杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

П?сля зустр?ч? з представниками влади Словаччини в Президентському палац?, у в?второк вранц?, 13 вересня 2021 р., Папа Франциск прибув до Катедрального собору святого Мартина, де в?н зустр?вся з? словацькими ?пископами, священиками, богопосвяченими особами, сем?наристами ? катехитами. Свят?ший Отець подякував ?м за гостинн?сть ? зазначив, що в?н прибув для того, аби розд?лити ?хн?й паломницький шлях, ?хн? запитання, спод?вання ?хньо? Церкви та кра?ни.

Церква як сп?льнота, що пряму? разом

Папа зазначив, що саме таким було життя першо? християнсько? сп?льноти: вони були наполегливими ? жили в злагод?, прямуючи разом (пор. Д?? 1, 12-14). «Це перше, що нам потр?бно, – наголосив в?н, – Церква, яка пряму? разом, ступа? дорогами життя ?з запаленим смолоскипом ?вангел?я. Церква – це не фортеця, вона не ? магнаткою, не ? замком, розташованим високо, який дивиться на св?т з в?дстан? та самодостатньо. Тут, у Братислав?, вже ? замок ? в?н дуже гарний! Церква – це сп?льнота, яка прагне привернути людей до Христа рад?стю ?вангел?я; вона – не замок, а закваска, яка сприя? зростанню у св?т? Царства любов? та миру. Прошу вас, не п?ддавайтеся спокус? помпезност? та св?тсько? велич?! Церква повинна бути такою ж скромною, як був Христос, Який позбавив себе всього, Який став б?дним, щоб збагатити нас (пор. 2 Кор 8, 9): таким В?н прийшов оселитися посеред нас ? зц?лити наше зранене людство».

Позбутися надм?рно? турботи про себе

Церква, як п?дкреслив ?пископ Риму, не повинна в?докремлюватися в?д св?ту ? дивиться на життя з в?дстан?, а жити в ньому. «Центром Церкви не ? Церква!» – наголосив в?н, додаючи, що коли Церква зосереджу?ться сама на соб?, то упод?бню?ться до скорчено? ж?нки з ?вангел?? в?д Луки, яку оздоровив Христос. «Позбудьмося надм?рно? турботи про себе, про сво? структури та про те, як нас сприйма? сусп?льство. Занурмося у реальне життя людей ? запитаймо себе: Якими ? духовн? потреби та оч?кування нашого народу? Чого в?н чека? в?д Церкви?» – закликав Папа.

Буз свободи нема? людяност?

Для того, щоб в?дпов?сти на ц? запитання, Вселенський Архи?рей запропонував учасникам зустр?ч? роздуми над трьома словами: свобода, креативн?сть ? д?алог. «Без свободи нема? справжньо? людяност?, тому що людина створена в?льною, щоби бути в?льною», – п?дкреслив в?н, зауважуючи, що св?дченням цього стали драматичн? пер?оди в ?стор?? Словаччини: коли свободу було зранено ? вбито, людство було приниженим, а за цим сл?дували насильство та позбавлення прав.

Свобода, яка непоко?ть

Але свобода, як наголосив Папа, – це не автоматичний здобуток, завойований раз ? назавжди: вона ? процесом, ?нод? важким, який потр?бно пост?йно оновлювати. Свобода спонука? нести в?дпов?дальн?сть за власний виб?р ? вчитися розп?знавати, ? це не легко. В?н додав, що людям ?нод? зручн?ше повторювати звички минулого, стояти на м?сц?, не ризикувати ? робити те, що вир?шують ?нш?: натовп, громадська думка чи мед?а. «Часом нав?ть у Церкв?, – п?дкреслив Свят?ший Отець, – нам може загрожувати така думка: краще мати все заздалег?дь визначене, закони, яких сл?д дотримуватись, безпеку та однор?дн?сть, ан?ж бути в?дпов?дальними та зр?лими християнами, як? думають, перев?ряють сво? сумл?ння, допускають сумн?ви. Так почина?ться казу?стика, мовляв, все впорядковане. У духовному та церковному житт? ?сну? спокуса шукати фальшивого миру, який залиша? нас у споко?, зам?сть полум’я ?вангел?я, що нас непоко?ть, що перетворю? нас». Але така Церква, як пояснив в?н, ризику? стати суворим ? закритим м?сцем, ? така в?ра, яка не залиша? внутр?шньо? свободи, не приваблю? молод? покол?ння.

Виховувати до свободи ? до стосунк?в з Богом

В цьому контекст? Наступник святого Петра закликав духовенство, богопосвячених ос?б ? катехит?в словацько? Церкви, не боятися формувати у людей зр?л? та в?льн? стосунки з Богом.

Звертаючись в особливий спос?б до душпастир?в, Папа звернув ?хню увагу на те, що вони виконують сво? служ?ння в кра?н?, де в короткий пер?од часу в?дбулося багато зм?н, було розпочато багато демократичних процес?в, «але свобода ще ? крихкою». «Вона ? крихкою, насамперед, у серцях та св?домост? людей, – п?дкреслив в?н, – Тому я закликаю вас дозволити ?м зростати в?льними в?д суворо? рел?г?йност?. Потр?бно вийти з цього, аби вони зростали в?льними. Н?хто не повинен в?дчуватися пригн?ченим. Хай кожен в?дкри? свободу ?вангел?я, поступово вступаючи у стосунки з Богом, з дов?рою людей, як? знають, що можуть розпов?сти Йому свою ?стор?ю та сво? рани, не боячись, не вдаючи, не турбуючись про захист свого образу.

Насл?дувати креативн?сть святих Кирила ? Метод?я

Друге слово, над яким Папа закликав замислитися, – це креативн?сть. В?н вказав на приклад святих Кирила ? Метод?я, «як? вчать нас, що ?вангел?зац?я н?коли не ? простим повторенням минулого». «Христос – це завжди рад?сть ?вангел?я, але ?снують р?зн? способи, у як? ця Добра Новина може пробити соб? дорогу в час? та ?стор??», – зазначив в?н, додаючи, що Кирило ? Метод?й, загор?вшись пристрастю пропов?дувати ?вангел??, винайшли новий алфав?т для перекладу Б?бл??, богослужбових текст?в та християнського вчення.

Знайти нов? “алфав?ти” для зв?щення

Свят?ший Отець зауважив, що, можливо, саме цього сьогодн? потребу? Словаччина ? це ? найосновн?шим завданням Церкви перед народами ?вропи: «знайти нов? “алфав?ти” для зв?щення в?ри». В?н вказав на багату християнську традиц?ю, але сьогодн? вона в житт? багатьох людей залиша?ться спогадом про минуле, яке б?льше не промовля? до них ? не скерову? ?хн? житт?во важлив? р?шення. Папа наголосив, що перед обличчям загально? втрати в?дчуття Бога та радост? в?ри, не варто скаржитися, окопуватися в католицизм?, що обороня?ться, осуджувати ? звинувачувати поганий св?т, а потр?бна креативн?сть ?вангел?я. В?н пригадав ?вангельський уривок, в якому розпов?да?ться про те, як друз? парал?зованого чолов?ка, проявивши креативн?сть, знайшли спос?б для того, аби поставити його перед Христом (пор. Мк 2, 1-5).

Звертаючись, в особливий спос?б, до пропов?дник?в, ?пископ Риму зауважив, що вони мусять бути креативними також ? в пропов?д?, яка не повинна бути занадто довгою (не б?льше 10-15 хвилин). ?? структура повинна ?рунтуватися на трьох елементах: ?де?, образов? й почутт?, тобто, торкатися серця людини. Саме в такий спос?б, як п?дкреслив Папа, пропов?дував Христос, використовуючи алегор?? птах?в, пол?в тощо.

Кирило ? Метод?й, як зауважив Свят?ший Отець, в?дкрили цю нову креативн?сть ? показали, що «?вангел?? не може зростати, якщо воно не вкор?нене в культур? певного народу, тобто в його символах, у ?хн?х запитаннях, у ?хн?х словах, у ?хньому способ? життя». Пересл?дування ? супротиви, на як? натрапили два брати, були плодом ?деолог??, породжено? спокусою стандартизац??. «А ?вангел?зац?я – це процес ?нкультурац??: це пл?дне зерно новизни, це новизна Святого Духа, який оновлю? все», – наголосив в?н.

Д?алогувати з? св?том

Останн? ?з трьох сл?в, навколо якого Наступник святого Петра, побудував свою промову – це «д?алог». В?н пояснив, що Церква, яка форму? внутр?шню та в?дпов?дальну свободу, яка може бути креативною, повинна також вм?ти вести д?алог з? св?том, з тими, хто спов?ду? Христа, не належачи до “наших”, д?алог з тими, хто втомився на шляху рел?г?йних пошук?в, включаючи тих, що не в?рять. Церква повинна бути сп?льнотою, «яка, зв?щаючи ?вангел?? любов?, сприя? розкв?ту ?дност?, дружби та д?алогу м?ж в?руючими, м?ж р?зними християнськими конфес?ями та м?ж народами».

Рани – двер? для Божого милосердя 

«?дн?сть, сопричастя та д?алог завжди ? крихкими, – наголосив Свят?ший Отець, – особливо коли за плечима – ?стор?я страшних страждань. Пам’ять про рани може викликати образу, недов?ру ? нав?ть зневагу, а також спонукати п?дняти бар’?ри проти тих, хто в?др?зня?ться в?д нас. Рани, однак, можуть бути також отворами, як?, под?бно до Христових ран, дозволяють проникнути Божому милосердю, Його житт?дайн?й благодат?, вчиняючи нас буд?вничими миру та примирення». Папа пригадав словацьке присл?в’я «Хто на тебе з каменем, ти на того з хл?бом», зазначаючи, що це в?дпов?да? ?вангельським принципам. «Це заклик Христа роз?рвати порочне ? руйн?вне коло насильства, п?дставити ?ншу щоку тим, хто нас пересл?ду?, перемагати зло добром» (пор. Рим 12, 21), – пояснив в?н.

?пископ Риму вказав на приклад кардинала Яна Хризостома Кореца, який зазнав пересл?дування з боку комун?стичного режиму, був ув’язнений ? змушений важко працювати, поки не захвор?в. Прибувши до Риму 2000 року, в?н ув?йшов у катакомби ? запалив там лампаду за сво?х пересл?дувач?в, випрошуючи для них милосердя. «Це ?вангел??! – наголосив Свят?ший Отець. – Воно зроста? в житт? та ?стор?? через пок?рну та терпеливу любов».

На завершення Папа подякував ?пископам, священикам, богопосвяченим особам, сем?наристам ? катехитам за ?хн? служ?ння, побажавши ?м ? надал? прямувати вперед «у свобод? ?вангел?я, у креативност? в?ри та в д?алоз?, який виплива? з милосердя Бога, який вчинив братами та сестрами ? заклика? нас бути рем?сничими миру та злагоди».