杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Захищатися не т?льки дозволено, але це також вираження любов? до батьк?вщини. Той, хто не захища?ться, хто не захища? щось, той не любить те, натом?сть той, хто захища?, любить», – сказав Папа Франциск, в?дпов?даючи на запитання н?мецького журнал?ста п?д час перельоту з Кахахстану до ?тал??.

Ввечер?, о 20:00 м?сцевого часу, в римському м?жнародному аеропорту Фюм?ч?но приземлився л?так, яким Свят?ший Отець повернувся з? сво?? 38-? Апостольсько? подорож? за меж? ?тал??. Як звичайно, на зворотн?й дороз? в?н в?дпов?в на запитання журнал?ст?в, як? стосувалися п?дсумк?в подорож? та актуальних тем сьогодення. К?лька запитань були безпосередньо присвячен? в?йн? в Укра?н?.

«М?й народ в?дпов?дальний за м?льйони смертей в?с?мдесят рок?в тому. Я хочу поставити запитання про мир, оск?льки м?й народ в?дпов?дальний за м?льйони смертей, то ще з? школи ми вчимося, що н?коли не потр?бно застосовувати зброю, н?коли чинити насильство: ?диний виняток – самозахист. На Вашу думку, чи в цей час потр?бно давати Укра?н? зброю», – запитував журнал?ст з Н?меччини.

«Йдеться про пол?тичне р?шення, яке може бути моральним, морально прийнятним, якщо чинитися в?дпов?дно до умов моральност?, яких ? багато, ? про це можемо поговорити п?зн?ше. Але може бути й неморальним, якщо це чиниться з метою провокувати ще б?льшу в?йну, або з метою продавати зброю, або ж позбуватися т??? збро?, яка мен? вже не потр?бна. Мотивац?я значною м?рою визнача? моральн?сть цього акту», – в?дпов?в Папа, п?дкресливши, що захищатися не т?льки дозволено, але йдеться про вираження любов?.

«Але тут торка?мося ?ншо? реч?, – в?в дал? Свят?ший Отець, – про яку я говорив у одн?й ?з мо?х промов, тобто, що потр?бно би ще б?льше замислитися над поняттям справедливо? в?йни. Бо вс? сьогодн? говорять про мир: понад с?мдесят рок?в Об’?днан? Нац?? говорять про мир, виголошу?ться чимало промов про мир. Але ск?льки в?йн трива? в цей час? Та, про яку ти згадав, Укра?на ? Рос?я, тепер Азербайджай ? В?рмен?я, яка призупинилася, бо Рос?я виступила як гарант. Гарант миру тут, але розв’язу? в?йну там… Дал? Сир?я, десять рок?в в?йни, що таке д??ться там, що вона не зупиня?ться? Як? ?нтереси штовхають ц? реч?? Дал? ? Африканський Р?г, п?вн?ч Мозамб?ку чи Еритрея та частина Еф?оп??, пот?м – М’янма з цим стражденним народом, який я дуже люблю, народ рох?нджа, що скита?ться мов циган ? не знаходить мир. Але ж будь ласка, ми перебува?мо в стан? св?тово? в?йни».

У цьому контекст? Папа под?лився особистим спогадом з дитинства про те, як колись у Буенос-Арес?, з нагоди неспод?вано? рад?сно? под??, або щоб спов?стити про щось лихе, звучала сирена на покр?вл? будинку найб?льшого часопису, яку було чути в усьому м?ст?. ? ось зазвучала сирена. Це був 1945 р?к: прийшла сус?дка ? сказала, плачучи: «Ск?нчилася в?йна!». «Я до сьогодн? маю перед очима маму та сус?дку, як? плакали в?д радост?, бо зак?нчилася в?йна. Це в латиноамериканськ?й кра?н?, наст?льки в?ддален?й. Ц? ж?нки знали, що мир – б?льший в?д ус?х в?йн, а тому плакали з радост?. Я цього не забуду. Тож запитую себе: не знати, чи сьогодн? ми ма?мо серце, навчене плакати з радост?, коли бачимо мир. Все зм?нилося. Якщо не ведеш в?йну, то ти непотр?бний».

Дал? Папа скерував св?й погляд на виробництво та ринок збро?, зазначивши, що одного разу йому сказали, що якщо б на один р?к перестати виробляти зброю, то цих грошей вистачило би на те, щоби здолати голод у св?т?. «Не знаю, чи це правда, чи н?, – сказав в?н. – Але щодо голоду, осв?ти, н?чого не можна, бо потр?бно виробляти зброю». Свят?ший Отець також згадав про випадок у порту в ?ену?, де роб?тники в?дмовилися перевантажити зброю на корабель, який повинен був доставити ?? до Африки, поблизу П?вденного Судану.

«Ви також згадували про свою батьк?вщину, – додав Свят?ший Отець. – Одн??ю з речей, яких я навчився в?д вас, ? здатн?сть каятися та просити прощення за помилки в?йни. Б?льше того, не т?льки просити прощення, але платити за помилки в?йни: це добро про вас говорить. Це приклад, який потр?бно насл?дувати. В?йна сама в соб? ? помилкою! А ми тепер диха?мо цим пов?трям: зда?ться, що без в?йни нема життя. Трохи невпорядковано, але я сказав все те, що хот?в сказати про справедливу в?йну. Але право на захист – так, але застосовувати його, коли це необх?дно».

«Все, що тепер д??ться в Укра?н? – це чисте насильство, смерть, тотальне знищення з боку Рос??», – зазначила журнал?стка з Польщ?, вказуючи на те, що вони в сво?й кра?н? в?дчувають цю в?йну зблизька, прийнявши м?льйони б?женц?в. «Хочу запитати, чи ?сну?, на Вашу думку, червона л?н?я, коли вже не можна сказати: ми в?дкрит? на д?алог з Москвою. Бо багатьом важко зрозум?ти цю готовн?сть. ? хочу також запитати, чи наступна подорож буде до Ки?ва?».

«Я думаю, – в?дпов?в Папа, – що завжди важко зрозум?ти д?алог з державами, як? розпочали в?йну. ? зда?ться, що перший крок був зв?дт?ля, з т??? сторони. Це важко, але ми не повинн? це в?дкидати, ми повинн? дати шанс д?алогу вс?м! Бо завжди ?сну? можлив?сть, що в рамках д?алогу реч? зм?няться, може вийти пропозиц?я ?ншо? точки зору, ?ншо? точки сприйняття. Я не виключаю д?алогу з жодною владою, нав?ть якщо вона перебува? у стан? в?йни, якщо ? агресором. ?нод? д?алог доводиться вести саме так, але його потр?бно вести, “смердить”, але потр?бно це чинити. Завжди крок уперед, простягнута рука, завжди! Бо в ?ншому випадку зачиня?мо ?дин? рац?ональн? двер? для миру. ?нколи д?алог не приймають: шкода! Але його потр?бно завжди вести, принаймн? запропонувати, ? це корисно для того, хто пропону?», – додав Свят?ший Отець.