杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

П?дсумки подорож?, м?гранти, братерство з православними, майбутня зустр?ч з Московським патр?архом, справа Паризького Архи?пископа. Думками про ц? та ?нш? теми Папа Франциск д?лився, сп?лкуючись ?з журнал?стами п?д час перельоту з Аф?н до Риму.

В понед?лок, 6 грудня 2021 р., завершилася його 35-та Апостольська подорож, яка включала в?дв?дини К?пру та Грец??. Приземлившись о 12:50 м?сцевого часу в римському м?жнародному аеропорту Чамп?но, Свят?ший Отець, зг?дно з? звича?м, перед поверненням до Ватикану в?дв?дав базил?ку Пресвято? Мар??, щоби подякувати Небесн?й Матер? за ?? супров?д ? за усп?шний переб?г подорож?.

Пробачення ? дорога до ?дност?

П?д час завершального етапу подорож? Папа дотримався й ?ншого звичаю, в?дпов?вши на запитання журнал?ст?в ?з супроводу. Першими, як завжди, поставили сво? запитання представники приймаючих кра?н. Журнал?ст ?з к?пр?отського телебачення, п?дкресливши см?лив?сть прохання Папи про пробачення у православних, запитував про те, що плану? Ватикан у справ? по?днання м?ж католицтвом ? православ’ям, про сп?льне в?дзначення 1700 р?ччя першого вселенського собору у 2025 роц? та про нещодавно обговорюваний у мед?а документ, в якому йшлося про уникнення в комун?кац?? ?С використання слова «Р?здво».

Свят?ший Отець зазначив, що причиною того, що нам важко просити пробачення, ? «дух самодостатност?». В цьому контекст? в?н знову нагадав, що Бог н?коли не втомлю?ться прощати, це ми втомлю?мося просити пробачення. «? коли не просимо прощення в Бога, то год? уявити соб?, що проситимемо його в ближн?х», – сказав Папа, зауваживши, що у брата просити прощення важче, бо це включа? почуття сорому, впокорення. Однак, цього потр?бно в сучасному св?т?, ? тому в?н в?дчував потребу «просити пробачення за под?ли, принаймн? за т?, до яких ми причинилися». Щодо прямування до ?дност?, то ?пископ Риму п?дкреслив дорогу синодальност?, що означа? прямувати разом, почути одн? одних.

Кожна кра?на ма? особливост?

Натом?сть, згадан? дебати навколо Р?здва Папа назвав «анахрон?змом», адже протягом ?стор?? чимало диктатур хот?ли це зробити ? що йдеться про «моду на розбавлений ла?цизм». Однак, це «не спрацювало протягом ?стор??». ?вросоюз, натом?сть, повинен взяти до рук ?деали батьк?в-засновник?в, якими були ?деали ?дност?, але не допускаючи ?деолог?чних колон?зац?й, що може призвести до под?лу м?ж кра?нами та до поразки ?вропейського проекту.

«?вропейський Союз повинен шанувати кожну кра?ну, р?зноман?тн?сть кра?н, а не шукати уодноман?тнення. Я думаю, що в?н цього не зробить, це не було його нам?ром», – сказав Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що «кожна кра?на ма? сво? особливост?», але також «кожна кра?на в?дкрита на ?нш? кра?ни». Потр?бно бути пильними, щоби ?дн?сть шанувала окрем?шн?сть кожно? кра?ни ? щоб не стати руш??м ?деолог?чно? колон?зац??.

Загрози перед демократ??ю

Журнал?стка ?з Грец??, в св?тл? промови Папи п?д час зустр?ч? з представниками влади в Аф?нах, коли той говорив про занепад демократ?й, просила прокоментувати, як? саме кра?ни в?н мав на уваз? ? що може сказати л?дерам, як? декларують себе побожними християнами, але п?дтримують недемократичн? пол?тики та ц?нност?.

Папа Франциск п?дкреслив, що «демократ?я ? скарбом цив?л?зац?? ? його треба обер?гати», також ? «демократ?ю ?нших». На його думку, сьогодн? перед демократ??ю стоять дв? загрози. Першою ? попул?зм, адже й нацизм був великим попул?змом, який, н?бито захищаючи народн? ц?нност?, зум?в знищити демократичне життя ? перетворитися в жорстоку диктатуру. Перед сьогодн?шн?ми урядами, ? правими, ? л?вими, лежить спокуса скотитися в попул?зм, що не ма? н?чого сп?льного з «в?льним вираженням народ?в». З ?ншого боку, до послаблення демократ?? пряму?мо тод?, коли приносяться в жертву нац?ональн? ц?нност?, прямуючи до сво?р?дно? «?мпер??», наднац?онального уряду.

Як реагувати на м?грац?ю

Представник Н?мецького Прес-Агентства зупинився на тем? м?грац??, згадуючи також ? про сх?д ?вропи та колючий др?т. Чого Папа оч?ку? в?д таких кра?н як Польща, Рос?я чи в?д Н?меччини з ?? новим урядом? За словами Свят?шого Отця, сьогодн? «?сну? мода на ст?ни чи на колючий др?т». «Перше, що я сказав на це: подумай про час, коли ти сам був м?грантом ? тоб? не дозволяли в’?хати. Ти колись хот?в втекти з? сво?? земл?, а тепер ти хочеш будувати ст?ни», – мовив в?н, п?дкресливши, що той, хто буду? ст?ни, «втрача? сенс ?стор??, власно? ?стор??». За його словами, за тими, хто буду? ст?ни, сто?ть досв?д власного поневолення…

Папа додав, що кожен уряд ма? право сказати, що ма? т? чи ?нш? можливост? для прийняття м?грант?в. Але м?грант?в сл?д приймати, супроводити, п?дтримати та ?нтегрувати. Й коли уряд не може прийняти певну к?льк?сть, повинен вести д?алог з ?ншими кра?нами, щоби розд?лити цей тягар. Важливо, за його словами, щоб прийняття супроводжувалося ?нтеграц??ю, а не ?еттизац??ю, яка може привести до загрозливих явищ. «Не ? легко приймати м?грант?в, вир?шувати проблему м?грац??, але якщо ми ?? не вир?шимо, то ризику?мо привести до загибел? цив?л?зац??», – наголосив Свят?ший Отець.

У цьому контекст? Папа ще раз звернув увагу на трагед?ю тих м?грант?в, як? потрапляють у руки траф?кант?в, як? в?дбирають у них вс? грош? та перевозять човнами. А коли ?х завертають назад, то вони знову потрапляють у руки траф?кант?в, опиняючись у рабств?. «Тож под?бно то того, як не можна просто прийняти м?гранта ? залишити його на себе самого, але сл?д супроводжувати його, п?дтримувати та ?нтегрувати, так само ? в тому випадку, коли в?дсила?ться м?гранта назад, його потр?бно супроводити, п?дтримати та ?нтегрувати в його кра?н?, не покидати його на л?в?йському берез?. Бо це – жорсток?сть», – наголосив Свят?ший Отець.

?нтерпретувати под?? зг?дно з критер?ями того, а не нашого часу

Представниця французького видання запитувала про значення нещодавнього рапорту про випадки сексуальних зловживань представник?в духовенства проти неповнол?тн?х, оприлюдненого у Франц??, та про посп?шн?сть у прийнятт? в?дставки Паризького Архи?пископа.

Щодо рапорту, який охоплю? пер?од за 70 попередн?х рок?в, Папа вказав на необх?дн?сть бути обережними в ?нтерпретуванн? даних, застосовуючи герменевтику т??? епохи, а не нашо?. Те, як певне явище переживалося та сприймалося в одн?й епос? не в?дпов?да? тому, як це сприйма?ться тепер, хоча не переста? бути «зв?рством», як наприклад, рабство. Випадки сексуальних зловживань ? зв?рством, також ? т?, як? траплялися 70 чи 100 рок?в тому. Однак, завжди потр?бно «?нтерпретувати, застосовуючи герменевтику того часу». Коли йдеться про випадки зловживань, то ран?ше п?дх?д до проблеми полягав у приховуванн?, але такий самий, на жаль, застосову?ться у велик?й к?лькост? с?мей, у кварталах… Ми ж кажемо н?, це не сл?д покривати.

Жертва пустосл?в’я

Говорячи про ситуац?ю з архи?пископом М?шелем Опет?, пов?домлення про зречення якого над?йшло на початку подорож?, Свят?ший Отець назвав його жертвою балачок ? пустосл?в’я. Що в?н ско?в такого серйозного, щоб мус?ти подавати у в?дставку? Якщо не зна?мо, про що йдеться, то не ма?мо права засуджувати, бо так хтось може стати жертвою громадсько? думку, пл?ткування.

Папа зауважив, що цей ??рарх був обвинувачений у прогр?хах проти шосто? запов?д?, в незначних речах, як от нерозсудлив? дотики в стосунку до секретарки. «Це ? гр?хом, але не найсерйозн?шим гр?хом, бо гр?хи проти т?ла не ? найважчими гр?хами. Найважчими ? т?, як? мають “непорочн?ший вигляд”: горд?сть ? ненависть», – сказав Свят?ший Отець, зазначивши, що Опет? ? гр?шником, як ? Папа ? гр?шником, як ? святий Петро був гр?шником, але на якому Христос заснував Свою Церкву… Як же Церква тих час?в прийняла ?пископа-гр?шника, який в?др?кся Христа? Бо була «нормальною Церквою, яка вм?ла почуватися гр?шницею, була пок?рною Церквою». Наша ж Церква, за словами Папи, «не призвича?на мати ?пископа-гр?шника», вдаючи, н?би в?н ? святим, у той час, як насправд? вс? ми ? гр?шниками. Однак, коли «пл?тки розростаються, то в?дбирають у тебе славу», ? в?н б?льше не зможе управляти, «не через гр?х, який ? таким як тв?й або м?й», а через людськ? пл?тки. Саме це стало причиною прийняття прохання про зречення.

Ми повинн? разом прямувати до ?дност?

Покликаючись на зустр?ч? Папи Франциска з православними першо??рархами, журнал?стка рос?йського агентства «?ТАР-ТАСС» запитувала про майбутню зустр?ч з патр?архом К?р?лом, про те, як? ? сп?льн? проекти ? як? труднощ?. В?дпов?даючи, ?пископ Риму зауважив, що ця зустр?ч не ? далеким горизонтом, ? що наступного тижня ма? при?хати митрополит ?лар?он, щоб узгодити детал? можливо? зустр?ч?.

«Патр?арх ма? вирушити в подорож, можливо, у Ф?нлянд?ю, позаяк, я завжди готовий по?хати до Москви, щоби вести д?алог ?з братом. Щоби вести д?алог з братом, не потр?бн? протоколи, чи це йдеться про православного брата, що зветься К?р?л, чи Хризостом, чи ?рон?м», – мовив Свят?ший Отець, додаючи, що п?д час цих зустр?чей реч? говорять у в?ч?, але по-братньому. Йдеться про брат?в, як? «належать до т??? само? матер?, матер?-Церкви, але трохи под?лилися, деяк? через спадщину, деяк? через ?стор?ю, яка ?х розд?лила». «Але ми повинн? старатися прямувати разом, трудитися ? долати шлях у ?дност? та задля ?дност?. Я вдячний ?рон?мов?, Хризостомов? та вс?м патр?архам, як? под?ляють це бажання прямувати разом вперед», – додав Папа, зауваживши, що доки богослови шукають вир?шення для подолання ?снуючих перешкод, ми вже можемо працювати ? молитися разом.