杏MAP导航

Р?к тому, п?д час свого паломництва до стражденного ?раку, я зм?г доторкнутися до лиха, спричиненого в?йною, братовбивчим насильством та тероризмом, я побачив ру?ни будинк?в ? рани сердець, а також зерна над?? на в?дродження. Тод? я б н?коли не подумав, що через р?к у ?вроп? спалахне конфл?кт. З самого початку мого служ?ння як ?пископа Риму я говорив про Третю св?тову в?йну, кажучи, що ми вже ?? прожива?мо, нав?ть якщо вона ще фрагментарна. Ц? фрагменти ставали дедал? б?льшими ? б?льшими, спл?таючись м?ж собою... Так багато во?н в?дбува?ться зараз у св?т?, завдаючи величезного болю невинним жертвам, особливо д?тям. В?йни, як? спричиняють втечу м?льйон?в людей, як? змушен? залишити свою землю, сво? дом?вки, зруйнован? м?ста заради порятунку свого життя. Це т? численн? забут? в?йни, як? час в?д часу знову з’являються перед нашими неуважними очима.

Ц? в?йни здавалися нам «далекими». До тих п?р, коли тепер, майже раптово, в?йна розгор?лася б?ля нас. Укра?на зазнала нападу та вторгнення. ? в конфл?кт?, на жаль, постраждало багато невинних цив?льних жител?в, багато ж?нок, багато д?тей, багато людей похилого в?ку, як? змушен? жити в укриттях, викопаних у лон? земл?, щоб уникнути бомб. Розд?лен? с?м’?, оск?льки чолов?ки, батьки й д?дус? залишаються воювати, в той час як дружини, матер? та бабус? шукають пристановища п?сля довгих подорожей над?? ? перетинають кордон, шукаючи прийняття в ?нших кра?нах, як? приймають ?х ?з величчю серця.

Перед страшними картинами, як? ми бачимо щодня, перед криком д?тей та ж?нок, нам залиша?ться лише взивати: «Зупин?ться!». В?йна – це не р?шення, в?йна – це божев?лля, в?йна – це чудовисько, в?йна – це рак, який самоп?дтриму?ться, все пожираючи! Б?льше того, в?йна – це святотатство, яке знищу? найдорожче на наш?й земл?, людське життя, невинн?сть найменших, красу твор?ння.

Так, в?йна – святотатство! Я не можу не згадати прохання, з яким у 1962 роц? святий ?ван XXIII попросив могутн?х свого часу припинити в?йськову ескалац?ю, яка могла б втягнути св?т у безодню ядерного конфл?кту. Я не можу забути ту силу, з якою святий Павло VI, виступаючи в 1965 роц? на Генеральн?й Асамбле? Орган?зац?? Об’?днаних Нац?й, сказав: «Н?коли б?льше в?йни! Н?коли б?льше в?йни!». Або, знову ж таки, численн? заклики до миру святого ?вана Павла ??, який у 1991 роц? означив в?йну як «авантюру без вороття».

Те, св?дками чого ми ? зараз, – це чергове варварство, а пам’ять у нас, на жаль, коротка. Так, тому що якби у нас була пам’ять, ми б пам’ятали, про що нам розпов?дали наш? бабус?, д?дус? та наш? батьки, ? ми б в?дчували потребу в мир? так само, як наш? леген? потребують кисню. В?йна все переверта?, це чисте божев?лля, ?дина ?? мета – руйнування. Вона розвива?ться ? зроста? саме через руйнування, ? якби у нас була пам’ять, ми б не витрачали десятки, сотн? м?льярд?в на переозбро?ння, на оснащення дедал? вишукан?шою збро?ю, на зб?льшення ринку ? торг?вл? збро?ю, яка врешт?-решт вбива? д?тей, ж?нок, старших людей: 1981 м?льярд долар?в на р?к, зг?дно з п?драхунками в?домого наукового центру в Стокгольм?. В?дзначаючи вражаюч? плюс 2,6 в?дсотка саме у другий р?к пандем??, коли натом?сть вс? наш? зусилля мали бути зосереджен? на глобальному здоров’? та порятунку людських житт?в в?д в?русу.

Якби ми мали б пам’ять, ми б знали, що в?йну, перш н?ж вона потрапить на фронт, треба зупинити в серцях. Ненависть, перш н?ж буде зап?зно, потр?бно викор?нити з сердець. А для цього потр?бн? д?алог, переговори, слухання, дипломатичн? навички та креативн?сть, далекоглядна пол?тика, що здатна побудувати нову систему сп?в?снування, яка б?льше б не базувалася на збро?, на сил? збро?, та стримуванн?.

Кожна в?йна – не лише поразка пол?тики, а й ганебна кап?туляц?я перед силами зла. У листопад? 2019 року в Х?рос?м?, м?ст?-символ? Друго? св?тово? в?йни, жител? якого разом з мешканцями Нагасак? були вбит? двома ядерними бомбами, я знову повторив, що використання атомно? енерг?? у в?йськових ц?лях сьогодн?, як н?коли, ? злочином не т?льки проти людини та ?? г?дност?, але й проти будь-яко? можливост? майбутнього в нашому сп?льному дом?. Використання атомно? енерг?? у в?йськових ц?лях ? таким же аморальним, як ? волод?ння атомною збро?ю.

Хто м?г уявити, що менше н?ж через три роки в ?вроп? з’явиться привид ядерно? в?йни? Отже, крок за кроком ми руха?мося до катастрофи. Частина за частиною св?т ризику? стати ареною ?дино? Третьо? св?тово? в?йни. Почина?мо так, н?би це неминуче. Натом?сть ми повинн? р?шуче повторити: н?, це не неминуче! Н?, в?йна не неминуча! Коли ми дозволя?мо пожерти себе цьому чудовиську, яке представлене в?йною, коли ми дозволя?мо цьому чудовиську п?дняти голову ? керувати нашими д?ями, то програють вс?. Тод? ми знищу?мо твор?ння Бога, зд?йсню?мо святотатство ? готу?мо майбутн? смерт? для наших д?тей ? наших онук?в. Жад?бн?сть, нетерпим?сть, амб?ц?? влади, насильство – це мотиви, як? штовхають до прийняття р?шення на користь в?йни. ? ц? мотиви часто виправдовуються ?деолог??ю в?йни, яка забува? про безм?рну г?дн?сть людського життя, кожного людського життя, а також про повагу та турботу, як? йому належать.

Перед обличчям картин смерт?, як? приходять до нас з Укра?ни, важко над?ятись. Та однак, ? ознаки над??. ? м?льйони людей, як? не бажають в?йни, як? не виправдовують в?йну, а просять миру. ? м?льйони молодих людей, як? просять нас зробити все можливе ? неможливе, щоб припинити в?йну, щоб припинити в?йни. Думаючи в першу чергу про них, про молодь ? про д?тей, ми повинн? разом повторити: н?коли б?льше в?йни. ? разом зобов’язатися будувати св?т, який буде б?льш мирним, тому що б?льш справедливий, де перемагав би мир, а не божев?лля в?йни; справедлив?сть, а не несправедлив?сть в?йни; вза?мне прощення, а не ненависть, яка розд?ля? ? змушу? нас бачити в ?ншому, в?дм?нному в?д нас, ворога.

Тут я хот?в би процитувати ?тал?йського пастиря душ, Слуги Божого Тон?но Белло, ?пископа д??цез?? Мольфетта-Руво-Джов?наццо-Терл?цц? в Апул??, невтомного пророка миру, який любив повторювати: вс? в?йни ? конфл?кти «знаходять св?й кор?нь у втрат? контур?в обличь». Коли ми стира?мо обличчя ?ншого, ста?мо спроможними причинитися до тр?скоту збро?. Коли ма?мо перед сво?ми очима ?ншого, його обличчя разом з його болем, тод? нам не дозволено н?вечити його г?дн?сть насильством.

В енцикл?ц? «Fratelli tutti» я запропонував використати грош?, як? використовуються на зброю та ?нш? в?йськов? витрати, для створення глобального Фонду, призначеного для остаточно? л?кв?дац?? голоду та сприянню розвитку найб?дн?ших кра?н, щоб ?хн? жител? не вдавалися до насильницьких або оманливих р?шень та щоб вони не були змушен? покидати сво? кра?ни в пошуках б?льш г?дного життя. Я поновлю цю пропозиц?ю також сьогодн?, особливо сьогодн?. Тому що в?йну треба зупинити, бо в?йни треба зупинити ? вони припиняться т?льки тод?, якщо ми перестанемо ?х «п?дживлювати».