杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Завдання рел?г?йних л?дер?в поляга? у тому, щоби заохочувати людство, наст?льки ж вза?мозалежне, наск?льки й несполучене, плисти вперед разом. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи 4 листопада 2022 р. п?д час закриття «Бахрейнського форуму д?алогу: Сх?д ? Зах?д задля людського сп?в?снування», участь в якому й спонукала його зд?йснити четверту Апостольську подорож у 2022 роц?. Зах?д в?дбувся в комплекс? корол?вського палацу.

Перед обличчям «двох мор?в»

Промовляючи п?сля Короля Бахрейну та п?сля Великого ?мама Аль-Азгар, Свят?ший Отець зупинився насамперед на назв? кра?ни, що означа? «два моря». З одного боку, зауважив в?н, можемо мати на думц? води, як? по?днують континенти. «Однак, ми живемо в часи, коли людство, сполучене як н?коли ран?ше, виявля?ться б?льше под?леним, н?ж згуртованим», – сказав Папа, взявши ще одну алегор?ю, пов’язану з назвою кра?ни, що вказу? на пр?сну воду джерел, що п?д дном моря, та на солону воду затоки. «Под?бно ? ми сьогодн? сто?мо на берез? двох мор?в з протилежним смаком: з одного боку – спок?йне та солодке море сп?льного сп?в?снування, а з ?ншого – г?рке море байдужост?, притемнене сутичками та розбурхане в?трами в?йни, з дедал? бурхлив?шими хвилями, що загрожують накрити вс?х. ?, на жаль, Сх?д ? Зах?д дедал? б?льше упод?бнюють до двох протиставних мор?в», – сказав Папа.

Парадокси нашого часу

Глава Католицько? Церкви назвав вражаючим парадоксом той факт, що у той час, як б?льш?сть населення св?ту об’?днане тими самими труднощами, пригноблене продовольчими, еколог?чними, пандем?чними кризами та проявами несправедливост? планетарного масштабу, «к?лька можновладц?в зосереджуються на р?шуч?й боротьб? за частков? ?нтереси, викопуючи застар?л? висловлювання, наново накреслюючи зони впливу та протиставн? блоки». Такими ? «г?рк? насл?дки» наголошування на протистоянн?, в?дмовляючись в?дкривати зрозум?ння, коли ? дал? «наполяга?ться на р?шучому нав’язуванн? власних моделей ? деспотичних, ?мпер?ал?стських, нац?онал?стських ? попул?стських бачень, коли нема? зац?кавлення культурою ?ншого, коли не прислухаються до волання простих людей та голосу б?дних, якщо не перестають у ман?хейський спос?б д?лити на добрих ? злих, якщо не доклада?ться зусиль, аби зрозум?ти одн? одних ? сп?впрацювати для добра вс?х».

Роль пров?дник?в рел?г?й

Тож серед «бурхливого моря конфл?кт?в» Папа Франциск вказав на Документ про загальнолюдське братерство, в якому висловлено побажання «пл?дно? зустр?ч?» м?ж Сходом ? Заходом. За його словами, як в?руюч? в Бога ? в брат?в, рел?г?йн? л?дери повинн? в?дкинути «?золяц?йне мислення», той спос?б бачення, який «?гнору? д?йсн?сть ?диного моря людства». «Ми прагнемо, щоби сварки м?ж Сходом ? Заходом припинилися задля добра вс?х, не розс?юючи увагу й в?д ?ншо? пр?рви, що пост?йно та траг?чно зроста?, в?д розриву м?ж П?вн?ччю та П?вднем св?ту», – мовив Свят?ший Отець, закликавши, аби загострення конфл?кт?в не причинилося до втрати з поля зору «латентних трагед?й людства, таких як катастрофа нер?вност?, внасл?док яко? б?льш?сть населення земл? зазна? безпрецедентно? несправедливост?». ? рел?г?йн? л?дери «не можуть не давати добрий приклад».

«Нашим завданням ? заохочувати людство, наст?льки ж вза?мозалежне, наск?льки й розд?лене, плисти разом ? допомагати йому в цьому», – мовив Глава Католицько? Церкви, виокремивши три виклики, що випливають з Документа про загальнолюдське братерство та з Декларац?? Корол?вства Бахрейн, що була предметом обговорення п?д час форуму. Ними ? молитва, осв?та та д?я.

Значення рел?г?йно? свободи

Молитва, як п?дкреслив Папа, торка?ться серця людини. Це важливо з огляду на те, що найб?льша загроза перебува? «не в речах, не в матер?альн?й д?йсност?, не в орган?зац?ях, але в схильност? людсько? ?стоти замикатися в ?манентност? власного “я”, власно? групи, у власних др?б’язкових ?нтересах». Це не ? проблемою лише нашого часу, це ?сну? в?дтод?, як людина ? людиною, ? зарадити цьому можна з Божою допомогою. В цьому й проявля?ться роль молитви, бо «в?дкрит?сть серця на Всевишнього ? фундаментальною для того, щоби очиститися в?д фундаментал?зму».

«Хто молиться, той отриму? у серце мир, якого не може не стати св?дком ? посланцем, ? заохочувати соб? под?бних, насамперед прикладом, не ставати заручниками язичництва, що применшу? людську ?стоту до чогось, що можна продати, купити, з чим розважа?тися, наново в?дкриваючи неск?нченну г?дн?сть, яку кожен носить викарбуваною в соб?», – сказав Свят?ший Отець, наголосивши, що для того, аби це могло статися, ?сну? незам?нна передумова, якою ? рел?г?йна свобода. Жоден примус не може причинитися до нав’язування стосунк?в ?з Богом, «бо В?н передав св?т не рабам, а в?льним створ?нням, яких шану? до к?нця».

«Але недостатньо лише надавати дозволи та визнавати свободу культу, потр?бно досягти справжню рел?г?йну свободу. ? не лише кожне сусп?льство, але й кожне в?рування покликане перев?рити себе щодо цього», – наголосив Папа, нагадавши також, що свобода не поляга? в тому, щоби чинити те, що заманеться ? подоба?ться, але мати можлив?сть служити благу, для якого ми були створен?.

Три нев?дкладн? осв?тн? виклики

«У той час, як виклик молитви стосу?ться серця, другий виклик – осв?та – стосу?ться в основному людського розуму», – в?в дал? Свят?ший Отець, цитуючи Декларац?ю Корол?вства Бахрейн, яка стверджу?, що «незнання ? ворогом миру». ? це, за його словами, ? правдою, бо де браку? можливостей для осв?ти, там зроста? екстрем?зм ? вкор?ню?ться фундаментал?зм. Адже потр?бне усв?домлення того, що неможливо вир?шити складн? проблеми в простий спос?б. «У д?йсност?, не ? г?дним людського розуму в?рити, що аргументи сили переважають над силою розуму, використовувати методи минулого для вир?шення тепер?шн?х питань, застосовувати схеми техн?ки та вигоди до ?стор?? та культури людини», – сказав ?пископ Риму, виокремивши у сво?й промов? три нагальн? осв?тн? виклики.

Насамперед, Папа наголосив на «визнанн? ж?нки в громадськ?й сфер?», в доступ? до осв?ти, прац?, у зд?йсненн? соц?альних ? пол?тичних прав. У цьому «осв?та ? дорогою для емансипац?? в?д ?сторичних ? соц?альних залишк?в, що суперечать духов? братерсько? сол?дарност?, яким повинн? в?дзначатися т?, хто поклоня?ться Богов? та любить ближнього». По-друге, нагальним ? «захист фундаментальних прав д?тей». Врешт?, трет?м аспектом ? «виховання до громадянства», тобто, «жити разом, в пошан? та законност?». В цьому сл?д також наголосити на самому ж понятт? громадянства, що «?рунту?ться на р?вност? прав ? обов’язк?в». Беручи до уваги необх?дн?сть встановлення «повноц?нного громадянства», Свят?ший Отець закликав в?дмовитися «в?д дискрим?нац?йного застосування терм?ну “меншини”».

Дорога д?алогу ? можливою

В?д молитви, що стосу?ться серця людини, та осв?ти, що вказу? на розум, Глава Католицько? Церкви перейшов до д?яльност?, що торка?ться сил людини. В?н нав?в слова з Декларац?? Корол?вства Бахрейн, яка стверджу?, що «коли пропов?ду?ться ненависть, насильство та незгода, це десакрал?зу? Боже ?м’я». За словами Свят?шого Отця, рел?г?йна людина «р?шуче каже “н?” богохульству в?йни та застосуванню насильства».

«Бо не вистачить казати, що якась рел?г?я ? мирною, потр?бно засудити та в?докремити насильницьких людей, як? зловживають ?? ?менем. Як також не ? достатн?м лише дистанц?юватися в?д нетерпимост? та екстрем?зму, потр?бно д?яти в протилежному напрямку», – наголосив Папа, додаючи, що рел?г?йна людина, як людина миру, виступа? проти гонки переозбро?ння, во?нного б?знесу та ринку смерт?. Вона виходить ус?м назустр?ч, без релятив?зму та синкретизму, але «ступаючи дорогою братерства, д?алогу та миру».

«? якщо р?зн? можновладц? ведуть м?ж собою переговори задля ?нтерес?в, грошей ? стратег?й панування, покаж?мо, що ?нша дорога зустр?ч? ? можливою. Можливою ? необх?дною, бо сила, зброя та грош? н?коли не розфарбують майбутн? кольорами миру», – сказав Свят?ший Отець, заохочуючи п?дтримувати конкретн? ?н?ц?ативи для того, щоби шлях великих рел?г?й був усв?домленням миру для св?ту. «Звертаюся до вс?х ?з наполегливим закликом, аби було покладено край в?йн? в Укра?н? та розпочалися серйозн? мирн? переговори», – додав Папа.

П?дсумовуючи, Глава Католицько? Церкви зазначив, що Творець заохочу? нас д?яти на користь Його створ?нь, яким не знайшлося м?сця в програмах д?й можновладц?в. «Якщо ми, що в?римо в Бога милосердя, не почу?мо убогих ? не дамо голосу тим, хто не ма? голосу, то хто це зробить?» – сказав Свят?ший Отець.