Папа: найкращий подарунок для мене – мир
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Подкаст? А що це таке?», – запитав Папа Франциск, в?таючись п?знього вечора ?з нашим колегою в «Дом? свято? Марти», й отримавши пояснення додав: «А, гарно. То зроб?мо». Це не ?нтерв’ю, ?х у контекст? р?чниц? понтиф?кату з’явилося чимало. Це радше доб?рка думок про насичене десятир?ччя в житт? Церкви.
«Слово, яке спада? на думку: зда?ться н?би це було вчора», – говорить в?н про сво? обрання, зазначаючи, що час летить. «Коли хочеш вхопити сьогодн?, воно вже ста? вчора. А коли хочеш вхопитися за завтра, його ще нема?. ? ти пост?йно перебува?ш у цьому напруженн? сьогодення, яке вже ? вчорашн?м, але не ? завтрашн?м. Жити так стало чимось новим. Ц? десять рок?в, думаю, пролет?ли саме так», – в?дпов?да? в?н на прохання оглянутися назад.
?з тисяч зустр?чей, сотень подорожей ? в?дв?дин, м?ж якими 40 м?жнародних в?зит?в, одна залишила в серц? особливий сл?д: «Найгарн?шою була зустр?ч на площ? з л?тн?ми людьми. Похил? в?ком – це мудр?сть, вони багато мен? допомагають. Також ? я старий, чи не так? Зустр?ч? з похилими в?ком в?дновлюють мене, омолоджують, не знаю чому… Це прекрасн? моменти».
Але не браку? ? непри?мних момент?в, якими для нього ? т?, що пов’язан? з в?йною. Папа з болем згаду? про в?дв?дини в?йськових мемор?ал?в. Та й увесь понтиф?кат проходить п?д знаком в?йни, починаючи в?д молитовного чування на площ? Святого Петра в нам?р? Сир??, що в?дбулося на початку вересня 2013 року. «Я соб? цього не уявляв… Я думав, що те, що було в Сир?? – це окрема, одна р?ч, але дал? був ?мен, трагед?я рох?нджа в М’янм?, ? коли я там був, то побачив, що це вже св?това в?йна», – говорить Свят?ший Отець, якому довелося стати Папою в пер?од? в?йни. Тепер же причиною його страждань ? загибл? в Укра?н?. Тож на запитання про те, який подарунок з нагоди р?чниц? в?н хот?в би отримати в?д св?ту, в?дпов?да?: «Мир, потр?бен мир».
На прохання под?литися чимось особистим, сво?ми мр?ями, в?д яких н?коли, за його ж словами, не потр?бно в?дмовлятися, Свят?ший Отець зазначив, що три його мр??-побажання для Церкви, для св?ту ? для тих, хто керу? св?том – це три слова: братерство, плач ? усм?шка. «Людське братерство, вс? ми – брати ? сестри, а тому потр?бно в?дновити братерство. Навчитися не боятися плакати й усм?хатися. Коли людина вм?? заплакати чи усм?хнутися – це людина, яка сто?ть ногами на земл?, а погляд зосереджений на горизонт? майбутнього. А якщо втрача?ться здатн?сть плакати, то щось не так. А якщо усм?хатися – то ще г?рше».
Завершуючи розмову, Папа уд?лив благословення вс?м прац?вникам ? слухачам Рад?о Ватикану. «Дякую вам за те, що ви завжди так? доброзичлив? з? мною. Не переставайте молитися за мене ? дякую! Бажаю вам усього найкращого».
