Папа: Церква потребу? зц?лення, матер? ? бабус? допомагають го?ти рани
Св?тлана Духович – Ватикан
В устро? сп?льнот кор?нних народ?в Канади важливе м?сце займа? бабуся, тож не дивно, що особливою пошаною серед християн вт?ша?ться постать свято? Анни, матер? Пресвято? Богородиц? та бабус? ?суса. Одним ?з прояв?в ц??? набожност? ? щор?чна проща до озера Свято? Анни, розташованого 70 к?лометр?в на зах?д в?д Едмонтона, яка в?дбува?ться з нагоди л?тург?йного свята на честь святих Йоакима та Анни, що припада? 26 липня. Тож саме до цього в?дпустового осередку вирушив Папа Франциск на завершення третього дня свого перебування у Канад?.
Прибувши на м?сце молитовно? зустр?ч?, Свят?ший Отець зробив зг?дно з? звича?м кор?нних народ?в знак святого хреста на чотири сторони св?ту та поблагословив воду з озера, якою окропив в?рних. Дал? розпочалася л?тург?я слова, п?д час яко? Папа виголосив пропов?дь.
Серцебиття паломник?в ? матер?-земл?
На початку сво?? пропов?д? Свят?ший Отець пор?вняв звук бубн?в, який супроводжу? його п?д час зустр?чей з кор?нними мешканцями Канади, ?з серцебиттям численних паломник?в, як? протягом стол?ть приходили до “Божого озера”, щоб звернутися «до Господа ? в?дчути на соб? Його зц?лення».
Серед природи, звук бубн?в, як зазначив Папа, нагаду? також про серцебиття матер?-земл?. «? под?бно до того, як серцебиття немовлят, вже починаючи з утроби, узгоджу?ться з серцебиттям матер?в, так само ? ми, для того, щоб зростати як людськ? ?стоти, повинн? узгоджувати ритми життя з ритмами створ?ння, яке да? нам життя, – наголосив в?н. – Тож поверн?мося сьогодн? до наших джерел життя: до Бога, до батьк?в ?, в день ? в дом? свято? Анни, поверн?мося до д?дус?в та бабусь, яких хочу щиро прив?тати».
Джерела в?ри на берегах Галилейського озера
Перебуваючи б?ля озера Свято? Анни, ?пископ Риму пригадав про Галилейське озеро, з яким пов’язано багато под?й з життя Христа: «на його берегах В?н обрав ? покликав апостол?в, проголосив блаженства, розпов?в найб?льшу к?льк?сть притч, чинив чуда ? зц?лення». Папа зауважив, що це озеро було перифер?йним, торг?вельним районом, куди прибували представники р?зних традиц?й, культур ? соц?ального становища. «Це було найв?ддален?ше м?сце, географ?чно ? культурно, в?д рел?г?йно? чистоти, яка була зосереджена в ?русалим?, поблизу храму», – п?дкреслив пропов?дник, додаючи, що саме там ?сус пропов?дував Боже Царство. «Бог вибрав цей багатогранний ? р?знор?дний контекст, щоб оголосити св?тов? щось революц?йне: «П?дставте ?ншу щоку, люб?ть сво?х ворог?в, жив?ть як брати ? сестри , щоб бути д?тьми Бога, Отця, який велить сонцю сходити на злих ? на добрих ? посила? дощ на праведних ? неправедних» (пор. Мт. 5, 38-48).
Папа Франциск додав, що «братерство ? правдивим, якщо воно об’?дну? в?ддалених, а зв?щення ?дност?, яке Небо посила? на землю, не бо?ться в?дм?нностей ? запрошу? нас до сопричастя, щоб разом заново розпочати шлях, бо вс? ми ? паломниками в дороз?».
Жив? води, як? дають життя ? зц?ляють
Продовжуючи тему води, Свят?ший Отець пригадав, що старозав?тн?й пророк Езеки?л у глав? 47 говорить про води, що течуть з п?д храму: ц? води «дарують життя» ? «зц?люють» (пор. Ез 47, 8-9)
Пояснюючи словосполучення «дарують життя», в?н згадав про бабусь: «Дорогеньк?, ваш? серця – це джерела, з яких витекла жива вода в?ри, якою ви напо?ли сво?х д?тей ? онук?в, – п?дкреслив в?н. – Мене вража? важлива роль ж?нок у громадах кор?нних народ?в: вони займають ч?льне м?сце як благословенн? джерела не лише ф?зичного, а й духовного життя». Папа пригадав також свою бабусю, в?д яко? «отримав перше зв?щення в?ри».
Води, що «зц?люють», за словами Папи, нагадують нам про те, що на берегах Галилейського озера ?сус «оздоровлював чимало недужих на р?зн? хвороби» (Мк 1, 34). «?сус прийшов ? знову приходить, щоб дбати про нас, – п?дкреслив в?н, – щоб ут?шати ? зц?лювати наше самотн? ? виснажене людство. До вс?х, також ? до нас, В?н зверта?ться з тим самим запрошенням: “Прийд?ть до Мене, ус? втомлен? ? обтяжен?, ? Я облегшу вас” (Мт 11, 28)».
Дал? Папа Франциск проказав наступну молитву: «Господи, так само, як люди на берегах Гал?лейського моря не боялися вигукувати до Тебе про сво? потреби, так само ? ми приходимо до Тебе сьогодн? ввечер? з болем, який ми в?дчува?мо всередин?. Ми приносимо Тоб? наш? обмеження ? труднощ?, травми в?д насильства, яких зазнали наш? брати ? сестри з кор?нного населення. У цьому благословенному м?сц?, де панують гармон?я та мир, ми приходимо до тебе з дисгармон??ю наших ?стор?й, з жахливими насл?дками колон?зац??, незгладимим болем багатьох с?мей, д?дус?в ? бабусь та д?тей. Господи, допоможи нам зал?кувати наш? рани. Ми зна?мо, що це вимага? наших зусиль, уважност? та конкретних д?й; але ми також зна?мо, Господи, що сам? не можемо зробити цього. Упова?мо на Тебе ? на заступництво Тво?? матер? ? Тво?? бабус?».
«Ус? ми, як Церква, потребу?мо зц?лення»
Наступник святого Петра зазначив, що матер? ? бабус? допомагають го?ти рани. «Церква – це теж ж?нка, вона – мати, – п?дкреслив в?н. – Власне, не було такого моменту в ?? ?стор??, щоб в?ра не передавалася р?дною мовою, матерями та бабусями. Частина болючо? спадщини, з якою ми стика?мося, пов’язана з тим, що бабусям з кор?нного населення перешкоджали передавати в?ру сво?ю мовою та через свою культуру. Ця втрата, безумовно, ? трагед??ю, але ваша присутн?сть тут ? св?дченням ст?йкост? та нового початку, паломництва до зц?лення, в?дкритост? серця на Бога, Який зц?лю? нас як сп?льноту. Тепер ус? ми, як Церква, потребу?мо зц?лення: зц?лення в?д спокуси замкнутися в соб?, обрати захист ?нституц??, а не пошуки правди, в?д спокуси в?ддати перевагу могутност? цього св?ту, ан?ж ?вангельському служ?нню. Допомож?мо одн? одним, дорог? брати ? сестри, з Божою допомогою робити св?й внесок у розбудову Церкви-матер?, тако?, яка Йому до вподоби: здатно? об?йняти кожного сина ? дочку; в?дкрито? для вс?х ? яка би промовляла до вс?х; яка б не йшла проти когось, а назустр?ч ус?м».
Починати в?д б?дних ? марг?нал?зованих
?пископ Риму зауважив, що натовп який юрмився навколо ?суса на берез? Галилейського озера, складався переважно з простих людей, як? приходили до Нього з? сво?ми потребами та ранами. «Так само ? ми, – п?дкреслив в?н, – якщо хочемо дбати про життя наших громад ? зц?лювати його, то мусимо починати в?д б?дних, найб?льш марг?нал?зованих». Папа закликав не дбати лише про ?нтереси небагатьох, як? живуть у благополучч?, а «б?льше звертати увагу на перифер?? ? прислухатися до волання останн?х; а також бути здатними прислухатися до болю тих, хто часто мовчки вола? в наших багатолюдних ? знеособлених м?стах: “Не залишайте нас самих!”». Ц? слова лунають також з уст людей похилого в?ку, «як? ризикують померти наодинц? вдома чи покинутих у закладах, або незручних пац??нт?в, яким зам?сть любов? призначають смерть». “Не залишайте нас самих!” – це крик душ? також хлопц?в ? д?вчат, з якими не сп?лкуються ? як? стають жертвами залежностей.
Допомогти в?дкрити власн? р?ки живо? води
Посилаючись на ?вангельський уривок з л?тург?йного читання, Папа Франциск зазначив, що Христос, Який зц?лю? ? вт?ша? нас живою водою Свого Духа, просить, щоб ? з нас, ?з утроби в?руючих, «текли р?ки живо? води». В цьому контекст? Папа закликав в?рних замислитися над тим, чи ми вм??мо втамовувати спрагу брат?в ? сестер, чи вм??мо давати розраду, чи ми здатн? почати любити ?нших безкорисливо. «У наш?й самотност? та нетерпимост? ?сус заклика? нас виходити назовн?, в?ддавати, любити», – наголосив в?н, заохочуючи також замислитися над тим, що конкретно ми робимо для кор?нних народ?в.
«?, дивлячись на себе, якщо я перебуваю в стражданн?, чи я слухаю ?суса, Який хоче вивести мене з огорож? мо?? нетерпеливост? й запрошу? прямувати дал?, любити?» – зазначив в?н, додаючи, що ?нод? допомога ?нш?й людин? поляга? в тому, щоб супроводити ??, запросити ?? любити, дарувати себе. «Бо саме таким чином, через добро, яке вона може чинити ?ншим, вона в?дкри? сво? р?ки живо? води, в?дкри? ун?кальний ? дорогоц?нний скарб, яким вона ?».
«Дорог? брати ? сестри ?нд?анц?, – наголосив Папа на завершення – я прибув як паломник, також щоб сказати вам, наск?льки ви дорог? для мене ? для Церкви. Я хочу, щоб Церква була переплетена м?ж нами так, як т?сно по?днаними ? нитки кольорових стр?чок, як? багато з вас носять. Нехай Господь допоможе нам прямувати вперед у процес? зц?лення, до ще б?льш зц?леного та оновленого майбутнього. Я думаю, що це також бажання ваших бабусь ? ваших д?дус?в, наших бабусь ? наших д?дус?в. Нехай ?сусов? д?дусь ? бабуся, свят? Йоаким ? Анна, благословлять нашу дорогу».
