杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Прекрасний знак вертепу, дуже дорогий християнському людов?, завжди виклика? захоплення та вподобання. Представлення под?? народження ?суса р?внозначне простому й рад?сному зв?щенню та?нства Вт?лення Божого Сина», – цими словами розпочина?ться Апостольський лист Папи Франциска «Admirabile signum» (Прекрасний знак), присвячений значенню та ц?нност? вертепу, п?дписаний та оприлюднений 1 грудня 2019 р., в першу нед?лю Адвенту. З ц??? нагоди Свят?ший Отець зд?йснив прощу до францисканського санктуар?ю в ?реччо, де святий Франциск Асс?зький спорядив перший вертеп.

У вступн?й частин? листа Папа зазнача?, що вертеп ? «немовби живим ?вангел??м», адже коли спогляда?мо сцену Р?здва, це спонука? нас «пуститися в духовну мандр?вку, приваблен? покорою Того, Який став людиною, щоби зустр?ти кожну людину». «Цим листом я хочу п?дтримати прекрасну традиц?ю наших с?мей, як? протягом дн?в, що випереджують Р?здво, споряджають вертеп. Як також звичай оснащувати його на м?сцях прац?, в школах, л?карнях, в'язницях, на площах…», – пише в?н, висловлюючи спод?вання, що «ця практика н?коли не згасне; б?льше того, – дода? в?н, – спод?ваюся, що там, де вона б?льше не вжива?ться, ?? вдасться наново в?дкрити та оживити».

Початки вертепу

Дал? Глава Католицько? Церкви присвячу? к?лька думок походженню цього звичаю. В?н, насамперед, поклика?ться на слова ?вангелиста Луки, що розпов?да? нам, що Мар?я «породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла». Отц? Церкви звертають увагу на те, що ?сус, покладений на м?сц?, з якого ?дять тварини, об’явля?ться нам як «наша пожива».

Якщо ж йдеться про початки р?здвяного вертепу в тому значенн?, як ми його розум??мо, то думка лине до ?реччо, де святий Франциск зупинився, повертаючись, правдопод?бно, з Риму, де 29 листопада 1223 отримав в?д Папи Гонор?я ??? затвердження сво?х Правил. П?сля паломництва до Свято? Земл? ц? печери здалися йому схожими до вифле?мських кра?вид?в. Тож п’ятнадцять дн?в перед Р?здвом в?н звернувся до м?сцевого чолов?ка на ?м’я Джованн? допомогти зд?йснити одне бажання: «Я хочу представити Дитя, народжене у Вифле?м?, й деякою м?рою т?лесними очима побачити т? злидн?, в яких В?н перебував серед в?дсутност? речей, необх?дних для немовляти, як був покладений у яслах, лежачи на с?н? м?ж волом та ослом».

В?рний приятель в?дразу подбав про все необх?дне, й 25 грудня до ?реччо прибули з р?зних м?сцевостей браття-францисканц? та м?сцев? мешканц?, приносячи кв?ти та св?тильники. Священик в?дслужив Святу Месу, п?дкреслюючи зв’язок м?ж Вт?ленням та ?вхарист??ю. Ясла, наповнен? с?ном, в?л та осел: у першому вертеп? не було статуеток. «Так, – пише Папа Франциск, – народилася наша традиц?я: вс? з?бран? навколо печери, переповнен? рад?стю, без жодно? в?дстан? м?ж под??ю, що в?дбува?ться, й тими, що стали учасниками та?нства». Адже, як розпов?да? перший б?ограф святого Франциска, один з присутн?х мав вид?ння Дитятка ?суса в яслах, «кожен же повернувся до свого дому, сповнений невимовно? радост?».

Д?ло ?вангел?зац??

Свят?ший Отець стверджу?, що «простотою цього жесту» святий Франциск «зд?йснив велике д?ло ?вангел?зац??». Його повчання «проникло в серця християн» ? до сьогодн? залиша?ться «справжньою формою з простотою запропонувати нашу в?ру». «Чому вертеп виклика? таке велике захоплення та зворушу? нас? Насамперед, тому що показу? Божу н?жн?сть. В?н, Творець всесв?ту, понижу?ться до нашо? незначност?», – п?дкреслю? Папа, додаючи, що «в ?сус? Отець дав нам брата, що приходить для того, аби в?дшукати нас, коли ми дезор??нтован? та втрача?мо напрямок».

«Встановлювання вертепу в наших дом?вках допомага? нам наново переживати ?стор?ю, що сталася у Вифле?м?. Безперечно, ?вангел?? завжди залишаються джерелом, що да? змогу п?знавати цю Под?ю та роздумувати над нею; однак, ?? представлення через вертеп допомага? уявляти картини, стимулю? почуття, запрошу? почувати себе залученими в ?стор?ю спас?ння, сучасниками под??, що залиша?ться живою та актуальною в найр?зноман?тн?ших ?сторичних ? культурних контекстах», – пише Наступник святого Петра, звертаючи увагу на те, що в?д самих початк?в вертеп ? запрошенням «в?дчути», «доторкнутися» до б?дност?, яку Божий Син обрав у Сво?му Вт?ленн?.

Значення р?зних елемент?в

Дал? Папа переходить до роздум?в над р?зними знаками та елементами вертепу, й розпочина? в?д «зоряного неба серед п?тьми» та «н?чно? тиш?». За його словами, йдеться не лише про в?рн?сть б?бл?йн?й розпов?д?. Це нагадування для нас про те, що нав?ть ? тод?, коли темрява огорта? наше життя, Бог не залиша? нас, але уприсутню?ться, щоб «дати в?дпов?дь на вир?шальн? запитання, що стосуються сенсу нашого життя».

Ру?ни стародавн?х буд?вель, як? в деяких композиц?ях зам?няють вифле?мську печеру, ? «видимим знаком занепалого людства», всього того, що «з?псоване й засмучене». ?сус же, «новизна серед старого св?ту», приходить, аби зц?лити та в?дбудувати, «повернути наше життя та св?т до перв?сного сяйва».

Гори, струмки, пастухи та овечки ? спогадуванням того, про що говорили пророки: все створ?ння бере участь у свят? приходу Мес??. Зоря та ангели ? знаком того, «що також ? ми запрошен? вирушити в дорогу», щоб знайти печеру та вклонитися Господев?. На в?дм?ну в?д «багатьох ?нших людей, готових займатися тисячами ?нших речей, пастухи стають першими св?дками сутт?вого, тобто, дарованого нам спас?ння».

?сну? також звичай ставити до вертеп?в р?зн? символ?чн? статуетки. Насамперед, Свят?ший Отець вказав на жебрак?в ? б?дняк?в, як? «повноправно перебувають поряд з Дитям ?сусом», адже ? «уприв?лейованими» адресатами цього та?нства й тими, як? першими розп?знають Божу присутн?сть.

«З вертепу ч?тко виплива? послання про те, що ми не можемо п?ддаватися обманов? багатства та р?зних примарних пропозиц?й щастя. ?род?в палац на задньому фон? зачинений, глухий до зв?щення радост?. Народжуючись у вертеп?, Сам Бог почина? ?дину справжню революц?ю, що да? над?ю та г?дн?сть знедоленим, мар??нал?зованим: революц?ю любов?, революц?ю лаг?дност?», – зазнача? Папа, згадуючи також ? про звичай пом?щати до вертеп?в статуетки ?нших персонаж?в, як?, на перший погляд, не стосуються ?вангельсько? розпов?д?. Однак, вони ? нагадуванням про те, що «в новому св?т?, започаткованому ?сусом, ? м?сце для всього людського й для кожного створ?ння».

Зображення Пречисто? Д?ви Мар?? ? для нас ус?х «св?дчення того, як з в?рою вручити себе Бож?й вол?», в Н?й бачимо «Богомат?р, Яка не трима? Сина лише для Себе, але вс?х заклика? слухати Його слово та впроваджувати його в життя». Поряд з Нею, в постав? захисника Дитяти та Його Матер? сто?ть святий Йосиф, який як «праведний муж завжди покладався на Божу волю».

Три Цар?-Волхви, мудрец? й багат? володар? з? Сходу, що вирушили за св?тлом зор?, щоб п?знати ?суса й п?днести Йому символ?чн? дари, нагадують нам про «в?дпов?дальн?сть кожного християнина за те, щоб бути ?вангел?затором». Кожен з нас ста? нос??м Добро? Новини для тих, кого зустр?ча?, коли з рад?стю св?дчить про зустр?ч з ?сусом, натом?сть, Мудрец? вчать нас, що можна починати дуже здалека, щоб досягнути Христа. ?х не знеохотило вбоге середовище, вони не звол?каючи падають ниць, щоб вклонитися Дитятку. А повернувшись до свого краю, розпов?ли про цю вражаючи зустр?ч, «започатковуючи подорож ?вангел?я м?ж народами».

Серце вертепу

«Серце вертепу почина? битися тод?, коли на Р?здво кладемо до нього статуетку Дитятка ?суса. Бог представля?ться саме так, у дитин?, щоб ми могли прийняти Його в сво? об?йми. В слабкост? й тенд?тност? прихову?ться Його могутн?сть, яка все творить ? все перем?ню?», – пише Свят?ший Отець, додаючи, що народження дитини виклика? рад?сть ? подив, ставлячи нас перед «великою та?мницею життя».

«Життя об’явилося», – цими словами святий апостол ?ван Богослов у сво?му першому посланн? п?дсумову? та?нство Воплочення. Й «вертеп да? нам змогу побачити, доторкнутися до ц??? ун?кально? та надзвичайно? под??, яка перем?нила х?д ?стор??, й з огляду на яку впорядковане л?точислення: до ? п?сля народження Христа».

Зас?б передавання в?ри

П?дсумовуючи, Папа зазнача?, що коли сто?мо перед вертепом, наша думка поверта?ться до дитинства, до нетерпеливого оч?кування розпочати його приготування. Ц? спогади спонукають нас усв?домлювати «великий дар, зроблений нам, передаючи нам в?ру», але також в?дчувати «обов’язок ? рад?сть зробити д?тей ? внук?в учасниками того самого досв?ду». Не ма? значення, яким чином споряджа?ться вертеп, чи щоразу по-?ншому, чи кожного року однаково. Важливо, «щоб в?н промовляв до нашого серця», розпов?даючи нам про Божу любов, «про Бога, Який став дитиною, щоби сказати нам, наск?льки близьким В?н ? до кожно? людини, в яких би умовах вона не перебувала».

«Дорог? браття й сестри, вертеп ? частиною н?жного та вимогливого процесу передавання в?ри. Починаючи з дитинства й на кожному житт?вому етап? в?н вчить нас споглядати ?суса, в?дчувати Божу любов до нас ? в?рити, що Бог ? з нами, а ми – з Ним, вс? – д?ти й брати та сестри, завдяки т?й Дитин? – Синов? Божому та Пречисто? Д?ви Мар??. Й в?дчувати, що в цьому поляга? щастя», – завершу? сво? роздуми Свят?ший Отець, заохочуючи в?дчинити серце «на цю просту благодать», дозволивши, щоби ?з «захоплення народжувалася смиренна молитва – наше “дякую” Богов?, Який захот?в розд?лити з нами все, щоб н?коли не залишити нас самотн?ми».