杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Милосердя, любов ? братерство – це дорога, якою ми повинн? прямувати вперед. На цьому наголосив Папа Франциск, сп?лкуючись ?з журнал?стами на борту л?така п?д час перельоту з Багдада до Риму. В?н з?знався, що можлив?сть зустр?чатися з в?рними п?сля м?сяц?в перерви, пов’язано? з карантинними обмеженнями, стала для нього ковтком св?жого пов?тря.

У понед?лок, 8 березня, завершилася Апостольська подорож Папи Франциска до ?раку. В об?дню пору л?так з? Свят?шим Отцем на борту приземлився у римському м?жнародному аеропорту Чамп?но. Повертаючись до Ватикану, Свят?ший Отець, в?рний сво?му звича?в?, зробив зупинку в базил?ц? Santa Maria Maggiore, аби подякувати Пресвят?й Богородиц? за супров?д п?д час подорож? та за ?? усп?шне проведення. П?д час перельоту, як звичайно, в?дбулося сп?лкування з журнал?стами.

«Перш усього, дякую за вашу працю, за ваше товариство та за вашу втому. Сьогодн? свято ж?нки, в?тання ж?нкам!» – сказав Свят?ший Отець на початку прес-конференц??.

Д?алог – не каприз, а сл?дування за Собором

У св?тл? зустр?ч? Папи з духовним л?дером ши?т?в аятолою Аль-С?стан?, перше запитання стосувалося того, чи не плану?ться з ц??ю г?лкою ?сламу чогось схожого, як п?дписаний два роки тому в Абу-Даб? документ про братерство. В?дпов?даючи, Свят?ший Отець розпов?в, що п?дписання згадуваного документа було випереджене п?вр?чним редагуванням, яке збер?галося в та?мниц?. Й в?н став першим кроком. Тепер же в?дбувся другий… Й можна не сумн?ватися, що будуть наступн?.

У цьому контекст? Папа наголосив на важливост? «дороги братерства». За його словами, у братерств? м?ститься р?вн?сть, водночас, само? р?вност? недостатньо, аби прямувати дал?. «Думаю, що це також культурний процес», – сказав в?н, нагадавши про те, що й у християнств? зм?на ментальност? в?дбувалася поступово: в?дкриття братерства, усв?домивши, що об’явлення ?суса ? любов’ю ? милосердям, було випереджене Тридцятир?чною в?йною, Варфолом??вською н?ччю…

«Загальнолюдське братерство ? важливим, те що як люди – вс? ми брати й сестри й повинн? прямували вперед разом з ?ншими рел?г?ями. Величезний крок у цьому зробив Другий Ватиканський Собор», – сказав Папа, додавши, що для того, аби зробити крок у цьому напрямку, часто доводиться ризикувати. Й на його адресу, як зазначив в?н, линуть звинувачення, що це суперечить доктрин?, що це ?ресь.. «Але ж ц? р?шення завжди приймаються у молитв?, в д?алоз?, просячи пораду, роздумуючи. Вони не ? капризом та тримаються напрямку, якого нас навчив Собор», – п?дкреслив в?н.

Об?цянка подорож? до Л?вану

В?дпов?даючи на запитання про те, чи плану?ться найближчим часом подорож до Л?вану, який святий ?ван Павло ?? називав «Кра?ною-посланням» для рег?ону, яка тепер пережива? кризу, Папа Франциск п?дкреслив, що Л?ван – це щось б?льше, н?ж р?вновага. «Патр?арх Ра? попросив мене зробити зупинку в Бейрут? п?д час ц??? подорож?. Але мен? цього здавалося замало… Крихта перед лицем проблеми, перед кра?ною, що ст?льки стражда? як Л?ван. Я написав йому листа ? об?цяв зробити подорож», – сказав в?н.

Ун?версальне послання

Д?лячись думками про те, чи зустр?ч з Аль-С?стан? може бути посланням для рел?г?йних л?дер?в Л?вану, Глава Католицько? Церкви ствердив, що в?н вважа? ?? «ун?версальним посланням». «В?н був дуже шанобливим п?д час зустр?ч?, я почувався вшанованим. Наприклад, п?д час прив?тання в?н н?коли не вста?, але дв?ч? встав, коли в?тався з? мною. Це пок?рний ? мудрий чолов?к, мен? ця зустр?ч була корисною для душ?», – сказав Папа, вказуючи на те, що так? мудр? люди зустр?чаються повсюди, а схож? в?дчуття можемо пережити, коли зустр?ча?мося з людьми, яких в?н назива? «святими по сус?дству». Це люди, «як? посл?довно живуть сво?ю в?рою, посл?довн? у загальнолюдських ц?нностях, посл?довн? у братерств?».

Чи повернеться Папа до Аргентини?

Ця розмова також стала нагодою спростувати думку про те, що Папа недолюблю? свою батьк?вщину та не бажа? ?? в?дв?дати. В?н зазначив, що дехто неправильно ?нтерпрету? його слова ?з нещодавно опубл?кованого ?нтерв’ю, в якому в?н говорив про те, що у випадку зречення не повернеться до Аргентини, але залишиться у сво?й д??цез??, тобто в Рим?. «Коли по?ду до Аргентини або чому не ?ду туди? В?дпов?даю жартуючи: я 76 рок?в прожив у Аргентин? – цього достатньо?» – ?рон?зував Свят?ший Отець, розпов?вши про те, що подорож на батьк?вщину була запланована на листопад 2017 року. Задум охоплював Чил?, Аргентину та Уругвай. Але в Чил? тривала виборча кампан?я. В?зит до Чил? перем?стився на с?чень 2018-го, але це вже був непридатний пер?од для Аргентини й Уругваю, тож тод? додалося Перу… «Розпов?даю вам про це, аби не творилися фантаз?? про “батьк?вщиноненависництво”. Коли буде така можлив?сть, можна буде по?хати, адже залишилися Аргентина, Уругвай, п?вдень Бразил??…» – мовив в?н.

Можлив? подорож?

У цьому контекст? Свят?ший Отець зазначив, що р?шення про подорож? ? плодом молитви та слухання, порад ? обм?рковування. Так, щодо подорож?, яка щойно завершилася, перш? спонуки над?йшли в?д дипломат?в, згодом в?зит Президента. Його також вразило св?дчення з книги Над?? Мурад «Остання д?вчина» про пересл?дування язид?в. «Вс? ц? реч? разом привели до р?шення, обм?рковуючи вс? проблеми, яких багато. Але врешт? р?шення визр?ло ? я прийняв його», – мовив в?н.

«Не знаю, чи ще будуть подорож?, чи н?, лише з?знаюся вам, що в?д ц??? подорож? я втомився набагато б?льше, н?ж в?д попередн?х. 84 роки не приходять сам?, все ма? насл?дки… Але побачимо. Тепер муситиму по?хати до Угорщини на заключну Святу Месу М?жнародного ?вхарист?йного Конгресу. Це не буде в?зит до кра?ни, а лише на Месу. Але Будапешт розташований всього дв? години автомоб?лем в?д Братислави, то чому б не в?дв?дати Словаччину? Так в?дбуваються ц? реч?…», – зазначив в?н.

На зауваження про те, що протягом трьох дн?в в?зиту до ц??? «ключово? кра?ни Близького Сходу» в?н зробив те, про що могутн? цього св?ту дискутують протягом тридцяти рок?в, тож чи можна розраховувати на подорож до Сир??, Свят?ший Отець в?дпов?в, що ?диною на цей час г?потезою щодо Близького Сходу, п?дкр?пленою об?цянкою, ? Л?ван. «Я не думав про подорож до Сир??, мен? ще не прийшла така спонука. Але я дуже близький до багатостраждально? ? дорого? Сир??, як ?? називаю», – сказав в?н, п?дкресливши, що носить цю кра?ну в сво?му серц?, але про подорож туди думка не приходила.

Еп?дем?олог?чна загроза

«Ця подорож мала велике значення для людей, як? змогли побачити Вас, але була також нагодою для поширення в?русу через скупчення людей. Чи не пережива?те через те, що вони можуть захвор?ти та померти через бажання зустр?тися з Вами?» – таким було одне ?з запитань, на що Папа в?дпов?в: «Як я вже сказав, подорож? тривалий час “зшиваються” в мо?му сумл?нн?, й саме це додавало мен? сил. Я багато роздумував, молився багато, та прийняв р?шення, яке д?йсно випливало зсередини. ? я сказав аби Той, Який да? мен? приймати так? р?шення, подбав про людей. Але це п?сля молитви й усв?домлення ризик?в».

Право на м?грац?ю ? право не м?грувати

Становище християн на ц?й земл?, як також загальна ситуац?я в рег?он?, стали нагодою под?литися к?лькома думками про м?грац?ю. В?н зауважив, що м?грац?я ? подв?йним правом: право м?грувати й право не м?грувати. «Ц? люди не мають жодного з цих двох, бо не можуть не м?грувати, бо нев?домо як вижити. ? не можуть м?грувати, бо св?т ще не усв?домив, що м?грац?я ? людським правом. Водночас, один ?тал?йський соц?олог, говорячи про демограф?чну зиму в ?тал??, сказав мен?, що через сорок рок?в ми муситимемо “?мпортувати” ?ноземц?в, щоби працювали й платили податки для наших пенс?й», – сказав Свят?ший Отець, п?дкресливши, що м?грац?ю часто розгляда?ться як ?нваз?ю.

У цьому контекст? в?н розпов?в про зустр?ч з батьком Алана Курд?, хлопчика, який став символом «цив?л?зац?й, як? вмирають». За його словами, потр?бн? р?шуч? заходи, аби люди мали працю на м?сцях ? не потребували м?грувати, ? заход?в, аби захистити право на м?грац?ю. Водночас, не менш важливим ? подбати про ?нтеграц?ю прибулих, оск?льки «?еттизац?я» ? джерелом загроз. У цьому контекст? Глава Католицько? Церкви подякував кра?нам, як? приймають б?женц?в, зокрема, Л?ванов?, що прийма? коло двох м?льйон?в сир?йц?в, та Йордан??, де таких м?льйон з половиною.

В?дновлення зустр?чей з в?рними

Журнал?сти зауважили, що зустр?ч з громадою в Каракош? була першою, позначеною близьким контактом з людьми. Водночас, протягом останн?х м?сяц?в д?яльн?сть була дуже обмеженою… «Я б хот?в якнайшвидше в?дновити загальн? ауд??нц??. Спод?ва?мося, що створяться так? умови. Щодо цього, я дотримуюся припис?в влади. На них лежить в?дпов?дальн?сть ? вони мають благодать в?д Бога, щоби допомагати нам в цьому. Подоба?ться це нам, чи н?, але вони ? в?дпов?дальними та мусять так чинити», – сказав Папа, стверджуючи, що контакт?в з людьми йому дуже не вистача?.

«П?сля цих м?сяц?в ув’язнення, бо я д?йсно почувався трохи ув’язненим, ця подорож була для мене оживленням. Оживленням, бо означала доторкнутися до Церкви, доторкнутися до святого Божого люду, торкнутися вс?х народ?в. Священик ста? священиком, аби служити, для служ?ння Божому людов?, а не для кар’?ризму, не задля грошей», – наголосив в?н, додаючи, що Божий люд ряту? нас, священик?в, в?д «прокази жад?бност? та гордост?».

Хто прода? зброю терористам?

В?дпов?даючи на запитання про те, що в?н в?дчував, коли бачив з в?кна гел?коптера знищення Мосула, коли молився на ру?нах церков у м?ст?, Свят?ший Отець зазначив, що залишився без сл?в ? не м?г пов?рити в те, що бачить. ? це не т?льки церкви, але й знищена мечеть. Можна побачити, що в цьому не було згоди м?сцевих людей… «Це жахлива р?ч. Одним ?з запитань, яке спало мен? на думку в ц?й церкв?, було наступне: а хто ж прода? зброю цим руйн?вникам? Бо зброю вони не виготовляють вдома. Можливо як?сь вибухов? пристро?... Але зброю хто ?м прода?? Хто ? в?дпов?дальним за це?» – запитував Папа.

Ж?нок кривдять повсюди

У контекст? того, що розмова в?дбувалася 8 березня, згадуючи про слова, сказан? на п?дтримку ж?нок у Каракош?, заключне запитання було про те, що Папа дума? про той факт, що мусульманка не може одружитися з християнином без насл?дк?в для себе з боку с?м’??

«Ж?нки ? в?дважн?шими в?д чолов?к?в, але так було завжди. Але сьогодн? ж?нка також принижувана», – сказав Свят?ший Отець, згадавши, наприклад, про прейскурант, за яким бойовики ?Д?Л «купували» християнських ? язидських ж?нок… Але, за його словами, за прикладами не треба далеко ходити: також ? в центр? Риму боротьба проти торг?вл? людьми ? щоденним викликом. В?н розпов?в про зустр?ч? з ж?нками, визволеними ?з сексуального рабства. «Ж?нки дос? ? нев?льницями ? ми повинн? боротися, боротися за г?дн?сть ж?нок. Бо вони ? руш??м ?стор??, ? це не переб?льшення, не компл?мент з нагоди свята, ж?нки ? руш??м ?стор??», – наголосив Папа.