杏MAP导航

Шукати

Папа: смиренн? ? справжн?ми переможцями

Папа Франциск в?дслужив Святу Месу в Л’Акв?л?, под?лившись п?д час пропов?д? думками про силу смирення, прощення та милосердя та побажавши, аби це м?сто, що вт?ша?ться спадщиною Папи Целестина V, було ?насправд? столицею прощення?.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Християнин зна?, що його життя не ? кар’?рою в стил? цього св?ту, але в стил? Бога, Який казав, що прийшов послужити, а не щоб Йому служили, й доки не збагнемо, що революц?я ?вангел?я поляга? в ц?й свобод?, то й дал? будемо св?дками в?йн, насильства та несправедливост?, що ? симптомами в?дсутност? внутр?шньо? свободи. Такими думками Папа Франциск п?дсумував свою пропов?дь, яку виголосив п?д час Свято? Меси на площ? перед базил?кою Санта-Мар?я-?н-Коллемадж?о в Л’Акв?л?, в?дв?дуючи це м?сто в нед?лю, 28 серпня 2022 року. На м?сце богослуж?ння Наступник святого Петра прибув панорамним автомоб?лем в?д катедрального собору.

Целестинове прощення

Свят?ший Отець при?хав до Л’Акв?ли, щоби взяти участь у традиц?йних святкуваннях Целестинового прощення. Йдеться про щор?чний в?дпустовий зах?д у згадан?й базил?ц?: 1294 року Папа Целестин V видав буллу, якою надав повний в?дпуст кожному, хто, виспов?давшись ? запричащавшись, ув?йде до базил?ки в?д веч?рн? 28 серпня до веч?рн? 29 серпня. Цього року в?дбуваються вже 728 святкування Целестинового прощення, яке стало першим, у якому взяв участь Наступник святого Петра, який в?дчинив юв?лейн? свят? двер? храму. Варто зазначити, що ?н?ц?атива Папи Целестина стала предтечою Юв?лейних Святих Рок?в, як? в католицьк?й Церкв? встановив його наступник Папа Бон?фат?й VIII. Сам Папа Целестин V в?домий тим, що знаний як П’?тро з Морроне, побожний пустельник, був обраний Наступником святого Петра як компром?сна п?д час конклаву, що тривав в?д 1292 до 1294 року. Однак, через п’ять м?сяц?в 80-р?чний Папа, вважаючи себе нев?дпов?дним, добров?льно зр?кся. Папа Климент?й V 1313 року проголосив його святим.

Папа Целестин – людина не в?дмови, а великого «так»

Пропов?дуючи п?д час ?вхарист?йного богослуж?ння, Папа Франциск застосував слова ?з першого читання, що було з книги Сираха, «що б?льший ти, то б?льше понижуйся – ? знайдеш у Господа ласку», до свого святого попередника, мощ? якого спочивають у ц?й базил?ц?. «Ми помилково спогаду?мо постать Целестина V як того, хто “зробив велике в?дкинення”», – сказав в?н, додаючи, що той «не був людиною “н?”, але людиною “так”».

«В д?йсност?, не ?сну? ?ншого способу для сповнення Божо? вол?, як беручи на себе силу смиренних. Саме як так?, пок?рн? здаються в очах людей слабкими ? такими, що зазнають поразки, але в д?йсност? вони ? справжн?ми переможцями, бо ? ?диними, що повн?стю уповають на Господа та знають Його волю», – мовив пропов?дник, п?дкресливши, що покора не поляга? в тому, щоб знец?нювати себе, але в «здоровому реал?зм?, що дозволя? нам розп?знавати св?й потенц?ал, але також свою злиденн?сть», на основ? чого – в?двернути погляд в?д себе та скерувати його до Бога.

В?руючий – це той, хто вда?ться до милосердного, а не страшного Бога

«Силою пок?рних ? Господь, а не стратег??, людськ? засоби, лог?ка цього св?ту, обрахунки… Н?, нею ? Господь. В цьому сенс? Целестин V був в?дважним св?дком ?вангел?я, бо жодна лог?ка сили не змогла полонити його та ним керувати», – в?в дал? Свят?ший Отець, зазначивши, в цьому бачимо приклад «в?льно? в?д св?тсько? лог?ки» Церкви, що ? св?дком «?мен? Бога, яким ? Милосердя». «Бути в?руючими не означа? вдаватися до незрозум?лого Бога, Який ляка?», – сказав в?н, покликаючись на друге читання, що було з Послання до ?вре?в, наголосивши, що ми «приступили до ?суса, Божого Сина, Який ? Милосердям Отця та Любов’ю, що спаса?».

«Милосердя – це досв?д почуватися прийнятими, знову поставленими на ноги, скр?пленими, зц?леними, п?дбадьореними. Бути прощеними означа? в?дчути тут ? тепер те, що найб?льш наближене до воскрес?ння. Прощення означа? перейти в?д смерт? до життя, в?д почуття туги та провини до почуття свободи та радост?», – сказав Папа, побажавши, аби цей храм «завжди був м?сцем, у якому можна примиритися» та в?дчути оту благодать, яка знову ставить нас на ноги, даючи ще одну можлив?сть, бо Бог «завжди да? другий шанс». Бо «саме так буду?ться мир, через отримане та дароване прощення».

Душевний землетрус

У контекст? того, що м?сцева громада багато вистраждала через землетрус, а тепер доклада? зусилля, щоби наново стати на ноги, Свят?ший Отець наголосив на тому, що той, хто вистраждав, повинен зум?ти «перетворити сво? страждання у скарб», зрозум?ти, що «у пережит?й п?тьм? йому дано дар зрозум?ти б?ль ?нших». «Ви можете берегти дар милосердя, бо зна?те, що означа? все втратити, бачити, як розвалилося те, що будували, залишити те, що було найдорожчим, в?дчути порожнечу в?дсутност? того, кого любили», – сказав Папа, зауваживши, що у житт? не обов’язково пережити землетрус, аби мати досв?д, так би мовити, «душевного землетрусу», що показу? нам нашу безпорадн?сть, наш? обмеження, нашу злиденн?сть. Також ? в цьому досв?д? можна все втратити, але можна також «навчитися справжньо? покори».

Людина – не м?сце, яке займа?, а свобода, до яко? вона здатна

Але як розп?знати, чи йдемо правильним шляхом? Свят?ший Отець звернув увагу на те, що ?ндикатор можемо знайти у повчанн? ?суса з ?вангельського читання, у якому Господь навча?, щоб коли тебе запросили на гостину, займати останн? м?сце. «Надто часто вважа?ться, що ми ? варт?сними з огляду на м?сце, яке займа?мо в цьому св?т?. Людина не ? м?сцем, яке займа?, людина – це свобода, до яко? вона здатна ? яку виявля? повн?стю тод?, коли займа? останн? м?сце, або коли ?й зарезервоване м?сце на хрест?», – сказав Папа, наголосивши, що «доки не зрозум??мо, що революц?я ?вангел?я повн?стю м?ститься в ц?й форм? свободи, то й надал? будемо св?дками в?йн, насильства та несправедливост?, як? ? н?чим ?ншим, як браком внутр?шньо? свободи».

«Дорог? браття й сестри, нехай же Л’Акв?ла д?йсно буде столицею прощення, миру та примирення!» – закликав Наступник святого Петра, вв?ривши постанову жити зг?дно з ?вангел??м заступництву Д?ви Мар??. «Нехай же ?? заступництво здобуде для всього св?ту прощення та мир», – побажав в?н.

28 серпня 2022, 11:24