杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Насл?дувати святого Павла в його упованн? й дов?р? до Бога та у в?дкритост? на прийняття ?ншого заохотив католик?в Грец?? Папа Франциск, зустр?чаючись ввечер?, 4 грудня 2021 р., з католицькими ?пископами, священиками, сем?наристами, богопосвяченими особами та катехитами кра?ни. Зустр?ч, яка в?дбувалася в катедральному собор? святого Д?он?с?я, стала заключною прилюдною под??ю першого дня Апостольсько? подорож? до Грец??.

Католики в ц?й кра?н? становлять трохи б?льше, н?ж один в?дсоток населення, а греками ? менше половини. В?рними ? значна к?льк?сть трудових м?грант?в, до яких останн?ми роками додалися б?женц? та прохач? притулку. В кра?н? ? чотири архид??цез??, чотири д??цез?? та в?кар?ат латинського обряду, ординар?ат в?рменського обряду та екзархат для в?рних в?зант?йського обряду, б?льш?сть у якому становлять укра?нськ? греко-католики.

В лаборатор?? в?ри

Промовляючи п?сля в?тального слова оч?льника грецького ?пископату Преосвященного Севаст?аноса Россолатоса, вислуженого Архи?пископа Аф?нського, та св?дчення черниц? й мирянина, Папа Франциск зазначив, що рад?? з приводу ц??? зустр?ч?, що в?дбува?ться на земл?, яка ? даром, «спадщиною людства, на як?й були збудован? п?двалини Заходу».

Й у русл? ц??? багато? спадщини, на початках християнства була започаткована «лаборатор?я» ?нкультурац?? в?ри, проваджена «мудр?стю багатьох Отц?в Церкви, як? сво?м святим життям та сво?ми творами ? св?тлим маяком для в?руючих кожно? епохи». В?дкрив же цю «лаборатор?ю в?ри» святий Павло, по?днавши два св?ти, й учинив це, саме тут, в Аф?нах. Тому Свят?ший Отець зосередив свою промову на пропов?д? Апостола Народ?в в аф?нському Ареопаз?, почерпнувши дв? його риси, що можуть бути корисними в нашому тепер?шньому «опрацюванн? в?ри».

З дов?рою до Бога

Як розпов?дають Д?яння Апостол?в, коли святий Павло пропов?дував, деяк? з ф?лософ?в почали ц?кавитися тим, чого навча? отой, як вони казали, «шарлатан», ? тому повели його на Ареопаг, не на трибуну, але на допит. Отож, не йдеться про тр?умфальний момент, в?н викону? м?с?ю у важких обставинах. Тож коли в?дчува?мо знеохочення, бувши малою сп?льнотою, Церквою з малими силами в не завжди сприятливому контекст?, варто приглянутися до святого Павла в Аф?нах.

«В?н був сам, у меншост?, з незначною ймов?рн?стю усп?ху. Але в?н не п?ддався знеохоченню, не в?дмовився в?д м?с??. ? не п?ддався спокус? нар?кати», – сказав Папа, п?дкреслюючи, що це ? ? наставленням справжнього апостола: з упованням прямувати вперед. А джерелом ц??? мужност? ? «дов?ра до Бога». За словами Свят?шого Отця, «бути малою Церквою вчиня? нас промовистим знаком ?вангел?я», знаком Бога, Який «обира? незначних ? вбогих, Який перем?ню? ?стор?ю простими жестами». В?д Церкви не вимага?ться «духа завоювання та перемоги», але насл?дувати зернятко г?рчиц?, бути закваскою.

«Отож, найдорожч?, хочу сказати вам: благословляйте незначн?сть ? приймайте ??. Вона чинить вас здатними уповати на Бога ? лише на Бога. Бути меншиною, а в контекст? всього св?ту Церква ? менш?стю, не означа? бути незначущими, але прямувати дорогою, яку в?дкрив Господь», – сказав Наступник святого Петра.

Приймаючи ?ншого

Переходячи до друго? риси, яку святий Павло виявив у Аеропаз?, Папа вказав на те, що для ?вангел?зац?? потр?бно не прагнути зайняти прост?р ? життя ?ншого, але с?яти добру новину на ?рунт? його життя, розп?знаючи зерна, як? Бог уже зас?яв, бо В?н завжди випереджу? наше с?яння. «?вангел?зувати не означа? наповняти порожню посудину, але, насамперед, вивести на яв те, що Бог вже почав чинити», – наголосив Свят?ший Отець, звернувши увагу на те, що Апостол народ?в не обвинувачу? аф?нян, не каже, що вони помиляються, а я, мовляв, навчу вас правди. Але почина? з того, що прийма? ?хню рел?г?йну чутлив?сть. ? хоч ?хн? вулиц? були наповнен? ?долами, в?н в?дчува? «прагнення Бога, приховане в серцях цих людей».

«Також ? в?д нас сьогодн? вимага?ться наставлення прийняття, стилю гостинност?, серця, натхненого бажанням творити сопричастя м?ж людськими, культурними та рел?г?йними в?дм?нностями», – мовив ?пископ Риму, наголошуючи на тому, що виклик поляга? в тому, щоби випрацювати захоплення сп?льн?стю, яке приведе нас до вза?много слухання, до того, щоби мр?яти та працювати разом, розвиваючи «м?стику» братерства.

Незначн?, що залишилися

«Дорог? браття й сестри, святий Павло тут, на грецьк?й земл?, виявив свою спок?йну дов?ру до Бога, й це вчинило його в?дкритим до ареопаг?т?в, як? ставилися до нього з п?дозрою. Цими двома наставленнями в?н зв?щав того Бога, Який був нев?домим його сп?врозмовникам. ? прийшов до представлення обличчя того Бога, Який в ?сус? Христ? пос?яв у серц? св?ту паросток воскрес?ння, загальне право на над?ю», – п?дсумував Папа, зазначивши, що коли апостол зв?щав цю добру новину, б?льш?сть висм?яла його та в?д?йшла, але деяк? залишилися та стали в?руючими. «Це був малий залишок, але саме так Бог тче нитку ?стор??, в?дтод? й дотепер», – сказав в?н, заохочуючи грецьких католик?в ? дал? з дов?рою та в?дкрит?стю трудитися «в сво?й ?сторичн?й лаборатор?? в?ри».