Папа до духовенства та чернецтва Угорщини: будьте пророками в сьогоденн?
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
Увечер? 28 кв?тня 2023 р., перший день сво?? Апостольсько? подорож? в Угорщину, Папа Франциск зустр?вся у катедральному собор? святого Стефана в Будапешт? з ?пископами, священиками, дияконами, богопосвяченими особами, сем?наристами та душпастирськими сп?впрац?вниками. П?сля прив?тання Голови ?пископсько? конференц?? Угорщини та св?дчень священник?в, черниц? та катехитки, Свят?ший Отець зосередився на викликах сучасност?, як? вимагають в?д християн по-новому приглянутись до кор?ння ?вангел?я, яке вказу? на приклад Христа та на Його любов, яка ? основою ?дност? член?в Церкви.
Дв? спокуси сучасно? доби
На початку зустр?ч? Папа Франциск наголосив на гасл? Апостольсько? подорож?: «Христос – наше майбутн?», додавши, що Христос ? початком ? к?нцем, основою та к?нцевою метою людства (пор. Од. 1,17). «Наше життя, хоч ? позначене крихк?стю, м?цно утриму?ться в Його руках. Якщо забудемо про це, то й ми, душпастир? та миряни, будемо шукати людських засоб?в ? знарядь, щоб захиститися в?д св?ту, закриваючись у наших комфортних ? спок?йних рел?г?йних оазах; або, навпаки, ми пристосу?мося до м?нливих в?тр?в св?тськост?, ? тод? наше християнство втратить силу ? ми перестанемо бути с?ллю земл?», – зауважив Свят?ший Отець.
В?н перестер?г перед двома спокусами: прочитання сучасно? ?стор?? в катастроф?чному ключ? та на?вне прочитання свого часу, що базу?ться на конформ?зм?, який змушу? нас в?рити, що по сут? все добре, що св?т уже зм?нився ? нам потр?бно адаптуватися. «Проти катастроф?чност? пораженства та св?тського конформ?зму ?вангел?? дару? нам нов? оч?, да? нам благодать розр?знення, щоб ув?йти в наш час ?з гостинним наставленням, але також ? з духом пророцтва. Отже, з прийняттям, в?дкритим на пророцтво», – сказав Папа Франциск. У цьому контекст? в?н звернув увагу на ?вангельський образ смок?вниц? (пор. Мр. 13,28-29). «Ми покликан? прийняти час, у якому живемо, як плодоносна рослина, з його зм?нами та викликами, бо саме через усе це – говорить ?вангел?? – наближа?ться Господь. А м?ж тим ми покликан? обробляти цю нашу пору, прочитувати ??, с?яти в н?й ?вангел??, обр?зати сух? г?лки зла, приносити пл?д. Ми покликан? до прийняття з пророцтвом», – зазначив Свят?ший Отець.
Нов? виклики перед християнами
«Йдеться про те, щоб вчитися розп?знавати знаки Божо? присутност? в реальност?, нав?ть там, де вона не виявля?ться явно позначеною християнським духом ? зустр?ча? нас сво?м характером виклику чи запитання. ?, водночас, йдеться про те, щоб тлумачити все у св?тл? ?вангел?я, не будучи з?св?тченими, а як благов?сники та св?дки християнського пророцтва», – в?в дал? Папа, говорячи про особливост? пророчого прийняття. Зауваживши, що нав?ть тут, де традиц?я в?ри залиша?ться глибоко вкор?неною, бачимо поширення секуляризму, який загрожу? с?м’ям та наража? молодь на модель життя, засновану на матер?ал?зм? та гедон?зм?. «Але ц? реал?? можуть представляти для нас, християн, шанс, оск?льки вони стимулюють в?ру та поглиблення деяких тем, вони запрошують нас запитувати себе, яким чином ц? виклики можуть ув?йти в д?алог з ?вангел??м, шукати нов? шляхи, засоби та мови», – п?дкреслив Свят?ший Отець.
Сп?впраця та потреба молитви
За словами Папи, д?алог християн з? св?том вимага? в?д християнсько? сп?льноти св?дчення, що не ? легким завданням. «Зокрема, я хот?в би в?дзначити перевантажен?сть священик?в роботою. З одного боку, справд?, потреби параф?яльного та душпастирського життя численн?, а з ?ншого – покликань ста? дедал? менше, а священик?в мало, часто в похилому в?ц? та з деякими ознаками втоми. Цей стан, сп?льний для багатьох ?вропейських реал?й, щодо якого важливо, щоб кожен – душпастир? та миряни – почувався сп?вв?дпов?дальним: передус?м у молитв?, тому що в?дпов?д? приходять в?д Господа, а не в?д св?ту, в?д кивоту, а не в?д комп'ютера. А в?дтак з пристрасн?стю до душпастирського покликання, з ентуз?азмом шукаючи способ?в, щоби запропонувати молод? чар?вн?сть насл?дування ?суса нав?ть у особливому посвяченн?», – сказав Папа Франциск. В?н закликав шукати можлив? шляхи, щоб рад?сно сп?впрацювати у справ? ?вангел?я, виокремивши св?дчення катехитки Дор?ни про необх?дн?сть достукуватись до ?нших через розпов?д? та сп?лкування, торкаючись повсякденного життя.
Плекання ?дност? у справ? ?вангел?я
Говорячи про Церкву, Свят?ший Отець закликав до ?дност?, яка досяга?ться завдяки Бож?й любов?, що ? даром Святого Духа. «Якщо ми в?ддален? один в?д одного або под?лен?, якщо ми ста?мо жорсткими в позиц?ях ? групах, ми не приносимо плоду», – зазначив Папа, перестер?гаючи перед ?деолог?чними позиц?ями та поляризац??ю у пол?тичних чи соц?альних аспектах. «Найперша душпастирська д?яльн?сть – це св?дчення сопричастя, тому що Бог ? сопричастям ? присутн?й там, де ? братня любов. Подолаймо людськ? розб?жност?, щоб разом працювати у Господньому винограднику! Занурюймося в дух ?вангел?я, вкор?нюймося в молитв?, особливо в адорац?? та слуханн? Слова Божого, плекаймо пост?йне формування, братерство, близьк?сть ? увагу до ?нших. Великий скарб вкладено в наш? руки, не марнуймо його на гонитву за другорядним в пор?внянн? з ?вангел??м!» – закликав Свят?ший Отець, застер?гаючи в цьому контекст? в?д пл?ткування.
Свят? приклади в?ри
Звертаючись до священник?в, Папа закликав ?х мати милосердн? та сп?вчутлив? п?дходи, на зразок блаженного Яноша Бреннера, угорського священника, який був вбитий з ненавист? до в?ри п?д час панування комун?стичного режиму. «Блаженний Янош зазнав ст?льки страждань на власн?й шкур?, ? йому було б легко зата?ти образу, закритися, бути жорстокосердим. Натом?сть в?н був добрим пастирем. Цього вимага?ться в?д ус?х нас, особливо в?д священик?в: милосердного погляду, сп?вчутливого серця, яке завжди проща?, яке завжди допомага? почати все спочатку, яке прийма? ? не засуджу?, не проганя?, п?дбадьорю? ? не критику?, служить ? не пл?тку?», – наголосив Свят?ший Отець. У такий спос?б ми вчимося пророчого прийняття, що означа? також передавати Господню розраду в ситуац?ях болю та б?дност? в св?т?, залишатися поруч ?з пересл?дуваними християнами, м?грантами, як? шукають прийняття, людьми ?нших етн?чних груп та з ус?ма, хто цього потребу?.
Прикладом цього наставлення ? святий Мартин, якого з особливо вшановують в Угорщин?. «Його жест под?литися плащем з б?дними – це набагато б?льше, н?ж благод?йн?сть: це образ Церкви, до якого сл?д прагнути, це те, що Церква Угорщини може принести як пророцтво в серце ?вропи: милосердя ? близьк?сть», – сказав Папа Франциск, згадавши у цьому контекст? про приклад життя першого короля Угорщини – святого Стефана.
На завершення Свят?ший Отець закликав присутн?х бути св?дками ?вангельського пророцтва та людьми молитви. «Молюся за вас, щоб за прикладом ваших великих св?дк?в в?ри, вас н?коли не охопила внутр?шня втома ? ви з рад?стю прямували вперед», – п?дсумував в?н.
