Папа: дивитися на Розп'ятого, аби долати отруту знев?ри
Св?тлана Духович – Ватикан
«Хрест – це ешафот, але цього святкового дня ми в?дзнача?мо воздвиження Христового Хреста. Адже на тому дерев? ?сус узяв на Себе наш гр?х ? зло св?ту ? перем?г ?х Сво?ю любов'ю. Саме тому сьогодн? для нас свято», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи свою пропов?дь п?д час Свято? Меси в Експоцентр? в Нур-Султан? у середу, 14 вересня 2022 року, на як?й були присутн? 6 тисяч ос?б.
В серцях забракло в?ри
В?н прокоментував перше л?тург?йне читання дня з? старозав?тно? книги Чисел, в якому йдеться про те, що ?зра?льський народ, перебуваючи у пустел?, почав нар?кати на Господа, ? тод? «Господь наслав на людей вогненних гадюк, ? почали вони кусати ?х» (Чис 21, 6). Люди попросили Мойсея заступитися за них перед Богом. За вел?нням Господа, «Мойсей зробив м?дяного зм?я й пов?сив його на стовп?; ? коли кого-небудь кусала гадюка, то в?н звертав оч? на м?дяного зм?я й лишався живий» (Чис 21, 9). У цьому уривку Святого Письма, за словами Папи, бачимо протиставлення зм?й, як? кусають, та зм?я, який ряту?. Анал?зуючи ц? два образи, в?н зазначив, що зм?? кусали народ, який вкотре впав у гр?х ремствування. «Ремствувати на Бога, – п?дкреслив Свят?ший Отець, – означа? не т?льки лихословити ? нар?кати на Нього; це означа?, якщо сягнути глибше, що в серцях ?зра?льтян забракло дов?ри до Нього, до Його об?тниц?».
Як зауважив ?пископ Риму, той факт, що людей, як? втрачають дов?ру до Бога, кусають зм??, вбиваючи ?х, не ? випадков?стю. Ц? зм?? нагадують першого зм?я, згаданого в Б?бл?? в книз? Буття: насправд?, диявол, саме у вигляд? зм?я спокуша? Адама ? ?ву, с?ючи в них недов?ру ? переконуючи ?х, що Бог не добрий ? що В?н, буц?мто, заздрить ?хн?й свобод? та щастю. Отож, у пустелю, як пояснив пропов?дник, поверта?ться первородний гр?х: «?зра?льтяни сумн?ваються в Богов?, не дов?ряють Йому, нар?кають, повстають проти Того, Хто дав ?м життя, ? таким чином йдуть назустр?ч смерт?».
Втома ? посуха в пустелях особистого ? сп?льнотного життя
?пископ Риму зазначив, що ця перша частина розпов?д? спонука? нас замислитися над тими моментами у наш?й особист?й та сп?льнотн?й ?стор??, коли нам забракло дов?ри як до Господа, так ? дов?ри одн? до одних. «Ск?льки раз?в, – наголосив в?н, – знев?рен? й нетерпелив?, ми зав'яли у сво?х пустелях, втрачаючи з поля зору мету шляху!». Папа пригадав, що в Казахстан? також ? пустеля, яка, з одного боку, ма? чудов? кра?види, але з ?ншого – нагаду? про ту втому ? посуху, яку люди ?нод? в?дчувають у сво?х серцях. «Це моменти втоми та випробувань, – в?в дал? пропов?дник, – коли ми б?льше не ма?мо сил п?днести погляд до Бога; це ситуац?? особистого, церковного та сусп?льного життя, коли нас куса? зм?я недов?ри, яка впорску? в нас отруту розчарування та знев?ри, песим?зму та пок?рност? дол?, замикаючи нас у нашому “я”, гасячи ентуз?азм».
Численн? «зм??н? укуси»
Наступник святого Петра вказав також на ?нш? «бол?сн? укуси», як? були в ?стор?? Казахстану: насильство, ате?стичне пересл?дування, часи, коли «свобода народу була п?д загрозою, а його г?дн?сть уражена». В?н вказав на важлив?сть того, аби пам'ятати про пережит? страждання, бо «мир не можна досягнути раз ? назавжди, його потр?бно здобувати щодня, так само як ? сп?в?снування р?зних етн?чних груп та рел?г?йних традиц?й, ц?л?сний розвиток, соц?альну справедлив?сть». За словами Папи, для того, щоб Казахстан ще б?льше розвивався у братерств?, д?алоз? та розум?нн?, необх?дн? сп?льн? зусилля, але, насамперед, «необх?дний оновлений акт в?ри в Господа: спрямовати погляд вверх, звернути погляд до Нього, навчитися в Нього всеохоплюючо? та розп'ято? любов?».
Отруйн? зм?? не зникли
Переходячи до другого образу, – зм?я, який ряту?, – пропов?дник озвучив запитання, яке може виникнути, читаючи згадану старозав?тну розпов?дь: «Чому Бог, зам?сть того, щоб давати Мойсе?в? складн? ?нструкц??, просто не знищив отруйних зм?й?». Папа зазначив, що в цьому ми бачимо, як Бог д?? перед обличчям зла, гр?ха ? недов?ри людства. «Тод?, як ? тепер, у велик?й духовн?й битв?, яка триватиме до к?нця ?стор??, – пояснив в?н, – Бог не знищу? гидоту, за якою в?льно гониться людина: отруйн? зм?? не зникли, вони дал? ?, вони в зас?дц? й завжди можуть вкусити».
В?дпов?дь Бога на наш? упадки
«? так, як Мойсей зм?я п?дняв у пустин?, так треба Синов? Чолов?чому бути п?днесеним, щоб кожен, хто в?ру? у Нього, жив життям в?чним», – ц? Христов? слова, як пояснив пропов?дник, вказують на в?дпов?дь Бога. «Перед лицем наших упадк?в Бог дару? нам нову висоту: якщо ми спрямову?мо св?й погляд на ?суса, укуси зла б?льше не можуть панувати над нами, тому що В?н на хрест? прийняв на Себе отруту гр?ха ? смерт? й перем?г ?хню руйн?вну силу», – наголосив в?н.
Отож, шлях нашого спас?ння, нашого в?дродження ? воскрес?ння, як п?дкреслив Свят?ший Отець, поляга? в тому, щоб дивитися на розп'ятого ?суса. «З ц??? висоти, – додав в?н, – ми можемо по-новому побачити наше життя та ?стор?ю наших народ?в. Адже в?д Христового Хреста ми вчимося любов?, а не ненавист?; вчимося сп?вчуття, а не байдужост?; вчимося прощення, а не помсти». Протягнут? руки ?суса – це об?йми н?жност?, якими Бог хоче нас огорнути. ? вони показують нам братерство м?ж нами та з ус?ма, в якому ми покликан? жити. Вони показують нам шлях, християнський шлях: не шлях нав'язування ? примусу, влади та насилля, аж н?як не шлях, який використову? хрест Христовий проти ?нших брат?в ? сестер, за яких В?н в?ддав сво? життя! Шлях ?суса – ?нший, шлях спас?ння: це шлях смиренно?, безкорисливо? ? всеохоплюючо? любов?, без “якщо” ? “але”».
Жити без отрути
Папа Франциск наголосив, що на хрест? Христос в?д?брав отруту в зм?я зла, ? бути християнами означа? жити без отрути: «не кусати одн? одних, не нар?кати, не звинувачувати, не пл?ткувати, не поширювати зл? вчинки, не забруднювати св?т гр?хом ? недов?рою, що виходить в?д Лукавого». На завершення в?н закликав молитися за те, щоб «ставати дедал? б?льше християнами: рад?сними св?дками нового життя, любов?, св?ту».
