杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Я вже сказав, що в Укра?ну хочу по?хати. Побачимо, що знайду, повернувшись додому. На даний час хот?в би також по?хати в Казахстан, бо це проста подорож, без надм?ру руху, бо йдеться про конгрес рел?г?й. На даний час це залиша?ться в планах», – сказав Папа Франциск, в?дпов?даючи на запитання журнал?ст?в про те, як стан здоров’я може вплинути на його подорож?.

Повернення додому

В суботу, 30 липня 2022 р., о 8:06 м?сцевого часу, в римському м?жнародному аеропорту Фюм?ч?но приземлився л?так, яким Свят?ший Отець повернувся з Канади. Перед тим, як повернутися до Ватикану, Папа в?дв?дав базил?ку Santa Maria Maggiore, де помолився перед чудотворною ?коною Пресвято? Богородиц? Salus populi romani, складаючи подяку за материнську оп?ку п?д час 37-? Апостольсько? подорож?.

Те, що трапилося з ?нд?анцями – геноцид

П?д час перельоту в?дбулася традиц?йна прес-конференц?я Свят?шого Отця, яка охопила р?зноман?тн? теми. Зг?дно з? звича?м, першими ставили запитання представники кра?ни, яка приймала Папу. Журнал?стка Канадського рад?о, що ? нащадком колишнього учня школи-?нтернату, сказала, що постраждал? в?д пол?тики асим?ляц?? хот?ли бачити конкретн? кроки у вибаченнях, зокрема, спод?валися на заяву щодо «Doctrin of discovery», яка поклика?ться на папськ? документи з XV стол?ття ? на основ? яко? ?нд?анц?в позбавлено ?хн?х земель…

Папа зауважив, що йдеться про проблему кожного колон?ал?зму, також ? сучасних ?деолог?чних колон?зац?й: хто не впису?ться в твою схему, вважа?ться нижчим. Деяк? «дещо безумн?» тогочасн? богослови нав?ть ставили запитання про те, чи ?нд?анц? мають душу. Водночас, не бракувало протилежних голос?в, але вони становили менш?сть. «Усв?домлення людсько? р?вност? прийшло пов?льно», – сказав в?н, додаючи, що ми завжди ма?мо певний колон?ал?стський п?дх?д, схильний зводити культуру ?нших до сво??.

«Мусимо сказати, що колон?зац?я Америки, яку проводили англ?йц?, французи, ?спанц? та португальц?, завжди несла цю загрозу, нав?ть ментальн?сть: ми ? вищими, а ц? туб?льц? н?чого не значать. ? це важка провина. Й ми повинн? працювати над тим, про що ти говориш. Повертатися назад ? оздоровляти, скаж?мо так, те що було зроблено зле», – сказав Свят?ший Отець.

?нший представник канадсько? преси, звернувши увагу на те, що Папа заклика? до щирост? й прямол?н?йност?, запитував, чому в?н не вжив слово «геноцид», який у контекст? досл?джень того, що трапилося в рамках системи шк?л-?нтернат?в, вжива? Канадська ком?с?я у пошуках ?стини й примирення. Свят?ший Отець сказав, що не вжив це слово, бо воно «не спало йому на думку», але те, що в?н описував у сво?х промовах, ? «геноцидом». «Тож можеш написати, що я сказав, що це був геноцид», – мовив в?н.

Стан здоров’я ? подорож?

Журнал?стка з Мексики зазначила, що можемо припустити, що ця подорож стала сво?р?дним «випробуванням» стану здоров’я Папи, а тому запитувала, що в?н може сказати про сво? майбутн? подорож? та чи в?н не вважа?, що операц?я на кол?н? могла би вир?шити проблему. «Не думаю, що зможу п?дтримувати такий самий ритм подорожей, як перед тим. Думаю, що в мо?му в?ц? та з цими обмеженнями, я повинен трохи пощадити себе, щоб могти служити Церкв?», – в?дпов?в в?н, додаючи, що не в?дкида? можливост? в?д?йти вб?к, «нема проблеми в тому, щоб зм?нити Папу», але на раз? в?н вважа?, що повинен трохи обмежити так? зусилля. Щодо операц??, то Свят?ший Отець сказав, що перешкодою ? проблеми, пов’язан? з анестез??ю. «Я старатимусь ? дал? подорожувати, бути близьким з людьми, бо вважаю, це близьк?сть ? способом служ?ння», – наголосив в?н.

П?дтвердивши св?й нам?р по?хати в Укра?ну та бажання взяти участь в м?жрел?г?йн?й зустр?ч? в Казахстан?, Папа нагадав про те, що повинен також по?хати до П?вденного Судану, а також до Конго, що буде вже наступного року, бо розпочався сезон дощ?в. «З мого боку ? вся добра воля, але побачимо, що скаже нога», – додав в?н.

Папа-?зу?т та ?спит сумл?ння

Французька журнал?стка нагадала слова Папи, сказан? ?зу?там у Грец??, що коли хтось розпочина? якусь справу, якийсь процес, то повинен також вм?ти в?д?йти, даючи йому дал? розвиватися, бо кожна справа, насамперед, належить Господев?. Чи це може стосуватися ? ?зу?та-папи? «Так», – в?дпов?в Свят?ший Отець, зазначивши, що покликанням ?зу?та ? пост?йно старатися чинити Божу волю, старатися розп?знавати ??. «Коли Господь каже тоб? прямувати вперед, то йдеш, коли Господь каже в?д?йти вб?к, в?дходиш», – сказав в?н, звернувши увагу на те, що святий ?гнат?й Лойола, коли хтось був хворим чи втомленим, зв?льняв в?д обов’язку молитви, але н?коли – з ?спиту сумл?ння: дв?ч? на день анал?зувати те, що д??ться у мо?му серц?.

«Не йдеться про те, чи згр?шив чи не згр?шив, але про те, який дух сьогодн? мене спонукав. Нашим покликанням ? старатися зрозум?ти, що трапилося сьогодн?. Якщо я, це припущення, бачу, що Господь мен? щось каже, що з? мною щось трапилося, що маю таку ось спонуку, то я повинен чинити розп?знавання, щоби зрозум?ти, чого в?д мене вимага? Господь», – сказав Папа, п?дкресливши, що духовне розп?знавання ? суттю ?зу?тського покликання. А на запитання про те, чи почува?ться б?льше Папою чи б?льше ?зу?том, в?дпов?в, що н?коли не пробував вим?рювати це. «Почуваюся Господн?м слугою за ?зу?тським звича?м. Не ?сну? папсько? духовност?. Кожен Папа несе з собою свою власну», – сказав в?н, додаючи, що папство – це не духовн?сть, а праця, служ?ння.

Про синодальну дорогу в Н?меччин?

Представниця н?мецькомовних видань, покликаючись на слова Папи про братерство в Церкв?, яка повинна бути сп?льнотою слухання й д?алогу, згадала декларац?ю Святого Престолу про Синодальну дорогу в Н?меччин?, яка к?лька дн?в тому з’явилася без жодного п?дпису. «Чи такий спос?б комун?кац?? сприя? д?алогов??» – запитувала вона. Свят?ший Отець назвав помилкою той факт, що заява вийшла без п?дпису, але помилкою техн?чною, не умисно. Це мало бути в?д ?мен? Державного Секретар?ату. А щодо само? синодально? дороги, в?н нагадав про листа, якого написав до Церкви в Н?меччин? два роки тому. В?н зазначив, що сам його писав, це був м?сяць молитви, роздум?в ? консультац?й. ? тепер не ма? що додати, «все ? в цьому лист?».

Розвиток доктрини

В?д представниц? англомовно? преси над?йшло запитання про те, що багато католик?в, також ? богослов?в, вважають необх?дним розвиток доктрини Церкви в тому, що стосу?ться застосування протизапл?дних засоб?в. «Що ви дума?те на рахунок цього, ви в?дкрит? на перегляд вчення в цьому напрямку?» – запитувала вона. В?дпов?даючи, Папа зазначив, що догма ? мораль завжди перебувають на дороз? розвитку, «але розвитку в тому ж напрямку». Папа нав?в слова святого В?нсента Лер?нського, який навчав, що доктрина зм?цню?ться з часом, збагачу?ться, ста? ст?йк?шою, але завжди поступаючи вперед. Тому обов’язком богослов?в ? досл?джувати, «неможливо творити богослов’я, маючи “н?” перед собою». «А вже дал? Учительський уряд Церкви скаже, чи ти не переступив межу, повернись, але сам богословський розвиток повинен бути в?дкритим», – сказав в?н.

Щодо питання протизапл?дних засоб?в, дискус?? ожили п?сля того, як вийшла публ?кац?я матер?ал?в конференц??, присвячено? цьому та ?ншим подружн?м питанням. «Це матер?али конгресу, а на конгрес? ? допов?д?, пот?м учасники дискутують ? роблять пропозиц??. Потр?бно ч?тко сказати: т?, хто брав участь у конгрес?, виконали св?й обов’язок, бо старалися прямувати вперед у розвитку доктрини, але в церковному напрямку, не поза Церквою. Дал? вже Учительський уряд скаже, так, це добре, або н?, так не може бути», – п?дкреслив Свят?ший Отець, нав?вши деяк? приклади: сьогодн? оф?ц?йно заявлено про неморальн?сть використання та волод?ння ядерною збро?ю, розвиток морально? св?домост? також наближа?ться до ствердження неморальност? смертно? кари.

«Церква, яка не розвива? в церковному значенн? сво? мислення, ? Церквою, що поверта?ться в минуле, й це ? проблемою сьогодення багатьох з тих, хто назива? себе традиц?онал?стами. Вони не ? традиц?онал?стами, але “розверненими назад”», – додав Папа, зауваживши, що традиц?я – це «жива в?ра тих, як? вже померли», натом?сть коли йдеться про «розвернених назад», як? називають себе традиц?онал?стами, то це «мертва в?ра живих».

Можливий наступник

Представниця португаломовно? преси поставила запитання про те, чи Папа не замислювався над тим, як? риси в?н хот?в би для свого наступника. «Це робота Святого Духа. Я н?коли б не наважився про це думати. Святий Дух зна? це краще в?д мене, краще в?д нас ус?х», – в?дпов?в в?н, п?дкреслюючи, що Святий Дух ? живим у Церкв?, без Нього неможливо зрозум?ти Церкву.

Ж?нка ? передавання в?ри

Перед тим, як попрощатися, Свят?ший Отець додав, що хоче ще к?лька сл?в сказати про р?ч, яка для нього ? «дуже важливою». «Подорож до Канади була дуже пов’язана з постаттю свято? Анни. Я сказав деяк? реч? про ж?нок, насамперед, про похилих в?ком, про матер?в ? бабусь. Я п?дкреслив р?ч, що ? зрозум?лою: в?ра переда?ться д?алектом, д?алектом, який ? материнським, д?алектом бабусь», – мовив Папа, наголошуючи на рол? ж?нки в передаванн? та в розвитков? в?ри. адже «це мама або бабуся вчить молитися, це мама або бабуся поясню? перш? реч?, як? дитина не розум?? щодо в?ри».