杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Заключний день Апостольсько? подорож? Папи Франциска в Казахстан, 15 вересня 2022 р, розпочався ?з приватно? Свято? Меси, в?дслужено? в каплиц? Апостольсько? нунц?атури, п?сля чого в?дбулася братня розмова з членами Товариства ?сусового, як? служать у рег?он?. Оп?сля Свят?ший Отець в?д’?хав до катедрального собору Матер? Божо? Неустанно? помоч?, де в?дбулася зустр?ч з ?пископами, священиками, богопосвяченими особами та душпастирськими сп?вроб?тниками.

Католицька Церква в Казахстан?

Католики в Казахстан? становлять менше одного в?дсотка населення кра?ни. Душпастирське життя в кра?н? орган?зоване в архид??цез??, двох д??цез?ях ? Апостольськ?й адм?н?стратур? Атирау, а також Апостольськ?й адм?н?стратур? для в?рних в?зант?йського обряду, що охоплю? Казахстан ? Центральну Аз?ю, згуртовуючи укра?нц?в греко-католик?в. Церковн? структури Казахстану входять до створено? р?к тому ?пископсько? Конференц?? Центрально? Аз??, яку тепер очолю? ?пископ Хосе Лу?с Мумб’?ла Серра, Ординар?й д??цез?? Пресвято? Тройц? в Алмати.

Зустр?ч з? Свят?шим Отцем в?дбувалася у форм? Л?тург?? Слова. П?сля в?тання Голови ?пископсько? конференц?? прозвучало читання уривка з Послання святого Павла до Ефесян, п?сля чого сво?ми св?дченнями под?лилися священик, черниця, мирянин ? дружина греко-католицького священика Мирослава Галушка, яка десять рок?в тому при?хала в Казахстан з? сво?м чолов?ком на душпастирську працю з Укра?ни.

У Церкв? н?хто не ? чужинцем

В?дправною точкою для роздум?в, якими под?лився Папа, стали слова оч?льника ?пископату, який сказав: «Б?льш?сть ?з нас ? ?ноземцями». «Це правда, – зауважив Свят?ший Отець, – бо ви походите з р?зних м?сць ? кра?н, але краса Церкви поляга? ось у чому: ми – одна с?м’я, в як?й н?хто не ? чужинцем». Саме в здатност? «зробити розма?ття багатством» ? поляга? сила «нашого священицького народу». Про це говорилося в уривку з Послання до Ефесян, в якому святий Павло стверджу?, що Боже та?нство об’явилося вс?м народам, а не лише вибраному, написавши, що вс? народи «мають доступ до тако? само? спадщини, ? вони члени того самого т?ла й мають участь у т?й сам?й об?тниц? в Христ? ?сус?, через ?вангел?ю». Навколо сл?в «спадщина» та «об?тниця» ? зосередилася промова ?пископа Риму, який зазначив, що спадщина минулого – це наша пам’ять, а об?тниця ?вангел?я – це Боже майбутн?, яке виходить нам назустр?ч. Йдеться про Церкву, яка пряму? ?стор??ю м?ж пам’яттю та майбутн?м.

Не оглядатися в минуле з ностальг??ю

Якщо йдеться про пам’ять, то Папа нагадав, що християнство у Центральн?й Аз?? поширювалося ще в перш? в?ки. ?сну? християнська, екумен?чна спадщина, яку потр?бно «шанувати та берегти», ? н?коли не сл?д забувати про тих, хто передав нам в?ру. Однак, «не йдеться про те, щоби оглядатися назад з ностальг??ю», заблокувавшись речами з минулого, п?ддавшися парал?чев? незрушност?. «Християнський погляд, коли оберта?ться для того, щоби творити пам’ять, хоче в?дкритися на зчудування перед та?мницею Бога, наповнити наше серце прославою та вдячн?стю за те, що Господь учинив», – сказав Свят?ший Отець, п?дкресливши, що вдячне серце «не шкоду? на минулим, а прийма? сьогодення, яке пережива? як благодать».

За словами Наступника святого Петра, коли ми губимо пам’ять, то згаса? рад?сть, зменшу?ться наша вдячн?сть Богов? ? ближн?м, бо «п?дда?мося спокус? думати, що все залежить в?д нас». Покликаючись на св?дчення отця Руслана та сестри Клари, як?, зокрема, складали вдячн?сть тим, хто передав в?ру, Папа звернув увагу на те, що в?ра не переда?ться з покол?ння в покол?ння як зб?р речей, як? потр?бно розум?ти та чинити. В?ра «переходить через життя, через св?дчення, яке принесло полум’я ?вангел?я». З цього виплива? заохочення, звернене до ?пископ?в, священик?в, богопосвячених ос?б, катехит?в ? мирян «не втомлюватися св?дчити серце спас?ння, новизну ?суса». Бо в?ра «не ? гарною виставкою з минулого, але завжди актуальною под??ю, зустр?ччю з Христом, яка в?дбува?ться тут ? тепер в житт?!».

З упованням прямувати вперед

«Пам’ять про минуле не замика? нас у соб? самих, але в?дкрива? нас на об?тницю ?вангел?я», – сказав Свят?ший Отець, переходячи до другого аспекту сво?х роздум?в, нагадавши про запевнення ?суса в тому, що «В?н завжди буде з нами». Зв?сно, перед обличчям багатьох виклик?в, зокрема того, що стосу?ться участ? молодих покол?нь, перед обличчям житт?вих проблем ? труднощ?в, беручи до уваги невелику к?льк?сть посеред також величезно? кра?ни, «можемо почуватися незначними та нев?дпов?дними». Але ?вангел?? говорить нам, що «бути незначними, вбогими духом – це блаженство». А це тому, що «незначн?сть смиренно вруча? нас Бож?й могутност?», спонука? «не основувати нашу церковну д?яльн?сть на наших зд?бностях», ? це ? благодаттю.

«?сну? певна прихована благодать у тому щоби бути незначною Церквою, малим стадом; зам?сть того, щоби виставляти напоказ наш? сили, наш? числа, наш? структури та будь-як? ?нш? форми людсько? впливовост?, ми п?дда?мося Господньому проводов? та пок?рно ста?мо поруч з людьми», – наголосив Папа, додаючи, що це також нагаду? нам про те, що ми не ? самодостатн?ми, що ми «потребу?мо Бога, але також ?нших, вс?х ?нших, брат?в ? сестер ?нших в?ровизнань». ? «особливим завданням» Церкви в ц?й кра?н? ? «не бути групкою, що закрива?ться у сво?й шкаралупц?, бо почува?ться др?бною», але бути «в?дкритою на Боже майбутн? сп?льнотою, запаленою полум’ям Святого Духа».

Буд?внич? братерства ? миру

Такий п?дх?д, як зауважив Свят?ший Отець, причиня?ться до того, що об?тниця життя ? благословення, яку Бог вилива? нас через ?суса, зд?йсню?ться також ? для ?нших. Це ста?ться кожного разу, коли ми «живемо м?ж собою братерством, коли беремо на себе тягар? вбогих ? поранених життям, коли в м?жлюдських ? сусп?льних стосунках св?дчимо справедлив?сть й ?стину, кажучи “н?” корупц?? та облуд?». Папа побажав, аби християнськ? сп?льноти, зокрема, сем?нар??, були «школами щирост?». ? сл?д також пам’ятати, що вс? члени наших сп?льнот ? учнями, вс? ? важливими, вс? над?лен? однаковою г?дн?стю. Тому потр?бно надавати прост?р мирянам. Врешт?, дар, отриманий в Хрещенн?, спонука? нас ставати «чолов?ками ? ж?нками сопричастя та миру, як? с?ють добро на кожному м?сц?, де перебувають». Наступник святого Петра також згадав св?дк?в в?ри ц??? земл?, таких як блаженн? священик Владислав Буковинський, греко-католицьк? ?пископ Микита Будка та Олекс?й Зарицький, а також Слугиню Божу ?ертруде Детцель, щодо яко? трива? беатиф?кац?йний процес. «Як нам сказала пан? Мирослава, вони принесли у св?т Христову любов. Ви – ?хн?й спадок ? об?тниця ново? святост?!» – сказав Папа, побажавши заступництва Матер? Божою, глибокою набожн?стю до Яко? в?дзначаються м?сцев? християни.

Зустр?ч завершилася проказуванням молитви до Мар??, Цариц? миру, Яка ? покровителькою Казахстану. А на початку в?дбулося благословенням спец?ального образу-триптиху Богородиц?, Матер? Великого степу.