Папа богопосвяченим ? духовенству ДР Конго: знаки присутност? Бога
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Я радий перебувати сьогодн? з вами, у свято Стр?тення Господнього, день, коли ми в особливий спос?б молимося за богопосвячене життя. Ми вс?, як Симеон, оч?ку?мо, щоб Боже св?тло осв?тило темряву нашого життя, ?, нав?ть б?льше, ми вс? прагнемо пережити той самий досв?д, який в?н мав у ?русалимському храм?: тримати на руках ?суса. Тримати Його на руках, щоб В?н був у нас перед очима ? на серц?», – такими словами Папа Франциск розпочав свою промову, зустр?чаючись 2 лютого 2023 р. з? священниками, дияконами, богопосвяченими особами та сем?наристами Демократично? Республ?ки Конго. Зустр?ч, що в?дбувалася у катедральному собор? К?ншаси, була другою велелюдною под??ю третього дня його Апостольсько? подорож? до ц??? кра?ни. У сво?му слов? Свят?ший Отець зосередився на трьох викликах та спокусах у житт? духовенства й чернецтва, як? потр?бно подолати – духовн?й посередност?, св?тськ?й зручност? й поверховност?.
Поставити Христа в центр свого життя
Звертаючись до присутн?х, Папа Франциск сказав, що через них Господь сьогодн? знову бажа? помазати св?й народ оливою розради та над??. Сл?д «пам’ятати, що В?н сформував нас ? ми належимо Йому, заохочувати подорож сп?льноти та супроводжувати ?? у в?р? до Того, Хто вже пряму? поруч з нами. Бог не дозволя? вод? поглинути нас, ан? вогню спалити. В?дчуймо, що ми ? нос?ями цього зв?щення серед страждань народу. Ось що означа? бути слугами народу: священиками, монахинями, м?с?онерами, як? в?дчули рад?сть визвольно? зустр?ч? з ?сусом ? дарують ?? ?ншим», – зауважив Свят?ший Отець. В?н вказав на ?хню м?с?ю бути знаками присутност? Христа, Його любов? та прощення, ставлячи Його в центр? свого життя. «Таким чином, ставлячи ?суса в центр?, наш погляд на життя зм?ню?ться, ?, нав?ть у наших стражданнях ? труднощах, ми в?дчува?мо себе огорнутими Його св?тлом, ут?шеними Його Духом, п?дбадьореними Його Словом, п?дтриманими Його любов’ю», – зазначив Папа.
Перш?сть молитви
Говорячи про перший виклик на шляху свого покликання, Свят?ший Отець закликав подолати духовну посередн?сть, вдивляючись у свято Жертвування Господа в храм?, яке на християнському Сход? називають «стр?тенням», святом зустр?ч?, яке нагаду? про зустр?ч з Господом в молитв?. «Не забуваймо, що секретом всього ? молитва, тому що душпастирська служба ? апостолят не ? передус?м нашою працею ? не залежать лише в?д людських засоб?в», – сказав Папа Франциск. В?н додав про потребу збер?гати в?ру за допомогою л?тург?йних ритм?в молитви, як? м?стяться у часослов?, а також завдяки ?вхарист?йному Богослуж?нню та Свято? Тайни Спов?д?, яка дару? прощення, щоб милосердитися над ?ншими. Ще одна порада стосувалася потреби особисто? молитви через адорац?ю, роздуми над Божим словом, проказування вервиц?, щоб «перебувати серцем до серця з нашим Господом», проводячи час на «?нтимн?й зустр?ч? з Тим, Кого любимо понад усе». Кр?м того, «коли перебува?мо в активност?, ми також можемо вдатися до молитви в?д серця, до “коротких молитовних акт?в”, сл?в прослави, подяки та заклик?в, повторюючи ?х Господев?, де б ми не перебували. Молитва зм?щу? нас ?з центру, в?дкрива? на Бога, знову ставить нас на ноги, бо в?дда? нас у Його руки. Це створю? всередин? нас прост?р для досв?ду Божо? близькост?, щоб Його Слово стало близьким нам, а через нас – ус?м, кого ми зустр?ча?мо. Без молитви далеко не зайдеш», – сказав Свят?ший Отець, закликаючи також звертатися до Богородиц?, щоб подолати духовну посередн?сть.
Бути автентичними служителями ?вангел?я
Наступн? роздуми стосувалися виклику подолати спокусу св?тсько? зручност?, яка забира? ентуз?азм. «Таким чином втрача?ться серце м?с??, яка поляга? в тому, щоб покинути територ?ю власного “его”, щоб виходити до брат?в ? сестер, практикуючи в ?м’я Бога мистецтво близькост?», – зауважив Папа. В?н вказав на небезпеку, пов’язану ?з св?тським життям, якою ? використовувати сво? становище, щоб задовольняти власн? потреби та комфорт. «Сумно, коли людина замика?ться в соб? ? ста? холодним бюрократом духу. Тод? зам?сть того, щоб служити ?вангел?ю, ми зайнят? управл?нням ф?нансами та веденням яко?сь виг?дно? для нас справи. Це обурливо, коли таке трапля?ться в житт? священика чи богопосвячено? особи, як? повинн? бути зразком тверезост? та внутр?шньо? свободи», – зазначив Свят?ший Отець, закликаючи бути пильними.
Потреба пост?йного формування
Останн? завдання стосувалося подолання спокуси поверховост?. «Якщо Божий люд оч?ку? на те, щоб його досягло ? пот?шило Господн? слово, то потр?бн? священики та богопосвячен? особи, як? ? п?дготовленими, сформованими, захопленими ?вангел??м. У наш? руки покладено дар, ?, з нашого боку, було б зухвал?стю думати, що ми можемо жити м?с??ю, до яко? нас покликав Бог, щодня не працюючи над собою ? не формуючи себе належним чином, як у духовному житт?, так ? в богословському приготуванн?», – зауважив Папа. На його думку, шлях формування – це шлях, яким потр?бно ступати протягом усього життя. «В?д нас вимага?ться проникнути в серце християнсько? та?мниц?, поглибити вчення про не?, вивчати ? роздумувати над Божим словом; ? в той же час залишатися в?дкритими до тривог нашого часу, до дедал? складн?ших питань нашо? епохи, щоб мати можлив?сть зрозум?ти життя ? потреби людей, зрозум?ти, як взяти ?х за руку ? супроводжувати», – сказав Свят?ший Отець. В?н закликав духовенство ? чернецтво бути св?дками Божо? любов?, адже служ?ння ? ефективним лише тод?, коли воно проходить через св?дчення. «Щоб бути добрими священиками, дияконами та богопосвяченими особами, недостатньо сл?в ? нам?р?в: передус?м промовля? саме життя», – зауважив Свят?ший Отець.
Податлив?сть перед Богом та ст?йк?сть у ?дност?
Папа вказав на рани конголезько? земл?, як? з’явилися внасл?док експлуатац??, корупц??, насильства та несправедливост?, як? потребують л?кування, на зразок милосердного самарянина з ?сусово? притч?. Свят?ший Отець пригадав про траг?чний досв?д Африканського континенту. «Присл?в'я стверджу?: “В?тер не лама? те, що може з?гнути”. ?стор?я багатьох народ?в цього континенту, на жаль, була пригнута й уражена ранами та насильством, ? тому, якщо й виника? в серц? якесь бажання, то це бажання не робити цього знову, не п?дкорятися б?льше свав?ллю б?льш сильного, не згинати б?льше голову п?д ярмом несправедливост?», – сказав Папа, виокремлюючи також позитивне значення присл?в’я, де згинання не ? синон?мом слабкост?, а сили духу. «Якщо ми смиренно схиля?мося перед Богом, В?н робить нас такими, як В?н, д?ячами милосердя. Коли ми залиша?мося податливими в Божих руках, В?н форму? нас ? робить нас примиреними людьми, як? вм?ють в?дкриватися ? вести д?алог, приймати ? прощати, вливати р?ки миру в посушлив? степи насильства», – наголосив Свят?ший Отець. На завершення в?н закликав богопосвячених ос?б та духовенство бути податливими Богов? милосердя та н?коли не дати зламати себе в?трам под?лу.
Повернувшись п?сля зустр?ч? з духовенством ? богопосвяченими особами до Апостольсько? нунц?атури, Папа Франциск матиме там приватну зустр?ч з? сп?вбратами ?зу?тами, що служать у ДР Конго.
