杏MAP导航

о. д-р Теодос?й Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

«Вийд?м назустр?ч Господев?, Який приходить!» – цим закликом Папа Франциск розпочав свою пропов?дь п?д час Свято? Меси з молоддю, яку в?н очолив у п’ятницю ввечер?, 22 листопада 2019 р., в катедральному храм? м. Банкоку, столиц? Та?ланду.

Христос нас оч?ку?

«?вангел??, яке ми щойно почули, – мовив на початку пропов?д? Свят?ший Отець, – запрошу? нас прямувати вперед та дивитись у майбутн?, щоб знайти найпрекрасн?ше, чим воно бажа? нас обдарувати: остаточний прих?д Христа у наше життя та в наш св?т. Прив?таймо Його серед нас ?з величезною рад?стю та любов’ю; так, як лише ви, молод? люди, це вм??те зробити». В цьому контекст? пропов?дник зазначив, що необх?дно пам’ятати, що ще перед тим, як ми п?демо, аби шукати ?суса, В?н перший виходить нам назустр?ч, В?н перший нас шука? та кличе. «Йд?мо вперед з рад?стю, адже ми зна?мо, що там В?н нас оч?ку?», – додав в?н.

Через молодь у св?т входить майбутн?

Папа наголосив, що Господь зна?, що саме через молодь майбутн? входить на ц? земл? ? в св?т, ? В?н над??ться на допомогу юнак?в та д?вчат, що сьогодн? будуть зд?йснювати Його м?с?ю у св?т?. «Як Бог мав план для вибраного народу, так В?н також ма? план ? для кожного ?з вас. В?н перший мр?? запросити вс?х нас на бенкет, який ми разом, В?н ? ми, як сп?льнота, повинн? приготувати: бенкет Його Царства, поза яким н?хто не може залишитись», – п?дсумував Вселенський Арх??рей.

Готовн?сть зустр?ти ?суса

?вангельський уривок, над яким запропонував призадуматись Глава Католицько? Церкви п?д час пропов?д?, стосувався 10-ох д?в, як? були запрошен? дивитись у майбутн? та приготувати свято для Господа. Проблемою стало те, що 5-ть ?з них виявились неготовими, аби Його прийняти. Причиною було не те, що вони заснули, але те, що в них забракло необх?дно? ол?? для св?тич?в, тобто, внутр?шнього палива, щоб п?дтримувати полум’я любов?. Ц? п’ятеро д?в мали великий ентуз?азм та спонуку, вони хот?ли бути учасниками покликання та заклику Учителя, але, з часом, сили та бажання згасли, вони виснажились ? тому прибули зап?зно.

«Це притча про те, що може трапитись з кожним християнином тод?, коли ми, сповнен? ентуз?азму та бажання, в?дчува?мо покликання Господа стати учасниками Його Царства та д?литися Його рад?стю з ?ншими. Отож, часто трапля?ться так, що, з?ткнувшись з проблемами та перешкодами, яких, ?нод?, ? багато, про що кожен з вас у сво?му серц? добре зна?, перед обличчям страждання близьких людей або безсиллям, яке в?дчува?мо в ситуац?ях, як?, як зда?ться, неможливо зм?нити, недов?ра ? г?ркота можуть здобути прост?р ? тихо проникнути в наш? мр??, викликаючи охолодження нашого серця та втрату радост? ? ми прибува?мо зап?зно», – мовив Папа Франциск.

З цього приводу в?н звернувся до молод? ?з запитаннями: «Чи ми бажа?мо п?дтримувати живим те полум’я, яке може нас осв?тити серед ноч? ? серед труднощей? Чи хочемо бути готовими виконати Божу волю у нашому житт?? ? як забезпечити необх?дну ол?ю, що спроможна п?дтримувати нас у рус? вперед та п?дбадьорювати у пошуках Господа в будь-як?й житт?в?й ситуац???»

Спадко?мн? великого дару

Продовжуючи пропов?дь, Свят?ший Отець п?дкреслив, що м?сцева молодь ? спадко?мицею надзвичайно? ?стор?? ?вангел?зац??, що стала великим священним даром для народу. «Цей прекрасний катедральний храм ? св?дком в?ри у Христа, якою в?дзначались ваш? попередники: ?хня, глибоко вкор?нена в?рн?сть, спонукала ?х чинити добр? д?ла, побудувати ?ншу святиню, значно красив?шу, що споруджена з живого кам?ння, аби бути спроможними нести милосердну Божу любов людям свого часу (…) Дорог? друз?, щоб вогонь Святого Духа не згас ? ви могли зберегти живими ваш погляд ? серце, необх?дно бути вкор?неними у в?р? наших старших: батьк?в, бабусь, д?дус?в та наставник?в. Не для того, аби залишитись в’язнями минулого, але, щоб навчитись мати таку ж мужн?сть, що може допомогти нам в?дпов?сти на нов? ?сторичн? обставини. У сво?му житт? вони пережили багато випробувань ? багато страждань, але, прямуючи дорогою, вони виявили, що секрет щасливого серця – це безпека, яку ми знаходимо тод?, коли ми вкор?нен?, вщеплен? в Христа: в життя Христа, в Його слова, в Його смерть та воскрес?ння», – додав в?н.

В?дсутн?сть вкор?нення у Христа

Без такого сильного вкор?нення у Христа ?сну? небезпека бути дезор??нтованими “голосами” цього св?ту, як? змагаються за нашу увагу. Чимало з них приваблив?, добре “замаскован?”, що спочатку здаються гарними та насиченими, але згодом залишають по соб? лише порожнечу, втому, самотн?сть та неохоту ? гасять ту ?скру життя, яку одного дня Христос запалив у кожному ?з нас.

«Дорога молоде! Ви ? новим покол?нням, з новими над?ями, новими мр?ями та новими запитаннями, без сумн?ву, також з певними сумн?вами, але, як вкор?нених у Христа, запрошую вас збер?гати живою рад?сть ? не боятися з дов?рою дивитись у майбутн?. Вкор?нен? в Христ?, див?ться з рад?стю та див?ться з дов?рою. Ця умова виплива? з того, що ?сус нас бажа?, зустр?ча? ? безмежно любить. Дружба, яку ми плека?мо з ?сусом, ? ол??ю, необх?дною для осв?тлення шляху, вашого шляху, але також ? шляху вс?х тих, як? ? навколо вас: друз?в, близьких, товариш?в по навчанн? та робот?, нав?ть ? тих, що повн?стю не погоджу?ться з вами. Вийд?м назустр?ч Господев?, Який приходить! Не б?йтеся майбутнього ? не дозвольте себе залякати; навпаки, знайте, що в майбутньому Господь чека? на вас, аби приготувати та насолоджуватись святом Його Царства», – зак?нчив пропов?дь Свят?ший Отець.