Папа: Любити також тод?, коли ц?ною ? самопожертва, мовчання ? нерозум?ння
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Прекрасною ? та Церква, що ма? рад?сне обличчя, спок?йне та усм?хнене, що не нар?ка? та не плека? почуття образи, що не представля?ться понурою та не стражда? ностальг??ю за минулим. Так Папа Франциск п?дсумував сво? роздуми, пропов?дуючи п?д час Свято? Меси, яку в?н у нед?лю, 4 вересня 2022 р., очолив на площ? Святого Петра у Ватикан?, проголосивши Слугу Божого Альб?но Лучан? – Папу ?вана Павла ? блаженним Католицько? Церкви.
В рад?сн?й урочистост? з нагоди беатиф?кац?? свого ?пископа ?дналися в?рн? Римсько? д??цез??, а також паломники з батьк?вщини нового блаженного та його шанувальники з р?зних частин св?ту. З Наступником святого Петра сп?вслужили, серед ?нших, нещодавно висвячен? ?пископи, що беруть участь у формац?йних зустр?чах у Ватикан?, м?ж якими ?пископи двох обряд?в з Укра?ни та ??рархи УГКЦ, як? служать серед д?аспори. Оф?ц?йну урядову делегац?ю ?тал?? очолював Президент Сердж?о Маттарелла.
У ?вангельському уривку прозвучали слова ?суса, Який промовляв до багатолюдного натовпу, перераховуючи не надто приваблив? вимоги для того, щоб сл?дувати за Ним: не може бути учнем той, хто не любить Його б?льше, як р?дних, хто не несе свого хреста, хто не зречеться матер?альних благ. Свят?ший Отець под?лився думками про те, нав?що ?сус це говорить.
Бог не ман?пулю? нашими слабкостями
Насамперед, пропов?дник звернув увагу на багатолюдний натовп. Чимало людей були приваблен? ?сусовими словами та чудами, вбачаючи в Ньому над?ю свого майбутнього. Що в таких випадках зробив би хитрий л?дер? Постарався би використати слабк?сть ? безпорадн?сть ?нших, сусп?льн? страхи чи особист? труднощ? людей для того, щоби постати перед ними як «рят?вник», що повир?шу? ?хн? проблеми… «Божий стиль в?др?зня?ться в?д цих людей, бо В?н не ман?пулю? нашими потребами, В?н н?коли не використову? наш? слабкост? для того, щоб самому вивищуватися», – сказав Папа, додаючи, що ?сусов? не притаманний «культ чисел», В?н, як зда?ться, «стурбований, коли люди ?дуть за Ним з ейфор??ю та поверхневим ентуз?азмом». А тому пропону? кожному «уважно чинити розп?знання мотив?в».
«Бо можна ?ти за Господом з р?зних причин, ? деяк?, мусимо визнати це, ? св?тськими: за досконалою рел?г?йною зовн?шньою поставою може приховуватися чисте задоволення сво?х потреб, пошук особистого престижу, прагнення в?д?гравати якусь роль, тримати реч? п?д контролем, жага займати прост?р ? здобути прив?ле?, прагнення отримувати визнання та багато ?ншого», – пояснив Свят?ший Отець, додаючи, що це «не може бути стилем учня ? стилем Церкви».
Виб?р, що охоплю? повноту життя
Дал? пропов?дник зазначив, що Господь ставить ще одну вимогу. «?ти за Ним не означа? при?днатися до двору чи брати участь у тр?умфальн?й ход?, ан? нав?ть отримати гарант?? щодо життя. Навпаки, це означа? також нести хрест», – сказав Папа, додаючи, що йдеться про прийняття р?шень, як? «зобов’язують повноту ?снування», а тому ?сус прагне, щоби н?що не протиставлялося ц?й любов?. А щоб зробити це, потр?бно «дивитися б?льше на Нього, н?ж на себе самих, навчитися любов?, черпаючи ?? в?д Роз?п’ятого». Як казав блаженний ?ван Павло ? п?д час молитви «Ангел Господн?й» 10 вересня 1978 року, ми ? «об’?ктом незах?дно? любов? Бога». ? ця любов, за словами Папи Франциска, н?коли не зника? з нашого життя, осв?тлюючи нав?ть найтемн?ш? ноч?. Й споглядаючи на Роз?п’ятого, ми «покликан? до висоти ц??? любов?».
«Любити. Нав?ть тод?, коли ц?ною цього ? хрест самопожертви, мовчання, нерозум?ння, самотност?, зазнавати перешкод ? бути пересл?дуваними», – сказав Свят?ший Отець, цитуючи свого блаженного попередника, який повчав, що для того, аби поц?лувати роз?п’ятого ?суса, треба бути готовим вколотися терням, що на Його голов?. «Любов до к?нця, з ус?ма ?? колючками: не реч?, зроблен? наполовину, пристосування чи спок?йне життя», – сказав пропов?дник, наголошуючи, що якщо не прагнутимемо до висот, то скотимося до половинчастого життя, якому бракуватиме р?шучих крок?в ? злет?в. ?сус же заклика? жити ?вангел??м, щоб жити «не наполовину, але до к?нця».
За прикладом нового блаженного
«Браття, сестри, новий блаженний жив саме так: у радост? ?вангел?я, безкомпром?сно, люблячи аж до к?нця. В?н вт?лив убог?сть учня, якою ? не т?льки не мати прив’язання до матер?альних благ, але, насамперед, перемогти спокусу ставити власне “я” у центр? та шукати власну славу. Навпаки, насл?дуючи приклад ?суса, в?н був лаг?дним ? смиренним пастирем», – сказав Свят?ший Отець, додаючи, що сво?ю усм?шкою Папа Лучан? «зум?в передати доброту Господа».
«Прекрасною ? та Церква, що ма? рад?сне обличчя, спок?йне та усм?хнене, що н?коли не зачиня? двер?, що не чинить серця жорсткими, що не нар?ка? та не плека? почуття образи, що не ? розгн?ваною та нечутливою до страждання, що не представля?ться понурою та не стражда? ностальг??ю за минулим», – п?дсумував Папа Франциск, закликавши молитися до цього «нашого батька та брата», щоби випросив нам дар «усм?шки душ?», повторюючи за ним: «Господи, в?зьми мене таким, яким я ?, з мо?ми вадами та недол?ками, але дай мен? стати таким, як ти мене прагнеш».
