杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Понед?лок, 25 липня 2022 р., – це другий день Апостольсько? подорож? Папи Франциска до Канади, в центр? уваги яко? – зц?лення ран минулого та перепрошення за кривди, яких кор?нн? народи зазнали також ? з боку деяких представник?в Церкви. Саме п?д час зустр?ч? з представниками цих народ?в там, де вони проживають, Свят?ший Отець виголосив свою першу промову на канадськ?й земл?.

Вранц? Папа Франциск приватно в?дслужив Святу Месу в каплиц? Сем?нар?? святого Йосифа, що стала його резиденц??ю п?д час перебування в Едмонтон?. П?сля сн?данку в?н вирушив автомоб?лем до м?сцевост? Масквач?с, розташовано? 70 к?лометр?в на п?вдень в?д Едмонтона. «Масквач?с» означа? «Ведмеж? пагорби». В ц?й м?сцевост? розташован? резервац??, в яких проживають ?нд?анськ? племена зах?дно? Канади.

Б?ля храму Богородиц? Семи Бол?в Папу Франциска зустр?ли ? прив?тали парох ? деяк? стар?йшини. В церкв? в?н поблагословив ? поц?лував довжелезну стр?чку, на як?й виписан? ?мена д?тей з асим?ляц?йних шк?л-?нтернат?в. Свят?ший Отець в?дв?дав м?сцевий цвинтар, де приватно помолився, п?сля чого прибув до «Ведмежого парку», де його зустр?ла делегац?я вожд?в ?нд?анських племен з ус??? кра?ни. Саме там, промовляючи п?сля в?тального слова одного з вожд?в, Наступник святого Петра виголосив свою першу промову.

Разом пуститися в дорогу

Папа Франциск зазначив, що дуже чекав на можлив?сть прибути сюди, щоб саме з цього м?сця розпочати сво? покаянне паломництво. В?н згадав, що п?д час зустр?чей у Рим? чотири м?сяц? тому йому подарували дв? пари мокасин?в як символ страждання, якого зазнали д?ти, зокрема т?, як? не повернулися додому з? шк?л-?нтернат?в, з проханням повернути ?х, коли прибуде до Канади, що в?н ? зробив п?сля ц??? промови.

Свят?ший Отець зазначив, що спогад про цих д?тей заклика? докладати зусилля, аби «до кожно? дитини ставилися з любов’ю, г?дн?стю та пошаною». «Але ц? мокасини говорять також про шлях, про дорогу, якою прагнемо пройти разом», – додав в?н, заохотивши прямувати вперед, молитися та трудитися разом, «щоби страждання минулого поступилися м?сцем майбутньому справедливост?, зц?лення та примирення». «Ось чому перший етап мого паломництва м?ж вами в?дбува?ться в цьому рег?он?, де з незапам’ятних час?в проживають ?нд?анськ? народи. Це територ?я, яка промовля?, яка да? змогу творити пам’ять», – сказав Папа.

Творити пам’ять

Звертаючись до представник?в туб?льних народ?в, Папа зазначив, що вони жили на ц?й земл? тисяч? рок?в, виробивши стил? життя, як? шанують землю, а також розвинувши т?сн? стосунки м?ж покол?ннями. Але пам’ять веде нас до подальших сумних под?й, де в?длуню? б?ль страждань, як? чимало з присутн?х пережили в згаданих школах-?нтернатах. Творити пам’ять ? правильним, бо «забуття веде до байдужост?».

«Потр?бно пам’ятати про те, як пол?тика асим?ляц?? та емансипац??, що включала також систему шк?л-?нтернат?в, були нищ?вними для людей цих земель. Коли вперше прибули ?вропейськ? колон?ал?сти, була велика можлив?сть розвинути пл?дну зустр?ч м?ж культурами, традиц?ями ? духовн?стю. Але в б?льшост? цього не сталося», – визнав Свят?ший Отець, вказуючи на те, як пол?тика асим?ляц?? призвела до систематично? марг?нал?зац?? ?нд?анських народ?в.

Прохання прощення

«Сьогодн? я тут, на ц?й земл?, яка разом ?з давньою пам’яттю, збер?га? також шрами в?д дос? в?дкритих ран. Я тут, бо першим кроком цього покаянного паломництва м?ж вами ? знову попросити пробачення та сказати вам в?д щирого серця, що мен? дуже прикро: прошу прощення за способи, якими, на жаль, багато християн п?дтримали колон?зац?йну ментальн?сть могутн?х, як? гнобили ?нд?анськ? народи. Мен? дуже прикро. Прошу прощення, зокрема, за т? способи, якими члени Церкви та чернечих сп?льнот сп?впрацювали, також ? через байдуж?сть, з тими проектами тогочасних уряд?в культурного знищення та примусово? асим?ляц??, вершиною яких стала система шк?л-?нтернат?в», – сказав Папа, додаючи, що хоч ? не бракувало прояв?в християнсько? любов? та зразкових приклад?в посвяти д?тям, «комплексн? насл?дки пол?тики, пов’язано? з школами-?нтернатами, були катастроф?чними». ? ця помилка «несум?сна з ?вангел??м ?суса Христа». «Перед обличчям цього зла, яке виклика? обурення, Церква ста? навкол?шки перед Богом ? блага? прощення за гр?хи сво?х д?тей», – мовив Свят?ший Отець.

Встановлення ?стини

Наступник святого Петра визнав, що «вибачення не ? к?нцевою точкою», воно ? «першим кроком». Важливою частиною процесу ? «серйозн? пошуки ?стини про минуле» та допомога постраждалим «започаткувати процеси зц?лення зазнаних травм». «Молюся ? спод?ваюся, що християни та сусп?льство ц??? земл? зростатимуть у здатност? приймати та шанувати ?дентичн?сть ? досв?д ?нд?анського населення. Бажаю, щоб були знайден? конкретн? дороги для того, щоби п?знавати та ц?нувати ?х, навчаючись прямувати вперед ус? разом», – сказав Папа, запевняючи, що з? свого боку п?дбадьорюватиме зусилля вс?х католик?в у цьому напрямку, усв?домлюючи, що це «вимага? часу й терпеливост?», бо йдеться про процеси, що повинн? ув?йти в серце.

Об?йми, скерован? до вс?х

П?дсумовуючи, Свят?ший Отець зазначив, що не ма? змоги в?дпов?сти на вс? запрошення в?дв?дати р?зн? осередки. А тому п?дкреслив, що «слова, сказан? протягом цього покаянного шляху, звернен? до вс?х кор?нних сп?льнот ? ос?б», яких в?н щиро об?йма?.

Зустр?ч завершилася проказуванням молитви «Отче наш» ? благословенням, п?сля якого Папа ?ндив?дуально прив?тався з деякими вождями та стар?йшинами. По завершенн? зустр?ч? в?н вирушив до Едмонтона.