杏MAP导航

Дорог? браття й сестри, що в Рим? та в усьому св?т?, благодатного Р?здва!

Нехай же Господь ?сус, народжений з Д?ви Мар??, принесе вам ус?м любов Бога, джерело дов?ри та над??; ? нехай принесе разом з ними дар миру, який ангели зв?щали вифле?мським пастухам: «Слава Богу на висотах, а на земл? мир людям Його уподобання» (Лк 2,14).

В цей святковий день скеруймо погляд до Вифле?му. Господь приходить у св?т в печер? та покладений у яслах, призначених для тварин, бо Його батьки не змогли знайти пристановище, незважаючи на те, що Мар?? прийшов час народжувати. В?н приходить до нас серед н?чно? тиш? та п?тьми, бо Боже Слово не потребу? прожектор?в, ан? галасу людських голос?в. В?н Сам ? Словом, яке нада? сенс життю, св?тлом, яке осв?тлю? дорогу. «Справжн? то було св?тло те, що просв?тлю? кожну людину, – каже ?вангел?я. – Воно прийшло у цей св?т» (?в 1,9).

?сус народжу?ться м?ж нами, В?н – Бог-з-нами. В?н приходить, аби супроводити нашу щоденн?сть, щоби все розд?лити з нами, радощ? та бол?, над?? та тривоги. В?н приходить як беззахисне дитя. Народжу?ться в холод?, вбогий м?ж убогими. Потребу? всього, стука? до дверей нашого серця, щоби знайти тепло та прихисток.

Як вифле?мськ? пастухи дозвольмо, щоби нас оповило св?тло та йд?мо, щоби побачити знак, який нам дав Бог. Перемагаймо зац?пен?ння духовно? сплячки та фальшивий образ свята, який приводить до забуття про того, кого святкують. Виход?мо ?з гамору, що знечулю? серце та спонука? нас приготовляти оздоби й подарунки б?льше, н?ж споглядати Под?ю: Сина Божого, Який народився для нас.

Браття, сестри, скеруймося до Вифле?му, де звучить перший крик Князя миру. Так, бо В?н сам, ?сус, ? нашим миром: тим миром, якого не може дати св?т ? який Бог Отець дарував людству, пославши у св?т Свого Сина. Святий Лев Великий ма? висл?в, який у стислост? латинсько? мови п?дсумову? послання цього дня: «Natalis Domini, Natalis est pacis», «Р?здво Господн? ? Р?здвом миру» (Гом?л?я 26,5).

?сус Христос – це також дорога миру. Сво?м воплоченням, страстями, смертю й воскрес?нням В?н в?дкрив перех?д ?з замкненого св?ту, утисненого п?тьмою ворожост? та в?йни, до в?дкритого св?ту, в?льного в тому, щоби жити в братерств? та мир?. Браття ? сестри, прямуймо ц??ю дорогою! Але щоби змогти це зробити, щоби бути спроможними йти за ?сусом, ми повинн? скинути ?з себе тягар?, як? заважають нам ? нас блокують.

Що ж це за тягар?? Що це за «баласт»? Це т? сам? негативн? пристраст?, як? завадили царев? ?родов? та його дворов? розп?знати та прийняти народження ?суса: прив’язан?сть до влади та до грошей, горд?сть, лицем?рство, брехня. Ц? тягар? заважають ?ти до Вифле?му, виключають ?з благодат? Р?здва та закривають доступ до шляху миру. В д?йсност?, з болем мусимо констатувати, що в той час, як нам дарований Князь миру, холодн? в?три в?йни й дал? розв?ваються над людством.

Якщо хочемо, щоби було Р?здво, Р?здво ?суса та миру, див?мося на Вифле?м ? зосередьмо погляд на обличч? Дитини, яка народилася для нас! ? в цьому малому невинному обличч? розп?знаймо обличчя д?тей, як? в кожн?й частин? св?ту прагнуть миру.

Нехай же наш погляд наповниться обличчями брат?в ? сестер укра?нц?в, як? переживають це Р?здво в темряв?, холод?, далеко в?д сво?х дом?вок через знищення, спричинен? десятьма м?сяцями в?йни. Нехай же Господь учинить нас готовими до конкретних жест?в сол?дарност?, щоби допомагати тим, хто стражда?, та просв?тить уми тих, хто ма? владу, щоби змусити замовкнути зброю та негайно покласти край ц?й безумн?й в?йн?! На жаль, в?дда?ться перевагу ?ншим аргументам, продиктованим лог?кою св?ту. А голос Дитятка, хто його слуха??

Наш час в?дчува? великий голод миру також ? в ?нших рег?онах, на ?нших театрах ц??? третьо? св?тово? в?йни. Згадаймо про Сир?ю, яку дос? терза? конфл?кт, який в?д?йшов на другий план, але не завершився; згадаймо й про Святу Землю, де протягом минулих м?сяц?в зросло насильство та сутички, що призвели до смертей ? поранень. Мол?мо Господа, щоби там, на земл?, яка бачила Його народження, в?дновилися д?алог ? шукання вза?мно? дов?ри м?ж ?зра?льтянами та палестинцями. Нехай же Дитя ?сус п?дтрима? християнськ? сп?льноти, що живуть на всьому Близькому Сход?, щоби в кожн?й з цих кра?н було можливим жити красою братерського сп?в?снування м?ж людьми, приналежними до р?зних в?рувань. Нехай же зокрема допоможе Л?ванов?, щоби в?н зм?г нарешт? п?двестися завдяки п?дтримц? м?жнародно? сп?льноти та сил? братерства й сол?дарност?. Нехай же Христове св?тло просв?тить рег?он Сахелю, де мирне сп?вжиття м?ж народами ? традиц?ями спустошене сутичками та насильством. Нехай спряму? до тривалого перемир’я у ?мен? й до примирення у М’янм? та ?ран?, щоби припинилося будь-яке кровопролиття. Нехай же натхне пол?тичну владу та вс?х людей добро? вол? на американському континент? докладати зусиль задля примирення пол?тичних ? соц?альних напружень, як? в?дбуваються у р?зних кра?нах; маю на думц? зокрема га?тянський народ, який уже дуже довго стражда?.

В цей день, коли при?мно зустр?тися навколо накритого столу, не в?двертаймо погляд в?д Вифле?му, що означа? «д?м хл?ба», ? згадаймо про людей, як? страждають в?д голоду, насамперед, д?тей, у той час, як кожного дня велика к?льк?сть продовольства марну?ться ? витрачаються ресурси на озбро?ння. В?йна в Укра?н? ще б?льше пог?ршила ситуац?ю, наражаючи ц?л? народи на небезпеку голоду, особливо, в Афган?стан? та кра?нах Африканського Рогу. Кожна в?йна, як зна?мо, виклика? голод ? використову? саму ж ?жу як зброю, перешкоджаючи ?? розпод?лов? серед населення, яке вже ? так стражда?. В цей день, навчаючись в?д Князя миру, ан?ажуймося вс?, починаючи в?д пол?тичних л?дер?в, у те, щоби ?жа була т?льки засобом миру. В той час, як вт?ша?мося рад?стю зустр?ч? з нашими близькими, пам’ятаймо про с?м’?, як? найб?льше поранен? життям ? про тих, хто в цей пер?од економ?чно? кризи зазнача? труднощ?в через безроб?ття, кому браку? необх?дного для прожиття.

Дорог? браття й сестри, сьогодн?, як ? тод?, ?сус, ?стинне св?тло, приходить у св?т, який хворий на байдуж?сть, погану недугу, який Його не прийма?, б?льше того, в?дкида? Його, як це трапля?ться з багатьма чужинцями, або нехту? Ним, як надто часто ми поводимося з б?дними. Не забуваймо сьогодн? про численних б?женц?в ? шукач?в притулку, як? стукають до наших дверей, шукаючи розради, тепла та ?ж?. Не забуваймо про мар??нал?зованих, про самотн?х, про сир?т ? похилих в?ком, мудр?сть народу, яким загрожу? бути в?дкиненими мов непотр?б, про в’язн?в, на яких дивимося т?льки через ?хн? помилки, а не як на людськ? ?стоти.

Браття ? сестри, Вифле?м показу? нам простоту Бога, Який об’явля?ться не мудрим ? вченим, а малим, тим, хто ма? чисте та в?дкрите серце (пор. Мт 11,25). Як ? пастухи, також ? ми вирушаймо без звол?кання та п?ддаймося подивов? немислимою под??ю Бога, Який став людиною задля нашого спас?ння. Той, хто ? джерелом кожного добра, ста? вбогим[1], а як милостиню просить нашу вбогу людськ?сть. П?ддаймося зворушенню Божою любов’ю та йд?мо за ?сусом, Який скинув ?з Себе Свою славу, щоби зробити нас учасниками сво?? повноти[2].

Благодатного вс?м Р?здва!

[1] Пор. Святий Григор?й Наз?янський, Слово 45.

[2] Пор. там же.