杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

?сус проходить також нашими дорогами, чу? волання нашо? сл?поти та бажа? доторкнутися наших очей ? нашого серця, щоби привести нас до св?тла. Так Папа Франциск п?дсумував свою пропов?дь, яку в?н виголосив п?д час Свято? Меси в Н?кос??, столиц? К?пру, в?дслужено? у п’ятницю, 3 грудня 2021 р., на м?сцевому стад?он? Панк?пр?отсько? Спортивно? Асоц?ац??, на якому з?бралися коло 10 тисяч в?рних.

В?дправною точкою для роздум?в, якими под?лився пропов?дник, стало читання з ?вангел?? в?д Матея, в якому розпов?далося про те, як ?суса перестр?ли дво? сл?пц?в, взиваючи: «?сусе, Сину Давид?в, змилуйся над нами». Три кроки, з яких складалася ця зустр?ч, можуть, за словами Свят?шого Отця, «допомогти нам п?д час ц??? Адвентово? мандр?вки прийняти Господа, Який надходить».

?ти до ?суса

Першим моментом, на який звернув увагу Папа, ?: ?ти до ?суса, щоб оздоровитися. Ц? чолов?ки не бачать, але чують голос ?суса та йдуть за Ним. Шукають у Ньому те, що було пров?щене пророками, тобто, «знак?в зц?лення та сп?вчуття Бога». Чому вони дов?ряються ?сусов?? Бо «в?дчувають, що серед п?тьми ?стор?? В?н ? св?тлом, що осв?чу? ноч? серця та св?ту, що проганя? темряву та перемага? будь-яку сл?поту».

«Також ? ми, як зна?мо, носимо в сво?му серц? сл?поту. Також ? ми, як дво? сл?пц?в, блука?мо часто занурен? в темряву життя. Перша р?ч, яку потр?бно зробити, це ?ти до ?суса», – мовив Наступник святого Петра, зауваживши, що ми, натом?сть, неодноразово в?дда?мо перевагу тому, щоб залишатися замкнутими в соб?, плакати над собою… Тому потр?бно запитувати себе, чи не замика?мося в темряв? меланхол??, зам?сть того, щоби йти до ?суса, приносячи Йому сво? життя, даючи Йому можлив?сть оздоровити наше серце. Однак, внутр?шн? оздоровлення вимага? ще двох крок?в.

Нести разом сво? рани

Другим аспектом ? нести сво? рани разом. Свят?ший Отець звернув увагу на те, що в ц?й ?вангельськ?й розпов?д? бачимо оздоровлення двох сл?пц?в. Вони под?ляють б?ль свого становища та разом прагнуть св?тла. Текст говорить про них у множин?, вони звертаються до ?суса: «Змилуйся над нами». «Вони не думають кожен про свою сл?поту, але разом просять про допомогу. В цьому – промовистий знак християнського життя, характерна риса церковного духа: думати, промовляти, д?яти як “ми”, виходячи ?з ?ндив?дуал?зму та претенз?й на самодостатн?сть, як? ведуть до недуги серця», – мовив пропов?дник, додаючи, що ц? дво? свою дружбою можуть багато чого нас навчити.

За словами Папи, гр?х, засл?плюючи нас, не да? нам бачити в Богов? Батька, а в ?нших – наших брат?в ? сестер. Спокусник показу? нам Бога як пана, а ?нших – як проблему. А тому «не можна долати п?тьму самотньо», ми потребу?мо «стати пл?ч-о-пл?ч, под?ляти рани, разом долати шлях». «Дорог? браття й сестри, перед обличчям кожно? особисто? сл?поти та виклик?в, як? стоять перед Церквою та сусп?льством, ми покликан? оновлювати братерство. Якщо залишатимемося под?леними, якщо кожен думатиме т?льки про себе чи про свою групу, якщо не згуртову?мося разом, не сп?лку?мося ? не пряму?мо вперед разом, ми не зможемо повн?стю оздоровитися в?д сл?поти», – наголосив пропов?дник, п?дкреслюючи ц?нн?сть перебування у сп?льнот?.

Рад?сне зв?щення

Врешт?, трет?м кроком ? зв?щати ?вангел?? з рад?стю. П?сля того, як вони були разом оздоровлен?, ц? дво? почали по вс?й околиц? розпов?дати про це. ? хоч ?сус наказував н?кому про це не говорити, ?х спонука? не нам?р не послухати Господа, вони «просто неспроможн? стримати ентуз?азм», оту рад?сть, яку пережили п?д час зустр?ч? з Ним. ? в цьому – «ще одна характерна риса християнина», тобто, «нестримна рад?сть ?вангел?я».

«Найдорожч?, як же прекрасно бачити вас ? бачити, що ви з рад?стю живете визвольним зв?щенням ?вангел?я. Дякую вам за це. Не йдеться про прозел?тизм. Прошу вас, н?коли не займайтеся прозел?тизмом! Не йдеться про прозел?тизм, але про св?дчення, не про морал?зм, який засуджу?, – ? цього не сл?д чинити, – а про милосердя, яке об?йма?; не про зовн?шн? богопочитання, але про любов, якою живете», – сказав Папа, заохотивши католик?в К?пру ? дал? прямувати цим шляхом.

«Браття ? сестри, потр?бн? просв?тлен? християни, але, насамперед, сяюч?, як? з н?жн?стю торкаються сл?поти ближн?х, як? жестами та словами розради запалюють серед п?тьми св?тло над??. Християн, як? висаджують паростки ?вангел?я на посушливих полях щоденност?, як? вносять н?жн?сть у самотн?сть страждання та б?дност?», – п?дсумував Свят?ший Отець, наголошуючи на тому, що ?сус проходить також ? нашими дорогами, чу? волання нашо? сл?поти, хоче доторкнутися до нашого серця, щоби п?двести та в?дродити нас.

Благодатне паломництво

Оск?льки це був найвелелюдн?ший зах?д цього етапу його Апостольсько? подорож?, Папа Франциск використав цю нагоду, щоби наприк?нц? Свято? Меси подякувати за гостинн?сть.

«Тут на К?пр? дихаю пов?трям, типовим для Свято? Земл?, де античн?сть ? розма?ття християнських традиц?й збагачують паломника. Це чинить мен? добре, корисним ? зустр?ти сп?льното в?руючи, як? живуть тепер?шн?м з над??ю, в?дкрит? на майбутн?. Та под?ляють цей горизонт ?з найб?льш потребуючими», – сказав Свят?ший Отець, дякуючи вс?м, хто причинився до орган?зац?? цього в?зиту.