杏MAP导航

о. д-р Теодос?й Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Боже слово говорить нам сьогодн? про мудр?сть, св?дчення та об?тниц?», – цими словами Папа Франциск розпочав свою пропов?дь п?д час першого ?вхарист?йного богослуження на ?ракськ?й земл?, яке в?н очолив у суботу, 6 березня 2021 р., ввечер? у халдейському катедральному собор? Святого Йосифа. Це була Божественна Л?тург?я в халдейському обряду, в?дома також як Л?тург?я святого Томи. Частини богослуж?ння в?дбувалися халдейською, арабською та ?тал?йською мовами, а молитва в?рних прозвучала також сурат-арамейським д?алектом, курдською, туркменською та англ?йською мовами. На богослуж?нн? були присутн? президент з дружиною, ??рархи некатолицьких Церков ? церковних сп?льнот. Задля вимог дистанц?ювання, до храму змогло потрапити небагато в?рних. Учасники молитви також заповнили подв?р’я.

Мудр?сть

«Мудр?сть на цих землях плекалась з давн?х час?в. ?? пошук завжди захоплював людину; однак, часто люди, як? мають б?льше засоб?в, можуть набути б?льше знань ? мати б?льше можливостей, в той час, як т?, хто мають менше, залишаються в?дсуненими на узб?ччя. Це неприйнятна нер?вн?сть, яка сьогодн? поширилася. Але Книга Мудрост? вража? нас, зм?нюючи перспективу. Вона стверджу?, що "мал? заслуговують милосердя, а сильн? будуть суворо покаран?" (Муд. 6, 6). Для св?ту т?, як? пос?дають менше, ? в?дкинутими, а т?, як? мають б?льше, вт?шаються прив?леями. Проте, не так ? для Бога: т?, хто ма? б?льшу владу, п?ддаються строг?шому ?спитов?, тод?, як найменш? ? Божими прив?лейованими», – мовив Наступник святого Петра, додаючи, що таку перем?ну довершив ?сус Христос, «уособлення Мудрост?», зв?щаючи Сво? Блаженства.

У них В?н зд?йснив повну перем?ну: убог?, т?, що плачуть, пересл?дуван? ? блаженними. ?нод?, людина, яка живе за словом ?суса Христа, може пережити сумн?в: «Чи такою повед?нкою я не ризикую бути потоптаним ?ншими? Чи пропозиц?я ?суса справд? ? виг?дною? Чи в такому раз? я не перебуваю в програшному становищ??». На переконання Папи, в?дпов?дь ? однозначне «н?», адже такого роду повед?нка не означа? програш, а св?дчить про мудр?сть людини.

«Пропозиц?я ?суса ? мудрою, бо любов, яка ? серцем Блаженств, нав?ть якщо вона вида?ться слабкою в очах св?ту, насправд? перемага?. На хрест? вона виявилась сильн?шою в?д гр?ха, у гроб? вона перемогла смерть. Це та сама любов, яка вчинила мученик?в переможцями в час випробування, а ск?льки ?х було в минулому стол?тт?, б?льше, н?ж у попередн?х! Любов – це наша сила, сила багатьох брат?в ? сестер, як? також ? тут зазнали пересуд?в та кривд, жорстокого поводження та пересл?дування заради ?мен? ?суса. Але в той час, як сила, слава та марнославство св?ту минають, любов залиша?ться: як апостол Павло сказав нам, "вона н?коли не перемина?" (1 Кор. 13, 8). Отже, жити Блаженствами, – це вчиняти в?чним те, що мина?; це принести небо на землю», – додав в?н.

Св?дчення

Другою точкою пропов?д? Свят?шого Отця стало питання про те, як потр?бно практикувати Блаженства. «Вони не вимагають робити надзвичайн? вчинки, чинити подвиги, як? перевищують наш? можливост?. Вони вимагають щоденного св?дчення. Блаженний той, хто живе лаг?дно, хто практику? милосердя там, де перебува?, хто збер?га? сво? серце в чистот? там, де в?н живе. Аби стати блаженним, потр?бно не вряди-годи бути героями, але щодня бути св?дками. Св?дчення – це шлях, аби вт?лити мудр?сть ?суса. Саме в такий спос?б зм?ню?ться св?т: не владою чи силою, а Блаженствами. Тому що так чинив ?сус, до к?нця переживши те, що запов?в на початку. Все поляга? у св?дченн? любов? ?суса», – в?в дал? пропов?дник, пригадуючи повчання святого апостола Павла, який пор?внював любов до велико? любов?, яку до людини виявля? Бог у Сво?й терпеливост?.

«Впродовж ?стор?? людина не переставала зраджувати зав?т ?з Ним, впадати у звичн? гр?хи, ? Господь, зам?сть того, щоб втомитись та в?д?йти, щоразу залишався в?рним, прощав, починав заново. Терпелив?сть щоразу починати все спочатку – це перша як?сть любов?, адже любов не розчарову?ться, а завжди почина? спочатку. Вона не засмучу?ться, а п?дн?ма?ться знову; не пада? духом, але залишайтеся творчою. Перед злом вона не п?дда?ться, не опуска? руки. Хто любить, той не закрива?ться у соб?, коли щось ?де не так, а в?дпов?даю? на зло добром, пам’ятаючи переможну мудр?сть хреста. Св?док Бога робить наступне: в?н не пасивний, фатал?стичний, не живе в?дпов?дно до обставин, ?нстинкту ? моменту, але завжди з над??ю, адже ?рунту?ться на любов?, яка "все зносить, в усе в?рить, усього над??ться, все перетерпить" (1 Кор. 13, 7)», – наголосив ?пископ Риму, закликавши кожного замислитись над тим, а як ми реагу?мо на ситуац??, як? для нас не ? сприятливими, перед обличчям ворожост? з боку ?нших, тощо.

Об?тниц?

На переконання Папи Франциска, мудр?сть ?суса, яка вт?лю?ться в Блаженствах, вимага? св?дчення ? пропону? винагороду, вм?щену у Божих об?тницях. Можемо зауважити, що кожне блаженство зак?нчу?ться об?тницею: осягне Царство Небесне, буде ут?шений, насититься, побачить Бога… (пор. Мт, 5, 3-12). «Бож? об?цянки забезпечують незр?внянну рад?сть ? не розчаровують. Але як вони звершуються? Через наш? слабкост?. Бог благословля? тих, як? до к?нця прямують шляхом сво?? внутр?шньо? убогост?. Шлях ? таким ? нема? ?ншого», – мовив Папа, вказуючи на приклад старосв?тнього патр?арха Авраама та його дружину Сару, яким Господь у надзвичайний спос?б дару? потомство; пророка Мойсея, якому Бог об?ця?, що виведе ?зра?льський народ з невол? ? зд?йсню? Свою об?тницю; Пречисту Д?ву Мар?ю, Яка саме тод? була покликана стати Мат?р’ю Божого Сина, коли зг?дно ?з Законом не могла стати мат?р’ю; апостола Петра, якого Господь кличе очолити Божу Церкву нав?ть п?сля того, як в?н Його зр?кся. Бог зд?йсню? об?тниц? саме через наш? слабкост?.

«Те, що св?т в?дбира? у нас, ? н?чим в пор?внянн? з н?жною ? терпеливою любов’ю, з якою Господь викону? сво? об?цянки. Дорога сестро, дорогий брате, можливо, ти дивишся на сво? руки, ? вони видаються тоб? порожн?ми, можливо, у тво?му серц? пану? знев?ра ? ти не почува?шся задоволеним життям. Якщо це так, то не б?йтеся: блаженства призначен? для тебе, для тебе, що стражда?ш, голодний та спраглий справедливост?, пересл?дуваний. Господь об?ця? тоб?, що тво? ?м’я записане в Його серц?, на Неб?! ? я сьогодн? дякую Йому з вами ? за вас, тому що тут, де в давнину виникла мудр?сть, у ц? часи з’явилося багато св?дк?в, про яких часто не розпов?дають у новинах, але вони ц?нн? в Божих очах; св?дк?в, як?, живучи Блаженствами, допомагають Богов? виконувати Його об?цянки миру», – мовив на завершення пропов?д? Свят?ший Отець.