杏MAP导航

Франциск

«Я н?коли не зустр?чався з тим, щоби Господь розпочав чудо, не допровадивши його до доброго завершення». В?дтод?, як вже багато рок?в тому я прочитав ? неодноразово перечитував «Заручених» Алессандро Мандзон?, я завжди довго роздумував над цим реченням. Це фраза над??, а ми пряму?мо до Юв?лею 2025, гасло якого я вважав слушним присвятити ц?й богословськ?й чеснот?: Паломники над??.

Венедикт XVI подарував нам чудову енцикл?ку про над?ю «Spe salvi». В?н пише, що «“в?дкуплення”, спас?ння зг?дно з християнською в?рою, не ? простим фактом. В?дкуплення запропоноване нам у тому сенс?, що нам дарована над?я, г?дна дов?ри над?я, силою якою ми можемо справлятися з нашим тепер?шн?м: тепер?шн?, також ? важке тепер?шн?, можна прожити та прийняти, якщо воно веде до мети ? якщо можемо бути впевненими щодо ц??? мети, що вона достатньо велика, аби виправдати зусилля, витрачен? на дорогу».

Йдеться про досв?д, який кожен з нас пережив у сво?му житт? ? який да? нам змогу справлятися з щоденними пад?ннями завдяки упевненост? в тому, що Господь бере нас за руку та п?дводить, бо не хоче, щоби ми залишалися на земл?. Я часто нагадую про те, що «на людину дозволено дивитися згори лише тод?, коли йдеться про те, щоби допомогти ?й п?двестися: в жодному ?ншому випадку. Т?льки в тому випадку дозволено дивитися згори. Ми ж, християни, повинн? мати погляд Христа, Який об?йма? знизу, шука? того, хто загубився, дивиться з? сп?вчуттям. Таким ? ? повинен бути погляд Церкви: завжди погляд Христа, а не погляд того, хто засуджу?». (Ангел Господн?й, 30 жовтня 2022).

В?йна в Укра?н? вже напередодн? свого початку поставила запитання перед кожним ?з нас. Чому п?сля драматичних рок?в пандем??, коли не без великих труднощ?в ? багатьох трагед?й, ми нарешт? виходили з ?? найгостр?шо? фази, прийшло жах?ття ц??? безумно? та святотатсько? в?йни, якою ? кожна в?йна? Чи можемо з упевнен?стю говорити про справедливу в?йну? Ми можемо з упевнен?стю казати про священну в?йну?

Ми, Бож? люди, що зв?ща?мо ?вангел?? Воскреслого, ма?мо обов’язок кричати про цю ?стину в?ри. Бог ? Богом миру, любов? та над??. Богом, Який хоче, щоб ус? ми були братами й сестрами, як нас навчив Його Син ?сус Христос. Жах?ття в?йни, кожно? в?йни, ображають найсвят?ше Боже ?м’я. ? ще б?льше вони його ображають, якщо Його святим ?менем зловживають, аби виправдовувати це невимовне винищення.

Крик поранених в?йною д?тей, ж?нок ? чолов?к?в п?дноситься до Бога як молитва, що розрива? Отче серце. Ск?лькох трагед?й ми ще повинн? стати св?дками, перше н?ж ус?, хто втягнутий у кожну в?йну, зрозум?ють, що це виключно дорога смерт?, яка лише декому да? ?люз?ю перемоги? Нехай же буде ясним: з в?йною вс? ми програ?мо! Також ? т?, хто не брав у н?й участ? ? в боягузлив?й байдужост? лише спостер?гав за цим жах?ттям, не втручаючись з метою принести мир.

Вс? ми, чим би не займалися, ма?мо обов’язок бути людьми миру. Без жодного виключення! Н?кому не дозволено в?двертати св?й погляд. «У цьому св?т? глобал?зац?? ми потрапили в глобал?зац?ю байдужост?. Ми звикли до страждання ?нших, вони не стосуються нас, не ц?кавлять, це не наша справа! Поверта?ться постать Без?менного з Мандзон?. Глобал?зац?я байдужост? перетворю? нас у “без?менних”, в?дпов?дальних без ?мен? та обличчя» (Пропов?дь на Лампедуз? 8 липня 2013).

Напередодн? вибуху друго? св?тово? в?йни, Слуга Божий П?й Х?? нагадував св?тов?, що «н?що не втрача?ться з миром. Все може бути втрачене з в?йною. Нехай же люди повернуться до порозум?ння. Нехай повернуться до переговор?в. Ведучи переговори з доброю волею та з пошаною до вза?мних прав, побачать, що щир? та активн? переговори н?коли не позбавлен? благородного усп?ху» (Рад?озвернення 24 серпня 1939).

Я особливо вдячний Франческов? Антон?о ?ран? за те, що з?брав ус? мо? заклики про мир в Укра?н?. Я так само вдячний часописов? «Il Fatto Quotidiano» за те, що в?д початку цього конфл?кту в?н завжди давав розголос цим мо?м словам. Бо вони звернен? до багатьох ?нших людей, як? стали нос?ями цього послання, часто в конкретност? та мовчанн?.

Ви трима?те в руках текст, який з?брав усе те, що протягом цих м?сяц?в в?йни виплило з мого серця, бачачи картини ц??? безмежно? трагед?? та читаючи жахливу хрон?ку цього та численних ?нших конфл?кт?в у св?т?, про як? надто часто забувають. Це сво?р?дний щоденник в?йни, який пропоную читачам ?з над??ю на те, що в?н дуже швидко зможе стати щоденником миру та, насамперед, пересторогою для вс?х не повторювати схож? зв?рства. Це справжня та властива енцикл?ка про мир ? задля миру в Укра?н? та в кожн?й ?нш?й частин? земл?.

В той час, як ми ? надал? неустанно молимося за мир в Укра?н?, д?йсно невтомно, ми не повинн? звикати до ц???, ан? до будь-яко? ?ншо? в?йни. Ми не повинн? дозволити на те, щоби наше серце та наш розум ставав нечутливим перед обличчям повторення цих величезних жах?ть проти Бога ? проти людини. Ми не можемо, з будь-яких причин на св?т?, привчатися до цього всього, сприймаючи майже як дан?сть цю фрагментарну третю св?тову в?йну, яка у нас на очах траг?чно перетворю?ться у тотальну третю св?тову в?йну.

Мол?мося за мир! Труд?мося задля миру! З упевнен?стю в тому, що Господь ?сус, Князь миру, подару? Укра?н? та всьому св?тов?, особливо там, де дос? ?снують численн? вогнища в?йни, св?танок Пасхального ранку.