Папа: п?двалини миру - правда, справедлив?сть, сол?дарн?сть ? свобода
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Не можу не поновити сьогодн? м?й заклик негайно припинити цю безумну в?йну, насл?дки яко? в д?йсност? торкаються ц?лих рег?он?в, також ? поза ?вропою», – сказав Папа Франциск, п?дн?сши п?д час зустр?ч? з послами черговий заклик, присвячений в?йн? в Укра?н?. В понед?лок, 9 с?чня 2023 р., в?н прийняв на традиц?йн?й на початку року ауд??нц?? член?в дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престол?. В?дкриваючи зустр?ч, в?н зазначив, що цього року вона прагне бути «призиванням до миру в св?т?, що ? св?дком зростання под?л?в ? в?йн».
Панорама дипломатичних стосунк?в
У контекст? Р?здва Свят?ший Отець нав?в слова пророка ?са?, якими в?н передв?щав народження Князя миру. Глава Католицько? Церкви зазначив, що дипломати ? п?дтвердженням ц?нност? миру й людського братерства, внесок у будування яких робить д?алог. У цьому контекст? в?н згадав про р?шення деяких кра?н призначити посл?в-резидент?в при Святому Престол?, про п?дписан? минулого року двосторонн? Угоди з деякими кра?нами, а також висловив побажання, що розвиватиметься д?алог з КНР для сприяння життю Католицько? Церкви та благу китайського народу. Водночас, в?н запевнив дипломат?в у сп?впрац? Державного Секретар?ату та дикастер?й Римсько? Кур??.
Перед обличчям ядерно? загрози
Дал? Папа нагадав про те, що цього року припада? ш?стдесята р?чниця енцикл?ки святого ?вана ХХ??? «Pacem in terris», вказуючи на роль Папи Ронкалл? у в?дверненн? загрози ядерно? катастрофи п?д час «Карибсько? кризи». «На жаль, сьогодн? знову говорять про ядерну загрозу, вкидаючи св?т у страх ? тривогу. Не можу не наголосити, промовляючи з цього м?сця, що волод?ння ядерною збро?ю ? неморальним», – мовив Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що п?д загрозою ядерно? збро? «вс? ми в програшному становищ?».
Третя св?това в?йна глобал?зованого св?ту
«Сьогодн? трива? третя св?това в?йна глобал?зованого св?ту, де конфл?кти в?дбуваються безпосередньо на деяких теренах планети, але по сут? вони залучають вс?х. Найближчим ? найсв?ж?шим прикладом ? в?йна в Укра?н?, що тягне за собою смерть ? знищення; з атаками на цив?льну ?нфраструктуру, що призводять до втрати життя не т?льки в?д бо?припас?в ? насильства, але й через голод ? холод», – в?в дал? Глава Католицько? Церкви, нагадуючи, що в?йна особливим чином завда? удару найслабшим ? розрива? с?м’?. «Не можу не поновити сьогодн? м?й заклик негайно покласти край цьому безглуздому конфл?ктов?, насл?дки якого в?дбиваються на ц?лих рег?онах, також ? за межами ?вропи, через вплив, який в?н ма? у енергетичн?й сфер?, в царин? продовольчого виробництва, насамперед, у Африц? та на Близькому Сход?», – сказав Папа, зазначивши, що фрагментарна третя св?това в?йна, яку ми пережива?мо, спонука? скерувати погляд ? на ?нш? театри напруження та конфл?кт?в.
Свят?ший Отець згадав про Сир?ю, яка потребу? «необх?дних реформ, також ? конституц?йних», про зростання насильства м?ж ?зра?льтянами ? палестинцями, побажавши мужност? й р?шучост? в переговорах, щоби впровадити в життя р?шення щодо двох держав, про ДР Конго та П?вденний Судан, як? будуть метою його наступно? м?жнародно? подорож?, про п?вденний Кавказ, зазначивши, що зв?льнення полонених може стати важливим кроком до мирно? угоди, про ?мен ? про Еф?оп?ю, де вдалося укласти перемир’я, про кра?ни Африки, що страждають в?д тероризму, про М’янму та Корейський п?востр?в.
Глава Католицько? Церкви також вказав на летальн? насл?дки пост?йного виробництва дедал? вишукан?шо? збро?, яке виправдову?ться тим, що мир, мовляв, ?рунту?ться на р?вноваз? сил. «Потр?бно переламати цю лог?ку та ступати дорогою ?нтегрального роззбро?ння, бо жоден мир не можливий там, де поширен? засоби смерт?», – сказав в?н.
Чотири п?двалини миру
Дал? Папа Франциск под?лився деякими думками про те, як у цей «наст?льки конфл?ктний час» можна «наново ткати нитки миру». В?н покликався на святого ?вана ХХ???, який у енцикл?ц? «Pacem in terris» стверджував, що мир ? можливим на п?двалинах правди, справедливост?, сол?дарност? та свободи. Вс? вони перетинаються м?ж собою в межах фундаментально? передумови, що «кожна людина ? суб’?ктом прав ? обов’язк?в», як? випливають з ?? природи, а тому ? ун?версальними.
Мир у ?стин?
За словами Свят?шого Отця, будувати мир у ?стин? означа? «шанувати людську особу» з ?? правом «на життя та ф?зичну ц?л?сн?сть», гарантуючи ?й «свободу в шуканн? правдивого». В?д влади вимага?ться створювати в?дпов?дн? умови для цього. В цьому контекст? Папа згадав про необх?дн?сть гарантувати права ж?нок, як? ще дос? в багатьох кра?нах «сприймаються як громадяни другого класу».
Мир, як п?дкреслив в?н, «вимага?, щоби захищали життя», яке сьогодн? п?д загрозою з боку не т?льки в?йн, голоду та хвороб, але й в?д так званого «права на аборт». Н?хто не може вважати, н?би ма? право розпоряджатися життям ?ншого, «особливо безборонного й позбавленого можливост? захищатися». Загрозою для права на життя ? також, за його словами, смертна кара. «Не можемо забувати про те, що людина до останньо? мит? може навернутися та може зм?нитися», – сказав Свят?ший Отець, згадуючи про те, що цими днями в?дбува?ться в ?ран?.
За словами Глави Католицько? Церкви, ми ? св?дками зростання «страху» перед життям, що вилива?ться у страх перед майбутн?стю ? в труднощ? у створенн? с?м’? та народженн? д?тей. Поживою для страх?в ? «нев?гластво й упередження», через що вони легко вироджуються в конфл?кти. Протиотрутою цьому ? осв?та, а «Святий Престол п?дтриму? ц?л?сне бачення осв?ти та виховання», що вимага? «всеохоплюючо? пошани до особи». Мир також вимага? «загального визнання рел?г?йно? свободи», в той час як «приблизно третина населення св?ту» живе в умовах ?? обмеження. ? не йдеться т?льки про дискрим?нац?ю меншин чи пересл?дування. «Загроза для рел?г?йно? свободи ?сну? також ? там, де в?руючим обмежено можливост? виявляти сво? переконання в сфер? сусп?льного життя в ?м’я неправильного розум?ння ?нклюз??», – сказав Папа, п?дкреслюючи, що рел?г?йна свобода не може обмежуватися лише свободою культу.
Свят?ший Отець також вказав на те, що рел?г?я ? «д??вою нагодою для д?алогу та зустр?ч? м?ж народами ? р?зними культурами». В?н назвав неприйнятним ? суперечним з християнством ман?пулювання рел?г??ю з «чисто пол?тичними ц?лями».
Мир у справедливост?
«Будування миру вимага? зд?йснення справедливост?», – в?в дал? Папа, згадавши про те, що Карибська криза 1962 року була вир?шена також ? завдяки переконаност? в тому, що «суперечки можна вир?шувати в сфер? м?жнародного права» та через м?жнародн? орган?зац?? багатосторонньо? дипломат??. В?йна в Укра?н?, за його словами, зробила очевидною кризу, яка вже тривалий час уразили систему багатосторонност?, «яку потребу? глибокого переосмислення, щоби могти належно в?дпов?дати на виклики нашого часу». «Це вимага? реформи орган?в, як? уможливлюють ?? функц?онування, щоби вони були д?йсно репрезентативними щодо потреб ? чутливост? вс?х народ?в, запоб?гаючи механ?змам, як? надають б?льшу вагу одним за рахунок ?нших», – сказав в?н.
Свят?ший Отець наголосив, що разом можна зробити багато добра, згадуючи при цьому про похвальн? ?н?ц?ативи з метою зменшення б?дност?, п?дтримки м?грант?в, протид?? насл?дкам кл?матичних зм?н. Однак, не браку? ? поляризац??, як також прояв?в «?деолог?чного тотал?таризму», який не толеру? тих, хто не при?дну?ться до «гаданих позиц?й “поступу”», як? насправд? ? «регресом людства, порушуючи свободу мислення та сумл?ння». Р?зн? форми «?деолог?чно? колон?зац??», як? обумовлюють надання допомоги, «ускладнюють дебати в м?жнародних орган?зац?ях».
Мир у сол?дарност?
Переходячи до наступного аспекту, Папа зауважив, що в цьогор?чному посланн? на Всесв?тн?й день миру в?н звертав увагу на те, що досв?д пандем?? залишив нам у спадок усв?домлення того, що «вс? ми потребу?мо одн? одних». Наш св?т наст?льки вза?мопов’язаний, що д?я кожного в?дбива?ться на вс?х. У цьому контекст? Свят?ший Отець виокреми три середовища, в яких ця вза?мопов’язан?сть проявля?ться з особливою силою. Ними ? м?грац?я, економ?ка ? працевлаштування, наш сп?льний д?м.
Мир у свобод?
Врешт?, Глава Католицько? Церкви вказав на те, що будування миру вимага?, щоб не було м?сця для «шкоди свобод?, ц?лост? й безпец? ?нших нац?й, незважаючи на ?хн?й розм?р ? здатн?сть до оборони», як писав ?ван ХХ??? в енцикл?ц? «Pacem in Terris». А це ? можливим, якщо н?де не переважатиме «культура гноблення та агрес??». Папа висловив занепоко?ння послабленням у багатьох частинах демократ?? та можливостей свободи, яку вона уможливлю?, хоча й з обмежен?стю будь-яко? людсько? системи. «В багатьох частинах св?ту послаблення демократ?? позначене зростаючою пол?тичною та сусп?льною поляризац??ю, що не сприя? вир?шенню нагальних проблем громадян», – сказав Свят?ший Отець, згадуючи особливим чином р?зн? пол?тичн? кризи на американському континент? та наголошуючи на тому, що потр?бно «долати лог?ку часткових ?нтерес?в ? докладати зусилля для будування сп?льного блага». В?н також згадав про напружену ситуац?ю в Л?ван?, закликавши пол?тичних д?яч?в об’?днати зусилля для в?дновлення ?з драматично? та соц?ально? ситуац??.
Не переставати над?ятися
Сво? роздуми Глава Католицько? Церкви п?дсумував словами над?? на те, що одного дня ця зустр?ч буде присвячена подяц? Всевишньому за отриман? блага, без необх?дност? перераховувати траг?чн? ситуац??. Як писав ?ван ХХ??? в цитован?й енцикл?ц?, «варто над?ятися, що народи, зав'язуючи стосунки ? сп?лкуючись одне з одним, краще усв?домлять, що ?х пов’язу? м?ж собою людська природа, ? що до найголовн?ших сп?льних природних обов’язк?в належить те, щоб звича? окремих людей ? ц?лих народ?в визначала любов, а не страх; адже саме любов провадить людей до щирого й р?зноман?тного ?днання зусиль ? ум?в, з якого вони можуть здобути множину благ».