?Папа говорить про мир, але…?
Andrea Tornielli*
«Папа висловлю?ться про переозбро?ння, але… Папа поводиться як Папа, але… Папа не може не говорити те, що каже, але…». Завжди ?сну? «але», яке в багатьох коментарях, що вносять сум’яття, супроводжу? недвозначне «н?» в?йн?, висловлене Папою, щоби контекстуал?зувати та послабити його. Не маючи змоги ?нтерпретувати в бажаному соб? ключ? слова ?пископа Риму, не маючи змоги «нагнути» ?х на п?дтримку гонки озбро?нь, пришвидшено? внасл?док агресивно? в?йни, розв’язано? Пут?ном проти Укра?ни, елегантно дистанц?юються в?д них, кажучи, мовляв, Папа може говорити т?льки те, що каже, але р?шення залишаються за пол?тикою. А пол?тика зах?дних уряд?в прийма? р?шення зб?льшити вже й так велик? м?льярди видатк?в на нов? й дедал? вишукан?ш? озбро?ння. М?льярди, як? не знаходяться для п?дтримки с?мей, на охорону здоров’я, працевлаштування, прийняття, на боротьбу з б?дн?стю й голодом.
В?йна – це авантюра, що не ма? вороття, як повторю? Папа Франциск сл?дами сво?х безпосередн?х попередник?в, особливо, святого ?вана Павла ??. Також ? слова Папи Войтили, сказан? з приводу двох в?йн в ?раку та в?йни на Балканах, були «контекстуал?зован?» та «применшуван?», також ? всередин? Церкви. Папа, який на початку понтиф?кату просив «не боятися», в?дкриваючи «двер? для Христа», в 2003 роц? надаремно благав трьох зах?дних правител?в, як? мали нам?р скинути режим Саддама Хусейна, просячи ?х зупинитися. Чи хтось, через майже двадцять рок?в, може заперечити, що голос проти в?йни цього Папи був не лише пророчим, але й пройнятий глибоким пол?тичним реал?змом? Вистачить поглянути на ру?ни багатостраждального ?раку, що на тривалий час перетворився в накопичення вс?лякого роду тероризму, щоби зрозум?ти, наск?льки далекоглядним був погляд святого Папи-поляка.
Сьогодн? в?дбува?ться те ж саме. З Папою, який не п?дда?ться неминучост? в?йни, тупиковому тунелев?, представленому насильством, викривленою лог?кою переозбро?ння, теор??ю стримування, що наситила св?т такою к?льк?стю ядерно? збро?, що може к?лька раз?в знищити все людство.
«Мене опанувало почуття сорому, – сказав Папа Франциск к?лька дн?в тому, – коли я прочитав, що група кра?н зобов’язалися витрачати два в?дсотки ВВП на придбання збро? як в?дпов?дь на под??, що в?дбуваються тепер. Це божев?лля! Справжньою в?дпов?ддю не ? додаткова зброя, додатков? санкц??, нов? пол?тично-в?йськов? союзи, а ?нший п?дх?д, ?нший спос?б управл?ння глобал?зованим св?том, не показуючи зуби, як тепер, але по-?ншому налагоджуючи м?жнародн? стосунки. Модель п?клування, дякувати Богов?, вже зд?йсню?ться, але, на жаль, ще дос? п?дпорядкову?ться модел? економ?чно-технократично-в?йськово? могутност?».
«Н? в?йн?» Папи Франциска, радикальне та переконане «н?», не ма? н?чого сп?льного з так званою нейтральн?стю, його не можна представляти як позиц?ю певно? сторони чи як мотивовану пол?тично-дипломатичними обрахунками. В ц?й в?йн? ? агресори ? ? т?, хто зазнали нападу. ? той, хто атакував ? вторгся, вбиваючи беззбройних цив?льних, лицем?рно маскуючи конфл?кт п?д мак?яжем «спец?ально? в?йськово? операц??», ? ? той, хто мужньо обороня?ться, воюючи за свою землю. Наступник святого Петра неодноразово сказав це ясними словами, засуджуючи без «якщо» ? без «але» вторгнення та завдавання страждань Укра?н?, що трива? вже б?льше м?сяця. Але це, однак, не означа? «благословляти» пришвидшення гонки переозбро?ння, що розпочалася вже давн?ше, беручи до уваги той факт, що ?вропейськ? кра?ни зб?льшили во?нн? видатки на 24,5%, починаючи в?д 2016 року. Бо Папа не ? «капеланом Заходу» ? повторю?, що стати сьогодн? на правильну сторону ?стор?? означа? бути проти в?йни, шукаючи мир, н?чого не залишивши не спробуваним. Очевидно, Катехизм Католицько? Церкви передбача? право на законний захист. Але в?н також перерахову? умови, вказуючи на те, що застосування збро? не повинно викликати лих ? безладу, б?льших в?д тих, як? потр?бно усунути, а також нагаду?, що при оц?нц? ц??? умови серйозним аргументом ? «могутн?сть сучасних засоб?в ураження». Чи може хтось заперечити, що сьогодн? людство сто?ть на краю пр?рви з огляду на ескалац?ю конфл?кту та силу «сучасних засоб?в ураження»?
«В?йна, – сказав Папа Франциск п?д час молитви “Ангел Господн?й” минуло? нед?л?, – не може бути чимось неминучим: ми не повинн? звикати до в?йни! Ми повинн? перетворити сьогодн?шн? обурення на завтрашн? зобов’язання. Бо якщо з ц??? ?стор?? ми вийдемо такими самими, якими були перед тим, то вс? ми, певним чином, будемо винними. Перед обличчям небезпеки самознищення людство повинно усв?домити, що настав час скасувати в?йну, стерти ?? з людсько? ?стор??, перш н?ж вона викреслить з ?стор?? людину».
Отож, потр?бно серйозно сприйняти волання, повторюваний заклик Папи: в?н ? заохоченням до пол?тик?в замислитися над цим ? взяти на себе зобов’язання щодо цього. ?сну? потреба в р?шуч?й пол?тиц? та креативн?й дипломат?? для досягнення миру, щоби не залишити н?чого не спробуваним, щоби зупинити збочений вир, який протягом к?лькох тижн?в гасить спод?вання на еколог?чний перех?д, повертаючи нов? енерг?? великому б?знесов? торг?вл? та контрабанди збро?. В?тер в?йни, який поверта? назад стр?лки годинника ?стор??, перекида? нас назад в епоху, про яку ми спод?валися, що вона остаточно похована п?сля пад?ння Берл?нсько? ст?ни.
--------
*Редакц?йний Директор Дикастер?? в справах комун?кац??
