杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Не шукаймо вдаваних примирливих синкретизм?в, але збер?гаймо свою тотожн?сть в?дкритою на см?лив?сть ?ншост?, на братерську зустр?ч», – закликав Папа Франциск, п?дсумовуючи свою промову, виголошену п?д час в?дкриття VII Конгресу л?дер?в св?тових ? традиц?йних рел?г?й, який 14 ? 15 вересня 2022 р. в?дбува?ться в столиц? Казахстану Нур-Султан?.

У середу, 14 вересня, вранц? Свят?ший Отець прибув до Палацу Незалежност?, що частиною арх?тектон?чного комплексу центрально? площ? казахсько? столиц?. Конгрес л?дер?в св?тових ? традиц?йних рел?г?й, який цього року присвячений рол? цих л?дер?в у духовному та соц?альному розвитку людства в пер?од п?сля пандем??, вперше в?дбувався 23-24 вересня 2003 року з ?н?ц?ативи першого Президента Казахстану Нурсултана Назарба?ва. Це була ун?кальна в сво?му род? под?я, яка п?сля цього повторилася в 2006, 2009, 2012, 2015 та 2018 роц?, д?йшовши цього року до сьомого конгресу, що був в?дкладений на один р?к через пандем?ю. Перед початком Конгресу з?бран? у конференц-зал? рел?г?йн? л?дери в тиш? проказали кожен свою молитву. Оп?сля розпочалося в?дкриття конгресу, п?д час якого виступили Президент Касим-Жомарт Тока?в ? Папа Франциск.

Дорога д?алогу

Глава Католицько? Церкви розпочав сво? роздуми з того, що рел?г?? нагадують нам про те, що ми ? створ?ннями, а тому не ? всемогутн?ми, а лише чолов?ками та ж?нками, як? прямують до того самого неба. ? це ? п?двалиною нашого братерства. Папа побажав, щоби перебування на земл?, яку протягом стол?ть перетинали велик? каравани, причинилося до в?дкриття «нового шовкового шляху», який буде зосереджений не на торг?вл?, а на людських стосунках. Як пров?дника у цих сво?х роздумах Свят?ший Отець обрав Абая Кунанбая (1845-1904), найв?дом?шого казахського поета, основоположника сучасно? казахсько? л?тератури, твори якого були пронизан? рел?г?йн?стю.

У пошуках сенсу життя

«У чому краса життя? Х?ба не в тому, щоб занурюватися в глибини?» – запитував поет. Саме так? запитання, за словами Папи, викликають потребу в рел?г??, нагадуючи нам про те, що людина ?сну? не ст?льки, щоби вдовольняти земн? ?нтереси та будувати виключно економ?чн? стосунки, але для того, «щоб разом мандрувати як подорожн?, звертаючи погляд до неба». Ми потребу?мо в?дпов?дей на остаточн? питання, збер?гати, як казав Абай, «живу душу та ясний розум». «Браття ? сестри, св?т чека? в?д нас прикладу живих душ ? ясного розуму, оч?ку? справжню рел?г?йн?сть. Настав час пробудитися ?з фундаментал?зму, що отрую? та псу? кожне кредо, час зробити серце св?тлим ? сп?вчутливим. Але також час залишити в книжках з ?стор?? т? промови, як? надто довго, тут ? в ?нших м?сцях, с?яли п?дозру та зневагу до рел?г??, н?би йдеться про фактор дестаб?л?зац?? модерного сусп?льства», – сказав Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що шукання трансцендентного може стати св?тлом для р?шень у контекст? геопол?тичних, соц?альних, економ?чних, еколог?чних криз, як? в корен? ? духовними. «Ми потребу?мо рел?г??, щоб дати в?дпов?дь на спрагу миру в св?т?, на спрагу неск?нченного, що живе в серц? кожно? людини», – додав в?н.

Ц?нн?сть рел?г?йно? свободи

«З огляду на це, – в?в дал? ?пископ Риму, – сутт?вою передумовою для насправд? людяного та ц?л?сного розвитку ? рел?г?йна свобода». За його словами, Творець, так би мовити, «обмежив» Свою абсолютну свободу, щоб створити нас «в?льними створ?ннями». «То х?ба можна змушувати брат?в ? сестер у Його ?м’я?» – запитував Папа, знову цитуючи Абая, який навчав, що коли ми в?римо ? поклоня?мося, не можемо примушувати до цього ?нших. «Рел?г?йна свобода ? фундаментальним, першочерговим ? нев?д’?мним правом, яке потр?бно п?дтримувати всюди ? яке не може обмежуватися лише свободою культу», – наголосив Свят?ший Отець, додаючи, що кожна людина ма? право давати прилюдне св?дчення сво?? в?ри, але н?коли не може нав’язувати ?? комусь, а применшувати в?ру до приватно? сфери позбавля? сусп?льство безмежного багатства.

М?ж уразлив?стю ? п?клуванням

Переходячи до роздум?в над темою Конгресу, яка зосереджена на рол? рел?г?йних л?дер?в у духовному та сусп?льному розвитку в пер?од п?сля пандем??, Папа запропонував замислитися над чотирма викликами нашого часу, першим з яких ? досв?д пандем?? м?ж уразлив?стю та п?клуванням. В?н нагадав, що Covid-19 поставив вс?х нас на тому самому р?вн?, даючи зрозум?ти, як казав Абай, «що ми ? смертними, а не дем?ургами». ? сьогодн? ми не можемо «розтратити потребу в сол?дарност?, яку ми в?дчули, прямуючи вперед так, н?би н?чого не трапилося». Таким чином, т?, хто в?ру? в Творця, повинн? допомагати братам ? сестрам нашого часу «не забувати про уразлив?сть, яка ? нашою характерною рисою», щоб не п?ддатися претенз?ям на всемогутн?сть та прямувати вперед «з б?льшою покорою та далекоглядн?стю». Кр?м того, в?руюч? в пер?од пандем?? «покликан? до п?клування», стаючи «рем?сниками сопричастя», починаючи з? слухання найслабших, даючи голос найб?льш безпорадним. ? йдеться не т?льки про б?льшу чутлив?сть ? сол?дарн?сть, але «про оздоровлення наших сусп?льств», оск?льки злидн? створюють п?дстави для поширення еп?дем?й та ?нших лих. Адже «найб?льшим фактором ризику в наш час залиша?ться б?дн?сть», ? доки ?снуватиме нер?вн?сть ? несправедлив?сть, матимуть ?рунт в?руси, г?рш? в?д Covid, так? як ненависть, насильство та тероризм.

Бог ? Богом миру

У цьому контекст? Свят?ший Отець перейшов до другого виклику, яким ? виклик миру. В?н нагадав, що саме ц?й тем? протягом останн?х десятил?ть був присвячений д?алог м?ж пров?дниками рел?г?й. Однак, наш? дн? «дос? позначен? лихом в?йни». «Потр?бен поштовх ? потр?бно, браття ? сестри, щоби в?н вийшов в?д нас. Якщо Творець, Якому ми присвячу?мо життя, дав початок людському життю, то як можемо ми, визнаючи себе в?руючими, дозволяти на те, щоб його знищувано? ? як можемо думати, що люди нашого часу, що живуть так, н?би Бога не ма?, будуть мотивован? ан?ажуватися в шанобливий ? в?дпов?дальний д?алог, якщо велик? рел?г??, що ? душею багатьох культур ? традиц?й, не докладатимуть актин? зусилля на користь миру?» – запитував Папа, закликаючи об’?днувати зусилля для того, щоби «Всемогутн?й н?коли б?льше не ставав заручником вол? людсько? могутност?». Повторюючи за Аба?м, в?н наголосив, що вс? потребу?мо очищення в?д зла. Ми повинн? позбавитися в?д самовпевненост?, мовляв, ми ? праведними ? не ма? чого вчитися в?д ?нших. «Н?коли не виправдовуймо насильство. Не дозвольмо, щоби св?тське використовувало священне в сво?х ц?лях. Нехай н?коли священне не буде опорою для влади, а влада не спира?ться на сакральн?сть!» – закликав в?н, нагадуючи, що Бог ? миром ? завжди веде до миру. З цього виплива? заклик докладати зусилля для того, щоби конфл?кти вир?шувалися не силою, збро?ю та погрозами, але «?диними засобами, благословенними небом ? г?дними людини», якими ? зустр?ч, д?алог ? терпелив? переговори. Краще «?нвестувати не в зброю, а в осв?ту».

Братерське прийняття

Сьогодн?, за словами ?пископа Риму, «чималою трудн?стю ? прийняття людини», кожного дня д?ти, також ? ще ненароджен?, м?гранти та похил? в?ком викидаються мов непотр?б, «чимало наших брат?в ? сестер гинуть на жертовниках прибутку, оповит? святотатським кадильним димом байдужост?». Тож завданням рел?г?й ? нагадувати св?тов? про те, «що кожна людина ? священною». Сьогодн? ми ? св?дками великих перем?щень людей з р?зних причин, що не ? даними з хрон?ки, але ?сторичним фактом, «що вимага? сп?льних ? далекоглядних р?шень». Допомогою в цьому ? поновне в?дкриття ц?нност? гостинност?, пам’ятаючи про те, що «людина повинна бути другом ?нш?й людин?», як повчав Абай. А також «навчитися соромитися», в?дчувати здоровий сором, який ? дорогою до сп?вчуття, що «вчиня? нас людян?шими ? б?льш в?руючими».

Сп?льний д?м

Врешт?, ще одним глобальним викликом для рел?г?йних л?дер?в Папа назвав обер?гання нашого сп?льного дому, «аби в?н не став об’?ктом лог?ки наживи, але зберегти його для майбутн?х покол?нь, на славу Творця». За його словами, наш сп?льний д?м нищить «ментальн?сть визискування», яка також веде до «згасання шанобливого та рел?г?йного бачення св?ту, закладеного Творцем». «Тому, незам?нним ? сприяти та п?дтримувати захист життя в кожн?й його форм?», – наголосив Свят?ший Отець.

Перша пленарна сес?я Конгресу рел?г?йних л?дер?в завершилася сп?льним фото, п?сля чого настав час, в?дведений для двосторонн?х зустр?чей.