?TerraFutura: Д?алоги з Папою Франциском про ц?л?сну еколог?ю?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Alessandro Di Bussolo – Ватикан
Франциск – Папа, що як кардинал не до к?нця розум?в наполеглив? заклики бразильських ?пископ?в на захист Амазонського рег?ону, але згодом пережив «еколог?чне навернення» ? сьогодн? невтомно нагаду? про обов’язок дбати про наш сп?льний д?м. Карло Петр?н? – ?тал?йський письменник, актив?ст, засновник антиспоживацього руху «Slow food», що пропагу? здорове харчування, дбаючи про збереження м?сцево? гастроном?чно? культури та розвиток локальних с?льськогосподарських екосистем. Обох ?х по?дну? п’?монтське кор?ння, а плодом ?хньо? зустр?ч? стала книга «TerraFutura (МайбутняЗемля). Д?алоги з Папою Франциском про ц?л?сну еколог?ю», що вийшла у св?т 9 вересня 2020 року.
?енезис «Laudato si’»
П?д час першо? розмови, що в?дбулася 30 травня 2018 року, через три роки п?сля оприлюднення енцикл?ки «», яку Карло Петр?н? окреслю? як документ з надзвичайним потенц?алом, який вплинув на еколог?чний ? соц?альний дискурс, Папа розпов?в про ?енезис цього документа. В?н говорить про те, що це пл?д прац? багатьох людей, вчених, богослов?в ? ф?лософ?в, як? дуже йому допомогли. Отримавши в?д них матер?али, в?н трудився над «ф?нальним упорядкуванням тексту».
Важлив?сть цих роздум?в ? тем, яких в?н торкався, Свят?ший Отець, за його словами, збагнув п?д час зустр?ч? з тогочасним м?н?стром еколог?? Франц??, прибувши у листопад? 2014 року до Страсбурга на зустр?ч з ?вропейським Парламентом. М?н?стр виявила велике зац?кавлення до документа, про який на той час було в?домо лише те, що в?н стосуватиметься теми сп?льного дому й соц?ально? справедливост?.
«Там я усв?домив, що оч?кування зростали ? що вс? чекають на сильний голос у цьому напрямку. Й усе п?шло добре: п?сля ?? публ?кац?? я побачив, що б?льш?сть людей, тих, кому на серц? лежить майбутн? людства, прочитали та оц?нили, використовують ??, коментують ? цитують. Думаю, що вона була загальноприйнятою», – зазнача? Папа.
«Еколог?чне навернення» Хорхе Мар?о Бер?ольйо
Свят?ший Отець також розпов?в про те, що його уважн?сть до теми довк?лля розвивалася поступово. В?н зв?рився, що цей шлях розпочався 2007 року п?д час зустр?ч? латиноамериканського ?пископату в Апарес?д? в Бразил??, в як?й в?н брав участь як Буенос-Айреський архи?пископ ? голова ком?с??, що редагувала п?дсумковий документ. Папа згаду?, що тод? не дуже розум?в повед?нку бразильських ?пископ?в, як? при кожн?й нагод? говорили про «велик? проблеми Амазон??» ? про ?хн? еколог?чн? та соц?альн? насл?дки. На цих питаннях також наполягали еквадорськ? та колумб?йськ? ??рархи…
«На початку також ? я не розум?в цих тем. П?зн?ше, коли взявся досл?джувати це питання, прийшло усв?домлення, я усунув зав?су. Думаю, що правильним ? залишити вс?м час на зрозум?ння. Водночас, однак, необх?дно посп?шати в перем?н? наших парадигм, якщо хочемо мати майбутн?».
Енцикл?ка для вс?х
В той час, як Карло Петр?н?, агностик ? колишн?й комун?ст, говорить про труднощ? в будуванн? мост?в д?алогу м?ж св?том «в?руючих» та св?тськ?стю, Свят?ший Отець п?дкреслю?, що «Laudato si’» ? точкою дотику для обох, «бо написана для вс?х». В д?алоз? не йдеться про те, щоб «згладжувати в?дм?нност? та конфл?кти, а навпаки, сл?д вивищити ?х ?, водночас, долати задля вищого блага».
Важливе м?сце в перем?н? мислення займають ?ндив?дуальн? практики, зм?ни, за словами Папи, починаються в?д кожного з нас, на побутовому р?вн?. «Сл?д подолати его?зм, в?дкидати думку, мовляв, можу експлуатувати Мат?р-Землю, бо Мати-Земля – велика, а тому повинна дати мен? все, чого хочу. Це повн?стю хвора ?дея, яка не може не привести нас до колапсу».
Папа також поверта?ться до поняття ц?л?сно? еколог??, вкотре пояснюючи, що «Laudato si’» не ? «зеленою» енцикл?кою чи еколог?стським текстом, але «соц?альною енцикл?кою». Бо це ми, люди, «першими ? частиною еколог??», людину та довк?лля неможливо в?докремити.
Нести ?вангел?? у св?т – ?нкультурувати його
П?д час обм?ну думками про б?орозма?ття, Папа наголосив, що йдеться про «спадщину, яка дозволя? жити на ц?й планет?», про неоц?ненне багатство, яке ми, однак, «нашою виробничою та економ?чною моделлю», знищу?мо так, н?би воно нас не ц?кавить. У контекст? того, що згадана Амазон?я ? «покладами б?орозма?ття», сп?врозмовники торкнулися важливост? ц?нування духовност? й культури туб?льних народ?в ? теми ?нкультурац?? в?ри.
«Ми можемо вс? молитися в той самий спос?б, але це нищить людську б?ор?зноман?тн?сть, яка, насамперед, ? культурною. Н?! Кожен нехай молиться в?дпов?дно до власно? культури! Й звершу? Свят? Та?нства зг?дно з власною культурою», – наголосив Папа, вказуючи на ?снування в Церкв? р?зних обряд?в, як? зродилися в р?зних культурах. В цьому контекст? в?н пор?вняв критику на свою адресу за висл?в «ми потребу?мо Амазонсько? Церкви» ?з диспутами тогочасних римських богослов?в ?з м?с?онером Маттео Р?чч?, який хот?в ?нкультурувати ?вангел?? в Кита?. «Церква не зрозум?ла Його, зачинивши, фактично, двер? перед ?вангел??м у Кита?».
Перша розмова завершилася похвалою з боку Карла Петр?н? на адресу м?с?онер?в, як? св?дчать ?вангел?? через л?карню для ?нд?анц?в у бразильськ?й Амазон??, не вдаючись до прозел?тизму. Папа Франциск у цьому контекст? нагадав, як Венедикт XVI в Апарес?д? наголошував, що Церква розроста?ться не через прозел?тизм, але приваблив?сть, тобто, св?дчення.
«Й тому я злюся, коли кажуть, що Венедикт ? консерватором. Венедикт XVI був д?йсним революц?онером! У багатьох речах, як? в?н зробив, у багатьох речах, як? в?н сказав, в?н був революц?онером».
Не вистачить еколог?зму, потр?бна соц?альна справедлив?сть
Друга зустр?ч сп?врозмовник?в в?дбулася 2 липня 2019 року, за три м?сяц? до Спец?ально? Асамбле? Синоду ?пископ?в, присвяченого Амазон??, на який Папа запросив Карла Петр?н? як спостер?гача. Тож в?дпов?даючи на запитання про те, чого в?н оч?ку? в?д цього заходу, Свят?ший Отець сказав, аби в?н запалив «пл?дну дискус?ю», запустивши в оборот «енерг?? та ?де?». Йдеться про «велик? теми наших дн?в», так? як довк?лля, б?орозма?ття, ?нкультурац?я, соц?альн? стосунки, м?грац?я, р?вн?сть, а не про те, чи допустити одружене священство.
Вс? ц? теми розглянут? також в енцикл?ц? «Laudato si’». ? не йдеться про еколог?зм, якого самого не ? достатньо. «Говоримо про те, яку ма?мо модель сп?вжиття та майбутнього ? про те, як його будувати: ставкою ? величезне питання соц?ально? справедливост?, яка також ? сьогодн?, у вза?мопов’язаному й, на перший погляд, процв?таючому св?т?, в якому живемо, дуже далека в?д зд?йснення».
У цьому контекст? Глава Католицько? Церкви схвалю? молод?жний рух на захист довк?лля. За його словами, його мало ц?кавить, чи за виступами ?рети Тумбер? «хтось сто?ть», бо якщо ?? актив?зм спонука? м?льйони юнак?в ? д?вчат моб?л?зуватися, сл?д рад?ти. «Мене ц?кавить реакц?я молод?, бо кр?м турботи про майбутн?, вони повинн? зайнятися й тепер?шн?м».
Н? попул?змов?, що визиску? тих, як? перебувають в труднощах
Д?алог поступово перейшов до звинувачень на адресу Папи Франциска за його зусилля й заклики у сфер? прийняття та ?нтегрування м?грант?в. Тих, як? вважають, що в?н «збився з курсу, приймаючи ром?в у Ватикан?», Свят?ший Отець запиту?: «Ця закрит?сть куди приведе?». Адже живемо в ?вроп?, «яка не народжу? д?тей» та «забула про свою ?стор?ю, побудовану на м?грац?ях протягом стол?ть». Притаманною ознакою нашого часу ? те, що «набира? сили попул?зм».
«Попул?зм не ма? н?чого сп?льного з народом, навпаки, в?н утиска? його душу, ув’язню? його найпозитивн?ший ? благородний дух. Попул?зм працю? над народом, але без народу, експлуату? ?нстинкти людей, як? перебувають у труднощах, показуючи на неприятеля, якого сл?д побороти, виключно з п?дтекстом здобування влади».
Церква ? при?мн?сть
Сп?врозмовники, серед ?ншого, обм?нялися думками й про те, як ?жа може бути «засобом будування мост?в». Папа нагадав, що для формування дружн?х стосунк?в сл?д неодноразово спожити сп?льну трапезу. Бо коли «не ставиться у центр? ?жа задля ?ж?, але вза?мини м?ж людьми», трапеза ста? «посередником ц?нностей ? культур».
Захищаючи при?мн?сть в?д ?ж?, що не ? «надм?рн?стю, але пом?ркован?стю», г?сть дор?кнув Свят?шому Отцев?, мовляв, католицька Церква завжди «дещо умертвляла при?мн?сть, н?би йдеться про щось, чого сл?д уникати». Папа не погоджу?ться з такою думкою, п?дкреслюючи, що Церква засуджувала «нелюдськ? при?мност?, вульгарн?», але приймала «людян?, пом?ркован?».
«При?мн?сть походить безпосередньо в?д Бога, вона не ? н? католицькою, н? християнською, н? якоюсь ?ншою, а просто божественною. При?мн?сть п?д час ?ди потр?бна для того, аби ?вши, ми п?дтримували себе в доброму здоров’?, так само як сексуальна при?мн?сть створена для того, щоб вчинити любов прекрасн?шою та гарантувати продовження виду».
Час на зм?ни
Третя розмова в «Дом? свято? Марти» м?ж Папою Франциском та Карлом Петр?н? в?дбулася 9 липня 2020 й не могла не обертатися навколо пандем?? Covid-19. За словами письменника, людство, пригноблене цим надзвичайним станом, потребу? сл?в над??. Свят?ший Отець нагаду?, що людство розтоптане цим в?русом, але також «багатьма в?русами, як? ми виростили», «несправедливими в?русами», як от «дика ринкова економ?ка, насильницька соц?альна несправедлив?сть». Щоб знайти над?ю, в?н пропону? скерувати погляд на перифер??. Потр?бна здорова децентрал?зац?я, «новий спос?б розум?ння економ?ки, новий протагон?зм народ?в».
Як зазначив письменник, п?сля пандем?? вс? говорять про спод?вання на зм?ни, натом?сть, ми ? св?дками «повернення до передн?х ц?нностей». «Це правда, що деяк? працюють над цим поверненням. Але ми повинн? приготувати щось ?ншого. Альтернативу! Й перемогти з ц??ю альтернативою», – наголосив Папа, додаючи, що якщо дехто намага?ться говорити про зм?ни «п?сля трьох мазк?в фарбою», то це зовс?м не ? зм?нами.
Д?алог м?ж покол?ннями
Не забракло згадки про наполягання Свят?шого Отця «на д?алогов? м?ж старими й молодими», беручи до уваги й той факт, що сьогодн?шн? покол?ння батьк?в п?д впливом «культури добробуту втратило пам’ять про кор?ння, але л?тн? люди ще мають ??». Тож якщо батьки ослаблен? «добробутом ? споживацтвом», на школ? лежить завдання в?дновити «мову думки, серця та рук», але в гармон??. В ?ншому випадку формуватимуть «технолог?в, як?, можливо, ?з поступом будуть зам?нен? штучним ?нтелектом, який не ма? серця та не зна? н?жност?».
Папа згадав, що його великий викладач ф?лософ?? стверджував, що якщо людина не вм?? гратися з д?тьми, то не ? зр?лою. Тож в?н, як спов?дник, завжди запиту? батьк?в про те, чи вони граються з? сво?ми д?тьми.
