатури. Дал? в?н скерував свою думку до заснування м?ста, що постало 150 рок?в тому внасл?док злиття Буди, Обуди та Пешта в 1873 роц?. «Народження ц??? велико? столиц? в серц? континенту нагаду? про об’?днавчий процес, розпочатий ?вропою, в як?й Угорщина знаходить сво? житт?ве русло», – сказав в?н, зауваживши, що в пово?нний пер?од на континент? панувала велика над?я, що т?сн?ш? зв’язки м?ж нац?ями допоможуть запоб?гти майбутн?м конфл?ктам. «У св?т?, в якому ми живемо, однак, пристрасн?сть задля сп?льнотно? пол?тики ? задля багатосторонност? зда?ться гарним спогадом з минулого», – зауважив Свят?ший Отець, додаючи, що зда?ться, н?би «хорова мр?я про мир» поступа?ться м?сцем «сол?стам в?йни».
«На м?жнародному р?вн? нав?ть зда?ться, що насл?дком пол?тики ? розпалювати душ?, зам?сть того, щоби вир?шувати проблеми, що вона забува? про зр?л?сть, досягнуту п?сля жах?ть в?йни та деградувала до сво?р?дного во?нного ?нфантил?зму. Але мир н?коли не прийде внасл?док шукання власних стратег?чних ?нтерес?в, але радше завдяки пол?тиц?, здатн?й дивитися на ц?л?сть, на розвиток вс?х», – додав Папа.
В?днайти ?вропейську душу
За словами Наступника святого Петра, на цьому важкому ?сторичному етап? ?вропа ? фундаментальною, бо «завдяки сво?й ?стор?? вона представля? пам’ять людства, а тому покликана в?д?гравати належну ?й роль». Нею ? «по?днувати в?ддалених ? приймати народи, н?кого не залишаючи ворогом назавжди». Тому потр?бно «наново в?днайти ?вропейську душу», тобто, «ентуз?азм ? мр?ю батьк?в-засновник?в, державних муж?в, як? зум?ли заглянути за меж? свого часу, через нац?ональн? кордони та негайн? потреби, породивши дипломат?ю, спроможну наново зшивати ?дн?сть, а не розширювати д?ри». «На цьому ?сторичному етап? ? багато небезпек; але хочу запитати, також маючи на думц? багатостраждальну Укра?ну, куди под?лися креативн? зусилля на користь миру? Де вони?».
М?сто мост?в
Свят?ший Отець звернув увагу на те, що коли на Будапешт дивитися згори, то його особлив?сть проявля?ться саме завдяки мостам, як? по?днують його частини, «гармон?зуючи його конф?гурац?ю з великою р?кою». ? ця «гармон?я з довк?ллям» ? нагодою в?дзначити еколог?чн? зусилля ц??? кра?ни. Мости – це також нагода замислитися «над важлив?стю ?дност?, що не означа? одноман?тн?сть», ? це особливо проявля?ться у Будапешт? з огляду на розма?ття його складових район?в. «Також ? ?вропа двадцяти семи, збудована, щоби творити мости м?ж нац?ями, потребу? сьогодн? внеску вс?х, не применшуючи особливостей н?кого», – сказав Папа, наголошуючи на необх?дност? ц?лого, яке не згладжу? частини, та частин, як? почуваються добре ?нтегрованими в ц?ле.
«Отож, я думаю про ?вропу, яка не буде заручником частин, стаючи жертвою самореференц?йних попул?зм?в, але й не перетворюватиметься у плинну д?йсн?сть, мало що не газопод?бну, в сво?р?дний абстрактний наднац?онал?зм, що забува? про життя народ?в. Саме в цьому поляга? пагубний шлях “?деолог?чних колон?зац?й”, що усувають в?дм?нност?, як у випадку так звано? культури гендеру, або протиставляють житт?в?й д?йсност? редуктивн? бачення свободи, наприклад, нахваляючись як здобутком безумним “правом на аборт”, що завжди ? траг?чною поразкою. Яким же прекрасним ? натом?сть будувати ?вропу, зосереджену на особ? й на народах, де впроваджу?ться ефективна пол?тика на п?дтримку народжуваност? та с?м’?, – ма?мо кра?ни в ?вроп?, де середн?й в?к становить 46-48 рок?в, – про яку уважно дба? ця кра?на, де р?зн? нац?? ? родиною, в як?й обер?гають зростання та особливост? кожного», – мовив Свят?ший Отець, зауваживши, що найв?дом?ший м?ст Будапешта, яким ? ланцюговий, допомага? нам уявляти соб? схожу ?вропу, де кожна ланка ? важливою. В цьому також може допомогти християнська в?ра, в чому Угорщина також може запропонувати св?й особливий екумен?чний характер, адже тут р?зн? конфес?? живуть без суперництва, шанобливо сп?впрацюючи в конструктивному дус?.
Християнськ? ц?нност? потребують в?дкритост?
Переходячи до третього аспекту, яким ? Будапешт як м?сто святих, Папа зазначив, що думка в цьому контекст? не може не звернутися до святого Стефана, першого короля Угорщини, який жив у часах, коли «християни ?вропи були в повному сопричаст?». Свят?ший Отець процитував повчання, як? монарх залишив сво?му синов? Емерику, також проголошеному святим, повчаючи бути шанобливим не лише з родичами та знаттю, ? не т?льки з ближн?ми, але й з чужинцями, заохочуючи до лаг?дност?, пов’язавши ?? з ?стиною. «Йдеться про велике повчання в?ри: християнськ? ц?нност? не можуть бути засв?дчен? через закам’ян?л?сть чи замкнут?сть, бо Христова ?стина веде до лаг?дност? та вв?чливост? в дус? блаженств», – п?дкреслив в?н, додаючи, що в цих повчаннях прогляда?ться «не т?льки багатство сол?дно? тотожност?, але й необх?дн?сть в?дкритост? на ?нших», про що говорить також угорська конституц?я: «Шану?мо свободу та культуру ?нших народ?в, зобов’язу?мося сп?впрацювати з ус?ма нац?ями св?ту». Вона також стверджу?, що нац?ональн? меншини «? частиною угорсько? пол?тично? сп?льноти», а також говорить про «обов’язок п?дтримувати потребуючих ? вбогих».
Все це, за словами Папи, нагаду? про ?стор?ю угорсько? святост?, починаючи в?д першого короля, який заклав п?двалини, до принцеси ?лизавети, «св?дчення яко? досягло вс?х географ?чних широт». В цьому контекст? в?н подякував влад? за п?дтримку благод?йних ? осв?тн?х ?н?ц?атив, натхнених цими ц?нностями, в яких зад?яна також м?сцева католицька сп?льнота, надаючи конкретну допомогу християнам у св?т?, що зазнають труднощ?в, як от в Л?ван? та Сир??.
Будуючи новий гуман?зм
«Пл?дна сп?впраця м?ж державою ? Церквою ? продуктивною, ? щоби бути такою, вона повинна належно збер?гати в?дпов?дн? розр?знення. Важливо, щоби кожен християнин пам’ятав про це, маючи за ор??нтир ?вангел??, щоби дотримуватися в?льних ? визвольних р?шень ?суса, а не п?ддатися сво?р?дн?й д?яльност? на п?дтримку лог?ки влади. З ц??? точки зору корисною ? здорова св?тськ?сть, яка не скочу?ться в поширений ла?цизм, який проявля? алерг?ю щодо кожного сакрального аспекту, щоб пот?м жертвувати собою на в?втар? прибутку», – сказав Наступник святого Петра, п?дкреслюючи, що той, хто визна? себе християнином, покликаний «св?дчити та прямувати разом з ус?ма, розвиваючи гуман?зм, натхнений ?вангел??м», що поляга? в тому, щоби визнавати себе улюбленою Божою дитиною та любити кожного як брата та сестру.
В цьому св?тл? Папа повернувся до повчань святого короля Стефана, адресованих синов?, в яких той стверджував, що «оздоблю? кра?ну» той, хто прибува? до не? з р?зними мовами та звичаями, натом?сть кра?на, «що ма? одну лише мову та один лише звичай, слабка ? занепада?». Тож святий Стефан радив синов? «охоче приймати чужинц?в», що перегуку?ться з темою прийняття, «яка без сумн?ву ? складною». Однак, до ц??? проблеми «сл?д п?дходити без звол?кання та виправдань», думаючи «про Христа, присутнього в багатьох знев?рених братах ? сестрах, що вт?кають в?д конфл?кт?в, б?дност? та кл?матичних зм?н».
