杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Заключною под??ю першого дня в?зиту Папи Франциска до К?пру, 2 грудня 2021 р., стали в?дв?дини Президентського палацу, де в?н зд?йснив в?зит вв?чливост? до Президента К?пру, а також зустр?вся з членами уряду й дипломатичного корпусу, представниками церковно? та цив?льно? влади, громадського сусп?льства та культури, до яких звернувся з промовою.

Сх?дн? ворота ?вропи та зах?дн? ворота Близького Сходу

«Я прибув як паломник до географ?чно невелико?, але ?сторично велико? кра?ни, – наголосив Свят?ший Отець; – на остр?в, який стол?ттями не ?золював нац??, а об’?днував ?х; на землю, кордоном яко? ? море; до м?сця, що познача? сх?дн? ворота ?вропи та зах?дн? ворота Близького Сходу. Ви – в?дкрит? ворота, порт, що ?дна?: К?пр, перехрестя цив?л?зац??, несе в соб? вроджене покликання до зустр?ч?, якому сприя? гостинний характер к?пр?от?в».

Блаженства – конституц?я християнства

Наступник святого Петра пригадав Архи?пископа Макар?оса ???, що в?д 1950 року очолював К?прську Православну Церкву, а 1960 року був обраний також першим Президентом К?пру, займаючи цю посаду аж до смерт? в 1977 роц?. ?м’я “Makarios” походить з грецько? й означа? “щасливий”, “блаженний”. «Хто ? насправд? блаженним зг?дно з християнською в?рою, з якою ця земля нерозривно пов’язана? – в?в дал? Папа. – Блаженним може бути кожен, ? насамперед, вбог? духом, зранен? життям, т?, хто живе в лаг?дност? та милосерд?, т?, хто без зайвого галасу чинять справедлив?сть ? будують мир. Блаженства, дорог? друз?, – це в?чна конституц?я християнства. Вт?лення ?х в життя дозволя? ?вангел?ю залишатися молодим ? збагачувати сусп?льство над??ю. Блаженства ? компасом, який на кожн?й широт? вказу? шляхи, якими прямують християни у житт?в?й мандр?вц?».

М?сце першо? ?нкультурац?? ?вангел?я

Глава Католицько? Церкви п?дкреслив, що саме на К?пр?, «м?сц?, де зустр?чаються ?вропа та Сх?д», розпочалася перша велика ?нкультурац?я ?вангел?я на ?вропейському континент?. Отже, його в?зит до ц??? кра?ни ? паломництвом «сл?дами великих м?с?онер?в перв?сного християнства, зокрема, святих Павла, Варнави ? Марка», паломництвом разом з ус?ма к?пр?отами, «прагнучи, щоб добра новина ?вангел?я понесла зв?дси до ?вропи рад?сне послання в дус? Блаженств».

Посланнництво краси

Свят?ший Отець п?дкреслив що, перш? християни передали св?тов? нечуване послання краси. Серця багатьох завоювала дивовижна новизна блаженства, доступного для вс?х. Отже, особлива спадщина К?пру, за словами Папи, поляга? в тому, що ця кра?на ? «посланцем краси серед континент?в». Ця краса проявля?ться також ? в природ? острова, яку потр?бно захищати, та в арх?тектур?, мистецтв?, особливо в сакральному, ? в багатьох археолог?чних скарбах.

Перехрестя культур

«Цей маленький остр?вець ? дуже ц?нною перлиною в самому серц? Середземного моря», – зазначив ?пископ Риму. В?н додав, що для формування перлини потр?бен час, ? под?бно до того, як шар за шаром вчиня? ?? щ?льною та сяючою, так само й красу К?пру творили багато культур, як? перетиналися тут протягом стол?ть. Р?знобарвну пал?тру цього населення, як п?дкреслив Папа, складають також багато м?грант?в, як? тут становлять найвищий в?дсоток з ус?х кра?н ?вропейського Союзу.

Для того, аби зберегти цю р?знобарвну й багатогранну красу, потр?бен час, терпелив?сть, а також широке бачення, «яке би охопило р?зноман?ття культур ? дозволило зазирнути далеко в майбутн?». Важливо також захищати й п?дтримувати кожен елемент сусп?льства, особливо тих, що становлять менш?сть. До них, як зауважив Папа, належать також р?зн? католицьк? орган?зац??, «яким потр?бне належне ?нституц?йне визнання, щоб ?хня д?яльн?сть, особливо в сфер? осв?ти та благод?йност?, була ч?тко окреслена з юридично? точки зору».

Шлях миру буду?ться на д?алоз?

Звертаючи увагу на труднощ? й проблеми К?пру, Папа Франциск пригадав про пандем?ю, яка завадила багатьом туристам в?дв?дати цей остр?в, що посилило, як ? повсюди, насл?дки економ?чно? та ф?нансово? кризи. В?н зауважив, що в?дбудова повинна бути спрямована не ст?льки на те, щоб повернути втрачене, а на в?дродження сусп?льства, що передбача?, зокрема, р?шучу боротьбу з корупц??ю та ?ншими сусп?льними лихами, що п?дривають людську г?дн?сть, такими як, наприклад, торг?вля людьми.

Наступник святого Петра п?дкреслив, що найб?льших ран ця земля зазнала останн?ми десятил?ттями. «Я молюся за ваш мир, за мир на всьому остров?, ? покладаю на це свою палку над?ю», – зазначив в?н, додаючи, що ор??нтиром на шляху миру, що примиря? конфл?кти та в?дроджу? красу братерства, ? д?алог. «Ми повинн? допомагати одн? одним в?рити в терпеливу й лаг?дну силу д?алогу на основ? Блаженств, – наголосив Папа. – Ми зна?мо, що це нелегкий шлях; в?н довгий ? звивистий, але ?ншо? дороги до примирення нема?».

Свят?ший Отець пояснив, що шлях до миру потр?бно викладати не погрозами чи демонстрац??ю сили, а в?дкрит?стю на щире обговорення, «яке нада? пр?оритет потребам людей, дедал? ефективн?шому залученню м?жнародно? сп?льноти, необх?дност? захисту рел?г?йно? та культурно? спадщини та реституц?? того, що ? найдорогоц?нн?шим для людей, як, наприклад, сакральн? м?сця чи, принаймн?, сакральн? предмети». В цьому контекст? Папа висловив подяку за проект «Рел?г?йний шлях К?прського миру», ?н?ц?йований посольством Швец?? задля розвитку д?алогу м?ж рел?г?йними л?дерами.

К?пр – майстерня миру

Глава Католицько? Церкви зауважив, що под?бно до того, як перлина почина? формуватися тод?, коли в мушл? з’явля?ться рана, спричинена подразненням з боку стороннього т?ла, так само й кризов? пер?оди можуть готувати до миру. В цих обставинах, як п?дкреслив в?н, не можна дозволити, щоб переважала ненависть; сл?д докладати зусиль, щоб го?ти рани та пам’ятати про пропалих безв?ст?. «? коли виника? спокуса п?ддатися знеохоченню, – додав Папа, – потр?бно думати про майбутн? покол?ння, як? прагнуть успадкувати примирений, сп?впрацюючий та згуртований св?т, не з?псований пост?йним суперництвом й не отру?ний невир?шеними суперечками. Для цього необх?дний д?алог, щоб уникнути зростання п?дозр ? образ». ?пископ Риму зазначив, що символом такого д?алогу може стати Середземне море, яке тепер, на жаль, ? м?сцем конфл?кт?в ? трагед?й. У сво?й глибок?й крас?, це море повинно не розд?ляти т? кра?ни, як? воно омива?, а об’?днувати ?х. «К?пр, як географ?чне, ?сторичне, культурне та рел?г?йне перехрестя, ма? можлив?сть стати миротворцем, – наголосив в?н. – Нехай в?н буде майстернею миру в Середземному мор?».

Страх ? под?ли не сприяють поступов?

Папа Франциск зазначив, що «?вропейський континент потребу? примирення та ?дност?, потребу? мужност? й енерг??, щоб прямувати вперед», тому що страх ? под?ли, продиктован? нац?онал?стичними ?нтересами, не сприятимуть прогресов? континенту, а лише економ?чне в?дновлення не гарантуватиме йому безпеку та стаб?льн?сть. В?н пояснив, що сама ?стор?я К?пру показу?, «наск?льки зустр?ч ? гостинн?сть були корисними в довгостроков?й перспектив?», ? не лише з точки зору ?стор?? християнства, для якого К?пр був “трампл?ном” на шляху до континенту, а й у побудов? сусп?льства, для якого ?нтеграц?я стала багатством.

Сл?дами святих Павла ? Варнави

В Д?яннях Апостол?в, як зауважив ?пископ Риму, зазнача?ться, що свят? Павло ? Варнава «пройшли весь остр?в» (К?пр), щоб д?йти до Пафосу (пор. Д?й 13, 6). «Мен? при?мно цими днями пройти ?стор??ю та душею ц??? земл?, бажаючи, щоб ?? прагнення до ?дност? та ?? послання краси й надал? скеровували ?? шляхом», – наголосив в?н на завершення.