Народе, що в?риш, вт?шайся даром ?вангел?я. Другий день ?вана Павла ?? в Укра?н?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Народе Божий, що в?риш, над??шся ? любиш на укра?нськ?й земл?, наново у радост? вт?шайся даром святого ?вангел?я, що ти його отримав понад 1000 рок?в тому!», – такий заклик з уст святого ?вана Павла ?? прозвучав 20 рок?в у Ки?в?. Другий день його пастирського в?зиту до Укра?ни, 24 червня 2001 р., розпочався Святою Месою на аеродром? «Чайка» на околиц? столиц?.
За прикладом Предтеч?
В день, коли за григор?анським календарем святкувалося народження ?вана Предтеч?, Глава Католицько? Церкви нагадав про те, що «з Ки?ва почало розкв?тати те християнське життя, що його ?вангел?? виростило спершу на землях древньо? Рус?, в?дтак на територ?ях Сх?дно? ?вропи, а згодом, за Уралом, на просторах Аз??». Таким чином, Ки?в, у певному значенн?, «в?д?грав роль “Господнього предтеч?” м?ж численними народами». Повертаючись думками до под?? Хрещення Рус?, в?н звернув увагу на те, що хоч Константинопольська ? Римська Церкви жили за окремими традиц?ями, тод? вони ще перебували у повн?й ?дност?. З цього виплива? заохочення «в?днайти ту обставину сопричастя, в як?й р?зниця традиц?й не перешкоджала ?дност? у в?р? та у церковному житт?».
Роздумуючи про приклад Предтеч?, ?ван Павло ?? зазначив, що в?н ? зразком в?ри, покори, посл?довност? й в?дваги в захист? правди. У цьому контекст?, згадавши про син?в ? дочок ц??? земл?, як? «прямували шляхом ц?лковито? в?рност? Христов?», яку засв?дчили мучеництвом, в?н закликав, завжди в?дважно ставити на перше м?сце духовн? ц?нност?.
Тут Церква диха? двома легенями
Рол? ? завданням ?пископ?в у контекст? тогочасних виклик?в Папа ?ван Павло ?? присвятив сво? роздуми, якими в?н под?лився п?д час зустр?ч? з римо-католицьким ? греко-католицьким ?пископатами, що в?дбулася в Апостольськ?й нунц?атур?. Свою думку, насамперед, в?н скеровував до тих пастир?в, як? в недалекому минулому свою в?рн?сть засв?дчили мучеництвом та ?спов?дництвом, а тод? зазначив: «Правда, що збер?гати й передавати спадщину в?ри – це завдання вс??? Церкви. Однак Пастирям належить важкий обов'язок бути для християнського люду досв?дченими пров?дниками, просв?ченими вчителями та зразковими св?дками».
Дякуючи Богов? за особлив?сть католицького св?дчення в ц?й кра?н?, Папа п?дкреслив: «Тут Церква диха? двома легенями сх?дно? й зах?дно? традиц??». За його словами, «життя у приналежност? до ?дино? Церкви, шануючи р?зн? обрядов? традиц??» да? велику нагоду для того, щоб «вчинити д?ючою знаменну "церковну лаборатор?ю", в як?й будуватимете ?дн?сть у в?дм?нност?».
Розглянувши р?зн? виклики, як? стосуються виховання нових покликань, ?вангел?зац??, душпастирства с?мей ? молод?, Свят?ший Отець наголосив ?пископам на тому, що перед ними в?дкрива?ться «важливий пер?од, в?д якого буде залежати "як?сть" присутност? Церкви на укра?нськ?й земл? в наступному тисячор?чч?». «П?д час комун?стичного пересл?дування греко-католицька та римо-католицька Церкви п?дтримували зразков? стосунки, як? становили м?цну передумову наступного церковного розкв?ту. Використовуючи цей досв?д, сьогодн? сл?д сп?впрацювати ще б?льше й краще, щоб виконати вимогливе завдання ново? ?вангел?зац??. Нехай же ваш? Церкви так, як це вже усп?шно склалося у р?зних душпастирських обставинах, зум?ють знайти гармон?йн? форми порозум?ння ? вза?модопомоги у сфер? катехизи, у центрах католицько? осв?ти, у присутност? в засобах масово? ?нформац??, як також ? на розлогому та складному пол? сприяння розвитку людин?. Нехай повсюди католики представляються одностайними, готовими до д?алогу та вза?мослуж?ння», – побажав в?н, висловлюючи спод?вання на те, що досв?д сп?льност? всередин? католицько? Церкви «заохотить до в?дпов?дних форм братерського сп?вроб?тництва з братами-православними».
Признання першост? Бога – основа гуман?зму
Нагодою для подальшого обм?ну думками про сп?впрацю м?ж представниками р?зних конфес?й, а також з представниками ?нших рел?г?йних орган?зац?й, стала зустр?ч ?з представниками Всеукра?нсько? Ради Церков та рел?г?йних орган?зац?й, що в?дбулася в палац? Нац?онально? Ф?лармон?? в Ки?в?. «Ваше буття, ваша щоденна праця у конкретний спос?б засв?дчують, наск?льки рел?г?йний фактор ? ?стотною частиною особисто? ?дентичност? кожно? людини, будь-яко? раси, народу чи культурно? приналежност?. Рел?г?я, практикована смиренним ? щирим серцем, вносить особливий ? незам?нний вклад, сприяючи справедливому й братерському сусп?льству», – ствердив при ц?й нагод? ?ван Павло ??, запитуючи: «Чи могла б бути насправд? демократичною та держава, яка повн?стю не шану? рел?г?йно? свободи громадян?».
Скерувавши свою думку до представник?в христииянських конфес?й, Папа нагадав, що Хрещення Рус? в?дбулося ще тод?, коли м?ж Римом ? Константинополем ?снувала повна ?дн?сть, а процес ?нкультурац?? в?ри, «який позначив ?стор?ю цих народ?в аж до сьогодн?», розвинувся завдяки невтомн?й прац? м?с?онер?в з Константинополя. «Християни Укра?ни, нехай Господь вам допомага? споглядати разом на славн? початки вашо? кра?ни. Нехай допомага? вам сп?льно наново в?дкрити над?йн? аргументи шанобливого й мужнього екумен?чного шляху, шляху зближення ? вза?морозум?ння, завдяки добр?й вол? кожного. Нехай наблизиться день в?днайденого сопричастя ус?х Христових учн?в, того сопричастя, що його так палко благав Господь перед сво?м поверненням до Отця», – побажав в?н.
Звертаючись до представник?в ?нших рел?г?й та рел?г?йних орган?зац?й, Свят?ший Отець зазначив, що характерною ознакою ц??? земл? ? те, що вона становить природний м?ст не т?льки м?ж Сходом ? Заходом, але також ? м?ж народами, як? тут перебувають вже в?д багатьох стол?ть. З болем в?н згадав про трагед??, яких зазнали ?вре?, як от нацистськ? злочини в Бабиному Яру, та мусульмани кримськ? татари, депортован? з р?дно? земл? до Центрально? Аз??.
П?дсумовуючи, святий ?ван Павло ?? п?дкреслив, що в цьому витривалому д?л? захисту людини ? сусп?льного добра, в?руюч? повинн? виконати особливе завдання: «Разом вони можуть дати ясне св?дчення першост? духа перед матер?альними потребами, на як? людина ма? право. Разом вони можуть св?дчити, що бачення св?ту, яке ?рунту?ться на Боз?, ? гарант??ю також ? нев?д'?мно? ц?нност? людини. Якщо усунемо Бога з? св?ту, то в ньому не залишиться н?чого по-справжньому людського. Якщо людина не дивиться в небо, то вона втрача? обр?? сво?? земно? дороги. В основ? кожного справжнього гуман?зму завжди лежить пок?рне й дов?рливе признання першост? Бога».