Реал?зм ? над?я: ключов? слова промови Папи до дипломатичного корпусу
Andrea Tornielli - Ватикан
У промов? Папи Франциска про «стан св?ту» цього року варто звернути увагу, зокрема, на слова, присвячен? зростаючому напруженню м?ж ?раном та США. Папа, що вже висловився щодо цього питання в нед?лю, 5 с?чня, повторив заклик запоб?гти подальшому зростанню протистояння, збер?гаючи «полум’я д?алогу та самоконтролю в повн?й пошан? до м?жнародного правопорядку». Цей заклик ? д?йсним для вс?х стор?н та з реал?змом в?добража? загрозу втягнути Близький Сх?д та ввесь св?т у конфл?кт ?з незчисленними насл?дками.
Але якщо сьогодн?, ц?лком справедливо, рефлектори зосереджен? на розвитков? кризи м?ж США та ?раном, ? на додаткових загрозах, як? вона представля? й без того нестаб?льному ?раков?, розтерзаному в?йнами та тероризмом, Папа Франциск не спрощу? д?йсн?сть. В?н згаду? про численн? ?нш? в?йни та прояви насильства, надто часто забут?. В?н викрива? пелену мовчання щодо дол? Сир??, викрива? конфл?кт в ?мен?, що пережива? дуже серйозну гуман?тарну кризу серед байдужост? м?жнародно? сп?льноти. Згаду? Л?в?ю, але також насильство в Бурк?на-Фасо, Мал?, Н??ер? та Н??ер??. Нагаду? про насильство проти невинних людей, м?ж якими – чимало християн, вбитих за в?рн?сть ?вангел?ю, жертв тероризму й фундаментал?зму.
Того, хто слухав чи прочитав довгий ? детальний перел?к криз, включаючи т?, що вирують у Латинськ?й Америц? та спричинен? несправедлив?стю й ендем?чною корупц??ю, не може не вразити той факт, що Папа Франциск розпочав свою промову поглядом над??. Т??? над??, яка для християн ? фундаментальною чеснотою, яку, однак, не можна в?докремити в?д реал?зму.
Над?ятись, як пояснив Папа, вимага? того, аби проблеми були назван? на ?м’я ? щоб була в?двага долати ?х. Не забуваючи про лиха, викликан? в?йнами, що тривають в?ддавна та про запод?ян? ними знищення. Не забуваючи про абсурдн?сть ? неморальн?сть гонки ядерного переозбро?ння й конкретну загрозу самознищення св?ту. Не забуваючи про брак пошани до людського життя й г?дност?, про нестачу ?ж?, води та медичного забезпечення, в?д якого страждають так багато людей, про еколог?чну кризу, яку ще надто багато людей вдають, що не пом?чають.
Але над?ятися можливо, бо у св?т?, який зда?ться приреченим на ненависть ? мури, ? чолов?ки та ж?нки, що не п?ддаються под?лам ? не в?двертають погляд в ?нший б?к перед тими, хто стражда?. Бо ?снують л?дери, що належать до р?зних рел?г?й, як? зустр?чаються та намагаються будувати св?т миру. Бо ? молодь, що стара?ться посилити чутлив?сть дорослих щодо ризик?в, на як? наража?ться створений св?т, наближаючись до точки неповернення. Можемо над?ятися, бо серед Вифле?мсько? ноч? Бог, Всемогутн?й, вир?шив стати дитиною, немовлям, слабким ? смиренним, аби перемогти та п?дкорити Сво?ю надм?рною любов’ю та Сво?м милосердям.
