杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Все те, що стосу?ться душпастирсько? л?н?? прощення та зрозум?ння людей. Дати вс?м м?сце в Церкв?». Ось що робить Папу Франциска щасливим протягом цих рок?в. Про це в?н розпов?в у ?нтерв’ю для аргентинського часопису «La Nación», приуроченому до десятир?ччя понтиф?кату, що припада? 13 березня.

Церква з в?дчиненими дверима

Мр??ю Свят?шого Отця ? «б?льш пастирська, справедлив?ша, в?дкрит?ша» Церква, зг?дно з напрямними Другого Ватиканського Собору. «Ми повинн? прямувати цим шляхом», – п?дкреслю? в?н, ? на зауваження журнал?стки про те, що ця в?дкрит?сть Папи до «загублених овечок» для декого ? причиною скандалу, як це трапилося з? старшим братом ?з притч? про блудного сина, зазнача?: «Це завжди ста?ться. Ключовим словом ?суса було “вс?”. Для мене це ? ключем душпастирсько? в?дкритост?. Вс? всередин? дому. Це породжу? галас, але вс? всередин?». ?сус також зустр?чав спротив, але потр?бно д?яти «в свобод? Святого Духа» та шукати Божу волю. У цьому контекст? в?н також д?литься думками про формування майбутн?х священик?в ? вказу? на необх?дн?сть рев?з?? сем?нар?й.

Реформи

В?дпов?даючи на запитання про реформи, Свят?ший Отець стверджу?, що «дикастер?? реорган?зован?, та й сама Колег?я Кардинал?в тепер ? в?льн?шою». Якщо йдеться про економ?чний аспект, в?н в?ддав шану кардиналов? Пеллу, який допом?г запустити ц? реформи. «Я йому дуже вдячний. Тепер Секретар?ат з економ?чних питань мен? дуже в цьому допомага?», – говорить в?н. Щодо реформи папства, в?н згадав про те, що зробили святий Павло VI, «великий муж», святий ?ван Павло ??, «великий ?вангел?затор», та блаженний ?ван Павло ?, «близький пастир, який хот?в припинити деяк? реч?, як? не функц?онували». Врешт?, Папа Франциск назвав «см?ливим мужем» свого безпосереднього попередника. «Це був перший Папа, який оф?ц?йно взявся за справу зловживань. В?н був великим богословом, але був людиною, яка повн?стю в?ддавалася справам. Мен? не вистача? Венедикта, в?н був товаришем», – дода? в?н.

Синод ? право голосу

В?дпов?даючи на запитання про синодальн?сть, Свят?ший Отець розпов?в, як приблизно десять рок?в тому було п?дписано документ, який вказував на необх?дн?сть поглиблення ц??? теми. Як приклад в?н нав?в те, що було загальноприйнятим, що ж?нки не можуть голосувати. «Таким чином, п?д час Синоду, присвяченого Амазонському рег?онов?, було поставлене запитання: чому ж?нки не можуть голосувати? Чи ж вони ? християнками другого сорту?» – зазначив Папа, ? на уточнююче запитання в?дпов?в: «Вс?, хто братиме участь у Синод?, голосуватимуть. Не голосуватимуть спостер?гач? та запрошен? гост?. Кожен, хто братиме участь у Синод?, ма? право голосувати. Чи це чолов?к, чи ж?нка».

Загроза гендерно? ?деолог??

Свят?ший Отець спростував чутки про те, що працю? над новою енцикл?кою та негативно в?дпов?в на запитання про те, чи його просили написати документ на тему гендерно? ?деолог??. Щодо цього, то в?н наголосив, що потр?бно «розр?зняти м?ж душпастирською працею з особами ?ншо? ор??нтац?? та гендерною ?деолог??ю». «Це р?зн? реч?. Гендерна ?деолог?я на даний час – це одна з найнебезпечн?ших форм ?деолог?чно? колон?зац??. Вона виходить за меж? сексуально? сфери. Чому вона небезпечна? Бо розмива? в?дм?нност?, а багатством чолов?к?в ? ж?нок, та й усього людства, ? напружен?сть м?ж в?дм?нностями, зростання через напружен?сть м?ж в?дм?нностями. Питання гендеру розмива? в?дм?нност? та перетворю? св?т в однаковий, притуплений. А це суперечить покликанню людини».

Мирн? ?н?ц?ативи Святого Престолу

П?д час розмови не могло забракнути згадки про те, що в?дбува?ться в Укра?н?. Журнал?стка запитала про те, чи масов? вбивства, як? в?дбуваються там, можна окреслити як геноцид. Папа зазначив, що саме слово «геноцид» ма? техн?чне значення, а тому це питання ма? бути досл?джене та в?дпов?дно окреслене, «але без сумн?ву, тут не йде мова про звичну етику в?йни», адже «коли бомбардують школи, л?карн?, притулки, то склада?ться враження, що не йдеться про окупац?ю м?сця, але про знищення». За його словами, Ватикан д?? дипломатичними шляхами, аби зрозум?ти, «чи ? можлив?сть щось зробити», однак уточню?, що «не ?сну? якогось Ватиканського мирного плану», йдеться про «служ?ння миру», яке тактовно просува?ться вперед ?з тими, хто в?дкритий на д?алог.

«Я готовий по?хати до Ки?ва. Я хочу по?хати до Ки?ва. Але за умови, щоб по?хати ? до Москви. Я по?ду в обидва м?сця, або в жодне», – говорить Папа, ? на запитання про те, що якщо до Москви по?хати не буде можливим, дода?: «Це не ? неможливим… Не кажу, що воно ? можливим. Це не ? неможливим. Ми на це спод?ва?мося, поки що нема? жодного натяку, н?чого. Не я зачинив ц? двер?». «В?йна мен? болить, ось що хочу сказати, – дода? в?н. – В?йна мен? болить».

Подорож у Аргентину

Папа також наголошу?, що прагне в?дв?дати батьк?вщину, а що дос? цього не зробив, то це через те, що зб?гся ряд причин. «З мого боку не було жодно? в?дмови в тому, щоби по?хати, вже все було сплановане… але ситуац?я ускладнилася… були два роки пандем??, як? в?дклали подорож?, що мали бути зроблен?… Я хочу по?хати, над?юся, що по?ду. Спод?ваюся, що зможу це зробити», – говорить в?н, але дода?: «Спас?ння кра?ни не залежить в?д мого при?зду. Я охоче по?ду, але сл?д трохи подумати про реч?, як? потр?бно зробити, щоби кра?на рухалася вперед».

Вм?ти чекати

Врешт? в?дпов?даючи на запитання про помилки, допущен? протягом цих десяти рок?в понтиф?кату, Свят?ший Отець назвав причиною кожно? помилки нетерпелив?сть. «?нод? кров мен? вдаря? в голову. ? тод? втрача?ться терпелив?сть, а коли втрачено спок?й, то посковза?мося та чинимо помилки. Потр?бно вм?ти почекати», – говорить в?н.