杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Вже менше року залишилося до Св?тового Дня Молод?, що на початку серпня 2023 року збере у столиц? Португал?? Л?сабон? молодь з усього св?ту разом з Наступником святого Петра. В оч?куванн? на ц? под?? португальський телеканал «TVI/CNN» записав 11 серпня 2022 р. розлоге ?нтерв’ю з Папою Франциском, у якому в?н в?дпов?дав на запитання про сп?лкування з молоддю, про виклики що стоять перед Церквою, а також про деяк? аспекти свого служ?ння та життя. Трансляц?я запису розмови в?дбулася в понед?лок, 5 вересня.

Пл?д ген?альност? святого ?вана Павла ??

Перше запитання стосувалося саме того, чому Св?тов? дн? молод? стали такими важливими для Церкви ? для нього особисто. В?дпов?даючи, Папа Франциск зауважив, що ц? дн? створюють контакт м?ж юнаками ? д?вчатами з р?зноман?тних куточк?в св?ту та ? для молод? зм?цненням, нагодою в?дчути п?дтримку одн? одних. ? нав?ть якщо вони говорять р?зними мовами, то «зустр?чаються ? разом усв?домлюють, що мають сп?льн? прагнення». «? мова молод? завжди ? дуже креативною. Потр?бно вчитися сл?в, як? для певно? ситуац?? вигаду? молодь. Але ця креативн?сть ? ознакою того, що вони заякорен? в тепер?шност?, скеровують погляд у майбутн?», – сказав Свят?ший Отець, додаючи, що «за вс?м цим сто?ть ген?альн?сть ?вана Павла ??».

«Папа по?де. Чи це буде Франциск чи ?ван XXIV, але Папа по?де», – сказав в?н, в?дпов?даючи на зауваження журнал?стки, що молодь чека? на зустр?ч з ним, та додав: «Коли хтось ?де на зустр?ч з молоддю, то повинен бути приготованим до того, що з ним говоритимуть ?ншою мовою. Молодь ма? свою мову, що походь з власно? культури, бо ?сну? молод?жна культура». Це, за його словами, вимага? слухання, щоби могти говорити та в?дпов?дати ?м зрозум?лими для них словами.

Плоди д?алогу з молоддю ? м?ж покол?ннями

На запитання про те, що да? сп?лкування з молоддю йому особисто, Папа розпов?в про те, що к?лька м?сяц?в тому приймав групу молод? з р?зних частин св?ту, з якими в?льно сп?лкувався майже п’ять годин у два етапи. М?ж ними були антиклерикали, непрактикуюч? християни. «Я багато з цього навчився, бо вони представляли мен? дуже велик? труднощ?, а я не ст?льки переймався тим, щоби в?дпов?сти, оск?льки це було б схожим до наст?льного тен?су – вони подають, я в?дбиваю, – як тим, щоби побачити, яка культура сто?ть за ним чи за нею, коли вони представляють ц? труднощ?», – сказав Свят?ший Отець, додаючи, що в?н вважа? перешкодою для сп?лкування подв?йну, дипломатичну мову, коли хтось дума? одне, а говорить ?нше. Це б?льше стосу?ться дорослих, молодь говорить те, що хоче сказати.

В цьому також прогляда?ться роль сп?лкування м?ж покол?ннями. Бо «молодь повинна мати погляд звернений у майбутн? ? погляд у минуле». «Молодь, що дивиться лише в майбутн?, залиша?ться без п?дтримки. Молода людина повинна д?алогувати з кор?нням, як дерево», – сказав Наступник святого Петра, уточнюючи, що це не означа?, що ма?ш робити те, що вони робили, коли сп?лку?шся з похилими в?ком, але черпати з кор?ння сво?? культури, сво?? батьк?вщини.

Як молиться Папа?

Чи досв?д в?дв?дин Фат?ми зробив ?зу?та Бер?ольно б?льш Мар?йним Папою? Таким було одне ?з запитань, на що Свят?ший Отець в?дпов?в, що був вихований у набожност? до Пречисто? Д?ви ще з дитинства. «Але у Фат?м? сталася ?нша р?ч, – сказав в?н. – Фат?ма залишила мене он?м?лим. Для мене Фат?ма – це Пречиста Д?ва мовчання. Я не пам’ятаю, ск?льки часу це тривало, я не спостер?г цього, для мене це було н?чим ?ншим, як перебувати у присутност? Пречисто? Д?ви».

В?дпов?даючи у цьому ключ? на запитання про те, як Папа молиться, в?н зазначив, що «не зм?нив спос?б молитви, але трохи поглибив молитву». «Проказую Розар?й, так само, як чинив це в дитинств?. Молюся з Б?бл??ю ? роздумую. Молюся церковне правило кожного дня. Тобто, молюся р?зними способами. Стаю перед Богом, ?нод? розс?ююся, але В?н н?коли не розс?ю?ться, ? це мене вт?ша?», – сказав в?н, наголошуючи, що кожен повинен молитися так, як його надиха? Святий Дух. А як в?дчути, що Святий Дух хоче промовити до нас? За словами Папи, це бува? по-р?зному: якась под?я, якесь читання, якась зустр?ч, ? людина «щось в?дчува?, Святий Дух спонука? щось зробити». Ознакою Його присутност? ? «гармон?я в?дм?нностей».

Рана сексуального насильства ? зловживань

«Свят?ший Отче, Ви зна?те, що сьогодн? частина св?ту розгн?вана на Церкву», – зазначила журнал?стка, покликаючись на явище випадк?в зловживань з боку духовенства, б?ль в?д яких також пережива? Церква в Португал??. Папа п?дкреслив, що хоче бути ч?тким стосовного цього: зловживання з боку чолов?к?в ? ж?нок Церкви, чи йдеться про зловживання владою, чи про сексуальн? зловживання, ? потворн?стю, бо людина Церкви, священик, чернець чи черниця, мирянин чи мирянка, «покликан? служити та творити ?дн?сть, допомагати зростати, а зловживання завжди нищить».

Свят?ший Отець наголосив, що зловживання ? злом завжди ? всюди. А на коментар про те, що р?зниця поляга? в тому, що сьогодн? про них ста? в?домо, додав, що «знають, ? це добре, але тим, про що ще не зна?ться, бо це дос? прихову?ться, ? зловживання в с?м’?». В?н розпов?в, що мав зустр?ч з групою людей, яка працю? з цим явищем, ? отримав дан?, що понад 40 в?дсотк?в випадк?в трапля?ться в с?м’? або за м?сцем проживання. Немалий в?дсоток випадк?в – св?т спорту, гуртки, школа. Однак, нав?ть якщо в?дсоток зловживань з боку людей Церкви становить 3 в?дсотки, це не ? чимось незначним. «Нав?ть один лише випадок ? потворн?стю», – наголосив в?н, додаючи: «Все це ?сну?, але я зосереджуюся на тому факт?, що я ? в?дпов?дальним подбати про те, щоб це б?льше н?коли не траплялося. А культура зловживань, на жаль, дуже поширена».

«Отож, коли говоримо про зловживання, я б сказав, що потр?бно, по-перше, мати це ц?л?сне бачення; по-друге, старатися, щоб це не приховувалося, бо в деяких секторах, як от с?м’я, схильн? покривати, й по-трет?, бер?мо до уваги той в?дсоток, який нас стосу?ться, ? розбираймося з ним. Я не заперечую зловживання, нав?ть якщо б це було одне, воно ? потворн?стю, бо ти, священику чи сестро, повинен або повинна вести цю дитину до Бога, а цим ти нищиш ?? життя», – п?дкреслю? Папа, а на запитання про те, чи причиною не ? цел?бат, в?дпов?да? негативно, покликаючись на те, що це трапля?ться також ? в с?м’ях. Йдеться, радше, або про психолог?чне в?дхилення, або про лих? нам?ри зловживати становищем для особистого задоволення.

В?дпов?дь Церкви – нульова терпим?сть. «Священик не може ? дал? залишатися священиком, якщо чинить зловживання. Не може, бо або ? хворим, або злочинцем», – сказав Свят?ший Отець, визнаючи, що кожен випадок зловживання, про який в?н д?зна?ться, завда? йому болю, «але потр?бно долати цей виклик».

Л?тург?я – вм?ння прославляти Бога

«Я думаю, що причиною цього стала ситуац?я кризи, поганий л?тург?йний вишк?л», – мовив Папа, в?дпов?даючи на запитання про те, чому в Церкв? раптово наст?льки заплутаним ? складним стало питання л?тург??, ? цьому були присвячен? деяк? нещодавн? документи. В?н зауважив, що той факт, що дехто звершу? л?тург?йн? чинност? недбало, спонука? людей шукати, так би мовити, «над?йн?ш? форми». «Церква, яка не служить добре л?тург?ю – це Церква, яка не вм?? прославляти Бога, яка не вм?? жити глибинно. Для мене важливо добре дисципл?нувати л?тург?ю», – сказав Свят?ший Отець.

Ж?нки на кер?вних посадах у Церкв?

Нещодавн? призначення трьох ж?нок до Дикастер?? в справах ?пископ?в, в?дпов?дально? за обрання нових ?пископ?в, стало нагодою для обм?ну думками про роль ж?нок на кер?вних посадах. За словами Свят?шого Отця, «в звичайному управл?нн? Церквою бракувало ж?нок». В?н також зауважив, що як ?пископ, «найзр?л?ш? характеристики» перед уд?ленням свячень сем?наристам отримував в?д ж?нок з параф?й, на яких кандидат проходив практику. Папа пояснив, що завданням ж?нки ? вт?лювати «материнську ?стоту Церкви». Не йдеться про «фем?н?стичну моду», але про «акт справедливост?», бо у культурному вим?р? ж?нка була в?дсунута вб?к. «Тут, Ватикан?, не т?льки чолов?ки. Тут ? м?сце для вс?х охрещених», – додав в?н, нав?вши деяк? приклади усп?шних результат?в там, де мирянськ? квоти в структурах кур?? були в?ддан? ж?нкам, як? зум?ли роз?братися з? складними ситуац?ями.

Виклик синодальност?

Розмова також торкнулася духовно? пропозиц??, яку синодальний процес, започаткований у Католицьк?й Церкв?, хоче зробити св?тов?. Папа розпов?в, що з нагоди 50-р?ччя створення Папського Синоду ?пископ?в в?н присвятив свою промову тем? богословських п?двалин синодальност?, а згодом було опитування ?пископ?в про тему наступного синоду, де були дв? ключов? теми: священство ? синодальн?сть. Виб?р впав на цю останню.

«?нод? вважають, що синодальн?сть ? чимось на зразок парламенту, де кожен говорить те, що хоче. Н?, синодальн?сть ? чимось ?ншим», – сказав Свят?ший Отець, зазначаючи, що головною д?йовою Особою на синод? ? Святий Дух: кожен каже те, що в?дчува? чи дума?, а дал? разом шука?ться гармон?ю. А без Святого Духа залишиться парламент… А на зауваження про те, що попри повторюване слово «гармон?я», Церква ? под?лена також ? через питання, пов’язан? з тепер?шн?м синодом, Папа сказав, що в кожному процес? ? так?, що крокують в ногу з цим процесом, а ? т?, що попереду або позаду. Потр?бно залишити, щоб процес звершився, ? так повол? визр?ва? концепц?я. «Це богослов’я шляху: дехто б?жить попереду, хтось ?де позаду. А добрий пастир, той, хто викону? обов’язки пастиря, ?пископ, повинен вм?ти рухатися посеред Божого люду, повинен бути ? з тими, хто попереду, бути посередин? ? позаду. Пастир, який сто?ть на одному м?сц?, непотр?бний», – пояснив Свят?ший Отець, додаючи, що саме клерикал?зм, «який ? викривленням», позбавля? ц??? ун?версальност?.

В?ра ? д?алог

Журнал?стка зауважила, що Папа з?знавався, що до написання енцикл?ки Laudato si’ його натхнув патр?арх Вартоломей ?, а п?д час прац? над Fratelli tutti – Великий ?мам Ахмад Аль-Та?б. «Чи в?ра зм?цню?ться ? розширю?ться в м?жрел?г?йному д?алоз??» – запитувала вона, на що Свят?ший Отець упевнено в?дпов?в, що так, оск?льки м?жрел?г?йний д?алог, за його словами, «не означа? шукати р?вновагу, побачити, як досягти згоду», а «слухати, побачити бачення ?ншого, щось в?дпов?сти, але разом прямувати вперед як особи». Це допомага? побачити, «як Бог по-р?чному д?? через культури, через рел?г?йн? традиц??». «Потр?бно д?алогувати, якщо вести д?алог, н?коли не програ?мо», – сказав Папа.

В?йна ? д?алог?

На слова журнал?стки про те, що ?снують так? д?алоги, як? ? незам?нними, ? що в?н, висловивши бажання в?дв?дати Ки?в ? Москву, м?г би сказати президентам Укра?ни та Рос??, Свят?ший Отець в?дпов?в: «Не знаю, не знаю», – але висловив переконан?сть у тому, що д?алог потр?бний. «Я вважаю, – сказав Папа, – що коли ведемо д?алог, то пряму?мо вперед. Зна?те, хто не вм?? д?алогувати? Тварини. Вони ? чистим ?нстинктом. Якщо п?дда?шся чисто ?нстинктов?… Натом?сть, д?алог означа? в?дставити ?нстинкт ? слухати. Д?алог – це важка справа». Свят?ший Отець погодився з тим, що д?алог особливо важкий, якщо йдеться про ситуац?ю в Укра?н? та зауважив, що все почина?ться ще в с?м’?. «Якщо в с?м’? не ведеться д?алог, якщо в с?м’? лише крик та сварки, то д?ти не вм?ють д?алогувати».

Перешкода для подорож? ? зусилля на користь миру

В?дпов?даючи на запитання про те про, коли в?н зд?йснить цей в?зит, Папа зазначив, що «питання висить у пов?тр?», але ще н?чого не в?домо. «Я перебуваю в д?алоз? з ними. Завтра (12 серпня – ред.), наприклад, я матиму телефонну розмову з президентом Зеленським, побачимо», – розпов?в Свят?ший Отець, нагадавши, що Укра?ну в?дв?дували три кардинали, один з них три рази, перебуваючи протягом усього Великого Тижня, а також Секретар у справах стосунк?в з державами. «Моя присутн?сть була значною», – стверджу? в?н, додаючи: «Тепер (11 серпня – ред.) я не можу по?хати, бо п?сля подорож? в Канаду дали про себе знати проблеми з кол?ном, так що л?кар мен? сказав: “Н?, перед Казахстаном не можеш подорожувати”. Але я п?дтримую контакти ? роблю все, що можу. ? прошу вс?х робити те, що можуть, вс? разом можемо щось зробити. ? також сво?ми молитвами та сво?м болем супроводжую все те, що можу. Але ситуац?я ? траг?чною».

Розпорядок дня Папи

На запитання про те, чому в?н у серпн? не перебува? у л?тн?й резиденц?? в Кастель ?андольфо, Папа в?дпов?в, що проводить в?дпуску на м?сц?, трохи б?льше читаючи, слухаючи музику, трохи б?льше молячись. А як вигляда? звичайний робочий день Папи? В?н розпов?в, що пробуджу?ться о четверт?й годин?, проказу? сво? молитви, ?нод? служить Святу Месу, або п?зн?ше. А дал? – праця, сон – о десят?й.

Кожна епоха ма? сво? добро ? сво? зло

«Зв?дки походить Ваша сила, щоб в?рити в перемогу добра над злом, яке дуже тр?умфу?», – таким було одне з останн?х запитань, на що Свят?ший Отець сказав: «Насамперед, одна р?ч: кожна епоха ма? сво? добро ? сво? лиха. ? не наважуся сказати, що в ц?й епос? все ? злим, н?, ? також ? дуже добр? реч?. Зл? реч?, як? тепер трапляються, ставалися й у ?нших епохах, у ?нший спос?б. Пшениця ? кук?ль ростуть разом».