杏MAP导航

Численн? письменники описували красу ночей, осяяних зорями. Натом?сть, ноч? в?йни прооран? осв?ченими сл?дами смерт?. В цю н?ч, браття й сестри, дозвольмо ?вангельським ж?нкам узяти нас за руку, щоби разом з ними в?дкрити джерело Божого св?тла, що ся? в п?тьм? св?ту. В той час, як н?ч розс?ювалася й беззвучно пробивалися перш? промен? св?танку, ц? ж?нки п?шли до гробу, щоби намастити т?ло ?суса. Й там вони пережили вражаючий досв?д: спочатку вони в?дкривають, що гр?б порожн?й; дал? бачать дв? постат? в сяюч?й одеж?, як? кажуть ?м, що ?сус воскрес; тож в?дразу б?жать, аби зв?стити цю новину ?ншим учням (пор Лк 24,1-10). Бачать, слухають, зв?щають: через три ц? чинност? також ? ми вв?йд?мо в Господню Пасху.

Ж?нки бачать. Перше зв?щення про Воскрес?ння дов?рене не формул?, яку потр?бно зрозум?ти, а жестов?, який сл?д споглядати. На цвинтар?, поблизу гробу, де все повинно би бути впорядкованим ? спок?йним, ж?нки «знайшли кам?нь, в?двалений в?д гробу, й ув?йшовши, не знайшли т?ло Господа ?суса» (в. 2-3). Пасха, отже, розпочина?ться, перевертаючи наш? схеми. Приходить ?з даром вражаючо? над??. Але не ? легко ?? прийняти. ?нод?, мусимо це визнати, в нашому серц? не знаходиться м?сця для ц??? над??. Як ? в ?вангельських ж?нок, також ? в нас переважають запитання й сумн?ви, ? першою реакц??ю перед обличчям непередбачуваного знаку ? страх, «обличчя, схилене до земл?» (пор в. 4-5).

Надто часто ми дивимося на життя та на д?йсн?сть з опущеними очима; зосереджу?мося лише на сьогоденн?, що промина?, ми розчарован? майбутн?м, закрива?мося в сво?х потребах, вмощу?мося в полон? апат??, не припиняючи нар?кати та думати, що реч? н?коли не зм?няться. ? так залиша?мося незрушними перед гробом знев?ри та фатал?зму, хоронимо рад?сть життя. Однак Господь у цю н?ч хоче подарувати нам ?нш? оч?, запален? над??ю на те, що страх, б?ль ? смерть не матимуть над нами останнього слова. Завдяки ?сусов?й Пасц? можемо зробити стрибок ?з небуття до життя, «й смерть вже б?льше не зможе п?дступом позбавити нас нашого ?снування» (K. Rahner, Cosa significa la Pasqua, Брешя 2021, 28): вона повн?стю та назавжди огорнута безмежною Божою любов’ю. Це правда, що вона може лякати й парал?зувати нас. Але Господь воскрес! П?двед?мо погляд, усуньмо зав?су г?ркоти та смутку з? сво?х очей, в?дкриймося на Божу над?ю!

По-друге, ж?нки слухають. П?сля того, як вони побачили порожн?й гр?б, дво? чолов?к?в у сяюч?й одеж? сказали ?м: «Чому шука?те живого м?ж померлими? Його нема? тут, В?н воскрес» (в. 5-6). Варто прислухатися до цих сл?в ? повторити ?х: Його тут нема?! Кожного разу, коли вважа?мо, що ми зрозум?ли все про Бога, що можемо вкласти Його в наш? схеми, повторюймо соб? самим: Його нема? тут! Щоразу, коли шука?мо Його т?льки в проминаючих емоц?ях або в моментах потреби, щоби пот?м в?дкласти вб?к ? забувати про Нього в конкретних щоденних ситуац?ях ? р?шеннях, повторюймо: Його нема? тут! ? коли дума?мо ув’язнити Його нашими словами, формулами та звичками, забуваючи шукати Його в найтемн?ших закутинах життя, де перебувають т?, що плачуть, страждають ? над?ються, повторюймо: Його нема? тут!

Прислухаймося також ? до запитання, поставленого ж?нкам: «Чому шука?те живого м?ж померлими?». Ми не можемо звершувати Пасху, якщо залиша?мося в смерт?; якщо залиша?мося в’язнями минулого; якщо в житт? не ма?мо в?дваги дозволити Богов? простити нам, а В?н проща? все, в?дваги зм?нити нас, роз?рвати стосунки з д?лами зла, прийняти р?шення на користь ?суса та Його любов?; якщо применшу?мо в?ру до оберега, зробивши з Бога гарний спогад про минул? часи, зам?сть того, щоби зустр?чати Його сьогодн? як живого Бога, Який хоче перем?нювати нас ? св?т. Християнство, що шука? Бога м?ж рел?ктами минулого та закрива? Його в гробниц? звички – це християнство без Пасхи. Але Господь воскрес! Не затримуймося навколо гробниць, але ход?мо наново в?дкривати Його, Живущого! ? не б?ймося шукати Його також в обличчях брат?в ? сестер, нашо? ?стор??, що над??ться ? мр??, в болю того, хто плаче та стражда?: там ? Бог!

Врешт?, ж?нки зв?щають. Що саме вони зв?щають? Рад?сть Воскрес?ння. Пасха не в?дбува?ться для того, щоби внутр?шньо вт?шити того, хто оплаку? смерть ?суса, але щоби навст?ж в?дчинити серця на надзвичайне зв?щення Божо? перемоги над злом ? над смертю. Св?тло Воскрес?ння, отже, не ма? на мет? тримати ж?нок у захват? особистого задоволення, воно не терпить малорухливого стилю, але породжу? учн?в-м?с?онер?в, як? «повертаються в?д гробу» (пор в. 9) ? несуть ус?м ?вангел?? Воскреслого. Ось чому, побачивши ? почувши, ж?нки посп?шають зв?стити рад?сть Воскрес?ння учням. Вони знають, що ?х можуть сприйняти як божев?льних, зрештою, ?вангел?я каже, що ?хн? слова здавалися «пустою вигадкою» (в. 11), але вони не переймаються сво?ю репутац??ю, захисту свого образу; вони не розм?рюють почуття, не обраховують слова. Вони мали лише вогонь у серц?, щоб нести новину, в?стку: «Господь воскрес!».

Якою ж прекрасною ? та Церква, що саме так б?жить вулицями св?ту! Без страху, без тактик ? опортун?зму; лише з бажанням нести вс?м рад?сть ?вангел?я. До цього ми покликан?: отримати досв?д Воскреслого та д?литися ним з ?ншими; в?дкотити цей кам?нь в?д гробу, в якому ми часто запечату?мо Господа, щоби поширювати Його рад?сть у св?т?. Зроб?мо так, щоби ?сус, Живущий, воскрес ?з гроб?в, у яких ми Його зачинили; визвольмо Його в?д формальностей, у яких ми часто Його ув’язню?мо; пробуд?мося з? сну спок?йного життя, в якому ми Його ?нод? покладали так, щоби В?н не турбував нас ? не спричиняв незручност?. Внес?мо Його у щоденне життя: за посередництвом жест?в миру в цей час, позначений жах?ттями в?йни; д?лами примирення в розбитих стосунках ? сп?вчуття до потребуючих; учинками справедливост? серед прояв?в нер?вност? та ?стини серед брехн?. ?, насамперед, д?лами любов? та братерства.

Браття ? сестри, наша над?я назива?ться ?сус. В?н ув?йшов до гробу нашого гр?ха, В?н досяг найглибшо? точки, в як?й ми загубилися, В?н перейшов через сплет?ння нашого страху, В?н н?с тягар нашого гн?ту та з найглибшо? пр?рви нашо? смерт? в?н пробудив нас до життя та перем?нив нашу жалобу в танець. Звершуймо Пасху з Христом! В?н живий ? також сьогодн? проходить б?ля нас, перетворю?, визволя?. З Ним зло втрача? могутн?сть, пад?ння не ста? на завад? тому, щоби розпочати наново, смерть ста? переходом до початку нового життя. Бо з ?сусом, Воскреслим, жодна н?ч не ? неск?нченною; ? нав?ть серед найгуст?шо? п?тьми ся? ранкова зоря.

Дал? Папа звернувся до укра?нсько? делегац??:

Серед ц??? темряви, яку ви пережива?те, Пане М?ський Голово, Пан? та Панове парламентар?, темно? п?тьми в?йни, жорстокост?, вс? ми молимося, молимося з вами ? за вас в цю н?ч. Молимося через численн? страждання. Ми можемо лише товаришувати вам, молитися за вас ? сказати: «Бадьортеся! Ми з вами!». А також сказати вам найб?льшу р?ч, яка сьогодн? святку?ться: «Христос воскрес!».

Великодн? в?тання Папа промовив укра?нською мовою.