杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Свою першу промову в Грец?? Папа Франциск виголосив п?д час в?дв?дин, 4 грудня 2021 р., Президентського палацу, де в?н зд?йснив в?зит вв?чливост? до Президентки кра?ни, мав окрему зустр?ч ?з Главою уряду, а також зустр?вся з представниками цив?льно? та церковно? влади, дипломатичного корпусу, громадянського сусп?льства та св?ту культури.

Папа Франциск зазначив, що в?н прибув «як паломник до цих м?сць, переповнених духовн?стю, культурою та цив?л?зац??ю». Цитуючи слова Григор?я Богослова про те, що, шукаючи в Аф?нах красномовство, в?н знайшов щастя, Свят?ший Отець пояснив, що це щастя походить в?д плекання мудрост? та д?лення ?? красою, отже, воно не ?ндив?дуальне, а «прагне до неск?нченност? й в?дкрива?ться на сп?льноту».

Прагнення трансцендентност?

?пископ Риму зазначив, що «в?д гори Ол?мп до Акрополя, ? до гори Афон», Грец?я запрошу? людину вс?х час?в спрямовувати житт?вий шлях до висот, до Бога, бо «ми потребу?мо трансценденц??, щоб бути справд? людьми».

Цю землю перетнули шляхи ?вангел?я, «як? по?днали Сх?д ? Зах?д, Свят? м?сця ? ?вропу, ?русалим ? Рим». ?вангел??, що принесли св?тов? добру новину про люблячого Бога, були написан? грецькою мовою, «мовою людсько? мудрост?, яка стала голосом божественно? мудрост?».

Зародження демократ?? як прагнення до ?дност? з ?ншими

В Аф?нах, за словами Папи, погляд лине не лише до висот, але й до ?нших людей. Тут, за в?домим висловом Сократа, люди почали в?дчувати себе громадянами не т?льки м?ста й кра?ни, а й усього св?ту, а в ?нших почали вбачати не п?дданих, а громадян, сп?льно з якими можна формувати пол?с. Тут народилася демократ?я, що стала фундаментом для побудови «великого дому демократичних народ?в» – ?вропейського Союзу з його мр??ю про мир ? братерство, як? в?н представля? для багатьох народ?в.

Глава Католицько? Церкви вказав на занепад демократ??, що в?дбува?ться не лише на ?вропейському континент?. Щоби протистояти йому, сл?д залучати вс?х, ? це вимага? зусиль ? терпливост?, натом?сть, авторитаризм ? швидким, а легк? запевнення, як? пропонують попул?зми, здаються спокусливими.

Добра пол?тика – це дбання про вс?х

Папа п?дкреслив, що пол?тика – це «найвища в?дпов?дальн?сть громадянина» ? «мистецтво загального блага». Особливу увагу при цьому потр?бно прид?ляти найслабшим верствам. В цьому контекст? в?н процитував слова ?тал?йського пол?тика Альч?де де ?аспер?, одного ?з батьк?в-засновник ?вропи: «Багато говориться про те, хто йде л?воруч чи праворуч, але основне – це прямувати вперед, а це означа? – в напрямку соц?ально? справедливост?». Отже, зам?сть того, щоб ставати на чиюсь сторону, як пояснив Папа, сл?д брати активну участь у п?дтримц? вс?х.

Активно? участ? потребу? також м?жнародна сп?льнота для того, щоб в?дкрити «дороги миру завдяки багатосторонност?, яку не придушують надм?рними нац?онал?стичними претенз?ями». У цьому контекст? Папа дав високу оц?нку зусиллям, як? привели до «Преспансько? угоди», п?дписано? м?ж Грец??ю та П?вн?чною Македон??ю.

Оливкове дерево як символ дбання про довк?лля

«Сумно спостер?гати, – в?в дал? Папа, – як за останн? роки згор?ли багатов?ков? оливков? дерева, знищен? пожежами, часто викликаними несприятливими погодними умовами, спричиненими, у свою чергу, зм?ною кл?мату». На фон? пораненого ландшафту ц??? чудово? кра?ни, оливкове дерево, за його словами, може символ?зувати бажання протистояти кл?матичн?й криз? та пов’язаному з нею спустошенню.

Заклик до ?вропи помагати Грец?? дбати про м?грант?в

«А коли оббиватимеш маслину, не будеш придивлятися ще раз до г?лля: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиц?» (Втор 24, 20), – цитуючи цей висл?в ?з старозав?тно? книги Второзаконня, ?пископ Риму п?дкреслив, що оливкове дерево також в?добража? заклик до сол?дарност? з тими, хто не належить до того самого народу. Грец?я, як п?дкреслив Папа, характеризу?ться гостинн?стю. На деяк? з ?? остров?в прибуло б?льша к?льк?сть м?грант?в, ан?ж самих жител?в, що посилило труднощ?, спричинен? економ?чною кризою.

В цьому контекст? Глава Католицько? Церкви закликав ?вропейське сп?втовариство формувати «загальне, сп?льне бачення стосовно м?грац?йно? проблеми», та звертати увагу на найб?льш потребуючих, «аби, в?дпов?дно до можливостей кожно? кра?ни, ?х приймали, захищали, п?дтримували та ?нтегрували в повн?й пошан? до ?хн?х людських прав та ?хньо? г?дност?».

Право на л?кування для вс?х

Вказуючи на проблеми, спричинен? пандем??ю, Папа Франциск зазначив, що в цих обставинах зародилося «пом?тне почуття сол?дарност?», до якого долуча?ться також м?сцева Католицька Церква. В?н пригадав клятву Г?ппократа, деяк? уривки яко? ? надзвичайно актуальними для сьогодення, як наприклад, зобов’язання «не запод?ювати шкоди та кривди» ?ншим, захищати життя на кожному його етап?, й зокрема, в утроб? матер?. «Сл?д ставити на перше м?сце право на л?кування вс?х, щоб н?коли не в?дкидати найслабших, особливо, людей похилого в?ку», – п?дкреслив Папа, додаючи, що правом ? життя, а не смерть, яку потр?бно приймати, але яко? не можна завдавати.

Свобода – це те, що Бог найб?льше ц?ну? в нас

Наступник святого Петра зауважив, що деяк? оливков? дерева Середземномор’я мають понад дв? тисяч? рок?в. Вони витримали випробування часом й «нагадують про важлив?сть збереження м?цного кор?ння», що живиться пам’яттю. «Цю кра?ну можна назвати пам’яттю ?вропи», – наголосив Папа, пригадуючи про 200-р?ччя незалежност? Грец??. В?н процитував висл?в генерала Теодороса Колокотрон?са, що був л?дером нац?онально-визвольно? революц?? 1821-1829 рок?в: «Бог поставив св?й п?дпис п?д свободою Грец??».

Цьому, як пояснив Папа, сприяють закони, а також виховання до в?дпов?дальност? та плекання культури вза?мопошани. У зв’язку з цим в?н висловив подяку за сусп?льне визнання католицько? громади, яка бажа? «сприяти загальному благу грецького сусп?льства, даючи в?дпов?дного напрямку сво?й характерн?й ун?версальност?, спод?ваючись, що на практиц? ?й завжди будуть гарантован? умови, необх?дн? для як?сного виконання свого служ?ння».

Плекати сопричастя

Папа Франциск зазначив, що християни ц??? кра?ни, благословенно? в?рою та християнськими традиц?ями, покликан? «плекати сопричастя на вс?х р?внях, в ?м’я Бога, Який об?йма? кожного сво?м милосердям». В?н висловив подяку вс?м присутн?м за ?хн? зусилля й закликав ?х розвивати свою кра?ну «у в?дкритост?, ?нклюзивност? й справедливост?». «З цього м?ста, з ц??? колиски цив?л?зац??, – наголосив в?н на завершення, – завжди п?дносилось, ? нехай ? надал? п?дноситься послання, що спрямову? до висот ? до ?ншого; нехай на спокуси авторитаризму воно в?дпов?да? демократ??ю; ?ндив?дуал?стичн?й байдужост? нехай протиставля? турботу про ?нших, б?дних ? створ?ння, що ? нар?жними каменями оновленого гуман?зму, якого потребу? наш час ? наша ?вропа».