杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Paolo Ondarza - Ватикан

Коли говоримо «синодальна Церква», то це вже надм?р, бо «Церква або ? синодальною або не ? Церквою», ? синод про синодальн?сть потр?бен для того, щоби п?дкреслити це поняття. Про це говорив Папа Франциск, зустр?чаючись ?з канадськими ?зу?тами.

П?д час кожно? Апостольсько? подорож? Свят?ший Отець знаходить час, аби посп?лкуватися з? сп?вбратами-?зу?тами, як? служать у кра?н? або в рег?он?, який в?н в?дв?ду?. Не стала винятком й Апостольська подорож в Канаду, що тривала в?д 24 до 30 липня 2022 року. В п’ятницю, 29 липня, в?н посп?лкувався ?з 15 ?зу?тами, як? представляли 200 сп?вбрат?в. В зустр?ч? брав участь також кардинал Майкл Черн?, який ? вих?дцем з ц??? сп?льноти. Через тиждень п?сля розмови ?? виклад побачив св?т у ?зу?тському часопис? «Civilità Cattolica».

Чуда Церкви, що плека? ?дн?сть

В?дпов?даючи на запитання сп?вбрат?в, Папа знову наголосив на тому, що «синод не ? пол?тичною зустр?ччю, ан? ком?тетом прийняття парламентських р?шень», але «вираженням Церкви, в як?й головною д?йовою особою ? Святий Дух». Оск?льки синод означа? «прямувати разом», то це перегуку?ться ? з гаслом подорож? в Канаду. ? ця подорож, за словами ?пископа Риму, стала нагодою для того, щоби проявилася ?дн?сть Церкви. В?н процитував приказку, що каже: «Коли хочеш ?ти швидко, то йди сам, якщо хочеш йти над?йно, шукай супров?д».

Свят?ший Отець п?дкреслив, що процес примирення з кор?нними народами, який був центральною темою в?зиту, не завершився цим в?зитом. Важливим, однак, ? те, що «?пископат досяг згоди, прийняв виклик ? зробив кроки вперед». ?пископат Канади, за його словами, дав приклад «?пископату в ?дност?», а коли ?пископат в ?дност?, «то може добре долати виклики, що постають перед ним». ? якщо процес примирення пряму? добре, то це, на думку Папи, не заслуга його в?зиту. «Я лише вишенька на торт?. Це ?пископи досягли цього всього завдяки сво?й ?дност?», – сказав в?н, в?дзначивши також готовн?сть ? вм?ння ?нд?ансько? сторони знайти добрий п?дх?д до справи та докладати зусилля з? свого боку. ? це «чуда, як? можна зробити, коли Церква перебува? в ?дност?». Загрозою ж для ?дност?, найб?льшим ?? ворогом, в?н назвав ?деолог??.

Право, як ? мораль, перебува? у розвитку

В?дпов?даючи на запитання, що стосувалося деяких коментар?в, як? з’явилися в прес? п?д час подорож?, як от чому в?н вибачався в?д ?мен? християн, а не в?д ?мен? Церкви як ?нституц??, Папа сказав: «Я промовляю в?д ?мен? Церкви, нав?ть якщо не зазначаю це ч?тко. Навпаки, я мушу ч?тко зазначати, коли йдеться про мою особисту думку, коли не говорю в?д ?мен? Церкви».

Тим, як? запитують, чому п?д час ц??? подорож? не було зустр?ч? з постраждалими в?д сексуальних зловживань з боку духовенства, Свят?ший Отець пояснив, що в?дпов?даючи на листи з пропозиц?ями щодо цього, що надходили перед в?зитом, в?н зазначав, що його бажанням було зосередити всю увагу на темах, пов’язаних з кор?нними народами. В цьому ж контекст? один ?з сп?вбрат?в звернув увагу на те, що про нього говорять як про Папу зм?н, також ? в тому, що стосу?ться карного права. «Право не можна тримати в холодильнику, воно супроводить життя, а життя пряму? вперед: як ? мораль, воно поступа? вперед, вдосконалюючись», – в?дпов?в Свят?ший Отець, пояснюючи, що людське розум?ння з часом зм?ню?ться, усв?домлення поглиблю?ться, а тому помилковим ? дивитися на доктрину Церкви як на монол?т.

У цьому св?тл? не забракло згадки про важлив?сть шанувати справжню традиц?ю, якою ? «жива пам’ять в?руючих», що ? протилежн?стю до традиц?онал?зму, що ? «мертвим життям в?руючих». Адже виправдовувати кожен учинок словами: «завжди так чинилося» ? «язичництвом мислення».

Л?тург?я та ?дн?сть Церкви

В?дпов?даючи на запитання про л?тург?ю та ?дн?сть Церкви, Папа Франциск, з одного боку, згадав про жахлив? л?тург?йн? викривлення в Латинськ?й Америц? тридцять рок?в тому, а з ?ншого – наступне «оп’ян?ння давн?м в дус? повернення назад». Свят?ший Отець зауважив, що стара?ться в ц?й царин? прямувати сл?дами сво?х попередник?в – святого ?вана Павла ?? та Венедикта XVI, який дозволив служ?ння у давн?й форм? обряду з подальшим анал?зом. «Найсв?ж?ша перев?рка дала зрозум?ти, що ? потреба впорядкувати питання та запоб?гти тому, щоб воно перетворилися в питання моди, щоб залишалося душпастирським питанням». За його словами, сл?дуватимуть «досл?дження, як? вдосконалять роздуми над наст?льки важливою темою», оск?льки «л?тург?я ? прилюдною хвалою Божого люду».

Хресна дорога Га?т?

Канадська пров?нц?я Товариства ?сусового охоплю? також територ?ю Га?т?, тож не могло забракнути згадки про важкий процес примирення, що трива? в ц?й кра?н?. «Га?т? пережива? важкий хрест», – зазначив Папа, висловлюючи свою близьк?сть ? зв?рившись, що побою?ться загрози скотитися в пр?рву в?дчаю. «Мен? не зда?ться, що м?жнародн? орган?зац?? зрозум?ли, що ? як сл?д чинити», – додав в?н, закликаючи знайти конкретн? вир?шення, щоб вийти з кризи та заохочуючи Церкву до ?н?ц?атив молитви та покути, щоби допомогти га?тянському населенню зростати в над??.