Папа: християни повинн? бути прикладом ?дност?, свободи та братерства
Св?тлана Духович – Ватикан
Прибувши в аеропорт Братислави, столиц? Словаччини в нед?лю, 12 вересня 2021 р., Папа Франциск вирушив до Апостольсько? нунц?атури, де зустр?вся з членами Екумен?чно? Ради Церков (ЕРЦ) кра?ни.
До Екумен?чно? Ради Церков Словаччини входять одинадцять некатолицьких Церков кра?ни, а конференц?я католицьких ?пископ?в ма? при н?й статус спостер?гача. Т?сна сп?впраця м?ж ц??ю радою та католицькою Церквою була налагоджена в рамках вивчення документа «Charta Oecumenica», п?дготовленого Конференц??ю ?вропейських Церков (CEC) та Радою ?пископських Конференц?й ?вропи (CCEE). Окр?м того, Екумен?чна Рада Церков сприяла п?дготовц? Угоди, прийнято? 2002 року, що регулю? законн? права рел?г?йних громад, гарантуючи ?хн? визнання, а також посилюючи державну п?дтримку ?хн?х шк?л. Президентом ЕРЦ ? преподобний ?ван Елько, оч?льник ?вангельсько? Церкви в Словаччин?.
Звертаючись до член?в Екумен?чно? Ради Церков, Свят?ший Отець висловив рад?сть з приводу того, що його перша зустр?ч в Словаччин? в?дбулася саме з ними. «Це ? св?дченням того, – п?дкреслив в?н, – що в ц?й кра?н? християнська в?ра ? – ? повинна бути – нас?нням ?дност? та закваскою братерства».
Тягар свободи
Папа зазначив, що п?сля рок?в ате?стичних пересл?дувань, християнськ? сп?льноти Словаччини в?дновили сво? життя ? змогли в?дчути, що жити в?рою на свобод? – це прекрасно, але й, одночасно, важко, «бо ?сну? спокуса знову стати рабами, звичайно, не режиму, а ще г?ршого рабства: внутр?шнього». В цьому контекст? Папа пригадав алегоричну розпов?дь «Великий ?нкв?зитор», що м?ститься в друг?й частин? роману Досто?вського «Брати Карамазови». Ця розпов?дь пода? д?алог Христа, який н?бито повернувся на землю, та ?нкв?зитора, який звинувачу? Його за те, що В?н дав людям занадто багато свободи, бо «у сво?й простот? та природн?й схильност? до безладу», як стверджував ?нкв?зитор, вони не можуть зрозум?ти свободу та бояться ??, «тому що нема? ? не було н?чого нестерпн?шого для людини, ан?ж свобода». ?нкв?зитор докоря? Христов?, що В?н не хот?в стати Цезарем, аби встановити мир силою, а наполягав на свобод? людини, тод? як людство прагнуло лише «хл?ба ? небагато чогось ?ншого».
Свят?ший Отець зазначив, що небезпека под?бно? пастки з’явля?ться тод?, коли ситуац?я нормал?зу?ться, коли ми зупиня?мося на досягнутому, стараючись зберегти спок?йне життя. «Тод? вже йдеться не про “свободу, яку ма?мо у Христ? ?сус?” (Гал 2, 4), – пояснив в?н, – про Його ?стину, яка нас визволя? (пор. ?в 8, 32), а про завоювання простору та прив?ле?в. ?, зг?дно з ?вангел??м, це, власне ? ? отим “хл?бом ? трохи ?ншого”».
Запитання про втрату християнсько? ревност?
Звертаючись до член?в Екумен?чно? Ради Церков Словаччини, Папа закликав ?х замислитися над тим, «чи ми, християни, не втратили заповзяття зв?щення та пророцтво св?дчення». «Чи правда ?вангел?я визволя? нас, – в?в в?н дал?, – а чи почува?мося в?льними, коли отриму?мо зони комфорту, як? дозволяють нам управляти обставинами та спок?йно прямувати вперед без особливих невдач? ? чи, можливо, задовольняючись хл?бом та певн?стю, ми втратили порив у пошуку ?дност?, про яку благав ?сус, ?дност?, яка, безумовно, вимага? зр?ло? свободи р?шучих р?шень, зречення та жертв, але це ? передумовою для того, щоб св?т пов?рив (пор. ?в 17, 21)?».
Св?дки ?днання ? свободи в ?вроп?
Папа Франциск зазначив, що на словацьк?й земл? ?вангел?зац?я зродилася на шляху братерства, на якому брати Кирило та Метод?й залишили незгладимий сл?д. В?н побажав, аби ц? «св?дки на той час ще об’?днаного християнства, охопленого полум’ям зв?щення, допомогли нам надал? прямувати цим шляхом, сприяючи братерському ?днанню м?ж нами в ?м’я ?суса». «Бо ж як ми можемо бажати, щоб ?вропа в?днайшла сво? християнське кор?ння, якщо ми сам? викор?нен? з повного сопричастя? Як ми можемо мр?яти про ?вропу, в?льну в?д ?деолог?й, якщо нам не вистача? мужност? поставити свободу Христа понад потреби окремих груп в?руючих?» – зазначив Папа у сво?х риторичних запитаннях, побажавши, аби свят? Кирило ? Метод?й, «предтеч? екумен?зму», допомогли християнам прагнути примирення в?дм?нностей у Святому Дус?; прагнути до ?дност?, яка була б знаком ? св?дченням свободи Христа, Який зв?льня? в?д тенет минулого ? зц?ля? в?д страху.
Споглядання як характерна риса слов’янських народ?в
Наступник святого Петра запропонував членам Екумен?чно? Ради Церков Словаччини дв? поради щодо поширення «?вангел?я свободи та ?дност?» в сьогодн?шньому св?т?. Перша порада – це споглядання, що ? «характерною рисою слов’янських народ?в» ? яке «виходить за меж? ф?лософських ? нав?ть богословських концепц?й, починаючи з в?ри на основ? досв?ду, яка може осягнути та?мницю». Папа закликав ?х розвивати цю духовну традиц?ю, «яка надзвичайно потр?бна ?вроп? ? яко? спраглий церковний Зах?д, щоб знову в?дкрити для себе красу поклон?ння Богов?» та важлив?сть розум?ння сп?льноти не лише через призму ?? функц?онально? ефективност?.
?дн?сть у вчинках милосердя
Друга порада Свят?шого Отця – це д?яти. «?дн?сть, – зауважив в?н, – досяга?ться не ст?льки завдяки добрим нам?рам ? спов?дуванням певних сп?льних ц?нностей, ск?льки сп?льною працею задля тих, хто найб?льше наближа? нас до Господа». Папа додав, що сп?льн? д?ла милосердя розширюють наш? горизонти ? допомагають швидше рухатися вперед, долаючи упередження та непорозум?ння.
На завершення Папа Франциск подякував представникам Екумен?чно? Ради Церков, подякувавши ?м за ?хню присутн?сть ? за шлях, яким вони прямують. «Лаг?дний ? гостинний характер словацького народу, традиц?йне мирне сп?в?снування м?ж вами та ваша сп?впраця задля добра ц??? кра?ни ? ц?нними для закваски ?вангел?я», – п?дсумував в?н.
