杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Завдяки благодат? перебувати тут мен? спада? на думку, що ми ма?мо сп?льне апостольське походження: святий Павло пройшов через К?пр ? згодом досягнув Риму», – цим зауваженням Папа Франциск розпочав свою промову, яку в?н виголосив п?д час зустр?ч? з? Священним Синодом Церкви К?пру – десято? у Диптиху автокефальних пом?сних православних Церков.

У п’ятницю, 3 грудня 2021 р., ?пископ Риму вранц? зд?йснив в?зит вв?чливост? до Предстоятеля Церкви К?пру Архи?пископа Ново? Юстин?ани та всього К?пру Блаженн?шого Хризостома ??, а п?сля в?дв?дин архи?пископсько? резиденц?? прибув до православного катедрального собору в Н?кос??, де в?дбула зустр?ч ?з Священним Синодом. У сво?му слов? Глава Католицько? Церкви зауважив, що «походимо з того самого апостольського запалу», ? нас по?дну? «?дина дорога, якою ? дорога ?вангел?я». Й оск?льки в цьому контекст? природним ? оглядатися на р?зн? б?бл?йн? постат?, в?н знову хоче повернутися до постат? апостола Варнави.

Син ут?хи та напоумлення

«А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син ут?хи, лев?т, родом з К?пру, мав поле; продавши його, в?н прин?с грош? й поклав у ногах апостол?в», – ц? слова з Д?янь Апостол?в стали основою для роздум?в, якими под?лився Свят?ший Отець. В?н зауважив, що вшанову?мо цього апостола не на ?м’я, а по пр?звиську, що говорить про те, наск?льки воно було визначальним щодо ц??? особи. Саме слово означа? «син ут?хи» або «син напоумлення». ? в його постат? «знаходимо обидв? риси, незам?нн? для зв?щення ?вангел?я». За словами Папи, кожне справжн? вт?шення повинно виливатися в напоумлення, спрямовуючи до добра ?, водночас, кожне напоумлення у в?р? не може не ?рунтуватися на вт?шаюч?й присутност? Бога.

«Таким чином Варнава, син ут?хи, заклика? нас, сво?х брат?в, взятися за ту саму м?с?ю нести ?вангел?? людям, запрошуючи нас зрозум?ти, що зв?щення не може ?рунтуватися лише на загальних закликах, на повторенн? припис?в ? норм, яких сл?д дотримуватися, як це часто чинилося. Воно повинно ?ти шляхом особисто? зустр?ч?, зважати на питання людей, на ?хн? сутт?в? потреби. Щоби бути синами вт?хи, перед тим, як щось сказати, потр?бно вислухати, дозволити запитувати себе, в?дкривати ?ншого, под?литися. Бо ?вангел?я переда?ться через сопричастя», – сказав Наступник святого Петра, зазначивши, що саме в цьому напрямку тепер прямують католики, наново в?дкриваючи синодальний вим?р, що ? основоположним у Церкв?.

«Й у цьому в?дчува?мо потребу ще ?нтенсивн?ше прямувати разом з вами, дорог? браття, що через досв?д сво?? синодальност? можете д?йсно нам допомогти», – додав Папа, висловлюючи спод?вання на те, що зростатимуть нагоди для контакт?в ? кращого вза?много п?знання та подолання багатьох упереджень. «В цьому сенс?, дорог? браття, бажаю запевнити вас у мо?й та католицько? Церкви молитв? й близькост? у найболюч?ших проблемах, як? вас гн?тять, як ? в найпрекрасн?ших ? найв?дважн?ших над?ях, як? дають вам натхнення. Ваш? смутки та радощ? – також наш?, в?дчува?мо ?х як сво?! Й в?дчува?мо, що дуже потребу?мо вашо? молитви», – сказав в?н.

Великодушн?сть, що запоб?га? абсолютизац??

Дал? Свят?ший Отець зауважив, що згаданий текст Д?янь Апостол?в не да? жодного ?ншого пояснення про походження Варнави, окр?м як «лев?т, родом з К?пру», але в?дразу ставить у приклад його вчинок: в?н «мав поле; продавши його, в?н прин?с грош? й поклав у ногах апостол?в». Це, на думку Глави Католицько? Церкви, п?дказу? нам, що для того, аби «оживитися у сопричаст? та м?с??, також ? нам потр?бна мужн?сть позбавлятися того, що хоч ? ц?нне, але ? земним, щоби сприяти повнот? ?дност?». В?н уточнив, що не ма? на уваз? те, що ? священним ? допомага? зустр?ти Господа, але небезпеку «абсолютизувати деяк? звича? та звички, як? не ? сутт?вими для переживання в?ри».

«Не дозволяймо, щоби нас парал?зував страх в?дкриватися та чинити см?лив? жести, не засвоюймо т??? “непримиримост? у в?дм?нностях”, яко? не зустр?ча?мо в ?вангел?ях! Не дозвольмо, аби традиц?? в множин? та з мало? л?тери “т” були схильними переважити над Традиц??ю з велико? л?тери “Т”. А це заохочу? нас насл?дувати Варнаву, залишати те, що нав?ть бувши добрим, може скомпрометувати повноту сопричастя, перш?сть любов? та необх?дн?сть ?дност?», – мовив Папа Франциск.

Бути членами одного т?ла

Як зауважив Свят?ший Отець, склавши все до н?г апостол?в, Варнава «ув?йшов у ?хн? серце». Це ? заохоченням ? для нас в?дкривати, що ми ? членами того самого т?ла, понижуватися аж до н?г наших брат?в ? сестер. Зв?сно, «на пол? наших вза?мин» ?стор?я розорала «широчезн? борозни», але Святий Дух бажа?, аби ми «в смиренн? та пошан? наближалися одн? до одних», щоб ми не мирилися з под?лами минулого.

«Бо якщо в?дкладемо абстрактн? теор?? та сп?льно трудитимемо пл?ч-о-пл?ч, наприклад, у милосерд?, осв?т?, сприянн? людськ?й г?дност?, то в?дкриватимемо брата, а сопричастя дозр?ватиме саме в соб? на Божу славу. Кожен збереже власн? способи та стиль, це зрозум?ло, але сп?льна праця з часом сприятиме зростанню згоди та виявиться пл?дною», – переконаний Наступник святого Петра, який у цьому контекст? згадав про позитивний досв?д у давньому храм? «Panaghia Chrysopolitissa» в Пафос?, який належить Церкв? К?пру, але зг?дно з р?шенням Хризостома ? був наданий для богослуж?нь представник?в р?зних конфес?й, ставши, за словами Папи Франциска, «знаком сопричастя в?ри й життя п?д поглядом Божо? Матер?, Яка збира? Сво?х д?тей».

Упередження, що викривляють Господн? дороги

?з життя святого Варнави ?пископ Риму почерпнув ?ще один аспект, випробування, яке позначило початки поширення ?вангел?я на цих землях. Розпов?дають Д?яння Апостол?в, що коли Варнава разом з Павлом ? Марком повернувся на К?пр, то знайшли Ел?маса, «чар?вника та фальшивого пророка», який ко?в ?м лихо, намагаючись «викривити Господн? дороги». «Сьогодн?, – сказав Папа, – також не браку? фальшу та обману, як? минуле ставить перед нами ? як? стають перешкодою. Стол?ття под?л?в ? дистанц?? причинилися до засво?ння, нав?ть мимов?льного, багатьох ворожих вза?мних упереджень, пересуд?в, як? ?рунтуються часто на недостатн?й ? викривлен?й ?нформац??, поширюван?й агресивною та полем?чною л?тературою. Але все це спотворю? Божу дорогу, що спрямована до згоди та ?дност?».

Насл?дуючи святих

П?дсумовуючи, ?пископ Риму наголосив на тому, що свят?сть апостола Варнави ? промовистою також ? для нас. Протягом ?стор?? ми неодноразово переймалися тим, щоби протистояти ?ншим зам?сть того, щоби слухняно прийняти Божу дорогу, що «пряму? до зшивання под?л?в любов’ю», неодноразового «переб?льшували та поширювали упередження щодо ?нших», зам?сть того, щоби виконати Господн?й заклик ставати малими та служити одн? одним.

«Випрошуймо в Господа мудрост? та в?дваги, щоби ходити його дорогами, а не нашими. Прос?мо цього за заступництвом святих», – закликав Папа Франциск, нагадуючи про те, що ця земля багата мучениками та святими, як? з неба «заохочують учинити К?пр, який ? мостом м?ж Сходом ? Заходом, мостом м?ж небом ? землею».

?з православного катедрального собору Папа в?д’?хав до футбольного стад?ону в квартал? Строволос, де в?дслужить Святу Месу.