Папа: ?суса насправд? п?зна? той, хто пережива? досв?д Його прощення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Завжди ?сну? небезпека нерозум?ння ?суса, мати Його ?м’я на устах, але спростовувати ?х сво?ми вчинками, нав?ть п?дносячи знамена з хрестом. Сувора пересторога прозвучала з уст Папи Франциска п?д час пропов?д?, яку в?н виголосив у нед?лю, 3 кв?тня 2022 р., очоливши Святу Месу на площ? перед параф?яльним храмом у м?стечку Флор?ан?, розташованому поблизу Ла-Валлетти, столиц? Мальти. Серед учасник?в богослуж?ння були також представники ?нших конфес?й та рел?г?й, а серед прапор?в майор?ли також укра?нськ?. На цьому ж м?сц? Святу Месу служив святий ?ван Павло ?? в 2001 роц? та Венедикт XVI 2010 року.
?сус, Який навча? та Його слухач?
Папа Франциск зосередив свою пропов?дь на ?вангельському читанн?, що розпов?да? про те, як до ?суса привели ж?нку, вп?йману на перелюб?, щоби подивитися, як В?н чинитиме суд над нею. Свят?ший Отець звернув увагу на те, що цей еп?зод розпочина?ться розпов?ддю про те, як ?сус на св?танку знову прийшов до храму, де навчав, а люд горнувся до Нього. Божий люд в?д сам?с?нького ранку шука? ?суса, прагне слухати Його, в?н «не вдовольня?ться храмом, спорудженим з кам?ння, але згуртову?ться навколо особи ?суса». Але в ц?й «школ? ?суса» залишаються в?льн? м?сця. Серед слухач?в в?дсутн? ж?нка-перелюбниця та ?? обвинувач?. Одна загубилася, шукаючи щастя помилковим шляхом, ?нш? не приходять, бо вважають, н?би все знають…
Хробак лицем?рства
Пропов?дник запросив замислитися над цими «в?дсутн?ми», розпочавши в?д книжник?в ? законовчител?в. В них бачимо людей, «як? хваляться тим, що ? праведними, що збер?гають Божий закон». Водночас, вони не звертають увагу на сво? помилки, «але дуже уважн?, вишукуючи помилки ?нших». До ?суса ж приходять не для того, щоб послухати Його, але щоб «мати п?дставу звинуватити Його». Для цього, немов якусь р?ч, використовують ?ншу особу, зневажливо вказуючи на не? як на «оту ж?нку» та вимагаючи каменувати. Й усе це чинять, «прикриваючись славою рел?г?йних людей».
«Браття, сестри, ц? персонаж? говорять нам про те, що також ? в нашу рел?г?йн?сть можуть проникнути хробак лицем?рства та вада тикати пальцем. В кожному час?, в кожн?й сп?льнот?. Завжди ?сну? небезпека не зрозум?ти ?суса, мати на устах Його ?м’я, але спростовувати Його вчинками. Це можна чинити також п?дносячи стяги з хрестом», – сказав Свят?ший Отець, зауваживши, що перев?ркою того, чи ми перебува?мо в школ? ?суса, ? те, «як ми дивимося на ближнього ? як дивимося на себе самих».
?стина серця
За словами Папи, ?сус показу? нам, що на ближнього сл?д дивитися поглядом милосердя, а не поглядом, який засуджу?. Той, хто вважа?, що «захища? в?ру, тикаючи пальцем в ?нших», може нав?ть мати рел?г?йне бачення, але воно далеке «в?д духа ?вангел?я». А щоб зрозум?ти, чи ми ? справжн?ми учнями Христа, мусимо перев?рити св?й погляд на себе самих. Обвинувач? ж?нки переконан?, «що вже не потребують вчитися», ?хня зовн?шня складова ? досконалою, але ?м «браку? ?стини серця». Вони ? уособленням тих в?руючих, як? «роблять ?з в?ри зовн?шн?й фасад, в якому тим, що п?дноситься, ? урочисте зовн?шн?, але браку? внутр?шньо? вбогост?». Для ?суса варт?сним ? бути в?дкритим ? в?дчувати потребу спас?ння. Господь «не вдовольня?ться зовн?шн?м, а шука? ?стину серця», ? коли в?дкрива?мо Йому серце в правд?, «В?н може чинити чуда в нас».
Життя, перем?нене прощенням
Саме це, як зауважив Наступник святого Петра, бачимо в ж?нц?. Хоч ?? ситуац?я вигляда? скомпрометованою, перед ?? очима в?дкрива?ться новий немислимий горизонт. «Н?хто тебе не осудив? – каже ?сус. – Я тебе також не засуджую. ?ди й в?дтепер б?льше не гр?ши». З цього вчимося, що «кожне зауваження, якщо не спонукуване любов’ю та не м?стить любов?, ще б?льше губить того, хто його отриму?». Бог, натом?сть, «завжди залиша? в?дкритою можлив?сть ? щоразу вм?? знаходити дороги визволення та спас?ння».
«Життя ц??? ж?нки перем?ню?ться завдяки прощенню. Тут зустр?лися Милосердя та н?кчемн?сть. Милосердя та м?зерн?сть. ? ж?нка зм?ню?ться. Можемо нав?ть припустити, що прощена ?сусом, також ? вона навчилася прощати. Можливо, в сво?х обвинувачах вона побачила вже не суворих людей з лихими нам?рами, але тих, що дозволили ?й зустр?ти ?суса», – сказав Папа, п?дкреслюючи, що Господь бажа?, щоб також ? ми, Його учн?, прощен? Ним, «ставали невтомними св?дками примирення», св?дками Бога, для Якого не ?сну? слова «втрачений назавжди», Бога, «Який завжди проща?», Який «не переста? в?рити в нас ? щоразу да? можлив?сть розпочати наново».
Повернутися до школи Бога над??
Саме таким, за словами Свят?шого Отця, ? Господь ?сус, Якого «насправд? п?зна? той, хто пережива? досв?д Його прощення», в?дкриваючи, под?бно до ц??? ж?нки, що «Бог нав?ду?ться до нас через наш? внутр?шн? рани». Й сьогодн? ця ж?нка, що поверта?ться у св?т «оздоровленою ?сусовим прощенням», заохочу? нас «знову повернутися до школи ?вангел?я, до школи Бога над??, Який завжди вража?».
«Якщо насл?дуватимемо Його, то не в?дчуватимемо потребу зосереджуватися на викритт? гр?х?в, але з любов’ю посвятитися шуканню гр?шник?в. Не будемо рахувати присутн?х, але йтимемо шукати в?дсутн?х. Не будемо знову тикати пальцем, але почнемо вислуховувати. Не в?дкидатимемо зневажених як непотр?б, але дивитимемося як на перших на тих, кого вважають останн?ми. Цього, браття ? сестри, сьогодн? нас навча? ?сус Сво?м прикладом. Дозвольмо Йому здивувати нас ? з рад?стю прийм?мо Його новизну», – п?дсумував Папа.
