杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Трива? Апостольська подорож Папи Франциска до Словаччини. Другий день перебування в ц?й кра?н?, понед?лок, 13 вересня 2021 р., розпочався приватною Святою Месою в каплиц? Апостольсько? нунц?атури в Братислав?. П?сля сн?данку Свят?ший Отець в?д’?хав до Президентського палацу, перед входом до якого в?дбулася оф?ц?йна церемон?я прив?тання.

Главу Католицько? Церкви зустр?ла Президент кра?ни Зузана Чапутова, прозвучали г?мни Ватикану та Словаччини, в?ддано в?йськов? почест?. Дал? в?дбулося прив?тання з оф?ц?йними делегац?ями, п?сля чого Папа Франциск зд?йснив в?зит вв?чливост? до Глави Держави, що включав приватну розмову, обм?н подарунками, представлення с?м’?. Наступним етапом стала зустр?ч з представниками влади, громадянського сусп?льства та дипломатичного корпусу.

Послання миру в серц? ?вропи

«Я прибув як паломник до молодо? кра?ни з давньою ?стор??ю, на землю з глибоким кор?нням у серц? ?вропи», – сказав Папа, промовляючи п?сля Глави Держави, покликаючись на те, що ц? земл? були м?сцем вза?мод?? м?ж сх?дним ? зах?дним християнством й особливо п?дкресливши, що «в?д велико? Морав?? до Угорського корол?вства, в?д Чехословацько? Республ?ки до сьогодення» м?сцевий люд зум?в «серед немало? к?лькост? випробувань, ?нтегруватися та розд?литися по сут? в мирний спос?б», так що 28 рок?в тому св?т захоплено спостер?гав за безконфл?ктним народженням двох незалежних держав.

«Ця ?стор?я заклика? Словаччину бути посланням миру в серц? ?вроп?. На це вказу? велика блакитна стр?чка на вашому прапор?, що символ?зу? братерство з? слов’янськими народами. Саме братерства потребу?мо для того, щоб п?дтримувати дедал? необх?дн?шу ?нтеграц?ю», – сказав Глава Католицько? Церкви, наголошуючи, що цього вимагають спод?вання на економ?чне в?дновлення п?сля важких м?сяц?в пандем??, оск?льки залиша?ться небезпека «п?ддатися посп?хов? та п?дступов? зароб?тку, викликаючи нетривку ейфор?ю, що зам?сть об’?днувати, вносить под?ли». Адже самого економ?чного в?дновлення «недостатньо в св?т?, в якому вс? пов’язан?».

?стор?я в?ри та в?дкритост?

Зазначивши, що словацька ?стор?я «у незгладимий спос?б позначена в?рою», Свят?ший Отець побажав, аби вона допомагала п?дтримувати прагнення братерства, черпаючи також ?з прикладу святих Кирила ? Метод?я. «Вони поширили ?вангел??, коли християни континенту ще перебували в ?дност?; ? також сьогодн? вони ?днають конфес?? ц??? земл?. Вони визнавалися вс?ма та шукали сп?льност? з ус?ма: з? слов’янами, греками та латинянами. Ст?йк?сть ?хньо? в?ри перекладалася, таким чином, у спонтанну в?дкрит?сть. Це спадщина, яку ви покликан? вв?брати, щоб також ? в цей час бути знаком ?дност?», – сказав Папа, побажавши, щоб ?з сердець словак?в н?коли не пропадало «це покликання до братерства». В цьому контекст? в?н под?лився думками про типов? вираження гостинност? слов’янських народ?в, як? його вражають: хл?б ? с?ль, що ? символами, як? також «пронизан? ?вангел??м».

Хл?б справедливост?

Глава Католицько? Церкви зауважив, що хл?б обраний Богом, щоб залишатися м?ж нами. Святе Письмо заохочу? не нагромаджувати, а д?литися ним, хл?б, про який говорить ?вангел?я, – це переламаний хл?б. Це навча? нас, що «справжн? багатство не поляга? в помноженн? того, що ма?мо, але в тому, щоби д?литися цим». Хл?б, який розламу?ться, вказуючи на тенд?тн?сть, заохочу? п?клуватися про найслабших: в християнськ?й перспектив? «найслабш? ? не проблемою, але братами й сестрами, яких потр?бно супроводити».

«Розламаний ? справедливо розпод?лений хл?б нагаду? про важлив?сть справедливост?, дати кожному нагоду для самореал?зац??», – в?в дал? Папа, вказуючи на будування майбутнього, в якому закон однаковий для вс?х. А щоб справедлив?сть «не залишалася абстрактною ?де?ю», але була «конкретною як хл?б», потр?бно розпочати «серйозну боротьбу проти корупц??» та «п?дтримувати й розвивати законн?сть». Врешт?, нерозривний зв’язок хл?ба з прикметником «щоденний» нагаду? нам про те, що «насущним хл?бом ? праця», про те, що в основ? справедливого та братерського сусп?льства лежить «право на те, щоб кожному був наданий хл?б прац?, щоб н?хто не почувався в?дсунутим на узб?ччя сусп?льства, змушеним залишати с?м’ю та р?дну землю в пошуках кращо? дол?».

С?ль сол?дарност? та в?ри

Дал? Свят?ший Отець нагадав, що с?ль ? «першим символом, який ?сус використову?, навчаючи Сво?х учн?в». Вона, насамперед, присмачу? ?жу, спонукаючи замислитися над тим, без чого життя ста? пр?сним. «У д?йсност?, для того, щоб зробити сп?вжиття м?ж людьми добрим, не вистачить орган?зованих й ефективних структур, потр?бен смак сол?дарност?», – пояснив в?н, звернувши увагу на те, що с?ль дода? смак, розчиняючись, що ? символом безкорисливост?. ? чудово, коли до цього «мотиву?ться молодь», щоб вони почувалися головними д?йовими особами майбутнього кра?ни, збагачуючи його сво?ми мр?ями. «Не ?сну? оновлення без молод?, яка часто обманена духом споживацтва, через яке життя ста? бл?дим», – сказав Папа, п?дкресливши, що «п?клування про ?нших» ? тим ?нгред??нтом, що ряту? в?д «почуття втоми та фрустрац??», оск?льки «почуватися в?дпов?дальним за когось дода? життю смаку».

«С?ль у Христов? часи, кр?м того, щоб присмачувати, використовувалася для консервац?? поживи, вбер?гаючи в?д псування. Бажаю вам н?коли не дозволити на те, щоби ароматн? смаки ваших найкращих традиц?й були з?псован? поверховн?стю споживання та матер?альних зароб?тк?в. Як також ?деолог?чною колон?зац??ю», – в?в дал? Свят?ший Отець, зазначивши, що сьогодн?, як ? тод?, «с?ль в?ри не ? в?дпов?ддю зг?дно з? св?том, не поляга? в запал? ведення культурних в?йн, але в пок?рному та терпеливому с?янн? Божого царства» через св?дчення любов?.

С?ль, що пече на ранах

Глава Католицько? Церкви згадав ? про те, що словацька Конституц?я говорить про нам?р будувати кра?ну на спадщин? святих Кирила ? Метод?я, покровител?в ?вропи. Вони без примусу «удобрювали ?вангел??м культуру, викликаючи корисн? процеси». ? таким ? шлях: не боротьба, щоб здобувати прост?р ? вплив, але показана святими дорога блаженств, «з яких виплива? християнське бачення сусп?льства».

«Свят? Кирило ? Метод?й, кр?м того, показали, що обер?гати добро не означа? повторювати минуле, але в?дкриватися на новизну, не в?дмовляючись в?д кор?ння», – сказав Папа, зазначивши, що в ?стор?? кра?ни не бракувало письменник?в, поет?в ? представник?в св?ту культури, «що були с?ллю кра?ни». Й под?бно до того, як с?ль пече, потрапляючи на рани, «?хн? життя часто проходили через горнило страждання», залишивши «св?тлий приклад мужност?, посл?довност? та спротиву несправедливост?», ?, насамперед, «прощення».

Потребу?мо одн? одних

П?дсумовуючи, Свят?ший Отець зауважив, що випробуванням нашого часу, натом?сть, ? пандем?я, яка навчила нас, наск?льки легко «розпорошитися та думати лише про себе самих». Потр?бно, натом?сть, почати з того, щоби визнати, що «вс? ми ? уразливими та потребу?мо одн? одних». З цього виплива? заохочення прийняти цю кризу як заклик переосмислити стил? життя. «Не потр?бно нар?кати на минуле, потр?бно засукати рукави, щоб разом будувати майбутн?», – сказав Папа.