杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У той час, як дехто з можновладц?в, опанований анахрон?чними претенз?ями, розпалю? конфл?кти, звичайн? люди в?дчувають потребу будувати майбутн?, яке або буде сп?льним, або його не буде. Такою була одна з думок Папи Франциска, висловлених у його перш?й промов? на Мальт?.

Прибувши на остр?в в суботу, 2 кв?тня 2022 р., Свят?ший Отець зд?йснив в?зит вв?чливост? до Глави Держави, в оф?ц?йн?й резиденц?? якого також в?дбулася зустр?ч з представниками влади й дипломатичного корпусу. В центр? сво?? промови Папа поставив метафору рози в?тр?в, яку на стародавн?х мапах Середземномор’я пом?щали саме поблизу Мальти, що ? «серцем Середземномор’я», ? яка вказу? на «розма?ття вплив?в» з р?зних кра?в, як? ця земля зум?ла гармон?зувати.

Плекання ?дност? як запорука миру

Як зазначив Наступник святого Петра, на мальт?йськ? острови в?три в?ють, переважно, з п?вн?чного заходу, що може символ?зувати ?вропу, зокрема, ?вропейський Союз, д?м, «збудований для того, щоб в ньому оселилася велика родина, згуртована в обер?ганн? миру». Мир, за його словами, сл?ду? за ?дн?стю, виплива? з не?, а це вказу? на важлив?сть того, щоби працювати сп?льно, зм?цнювати сп?льн? кор?ння й ц?нност?. Для цього потр?бно «зм?цнювати основи сп?льного життя», що спира?ться на «право та законн?сть». «Чесн?сть, справедлив?сть, почуття обов’язку та прозор?сть ? основники колонами високоцив?л?зованого сусп?льства», – сказав Папа, наголошуючи на зусиллях з метою викор?нювання беззаконня та корупц??. Ще одним важливим зусиллям в?н назвав турботу про збереження сп?льного дому, яким ? створений св?т.

Загроза ?деолог?чно? колон?зац??

П?вн?чний в?тер часто зм?шу?ться ?з тим, який в?? ?з заходу. В цьому контекст? Свят?ший Отець под?лився думками про зах?дний стиль життя та мислення. З цього походять велик? блага, так? як ц?нност? свободи й демократ??, але також небезпеки, яких потр?бно остер?гатися. За його словами, Мальта ? «лаборатор??ю орган?чного розвитку», в якому поступ не означа? в?дтинати кор?ння минулого в ?м’я фальшивого процв?тання, потреб, продиктованих споживацтвом ? «правом мати будь-яке право». «Для здорового розвиту важливо берегти пам’ять ? шанобливо ткати гармон?ю м?ж покол?ннями, не даючи поглинути себе штучним уодноман?тненням й ?деолог?чними колон?зац?ями, яка часто в?дбуваються, наприклад, у сфер? життя, принцип?в життя. Це ?деолог?чн? колон?зац?? виступають проти права на життя в?д зачаття», – сказав Папа, заохочуючи мальт?йц?в бути витривалими в зусиллях, спрямованих на порятунок житт?в, ? дал? захищати життя в?д зачаття до природно? смерт?, але також обер?гати його в ситуац?я в?дкинення та занедбання.

Явище масово? м?грац?? та сп?вв?дпов?дальн?сть

Братам ? сестрам, як? прибувають з п?вдня у пошуках над?? була присвячена метафора п?вденного в?тру. Глава Католицько? Церкви подякував мальт?йськ?й влад? за прийняття, яке вони виявляють щодо м?грант?в, демонструючи типову мальт?йську гостинн?сть. Однак, зростаюч? протягом останн?х рок?в потоки вимагають ширшого анал?зу цього явища. За його словами, м?грац?я ? одн??ю з ознак нашо? епохи, несучи в соб? «борги несправедливост? минулого, значно? експлуатац??, насл?дки кл?матичних зм?ни, нещасних конфл?кт?в». Розширення м?грац?йного явища також ? з огляду на б?женц?в «з багатостраждально? Укра?ни» вимага? сп?льних ? всеохоплюючих в?дпов?дей.

«Не можуть деяк? кра?ни брати на себе ц?лу проблему серед байдужост? ?нших! ? не можуть цив?л?зован? кра?ни задля власних ?нтерес?в санкц?онувати мутн? угоди з лиход?ями, що поневолюють людей», – сказав Папа, наголошуючи, що Середземномор’я потребу? «?вропейсько? сп?вв?дпов?дальност?», що «mare nostrum не може перетворюватися у найб?льший ?вропейський цвинтар». Зв?сно, прийняти ближнього вимага? зусиль ? зречень, але «це свят? зречення задля б?льшого добра».

П?тьма в?йни

Врешт?, ? сх?дний в?тер, який часто дме на св?танку, але саме з? сходу, де з’являються перш? промен? св?тла, спустилася п?тьма в?йни. «Ми думали, що вторгнення в ?нш? кра?ни, жорсток? вуличн? бо? та ядерн? погрози ? темними спогадами далекого минулого. Але холодний в?тей в?йни, що приносить т?льки смерть, руйнування та ненависть, з великою силою вв?рвався у життя багатьох людей ? в дн? вс?х людей. ? в той час, як якийсь можновладець, замкнений, на жаль, в анахрон?чних претенз?ях нац?онал?стичних ?нтерес?в, провоку? та розпалю? конфл?кти, звичайн? люди в?дчувають потребу будувати майбутн?, яке або буде сп?льним, або його не буде. ? тепер, серед ноч? в?йни, що спустилася на людство, будь ласка, не дозвольмо, аби зникла мр?я про мир», – закликав Свят?ший Отець.

На думку Папи, сьогодн? ?сну? нагальна потреба «повернути красу людському обличчю, деформованому в?йною». В?н нав?в приклад антично? стату?, що зобража? мир як ж?нку, що трима? на руках багатство, нагадуючи, що «мир породжу? добробут, в?йна – лише злидн?». За його словами, «н?жн?сть матер?в, як? народжують життя, та присутн?сть ж?нок ? справжньою альтернативою злочинн?й лог?ц? панування, що веде до в?йни».

Як зауважив Свят?ший Отець, дос? ?сну? загроза з боку «?нфантильно? агресивност?», яка проявля?ться у «п?дступах автократ??» та «нових ?мпер?ал?змах». Сьогодн? «дуже важко мислити зг?дно з лог?кою миру», бо ми «звикли мислити зг?дно з лог?кою в?йни». В?йна ж готувалася в?ддавна шляхом великих ?нвестиц?й в зброю та торг?влю нею, а тому «прикро спостер?гати за тим, як ентуз?азм на користь миру, що зродився п?сля друго? св?тово? в?йни, в останн? роки ослаб, як ? дорога м?жнародно? сп?льноти, якою лише к?лька могутн?х на св?й розсуд прямують вперед, шукаючи прост?р ? зони впливу. Через це не т?льки мир, але й багато великих питань, як от боротьба з б?дн?стю та нер?вн?стю, були фактично в?дсунут? на задн?й план пол?тичного порядку денного».

Папа наголосив, що вир?шення кризи кожного вимага? заоп?куватися кризами вс?х, бо «глобальн? проблеми вимагають глобальних р?шень». «Домомож?мо одн? одним вислухати прагнення людей до миру, труд?мося над тим, щоб закласти основи для дедал? ширшого д?алогу, поверн?мося до м?жнародних мирних конференц?й, на яких центральною темою буде роззбро?ння, з поглядом, який звернений на прийдешн? покол?ння. ? величезн? кошти, як? й дал? вид?ляються на озбро?ння, нехай переведуться у розвиток, охорону здоров’я та харчування», – закликав Свят?ший Отець.