杏MAP导航

Antonella Palermo / Св?тлана Духович – Ватикан

«Ми не можемо повернутися до оманливо? безпеки пол?тичних та економ?чних структур, як? ми мали ран?ше», – це один ?з найб?льш значущих вислов?в з обширному ?нтерв’ю, яке Папа Франциск дав Бернард? Льоренте, журнал?стц? аргентинського ?нформагентства Télam. Наступник святого Петра под?лився сво?ми думками про так? теми, як пандем?я, турбота про сп?льний д?м, молодь, пол?тичн? зобов’язання, Церква в Латинськ?й Америц?, криза ?нституц?й. Велику увагу в?н присвятив тем? в?йни, а також п?дбив деяк? п?дсумки свого понтиф?кату. Центральним питанням цього ?нтерв’ю стало питання про те, як вир?шуються чи не вир?шуються кризи. Як зазначив Папа, якщо ми в?дмовля?мося в?д цього завдання, то кризи переростають у конфл?кт. «А конфл?кт – це щось замкнуте в соб?, що шука? вир?шення в соб? та самознищу?ться».

Африка без вакцин: приклад невдалого управл?ння пандем??ю

Торкаючись теми пандем?? коронав?русу, Свят?ший Отець з?знався, що йому не подоба?ться те, як вир?шу?ться ця проблема. В?н нав?в приклад Африки, яка залишилася без достатньо? к?лькост? вакцин, ? вказу? на присутн?сть ?нших ?нтерес?в в управл?нн?. «Використовувати кризу для власно? вигоди означа? погано виходити з не?» – п?дкреслив в?н, додаючи, що припущення, зг?дно з яким певна група наодинц? може вийти з кризи, ? ?люз??ю.

В?йна – це в?дсутн?сть д?алогу

Одн??ю з найдраматичн?ших криз ? в?йна, як?й ?пископ Риму присвятив велику увагу в друг?й частин? цього ?нтерв’ю. Мова йшла, насамперед, про в?йну в Укра?н?, але Папа згадав також про трагед?? Руанди, Сир??, Л?вану, М’янми. «В?йна, на жаль, – це щоденна жорсток?сть. На в?йн? не танцюють менует, а вбивають», – ?з смутком зазначив Папа, вкотре висуваючи претенз?? до системи торг?вл? збро?ю, яка сприя? цьому. Повертаючись до поняття “справедливо? в?йни”, в?н зазначив: «Справедлива в?йна може ?снувати, ?сну? право на захист, але спос?б, у який це поняття використову?ться сьогодн?, потр?бно переосмислити», – п?дкреслив Свят?ший Отець, вкотре наголошуючи на важливост? вм?ння слухати одн? одних – нав?ть у буденному житт? – щоб бути здатними д?алогувати ?, таким чином, не допускати конфл?кт?в.

У цьому контекст? ?пископ Риму ?з сумом пригадав в?дв?дини 2014 року в?йськового мемор?алу в Ред?пуль? на п?вноч? ?тал?? з нагоди стор?ччя початку першо? св?тово? в?йни; а також в?йськового кладовища в Анц?о поблизу Риму. «Яка жорсток?сть», – прокоментував в?н. Згадуючи висадку в Норманд?? та 30 тисяч хлопц?в, яких нацисти позбавили життя, Папа ставить риторичне запитання: «Чи це виправдано?». В?н також закликав ус?х в?дв?дувати в?йськов? кладовища в ?вроп?, щоб усв?домити це.

ООН не ма? достатньо? влади, щоб зупинити в?йни

У св?тл? цих роздум?в, з в?дверт?стю, з якою Папа звик висловлюватися, в?н визнав сво? розчарування в д?яльност? Орган?зац?? Об’?днаних Нац?й, яка, хоч ? сприя? уникненню во?н (наприклад, на К?пр?), але ?м не вда?ться ?х зупинити, «вони не мають достатньо? влади». В?н зазначив, що п?д час криз ?снують певн? «?нституц?? г?дн? похвали» (на яких в?н поклада? певну над?ю), а ?нш?, натом?сть, займаються вир?шенням внутр?шн?х проблем. Свят?ший Отець зауважив, що м?жнародн? ?нституц?? повинн? бути мужн?ми та креативними у подоланн? ситуац?й, як? в?н назива? “смертоносними”.

Про природу, яка не вибача?, та знеохочену молодь

?нша криза, на яку звернув увагу Наступник святого Петра – це еколог?чна. Мова йде про спотворене використання природи, за яке природа змушу? людину платити. «Ми погано використову?мо сво? ресурси», – стверджу? Папа.

Говорячи про молодих людей, Папа вказу? на ?хн? знеохочення та розчарування стосовно пол?тики, ? серед причин цього назива? маф?озн? та корупц?йн? схеми. Тому в?н заклика? молодь вивчати «пол?тичн? науки, вчитися сп?в?снування, а також пол?тично? боротьби, яка очища? нас в?д его?зму ? спонука? до поступу». Однак Свят?ший Отець показу?, що дов?ря? молодим людям, нав?ть якщо вони зазвичай не ходять на Святу Месу: важливо допомагати ?м зростати ? супроводжувати ?х.

В?н також опису? те, що вважа? злом нашого часу: нарцисизм, знеохочення ? песим?зм, що ? елементами так звано? дзеркально? психолог??. За його словами, ?? можна подолати завдяки почуттю гумору, «яке вчиня? нас людян?шими», завдяки зустр?ч? з ?ншими, тобто так зван?й «ф?лософ?? ?ншост?».

Наступного року – 10 рок?в понтиф?кату

В контекст? того, що наступного року Папа Франциск в?дзначатиме десятил?тн?й юв?лей свого понтиф?кату, журнал?стка попросила його п?двести коротк? п?дсумки. В?н наголосив, що в?н «з?брав усе, про що говорили кардинали на з?браннях перед конклавом». «Я не думаю, що з мого боку ? щось ориг?нальне, – з?зна?ться в?н. – Я розпочав те, що ми вс? разом вир?шили».

Саме у такому стил? була розроблена Апостольська конституц?я Praedicate Evangelium, що була результатом восьми з половиною рок?в прац? та попередн?х консультац?й. Папа наголосив, що в?н був н?би катал?затором процесу: «Тобто, хочу, щоб було зрозум?лим, що це не мо? ?де?. Це ?де? вс??? Колег?? Кардинал?в, як? просили про це».

Латиноамериканський в?дбиток

Папа Бер?ольо визна?, що Церква в Латинськ?й Америц? ма? особливий п?дх?д, який поляга? в тому, аби д?алогувати з Божим людом. ? цей п?дх?д неминуче залишив св?й в?дбиток у його вченн?. ?пископ Риму уточнив, що латиноамериканський народ зм?г проявити св?й справжн?й протагон?зм саме в рел?г?йн?й сфер?, вказуючи також на спроби ?деолог?зац?? в сам?й Церкв?, як наприклад, використання марксистського анал?зу д?йсност? в теолог?? визволення.

Погляд Франциска на Латинську Америку, його р?дний материк – це погляд тих, хто бачить його пов?льний шлях, шлях боротьби та мр?? про ?дн?сть святого Мартина ? Бол?вара. «Вона завжди була жертвою, ? вона завжди буде нею, поки повн?стю не зв?льниться в?д ?мпер?ал?зм?в-визискувач?в», – п?дкреслив Свят?ший Отець, в?дзначаючи, що вс? кра?ни мають цю проблему.

Викривлення д?йсност? в ЗМ?

В контекст? того, що голос Папи Франциска набува? дедал? б?льшо? ваги у сучасному св?т? на соц?альному та пол?тичному р?вн?, в?н зазначив, що його д?ями та твердженнями керу? узгоджен?сть м?ж тим, що в?н в?дчува? перед Богом та ?ншими. В?н додав, що не хвилю?ться, якщо ц? д?? та твердження справд? не зможуть щось зм?нити, хоча вважа? ?х корисними.

Наступник святого Петра наголосив, що мусить бути дуже обережним, бо ?сну? ризик ман?пуляц?? його ?дей з боку ЗМ?. В?н нав?в приклад суперечки, яка виникла в контекст? вислов?в про в?йну в Укра?н?: «Правдою ? те, що беруть одну фразу поза контекстом ? приписують тоб? те, що ти не мав на уваз?. ?ншими словами, потр?бно бути дуже уважними. Наприклад, у випадку в?йни розгор?лася ц?ла суперечка про одне мо? висловлювання в ?зу?тському часопис?: я сказав, що “тут нема н? добрих, н? злих” ? пояснив чому. Але взяли т?льки цей висл?в ? сказали: “Папа не засуджу? Пут?на!”. Д?йсн?сть же поляга? в тому, що стан в?йни – це щось набагато ун?версальн?ше, серйозн?ше, де нема? добрих ? злих. Ми вс? ? втягненими, й ми повинн? засво?ти це».

Повертаючись до теми ЗМ?, Папа Франциск застер?г в?д мед?а-тенденц?й, як? призводять до викривлення д?йсност?. В?н вказав на чотири «гр?хи комун?кац??»: дез?нформац?я (говорити те, що зручно); наклепи (вигадувати щось на шкоду людин?); дифамац?я (приписування комусь думки, яка тим часом зм?нилася); копроф?л?я (любов до бруду, смакування скандалу).

«Комун?кац?я – це щось святе», – наголосив Папа, додаючи, що вона повинна зд?йснюватися «чесно й автентично». В?н заклика? мед?а до здорово? об’?ктивност?, «що не означа?, що це дистильована вода». «Щоб бути добрим комун?катором, сл?д бути правильною людиною», – зазначив в?н.

Життя прекрасне, якщо вм??ш чекати

У завершальн?й частин? ?нтерв’ю Папа Бер?ольйо пригаду? часи конклаву, зм?ни у сво?му житт? п?сля його обрання, а також сво? життя до того, як став Папою: «Це ?стор?я життя, в якому було багато Божих дар?в, багато мо?х недол?к?в, – з?зна?ться в?н, – багато погляд?в, що не були достатньо ун?версальними. У житт? вчимося бути ун?версальним, бути милосердним, бути менш поганими». На прохання журнал?стки Папа под?лився словами, як? в?н звернув би до себе самого: «Б?долашний, що тебе сп?ткало! Але це не так траг?чно бути Папою. Ти можеш бути добрим пастирем».

?нтерв’ю завершу?ться сво?р?дним самоанал?зом особистост? Папи Франциска в?д того часу, як в?н з?йшов на Петр?в престол: «У мо?му житт? були жорстк? пер?оди, коли я вимагав надто багато. Тод? я зрозум?в, що не можна прямувати цим шляхом, що потр?бно знати, як провадити. Саме таким ? батьк?вство Бога». Папа не уника? критики ? визна?, що у пер?од, коли був ?пископом, в?н був надм?рно суворим. В?н зазначив також, що життя прекрасне, якщо людина вм?? чекати, як це робить Бог ?з нами. Саме цю рису Божого стилю, як каже Папа, в?н розвинув у соб? з часом. «Чи Папа Франциск буде з нами ще деякий час?» – запитала на завершення журнал?стка. «Нехай вир?шу? Той, що там вгор?», – в?дпов?в Свят?ший Отець.