杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У ?вангел?ях зустр?ча?мо не т?льки «тридцять ср?бняк?в» Юди, але також «два динар??» милосердного самарянина. На це звернув увагу Папа Франциск, зустр?чаючись у понед?лок, 12 вересня 2022 р., з ?тал?йськими п?дпри?мцями. В?н п?дкреслив, що сьогодн?, як ? вчора, т? сам? грош? можуть вживатися як для зради, так ? для порятунку. «Економ?ка зроста? та ста? людяною тод?, коли самарянинових динар?в ста? б?льше в?д юдиних ср?бняк?в», – додав Свят?ший Отець.

«Наймити» ? п?дпри?мц? на зразок «доброго пастиря»

Приймаючи делегац?ю Загально? Конфедерац?? ?тал?йсько? промисловост?, Папа Франциск зауважив, що також ? д?ловий св?т потерпа? в?д насл?дк?в пандем??, до яких тепер додалися насл?дки в?йни в Укра?н? з кризою в енергетичн?й сфер?. Все це ? викликом для «доброго п?дпри?мця», який в?дчува? в?дпов?дальн?сть за сво? п?дпри?мство ? за робоч? м?сця. Бо ? в б?знес?, за його словами, ?снують «наймити», яким байдуже, ? п?дпри?мц?, схож? до «доброго пастиря», як? «не вт?кають перед обличчям численних вовк?в» та «под?ляють страждання сво?х роб?тник?в».

Церква ? б?знес

За словами Свят?шого Отця, Церква в?д самих початк?в приймала у сво?му лон? також купц?в, предтеч сучасних п?дпри?мц?в. У Б?бл?? говориться про працю та торг?влю, а серед ?сусових притч ? згадки про монети, землевласник?в, адм?н?стратор?в… Купцем м?г бути той же милосердний самарянин, який допом?г пограбованому чолов?ков?, якого доставив до за?зду. Тож у ?вангел?? ? не т?льки «тридцять ср?бняк?в» Юди. «В д?йсност?, т? сам? грош?, як учора, так ? сьогодн?, можуть бути використан?, щоби зрадити та продати друга, або щоб спасти життя. Це бачимо кожного дня, коли грош? Юди ? доброго самарянина сп?в?снують на тих самих ринках», – зауважив Папа, визнаючи також, що життя п?дпри?мц?в у Церкв? не завжди було легким.

«Сувор? слова, як? ?сус використову? супроти багатих ? багатства, як от про верблюда та вушко голки, ?нод? надто посп?шно поширювалися на кожного п?дпри?мця чи торговця, прир?внюючи ?х до тих торговц?в, яких ?сус прогнав ?з храму. В д?йсност? ж можна бути купцем, п?дпри?мцем, ? бути насл?дувачем Христа, мешканцем Його царства», – сказав Папа, под?лившись думками про деяк? умови для цього.

Вм?ти д?литися

Першою умовою Свят?ший Отець назвав вм?ння д?литися. В?н зауважив, що багатство з одного боку полегшу?, але з ?ншого – ускладню? життя. Не т?льки через те, що може стати ?долом, але через те, що «кличе до в?дпов?дальност?»: це обов’язок дбати, щоби блага приносили плоди ? використовувати ?х для сп?льного блага. Кр?м того, багатство «створю? навколо себе заздр?сть, лихосл?в’я, а нер?дко й насильство та п?дл?сть». Отож, коли ?сус каже, що «багатому важко ув?йти в Боже царство», то не каже, що «неможливо». До першо? сп?льноти ?сусових учн?в також належали благополучн? люди, в Церкв? завжди ?снували багат?, як? в зразковий спос?б жили ?вангел??м, ? не в?д ус?х вимага?ться зректися всього, як це зробив молодий купець Франциск з Асс?з?, в?д декого вимага?ться д?литися. Саме «вза?мопод?л ? ?ншим ?менем ?вангельсько? вбогост?». Як це зд?йснювати сьогодн?? За словами Папи, кожен п?дпри?мець може знайти св?й спос?б, ? одним з таких ? ф?лантроп?я. «? на цьому м?сц?, – сказав в?н, – хочу подякувати вам за вашу конкретну п?дтримку, надану укра?нському народов?, особливо, вимушено перем?щеним д?тям, аби вони мали змогу п?ти до школи».

Податки як форма вза?мопод?лу

«Але дуже важливим ? той спос?б, яким у сучасному св?т? та в демократ?ях ? податки та збори, форма вза?мопод?лу, яку часто не розум?ють. Ф?скальний пакт ? серцем соц?ального пакту», – в?в дал? Свят?ший Отець, вказуючи на те, що податки ? тим способом д?литися багатством, щоб вони ставали сп?льними, громадськими благами, як от школа, охорона здоров’я, наука, тощо. Очевидно, що «податки повинн? бути справедливими, чесними та визначеними зг?дно з можливостями кожного», а ф?скальна служба – ефективною ? не корумпованою. «Але не потр?бно сприймати податки як узурпац?ю», – наголосив Папа.

Сприяння зайнятост?

?ншою формою вза?мопод?лу Глава Католицько? Церкви назвав створення робочих м?сць, особливо, для молод?. Праця, за його словами, завжди ? формою сп?льност? в багатствах. «Кожне створене нове робоче м?сце – це ще один шматок багатства, яким под?лилися в динам?чний спос?б», – сказав в?н, п?дкреслюючи, що саме в цьому й поляга? «центральн?сть прац? в економ?ц? та ?? велика г?дн?сть». «Сьогодн? техн?ка несе загрозу забути про цю велику ?стину, але якщо новий кап?тал?зм створюватиме багатство без створення прац?, то ця велика добра функц?я багатства потрапля? в кризу», – зазначив Папа, додаючи, що проблему ?з зайнят?стю неможливо вир?шити, якщо залишатися заякореними лише в межах ринку прац?. За його словами, потр?бно п?ддати критиц? модель сусп?льного порядку.

Ризики «демограф?чно? зими»

«? тут приходимо до теми зменшення народжуваност?, – в?в дал? Свят?ший Отець. – Пад?ння народжуваност?, в по?днанн? з? стр?мким стар?ння населення, ускладню? ситуац?ю не т?льки для п?дпри?мц?в, але для економ?ки загалом: зменшу?ться пропозиц?я роб?тник?в ? зростають пенс?йн? видатки, що тяж?ють на громадських ф?нансах». Папа наголосив на нагальност? п?дтримки с?мей ? народжуваност?. За його словами, потр?бно разом трудитися над тим, щоби якнайшвидше вийти з демограф?чно? зими, яка «виступа? проти нас ? ста? на завад? здатност? зростати». «Сьогодн? народжувати д?тей, я б сказав, ? також питанням патр?отизму, щоб кра?на могла прямувати вперед», – додав Свят?ший Отець, звернувши увагу на виклики, пов’язан? ?з захистом материнства, дбанням про те, щоби народження дитини не перекреслювало можливост? ж?нки для працевлаштування.

«Н?» експлуатац?? прац? вразливих верств ? м?грант?в

Папа звернув увагу на ще один аспект, а саме на громадський ? територ?альний вим?р п?дпри?мництва в ?тал??, де п?дпри?мство ? ?нтегральною частиною громади: територ?я живе завдяки п?дпри?мству, а п?дпри?мство черпа? житт?в? соки завдяки близькост?, роблячи, водночас, внесок у благоустр?й. ? в цьому контекст? сл?д п?дкреслити «позитивну роль, яку п?дпри?мства в?д?грають у д?йсност? ?мм?грац??, сприяючи конструктивн?й ?нтеграц?? та ц?нуючи зд?бност?, незам?нн? для виживання п?дпри?мства в актуальному контекст?». «Водночас, потр?бно наголосити на р?шучому “н?” будь-як?й форм? експлуатац?? людей ? на недбалост? стосовно ?хньо? безпеки», – сказав Свят?ший Отець, наголошуючи, що використання тих же м?грант?в на нелегальн?й робот? ? шкодою для сво?? ж кра?ни.

П?дпри?мц? та праця

Врешт?, Папа нагадав про те, що й сам п?дпри?мець ? роб?тником. Справжн?й п?дпри?мець, за його словами, не живе з ренти, але з прац?. В?н зна? прац?вник?в, бо зна? працю. «Одн??ю з великих криз нашого часу ? втрата п?дпри?мцями контакту з працею: розвиваючись, стаючи великими, життя проходить в каб?нетах, на зас?даннях, в подорожах ? конференц?ях, й уже не в?дв?дуються б?льше майстерн? та фабрики. Так забува?ться “запах” прац?», – сказав Свят?ший Отець, зазначивши, що коли п?дпри?мець вже б?льше не торка?ться сво?х продукт?в, то «втрача? контакт з життям свого п?дпри?мства», що часто ста? початком економ?чного занепаду.

П?дсумовуючи, Папа п?дкреслив, що «велик? виклики нашого сусп?льства неможливо здолати без добрих п?дпри?мц?в», а тому заохотив ?х «бути активними д?йовими особами ц??? перем?ни епохи», даючи «сво?ю креативн?стю та ?нновац??ю» життя ?нш?й економ?чн?й систем?, в як?й «прямою та безпосередньою» метою ? збереження довк?лля. Бо «без нових п?дпри?мц?в» земля не витрима? насл?дк?в кап?тал?зму ? ми «залишимо наступним покол?нням надто поранену планету, можливо, непридатну для життя».